Справа № 420/25472/25
23 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов'язання вчинити певні дії, -
Стислий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, в якій просить суд:
- визнати противоправним та скасувати акт №11 розслідування нещасного випадку, від 05.02.2025 року (форми Н-1/НПВ), складений комісією, утвореною наказом Одеського РУП №1 ГУНП Одеській області від 30.01.2025 №136;
- зобов'язати Головного управління Національної поліції в Одеській області, провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався 26 грудня 2024 року о 09:40 год із поліцейським офіцером начальником сектора моніторингу ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, підполковником поліції ОСОБА_1 , відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженим наказом МВС України від 05 жовтня 2020 року № 705, склавши за його результатами акт за формою Н-1/НПВ, в якому зазначити, що нещасний випадок який трапився 26 грудня 2024 року о 09:40 годин, із поліцейським офіцером начальником сектора моніторингу ВП №3 ОРУП №1 ГУНП Одеської області підполковником поліції Саврасовим Сергієм Павловичем, є таким що стався в період проходження служби під час виконанням службових обов'язків.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить службу в органах Національної поліції України на посаді начальника сектора моніторингу ВП №3 ОРУП №1 ГУНП Одеської області. Перебуваючи на службі, 26 грудня 2024 року, біля 9:40 години у відділі поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за адресою: вул. Академіка Заболотного, буд. 18а, м. Одеса, з позивачем трапився нещасний випадок. ОСОБА_1 , знаходився на другому поверсі в службовому кабінеті №13 відділу поліції №3 ОРУП №1, вийшов на балкон в службових справах, який в той же час обвалився на землю разом з ним, внаслідок чого позивач отримав травму обох ніг. За наслідками розслідування нещасного випадку складений акт у якому, зокрема, сформований висновок про те, що нещасний випадок, який стався 26 грудня 2024 року о 09:40 годин із позивачем стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, у відповідності до підпункту 1 пункту 8 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 року за №1139/35422. Позивач незгоден з таким висновком комісії, так як вважає, що нещасний випадок стався з ним в період проходження служби і пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
19.08.2025 року від Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що положеннями Порядку № 705 встановлено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов'язків і обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов'язаного з виконанням службових обов'язків. Залежно від того, які обставини встановлені під час розслідування нещасного випадку, складається акт за відповідною формою. В рамках розслідування нещасного випадку, що стався з підполковником поліції ОСОБА_2 , було встановлено, що підполковник поліції ОСОБА_3 вийшов на балкон, щоб впіймати ключі від неслужбового автомобіля, підкинуті з вулиці, після чого стався обвал балкону та падіння з висоти. З огляду на встановлені обставини, а саме: вихід підполковника поліції ОСОБА_4 на балкон з метою перехоплення ключів від неслужбового автомобіля, які були підкинуті з вулиці, та подальше обвалення балкону з падінням з висоти, слід дійти висновку, що дії позивача: не мали службового характеру та не були пов'язані з виконанням його службових обов'язків відповідно до вимог чинного законодавства та посадової інструкції; носили приватний, побутовий характер, оскільки були спрямовані на отримання ключів від не службового транспортного засобу, що не пов'язане з оперативною діяльністю чи забезпеченням публічного порядку; були необережними та потенційно небезпечними, оскільки вихід на балкон для ловлі предмета, що кидається з вулиці, створює ризик для життя і здоров'я, особливо в умовах технічної непридатності конструкції. Таким чином, нещасний випадок, який стався з позивачем, не може бути кваліфікований як такий, що виник у зв'язку з виконанням службових обов'язків.
20.08.2025 року від Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що підполковник поліції ОСОБА_3 вийшов на балкон, щоб впіймати ключі від НЕ службового автомобіля, підкинуті з вулиці, після чого стався обвал балкону та падіння з висоти. Підпункт 1 пункту 8 розділу III Порядку № 705, визначає обставиною настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов'язаного з виконанням службових обов'язків діяння потерпілого поліцейського, не пов'язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом № 580-VIII. При цьому у підпункті 1 пункту 8 розділу III Порядку № 705 нормотворець використовує словосполучення «не пов'язане», тобто під цей підпункт підпадає діяння яке взагалі не пов'язано з виконання завдань поліцейського. Відповідач не заперечує наявність нещасного випадку та його настання під час проходження служби позивачем. Спірним є кваліфікація нещасного випадку як такого, що пов'язаний або ж не пов'язаний із виконанням службових обов'язків. Отже, визначальним для вирішення спору по суті між сторонами є встановлення факту чи виконував позивач під час травмування службові завдання та покладені на нього повноваження, передбачені Законом № 580-VIII. Звертає увагу суду, що навіть якщо це відбулося в робочий час і на території підрозділу, така дія не є реалізацією повноважень поліції у значенні ст. 23 Закону № 580-VIII (превенція, реагування, припинення правопорушень, процесуальні дії тощо), не випливає з посадових обов'язків (ст. 18 Закону № 580-VIII) і не є виконанням наказу (ст. 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України). А отже, відсутній службовий (функціональний) зміст дії.
27.08.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заяви чи клопотання від сторін не надходило.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Обставини справи.
ОСОБА_1 з 07.11.2015 року по теперішній час проходить службу в органах Національної поліції України, а з 19.02.2021 року займає посаду начальника сектора моніторингу ВП №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП Одеської області.
26 грудня 2024 року приблизно о 9:40 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на робочому місці, у службовому кабінеті № 13, розташованому на другому поверсі адміністративної будівлі ВП №3 ОРУП №1 ГУНП Одеської області за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 18а, вийшов на балкон, що розташований в кабінеті, який обвалився, внаслідок чого позивач впав на землю з висоти другого поверху.
В подальшому позивача було доставлено до КНП «Одеської обласної клінічної лікарні», де йому надали медичну допомогу та встановлено діагноз: «Політравма. Закритий багатоуламковий перелом обох п'яткових кісток».
З 26.12.2024 року до 30.01.2025 року, позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради з діагнозом «Закритий перелом обох п'яткових кісток зі зміщенням уламків».
За фактом нещасного випадку, що стався 26.12.2024 року, комісією з розслідування нещасного випадку, утвореною наказом Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області № 1306 від 26.12.2024 року, було проведено розслідування, за результатами якого складено Акт № 11 (Форма Н-1/НПВ) від 05.02.2025 року, відповідно до якого нещасний випадок, що стався з позивачем 26.12.2024 року, під час якого ним було отримано тілесне ушкодження, стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків відповідно до підпункту 1 пункту 8 розділу III «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими», затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 року № 705.
Не погодившись з таким висновком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 1 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці» (далі - Закон № 2694-XII) охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Відповідно до статті 22 Закону № 2694-XII роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі- Закон №580-VIII), визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до статті 2 Закону № 580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Пунктом 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Основні повноваження поліції визначені статтею 23 Закону № 580-VIII.
Частиною першою статті 24 Закону № 580-VIII передбачено, що виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 60 Закону № 580-VIII визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 22 Закону № 2694-XII і статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Кабінет Міністрів України постановою від 17.04.2019 № 337 затвердив Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі - Порядок № 337).
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Порядку № 337 дія цього Порядку не поширюється на осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейських, військовослужбовців Національної гвардії, курсантів (слухачів) закладів освіти МВС і Національної гвардії.
Абзацом 10 пункту 2 Порядку № 337 передбачено, що розслідування та облік нещасних випадків щодо осіб, зазначених в абзацах третьому-восьмому цього пункту, здійснюються у порядку, визначеному міністерствами та іншими державними органами, в управлінні яких перебувають військові частини, установи, організації, заклади освіти та підрозділи, де проходять службу або утримуються такі особи.
З метою встановлення єдиного порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, відповідно до статті 22 Закону № 2694-XII, абзацу десятого пункту 2 Порядку № 337, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 № 705 затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими (Порядок № 705, який також був чинним на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 Розділу І Порядку № 705 цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - орган (підрозділ) поліції).
Згідно з визначенням термінів, наведених у пункті 3 Розділу І Порядку № 705 нещасним випадком є отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.
За приписами пункту 6 Розділу І Порядку № 705 строк давності для розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку становить три роки з дня його настання.
Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку № 705 передбачено, що за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 2).
Відповідно до пункту 6 Розділу ІІІ Порядку № 705 комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов'язана, зокрема: одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5); вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок; визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6); кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов'язків або не пов'язаний з виконанням службових обов'язків; скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку; розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1). У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку із змістом акта за формою Н-1 підписати акти з відміткою про наявність окремої думки. Окрема думка викладається письмово. В окремій думці член комісії (спеціальної комісії) обґрунтовано викладає пропозиції до змісту акта за формою Н-1 (окрема думка додається до акта за формою Н-1 та є його невід'ємною частиною); передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження.
У пункті 7 розділу III Порядку № 705 наведено перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов'язків. Такими обставинами є:
1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом № 580-VIII, здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;
2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.
Поряд з цим, у пункті 8 розділу III Порядку № 705 визначено обставини настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов'язаного з виконанням службових обов'язків, якими є:
1) діяння потерпілого поліцейського, не пов'язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом № 580-VIII;
2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);
3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;
4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).
Згідно з пунктом 1 Примітки до додатку № 2 до Порядку № 705, якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов'язків, це позначається великим літерами ПВ (Н-1/ПВ), якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, це позначається великими літерами НПВ (Н-1/НПВ).
У додатку № 6 до Порядку № 705 викладено Класифікатор видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (далі - Класифікатор).
Зокрема, підпунктом 2 пункту 1 Класифікатора до виду події, що призвела до нещасного випадку, віднесено падіння потерпілого поліцейського.
Причини нещасного випадку класифіковані на: 1) технічні; 2) організаційні; 3) психофізіологічні; 4) техногенні, природні, екологічні та соціальні.
Підпунктом 2 пункту 2 Класифікатора до організаційних причин нещасного випадку віднесено: незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці; недодержання вимог законодавства про охорону праці; порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо; порушення вимог безпеки під час експлуатації (користування) транспорту (автомобільного, водного, залізничного, повітряного); порушення вимог безпеки під час експлуатації мобільних засобів праці та технологічних транспортних засобів; незабезпеченість засобами індивідуального захисту; невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності; незастосування засобів колективного захисту (за наявності); порушення службової дисципліни; інші види (зазначити причину).
Висновки суду.
Аналіз вищевикладених норм, дає підстави для висновку, що положеннями Порядку № 705 встановлено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов'язків і обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов'язаного з виконанням службових обов'язків. Залежно від того, які обставини встановлені під час розслідування нещасного випадку, складається акт за відповідною формою.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, комісією щодо проведення розслідування нещасного випадку визнано, що нещасний випадок настав в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, відповідно до підпункту 1 пункту 8 розділу III Порядку № 705.
Підпункт 1 пункту 8 розділу III Порядку № 705, який застосував відповідач, визначає обставиною настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов'язаного з виконанням службових обов'язків діяння потерпілого поліцейського, не пов'язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом № 580-VIII.
При цьому у підпункті 1 пункту 8 розділу III Порядку № 705 нормотворець використовує словосполучення «не пов'язане», тобто, під цей підпункт підпадає діяння яке взагалі не пов'язано з виконання завдань поліцейського.
Судом встановлено, що позивач 26.12.2024 року приблизно о 9:40 год. перебуваючи на робочому місці, у службовому кабінеті № 13, розташованому на другому поверсі адміністративної будівлі ВП №3 ОРУП №1 ГУНП Одеської області за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 18а, вийшов на балкон, що розташований в кабінеті, який обвалився, внаслідок чого позивач впав на землю з висоти другого поверху та отримав травму обох нижніх кінцівок з діагнозом «Закритий перелом обох п'яткових кісток зі зміщенням уламків».
Суд зазначає, що відповідач не заперечує наявність нещасного випадку та його настання під час проходження служби позивачем.
Проте, спірним питанням є кваліфікація нещасного випадку як такого, що пов'язаний або ж не пов'язаний із виконанням службових обов'язків.
