23 жовтня 2025 р. справа № 400/6755/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач або ГУ ПФУ в Миколаївській області), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 15.05.2025 року № 9/1/8665 станом на 01.01.2020 року, № 9/1/8666 станом на 01.01.2021 року, № 9/1/8667 станом на 01.01.2022 року та № 9/1/8668 станом на 01.01.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 : № 9/1/8665 від 15.05.2025 року для перерахунку пенсії з 01.02.2020 року; № 9/1/ 8666 від 15.05.2025 року для перерахунку пенсії з 01.02.2021 року; № 9/1/8667 від 15.05.2025 року для перерахунку пенсії з 01.02.2022 року; № 9/1/8668 від 15.05.2025 року для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року; з розрахунку 90% грошового забезпечення, без обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, з урахуванням складових, а саме: індексації встановленою постановою КМУ від 24.02.2024 року № 185; індексації, встановленою постановою КМУ від 25.02.2025 року № 209.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку пенсії на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.05.2025 року, виданих станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року. Окрім того, при перерахунку пенсії відповідач обмежив розмір пенсії позивача максимальним розміром, який не перевищує 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо обмеження розміру його пенсії, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ), якою встановлено обмеження пенсій максимальним розміром.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення здійснюється на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а так як п. 1, 2 Постанови № 103 визнані протиправними та нечинними, на тепер у відповідача відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачу на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, оскільки рішення про проведення перерахунку пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення від 15.05.2025 року № 9/1/8665, № 9/1/8666, № 9/1/8667 та № 9/1/8668 Головним управлінням не приймалось, то вимога про здійснення такого перерахунку пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, встановленою Постановою № 185 та Постановою № 209 стосуються правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовив та направив до ГУ ПФУ в Миколаївській області довідки від 15.05.2025 року станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року.
03.06.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату належної позивачу пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ГУ ПФУ в Миколаївській області листом від 17.06.2025 року повідомило позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку (у тому числі на підставі нових довідок про розмір грошового забезпечення) та виплати пенсії у зв'язку із скасуванням п. 1 та 2 Постанови № 103 та змін до п. 5 і додатку № 2 Порядку № 45.
Не погоджуючись з зазначеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
За змістом пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 року (далі - Порядок № 45), пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 року (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 року, скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, зокрема, до Постанови № 704, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 після внесення до нього відповідних змін визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року".
У подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким, зокрема, у пункт 4 Постанови № 704 внесені відповідні зміни.
Отже, з 29.01.2020 року відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Застосування цих нормативних актів у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 02.08.2022 року у справі № 440/6017/21 Верховний Суд дійшов таких висновків:
"(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням."
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 направив відповідачу довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року для перерахунку пенсії позивача.
У ГУ ПФУ в Миколаївській області у зв'язку з отриманням зазначених довідок виник обов'язок перерахувати пенсію позивача з 01.02.2020 року, 01.02.2021 року, 01.02.2022 року та 01.02.2023 року.
Однак, відповідачем було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням нових довідок про розмір грошового забезпечення позивача.
Щодо твердження відповідача про те, що строк звернення до суду з даним позовом позивачем пропущено, суд зазначає наступне.
Так, згідно ч. 3 ст. 51 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Подібна правова позиція щодо застосування норми права викладена в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 року у справі № 442/5891/17, від 31.05.2021 року у справі № 750/6708/17, від 18.08.2021 року у справі № 592/10230/17.
Таким чином, строк звернення до суду позивачем не пропущено.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, відповідач протиправно не провів позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до оновлених довідок про складові грошового забезпечення від 15.05.2025 року станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, виданих ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Щодо вимог про зобов'язання відповідача перерахувати пенсію з розрахунку 90% грошового забезпечення, без обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, з врахуванням складових, а саме: індексації, встановленої Постановою № 185, індексації, встановленої Постановою № 209, суд враховує наступне.
Призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення і для перерахунку пенсії колишніх військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі № 686/12623/17.
Частина 5 ст. 13 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій та статус суддів" передбачає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Оскільки спосіб судового захисту повинен бути ефективним, позовні вимоги в частині перерахунку та виплати позивачу пенсії з розрахунку 90% грошового забезпечення підлягають задоволенню.
Натомість, відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про зобов'язання відповідача виплачувати пенсію позивачу з урахуванням індексації, оскільки рішення щодо обмеження пенсії позивача в частині не проведення індексації пенсійної виплати, відповідач не приймав, так як ще не здійснив перерахунку пенсії на підставі довідок від 15.05.2025 року.
Так, протоколом про перерахунок пенсії за пенсійною справою № ЮН44258 підтверджується, що позивачу нараховується та виплачується пенсія з урахуванням індексацій за 2022-2025 роки.
Також у прохальній частині позову позивач просить зобов'язати відповідача виплачувати пенсію без обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачу обмежено розмір пенсії максимальним розміром, який не перевищує 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність в сумі 23 610 грн.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Статтею 2 Закону № 3668-VІ (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 року № 911-VIII, від 06.12.2016 року № 1774-VIII) визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Закон № 3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011 року.
Суд зауважує, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних відносинах передбачено ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ та ст. 2 Закону № 3668-VI.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі № 620/1285/19, від 09.02.2021 року у справі № 1640/2500/18.
Внесені Законом від 06.12.2016 року № 1774-VIII зміни до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
При цьому, суд враховує, що положення статті 2 Закону № 3668-VІ є аналогічними за змістом положенням ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту, суд зазначає, що відповідач діяв всупереч норм Закону № 2262-ХІІ.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення виплати пенсії позивачу з обмеженням її максимального розміру.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивач сплатив у розмірі 1 211,20 грн., доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.06.2020 року у справі № 620/1116/20: "... Оскільки позов ОСОБА_1 містив декілька вимог (дві) немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат колегія суддів визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог".
Отже, судові витрати у виді судового збору присуджуються позивачу в розмірі 1 211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 01.02.2020 року, 01.02.2021 року, 01.02.2022 року, 01.02.2023 року на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 №№ 9/1/8665, 9/1/8666, 9/1/8667, 9/1/8668 від 15.05.2025 року та проведення виплати пенсії з обмеженням максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.05.2025 року № 9/1/8665, починаючи з 01.02.2020 року, від 15.05.2025 року № 9/1/8666, починаючи з 01.02.2021 року, від 15.05.2025 року № 9/1/8667, починаючи з 01.02.2022 року, від 15.05.2025 року № 9/1/8668, починаючи з 01.02.2023 року, з розрахунку 90% грошового забезпечення, та здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмежень максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.
4. У задоволенні вимог про зобов'язання відповідача виплачувати пенсію позивачу з урахуванням складових, а саме: індексації, встановленої постановою КМУ від 24.02.2024 року № 185, індексації, встановленої постановою КМУ від 25.02.2025 року № 209, відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз