Справа № 420/37141/24
22 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАГЕР ГРУПП» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю “СТАГЕР ГРУПП» (далі - Позивач, ТОВ “СТАГЕР ГРУПП») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 травня 2024 року № 22502/15-32-07-01-19, №22496/15-32-07-01-19 та №22499/15-32-07-01-19.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Суд залишив позовну заяву без руху, виходячи з того, що:
- в порушення вимог пунктів 3, 5 частини п'ятої статті 160, частин першої та четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): у позовній заяві не зазначено ціну позову; до адміністративного позову не додано жодного доказу, що підтверджує обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а додано лише копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та докази їх направлення з позовом до податкового органу; до позовної заяви не доданої її копію із додатками для Відповідача;
- Позивачем пропущено встановлений статтею 122 КАС України шестимісячний строк на звернення до суду із заявленими позовними вимогами, оскільки такий сплинув 28 жовтня 2024 року, а до суду ТОВ “СТАГЕР ГРУПП» звернулося 28 листопада 2024 року (позов здано на пошту). Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року позовну заяву повернуто Позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, зокрема, з огляду на те, що в порушення вимог пункту 5 частини п'ятої статті 160, частини четвертої статті 161 КАС України, до адміністративного позову не додано жодного доказу, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і станом на 18 грудня 2024 року зазначені недоліки позовних матеріалів не усунуто.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 січня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ “СТАГЕР ГРУПП» задовольнив: скасував ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року; направив адміністративну справу до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Апеляційний суд в частині висновків суду першої інстанції про не надання Позивачем жодних доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що на думку суду першої інстанції, перешкоджає відкриттю адміністративного провадження, зазначив наступне:
- суд не позбавлений можливості самостійно витребувати докази, які, на його думку, є важливими та необхідними для розгляду справи;
- представником Позивача було зазначено суду першої інстанції, що ним було подані усі наявні та доступні докази і вчинено усі можливі дії для їх отримання;
- суд першої інстанції фактично надав оцінку викладеним Позивачем обставинам та доказам ще до відкриття провадження у справі щодо їх об'єму та допустимості, що є неприпустимим та обмежує право Позивача на доступ до правосуддя, гарантоване Європейською конвенцією із прав людини та основоположних свобод. При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд не може надати оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів. Зазначені питання мають вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано Позивачу усунути недоліки шляхом подання до суду адміністративного позову із відповідними додатками для суду та для Відповідача.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та, зокрема, витребувано від ТОВ “СТАГЕР ГРУПП» засвідчені копії доказів, на які є посилання у адміністративному позові: акт інвентаризації залишків мінеральних добрив на відкритому майданчику за адресою: Одеська область, смт. Любашівка, вул. Лермонтова, 21 (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу; докази придбання мінеральних добрив у період з 8 лютого 2019 року по 31 грудня 2023 року; докази надання усіх документів, що витребовувалися податковим органом під час перевірки.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 21 березня 2025 року позовну заяву залишив без розгляду на підставі пункту 9 частини першої статті 240 КАС України. Суд послався, що станом на 21 березня 2025 року вимоги ухвали суду від 17 лютого 2025 року не виконані, а саме витребувані судом докази Позивачем до суду не надано. Крім того, Позивач у передбачений КАС України п'ятиденний строк не повідомив суд про неможливість подання доказів, витребуваних судом, або про неможливість подати такі докази у встановлений строк із зазначенням причин.
Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з наступного:
- позов повинен бути належним чином обґрунтованим. Якщо позивач не надає доказів, суд не може повноцінно оцінити законність його вимог. Це запобігає розгляду справ без доказової бази, що може призвести до формального або несправедливого рішення;
- позивач не може зловживати своїм правом на звернення до суду, подаючи позов без належних доказів і затягуючи процес. Витребування доказів - це не тільки право, а й обов'язок сторони, яка заявляє вимоги;
- норма пункту 9 частини першої статті 240 КАС України є важливим механізмом для підтримки дисципліни учасників судового процесу та забезпечення справедливого і повного розгляду адміністративних справ. Вона запобігає подачі необґрунтованих позовів і сприяє оперативному вирішенню спорів;
- враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів в обґрунтування позовних вимог, суд ухвалою від 17 лютого 2025 року витребував від ТОВ “СТАГЕР ГРУПП» засвідчені копії доказів, на які є посилання у адміністративному позові, водночас вони не були надані суду;
- відсутність доказів сторони Позивача, на яких ґрунтуються позовні вимоги, унеможливлює з'ясування всіх обставин у справі.
- обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 квітня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ “СТАГЕР ГРУПП» залишив без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року без змін.
Колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви ТОВ “СТАГЕР ГРУПП» без розгляду з огляду на те, що ТОВ “СТАГЕР ГРУПП» а ні при зверненні до суду з позовом, а ні на вимогу ухвали від 17 лютого 2025 року не надало докази, якими воно в позовній заяві обґрунтовує свої твердження про незаконність податкових повідомлень-рішень.
Також суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що Позивачем, як не повідомлено суд першої інстанції про неможливість подання відповідних доказів або про неможливість подати такі докази у встановлений строк, як того вимагають положення статті 80 КАС України, так і не зазначено про наявність обставин, які перешкоджали йому виконати вимоги ухвали від 17 лютого 2025 року, в поданій ним апеляційній скарзі.
При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що ТОВ “СТАГЕР ГРУПП» мало можливість надати докази, якими воно обґрунтовує свої вимоги, як мінімум тричі: при поданні позовної заяви, на виконання вимог ухвал від 18 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без руху та від 17 лютого 2025 року про витребування доказів. Водночас з моменту звернення Позивача до суду пройшло більше чотирьох місяців, проте він обмежився наданням лише копій спірних податкових повідомлень-рішень, що свідчить про пасивну поведінку сторони у справі.
Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що доводи Позивача про те, що в ухвалі від 21 березня 2025 року суд першої інстанції перебрав на себе функції суду касаційної інстанції та надав правову оцінку постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року, є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи. Судом першої інстанції враховано висновки колегії суддів, викладені в постанові від 27 січня 2025 року, вжито заходів щодо офіційного з'ясування всіх обставин у справі, зокрема, шляхом витребування доказів з власної ініціативи.
Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.09.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАГЕР ГРУПП» задоволено; ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року скасовано; справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У вказаній постанові ВС/КАС зазначив, що суд першої інстанції, позиція якого була повністю підтримана судом апеляційної інстанції, не наводить обґрунтування, крім загального покликання на те, що у Позивача було витребувано документи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, щодо неможливості здійснення судом розгляду справи та вирішення її по суті за відсутності таких доказів. Як і не наводить суду в чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності витребуваних документів.
Позивач, як в апеляційній, так і в касаційній скаргах покликається на те, що Відповідачем до відзиву на касаційну скаргу, додано документи, які були об'єктом дослідження в ході перевірки, за результатами якої прийнято оскаржувані індивідуальні акти, та які витребовувались судом, з огляду на що суд першої інстанції мав можливість дослідити відповідні докази та вирішити справу по суті.
У судовому засіданні представник Позивач зазначив, що в переліку додатків до відзиву на касаційну вказані документи зазначені під номером 5 «ДОДАТКИ.zip.». Відзив на касаційну скаргу був поданий Відповідачем через підсистему “Електронний суд».
Судом першої інстанції відповідні обставини досліджено та встановлено не було, як не було надано їм оцінки, а судом апеляційної інстанції вказані доводи Позивача, наведені в апеляційні скарзі, взагалі проігноровано.
Отже, виснував ВС/КАС, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду з посиланням на пункт 9 частини першої статті 240 КАС України, належним чином не з'ясував питання щодо можливості здійснення судом розгляду справи та вирішення її по суті за відсутності доказів витребуваних у Позивача ухвалою від 17 лютого 2025 року, як і не встановив у визначений КАС України спосіб чи є достатніми для розгляду справи по суті документи надані Відповідачем.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ТОВ “СТАГЕР ГРУПП» без розгляду на підставі пункту 9 частини першої статті 240 КАС України.
Апеляційний суд зазначених недоліків не усунув та помилково залишив судове рішення першої інстанції без змін.
Враховуючи наведе ВС/КАС дійшов висновку про наявність достатніх підстав для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
02.10.2025 зазначена справа надійшла до ООАС та передана судді Завальнюку І.В.
Ухвалою судді від 07.10.2025 справу № 420/37141/24 прийнято до провадження та продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Також зазначеною ухвалою витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАГЕР ГРУПП» засвідчені копії доказів, на які є посилання у адміністративному позові: - акт інвентаризації залишків мінеральних добрив на відкритому майданчику за адресою: Одеська область, смт. Любашівка, вул. Лермонтова, 21 (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу; - докази придбання мінеральних добрив у період з 08.02.2019 по 31.12.2023; - докази надання усіх документів, що витребовувалися податковим органом під час перевірки; витребувано від Головного управління ДПС в Одеській області: - копію акту перевірки від 25.04.2024 № 17435/15-32-07-01-14 зі всіма додатками до нього; - інші докази, які слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень; від Головного управління ДПС в Одеській області: - копію акту перевірки від 25.04.2024 № 17435/15-32-07-01-14 зі всіма додатками до нього; - інші докази, які слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
20.10.2025 до суду від представника ТОВ «СТАГЕР ГРУПП» надійшла заява про відвід головуючому судді. В обґрунтування відводу зазначено, що суддя Завальнюк І.В. в своїй ухвалі від 07.10.2025 знову витребував у позивача та відповідача документи, що може свідчити про чергове бажання судді обмежити позивача у праві на доступ до правосуддя та не виконання вказівок суду касаційної інстанції. Зазначене, на думку заявника, призведе до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, що унеможливить захист законних прав та інтересів позивача у випадку розгляду справи суддею Завальнюк І.В., оскільки всіма своїми діями він демонструє зневагу до позивача. Як зазначає сторона позивача, що сам факт недовіри особи може створити враження необ'єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною сумнівів в об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у справі та зможе поставити під сумнів забезпечення реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.
Ухвалою суду від 20.10.2025 визнано необґрунтованим заявлений представником Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАГЕР ГРУПП» відвід головуючому судді Завальнюку Ігорю Вікторовичу по справі № 420/37141/24; передано заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАГЕР ГРУПП» про відвід головуючому судді Завальнюку Ігорю Вікторовичу по справі № 420/37141/24 для визначення в порядку ч.1 ст.31 КАС України судді для вирішення питання про відвід.
Ухвалою судді Бутенка А.В. від 21.10.2025 у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАГЕР ГРУПП» про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Завальнюка І.В. у справі № 420/37141/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАГЕР ГРУПП» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
Разом із тим, при викладених вище обставинах, головуючий суддя вважає за необхідне заявити самовідвід по даній справі з огляду на таке.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Самовідвід заявляється з метою усунення виникнення у сторін будь-яких підстав, щодо сумнівів у неупередженості суду при вирішенні адміністративної справи.
Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід (ч.ч. 1 та 11 ст. 40 КАСУ).
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов?язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах стороннього спостерігача.
В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Аналогічна теза міститься в п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, де зазначено, що суддя заявляє самовідвід в розгляді справи, зокрема, в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У відповідності до змісту ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XХ (чергового) з'їзду суддів України від 18.09.2024, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.
Отже, законодавець надає учасникам судового процесу можливість коректного розв'язання ситуації, що створилася, шляхом заявлення самовідводу, що і є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання. На переконання суду, кінцевою метою законодавця було досягнення максимальної впевненості у тому, що в учасників процесу не повинно виникати сумнівів у неупередженості судді.
Враховуючи викладене та беручи до уваги надання головуючим суддею Завальнюком І.В. правової оцінки недотримання ТОВ «Стагер ГРУПП» вимог ухвали від 21.03.2025 згідно з п. 9 ч. 1 ст. 240 КАС України, зокрема невиконання вимог ухвали суду про витребування доказів: неподання до суду витребуваних доказів, а також у передбачений КАС України п'ятиденний строк неповідомлення суду про неможливість подання доказів, витребуваних судом, або про неможливість подати такі докази у встановлений строк із зазначенням причин, і позивач вважає це обґрунтованими підставами вважати, що суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В не буде об'єктивно та упереджено здійснювати розгляд справи, що стане причиною винесення Одеським окружним адміністративним судом незаконного рішення, - зазначене обумовлює необхідність усунути ймовірну недовіру до суду під час вирішення даного спору, забезпечивши в очах розумного спостерігача впевненість у відсутності невідповідного упередження або впливу.
Таким чином, незважаючи на внутрішню неупередженість та безсторонність головуючого судді у даній справі, цілком очевидно, що за вищевказаних умов самовідвід заявляється з метою усунення виникнення у сторін будь-яких підстав щодо сумнів у неупередженості суду при вирішенні справи.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 12, 35, 41, 248, 256 КАС України суд
Заявити та задовольнити самовідвід головуючого судді Завальнюка І.В. по справі № 420/37141/24.
Адміністративну справу № 420/37141/24 передати до відділу документального забезпечення та аналітичної роботи суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Завальнюк