За позицією відповідача, той факт, що нещасний випадок стався у службовий час в приміщенні адміністративної будівлі ВП №3 ОРУП №1 ГУНП Одеської області не є достатнім для висновку, що такий нещасний випадок пов'язаний із виконанням позивачем таких службових обов'язків.
Отже, визначальним для вирішення спору по суті між сторонами є встановлення факту чи виконував позивач під час травмування службові завдання та покладені на нього повноваження, передбачені Законом № 580-VIII.
Верховний Суд у постанові від 17.08.2023 року у справі № 620/17431/21 дійшов висновку, що перелік основних повноважень поліції визначений статтею 23 Закону № 580-VIII. Разом з тим, у структурі поліції діють: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення. Відповідно, кожна з названих ланок поліції виконує, окрім основних повноважень, визначених Законом № 580-VIII також і свої спеціальні завдання та функції, які визначені у їхніх положеннях.
Так, пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 705 встановлено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов'язаного з виконанням службових обов'язків.
Як встановлено судом, отримання позивачем травми 26.12.2024 року за зазначених вище обставин, не підпадає під обставину, що передбачена підпунктом 1 пункту 8 розділу III Порядку № 705.
Проте, суд звертає увагу, що якщо поліцейський отримав травму у службовий час, перебуваючи на службі, однак не під час безпосереднього виконання повноваження поліції, що передбачені статтею 23 Закону № 580-VIII, однак у зв'язку із діянням, яке пов'язано з виконанням завдань та повноважень поліції, така обставина не підпадає під дію пункту 8 розділу III Порядку № 705.
Суд повторно звертає увагу, що позивач отримав травму в службовий час, перебуваючи в приміщенні адміністративної будівлі ВП №3 ОРУП №1 ГУНП Одеської області.
Підпунктом 1 пункту 7 Порядку розділу ІІІ № 705 визначено, що виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом № 580-VIII, є обставиною настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов'язків.
Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, відповідач не довів, що перебування позивача на балконі в робочий час, не є пов'язаною з виконанням ним завдань та повноважень поліцейського.
З огляду на наведене, посилання відповідача на відсутність у матеріалах справи свідчень того, що у момент настання нещасного випадку позивач вживав заходи щодо боротьби зі злочинністю, забезпечення публічного порядку або ж виконував інші завдання та повноваження поліції, визначені Законом № 580-VIII, які в тій чи іншій мірі обумовили настання нещасного випадку, не заслуговують на увагу.
Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що відповідач безпідставно та не обґрунтовано прийняв рішення про те, що нещасний випадок, що стався з позивачем 26.12.2024 року, в період проходження служби і він не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
В даному випадку, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати акт №11 розслідування нещасного випадку від 05.02.2025 року (форми Н-1/НПВ).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд звертає увагу, що вимоги позивача до Головного управління Національної поліції в Одеській області є необґрунтованими та безпідставними, оскільки розслідування нещасного випадку проводилося на підставі наказу начальника Одеського РУП №1 ГУНП Одеської області та акт розслідування затверджений саме начальником Одеського РУП №1 ГУНП Одеської області. А отже й повторне розслідування нещасного випадку теж має проводити ОРУП №1 ГУНП Одеської області.
З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Одеське районне управління поліції №1 ГУНП Одеської області повторно провести розслідування нещасного випадку, який стався 26.12.2024 року із начальником сектора моніторингу ВП №3 ОРУП №1 ГУНП Одеської області підполковником Саврасовим Сергієм Павловичем, та скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Конституційний Суд України у Рішенні від 25.01.2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (стаття 2 КАС України).
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська, буд. 12, м. Одеса, 65000, код ЄДРПОУ 40108740), Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області (вул. Академіка Філатова, 15, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 41411524) про визнання протиправним та скасування акту, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати акт №11 розслідування нещасного випадку від 05.02.2025 року (форми Н-1/НПВ).
3. Зобов'язати Одеське районне управління поліції №1 ГУНП Одеської області повторно провести розслідування нещасного випадку, який стався 26.12.2024 року із начальником сектора моніторингу ВП №3 ОРУП №1 ГУНП Одеської області підполковником Саврасовим Сергієм Павловичем, та скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області (код ЄДРПОУ 41411524) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко