23 жовтня 2025 рокусправа № 380/13046/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» (79035, м. Львів, вул. Хлібна, 2; код ЄДРПОУ 05511001) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343) із вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення №UA209000/2025/100196/2 про коригування митної вартості товарів від 14.05.2025;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації №UA209230/2025/001425 від 14.05.2025;
- зобов'язати Львівську митницю здійснити митне оформлення товару зелена кава в зернах не смажена, з кофеїном, для харчової промисловості: Green coffee beans Alta Mogiana Region Arabica NY 2/3, screen 17/18, SCO Marks - 002/2215/0209, врожай 2024-25р., 100% Арабіка, згідно з даних митної декларації №25UA209230044358U5 від 13.05.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларант позивача з метою митного оформлення товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №25UA209230044358U5. Митну вартість товару визначив за основним методом, надав Львівській митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару, таку визначив за іншим методом, аніж заявлено декларантом. Вважає, що надані документи підтверджують заявлену вартість ввезеного товару, документи не містять ні розбіжностей, ні ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, позивачем надано і визначено митну вартість за основним методом. Вважає, що сумніви відповідача щодо розбіжностей у платіжних документах, в умовах поставки товару, у інвойсах не підтверджені жодними доказами та є безпідставними. З огляду на викладене, позивач вважає рішення відповідача про коригування митної вартості протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 01.07.2025 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.
Ухвалою суду від 09.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, 22.07.2025 за вх.№60044 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне:
- зовнішньоекономічний контракт D15/03 від 15.03.22 укладено між Ally Coffee Trading SA та ПрАТ «Концерн Хлібпром», у гр. 44 Митної декларації такий документ внесено під номером 4104 як «Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів», проте виробником товару заявлено Atlantica Exportacao e Importacao S.A., відсутнє документальне підтвердження таких змін.
Згідно п.2.3 Контракту якість товару має відповідати параметрам, що погоджені сторонами у відповідній специфікації до цього контракту. У сертифікаті якості б/н від 28.04.2025, який надано до митного оформлення вказано контракт D15/03 проте дата такого документу 12.06.24 та урожай товару 2023-2024 років, але вже у фактурі 0049973 від 28.04.2025 урожай 2024-25р.
У контракті D15/03 від 15.03.22, п.1.2 Найменування, асортимент, кількість, якісні характеристики та ціна товару вказується в Специфікаціях. Якщо сторони домовляться про ціну певного виду товару, яка буде діяти протягом певного періоду, така ціна фіксується у Додатку до цього контракту. В такому випадку ціна такого товару що передбачається у відповідній Специфікації має відповідати ціні, узгодженій у такому Додатку. Специфікація №20 від 05.11.2024 укладена із генеральним директором ПрАТ "Концерн Хлібпром" в особі Федьків Марти Орестівни, а сама зовнішньоекономічна угода D15/03 від 15.03.22 укладена із генеральним директором Аверченком Владиславом Анатолієвичем, відсутні відомості щодо зміни уповноважених осіб на укладення зовнішньоекономічних договорів.
- експортна декларація країни відправлення 25DE485159202202B2 - не містить будь яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, а також не містить числових значень, що підлягають перевірці, умови поставки FCA DEHAM, що може свідчити про відвантаження у порту Hamburg, також у фактурі 0049973 вказано номер контейнера , відсутні дані щодо вартості перевантаження.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Приватне акціонерне товариство «Концерн Хлібпром» (місцезнаходження: вул.Хлібна, 2, м.Львів, 79035; код ЄДРПОУ 05511001) зареєстроване як юридична особа 27.05.2003 року. Основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (10.71).
15.03.2022 між позивачем (покупець) та Ally Coffee Trading SA, що є юридичною особою за законодавством Швейцарії, в особі фінансового директора Давіде Бомбанато (продавець) укладено контракт купівлі-продажу №D15/03, відповідно до п. 1.1 якого, продавець продає, а покупець купує зелену каву в зернах, надалі товар. Детальний опис товару визначається цим контрактом та специфікаціями до нього.
Відповідно до п. 1.2 контракту, найменування, асортимент, кількість, якісні характеристики та ціна товару вказується в специфікаціях. Якщо сторони домовляться про ціну певного виду товару, яка буде діяти протягом певного періоду, така фіксується у додатку до цього контракту. В такому випадку, ціна такого товару, що передбачається у відповідній специфікації має відповідні ціни, узгодженій в такому додатку.
Згідно з п. 2.1 контракту, товар, що підлягає продажу за цим контрактом, поставляється покупцю в кількості, що буде зазначена у специфікаціях до контракту на кожну окрему поставку.
Відповідно до п. 3.1 контракту, поставка товару здійснюється на умовах FCA Гамбург (відповідно до Правил INCOTERMS в редакції 2020 року). Якщо в специфікації до цього контракту сторони погодять інші умови поставки, тоді партія товару, що погоджена специфікацію поставляється на умовах, зафіксованих в специфікації.
Згідно з п. 3.4 контракту, після готовності партії товару до поставки продавець надсилає на електронну пошту покупця проекти наступних документів: сертифікат походження, ваговий сертифікат, сертифікат якості, пакувальний лист, сертифікат здоров'я, фіто санітарний сертифікат (виданий Міністерством сільського господарства); сертифікат про фумігацію, рахунок, специфікація, документ про попередню оцінку зразка, експортна декларація, інші документи, котрі митниця може додатково запитувати.
Відповідно до п. 3.4.1 контракту, оригінали підписаних вищезазначених документів продавець надсилає покупцю поштою (кур'єром тощо) з таким розрахунком, щоб покупець їх отримав не пізніше ніж за 4 дні до прибуття партії товару в пункт призначення.
Згідно з п. 4.1 контракту, ціна на кожне окреме найменування (вид) товару, що підлягає поставці встановлюється в доларах США і вказується в Специфікаціях до контракту.
Відповідно до п. 4.2 контракту, остаточна сума контракту визначається вартістю всього товару, фактично поставленого протягом дії цього контракту, згідно всіх специфікацій до цього контракту.
13.05.2025 представником позивача - декларантом ФОП ОСОБА_1 подано до Львівської митниці (надалі - Відповідач) електронну митну декларацію №25UA209230044358U5 для митного оформлення товару, в якій задекларовано митну вартість товару відповідно до статті 58 Митного кодексу України (надалі - МК України або Кодекс) в розмірі відповідно до ціни контракту (метод визначення митної вартості №1), а саме: зелена кава в зернах не смажена, з кофеїном, для харчової промисловості: Green coffee beans Alta Mogiana Region Arabica NY 2/3, screen 17/18, ICO Marks - 002/2215/0209, врожай 2024-25 р., 100% Арабіка, 325 джгутових мішків, маса нетто 19 125 кг за ціною 6,13 доларів США/кг на загальну суму 117 236,25 доларів США.
Разом з митною декларацією №25UA209230044358U5 подано копії документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:
- сертифікат якості №б/н від 28.04.2025;
- рахунок-фактура (iнвойс) №0049973 від 28.04.2025;
- автотранспортна накладна №б/н від 08.05.2025;
- фітосанітарний сертифікат №EU/DE/HH_HH/5397108/2025 10125 від 07.05.2025;
- сертифiкат про походження товару №А 38742129 від 08.05.2025;
- загальна декларація прибуття №25UA141000498658Z9 від 09.05.2025;
- комерційна пропозиція №б/н від 05.11.2024;
- цінова пропозиція №б/н від 05.11.2024;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №10 від 28.04.2025;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги №3250001309-1 від 09.05.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка №б/н від 08.05.2025;
- документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини Лист по біржі №б/н від 05.11.2024;
- додаткова угода №2 від 05.11.2024;
- додаток №1 від 29.12.2023;
- специфікація №20 від 05.11.2024;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №D15/03 від 15.03.2022;
- договір про надання послуг митного брокера №ZKV006268 від 15.08.2019;
- договір (контракт) про перевезення №ZKV007444 від 15.03.2023;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №12852284 від 11.05.2025;
- лист по виробнику №б/н від 05.11.2024;
- копію митної декларації країни відправлення №25DE485159202202B2 від 05.05.2025.
Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
На виконання вимоги відповідача позивачем було надано заявку на перевезення.
За результатами розгляду електронної митної декларації №25UA209230044358U5 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2025 UA209000/2025/100196/2.
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 14.05.2025 UA209000/2025/100196/2, в графі 33 зазначено наступне:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (надалі - МКУ) здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 МКУ, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. За результатами встановлено наступне:
Зовнішньоекономічний контракт D15/03 від 15.03.22 укладено між Ally Coffee Trading SA та ПрАТ "Концерн Хлібпром", у гр. 44 Митної декларації такий документ внесено під номером 4104 як «Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів», проте виробником товару заявлено Atlantica Exportacao e Importacao S.A., відсутнє документальне підтвердження таких змін.
Згідно п.2.3 Контракту якість товару має відповідати параметрам, що погоджені сторонами у відповідній специфікації до цього контракту. У сертифікаті якості б/н від 28.04.2025, який надано до митного оформлення вказано контракт D15/03 проте дата такого документу 12.06.24. та урожай товару 2023-2024 років, але вже у фактурі 0049973 від 28.04.2025 урожай 2024-25р. У контракті D15/03 від 15.03.22 , п.1.2 найменування, асортимент, кількість, якісні характеристики та ціна товару вказується в Специфікаціях. Якщо сторони домовляться про ціну певного виду товару, яка буде діяти протягом певного періоду, така ціна фіксується у Додатку до цього контракту. В такому випадку ціна такого товару що передбачається у відповідній Специфікації має відповідати ціні, узгодженій у такому Додатку. Специфікація №20 від 05.11.2024 укладена із генеральним директором ПрАТ "Концерн Хлібпром" в особі Федьків Марти Орестівни, а сама зовнішньоекономічна угода D15/03 від 15.03.22 укладена із генеральним директором Аверченком Владиславом Анатолієвичем, відсутні відомості щодо зміни уповноважених осіб на укладення зовнішньоекономічних договорів.
Експортна декларація країни відправлення 25DE485159202202B2 - не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, а також не містить числових значень що підлягають перевірці, умови поставки FCA DEHAM, що може свідчити про відвантаження у порту Hamburg, також у фактурі 0049973 вказано номер контейнера, відсутні дані щодо вартості перевантаження .
Згідно п.2.1 Договору про здійснення міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів автотранспортом №ZKV007444 від 15.03.23 Виконавець надає Замовнику транспортні послуги за заздалегідь узгодженими заявками, які є частиною цього Договору. Заявка має містити умови і особливості конкретного перевезення. А відповідно до п 4.2 Ставки на перевезення обумовлюються і узгоджуються в кожному випадку окремо і обумовлюються в заявці, або фіксуються як додаток до Договору на певний період часу. Письмове узгодження і затвердження ставок і умов перевезення є обов'язковим і невід'ємною частиною заявки. Така заявка не надана до митного оформлення.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом надано заявку на перевезення, у якій відсутній підпис Директора замовника. Разом з тим, документів, які спростовують розбіжності виявлені митним органом, декларантом не надано митному органу. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні метод визначення митної вартості 2а (ст. 59 МКУ) ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари, застосовано метод 2б (ст.60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості:- товару № 1 слугувала мд МД 25UA100380618998U3 від 13.05.25 де митна вартість становила 8,91 дол США за кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось».
Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2025/001425.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2025 UA209000/2025/100196/2.
Позивач, не погоджуючись із вище вказаними рішеннями, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).
Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За змістом частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п'ята, сьома статті 58 МК України).
Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
Частиною другою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина п'ята статті 53 містить норми відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частини четверта, п'ята статті 55 МК України).
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
Згідно з положеннями статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Суд зауважує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі №809/857/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Окрім цього, суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).
Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:
- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;
- МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 цього кодексу;
- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.
Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов'язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про:
- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;
- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.
При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки «сумнівних» відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.
Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
Поряд з цим єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:
1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;
2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;
3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору);
4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товару за ціною договору, яка зазначена рахунку-фактурі (інвойсі).
На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені частиною другою статті 53 МК України, а саме: сертифікат якості №б/н від 28.04.2025; рахунок-фактура (iнвойс) №0049973 від 28.04.2025; автотранспортна накладна №б/н від 08.05.2025; фітосанітарний сертифікат №EU/DE/HH_HH/5397108/2025 10125 від 07.05.2025; сертифiкат про походження товару №А 38742129 від 08.05.2025; загальна декларація прибуття №25UA141000498658Z9 від 09.05.2025; комерційна пропоз. №б/н від 05.11.2024; цінова пропозиція №б/н від 05.11.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №10 від 28.04.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги №3250001309-1 від 09.05.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка №б/н від 08.05.2025; документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини Лист по біржі №б/н від 05.11.2024; додаткова угода №2 від 05.11.2024; додаток №1 від 29.12.2023; специфікація №20 від 05.11.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №D15/03 від 15.03.2022; договір про надання послуг митного брокера №ZKV006268 від 15.08.2019; договір (контракт) про перевезення №ZKV007444 від 15.03.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №12852284 від 11.05.2025; лист по виробнику №б/н від 05.11.2024; копію митної декларації країни відправлення №25DE485159202202B2 від 05.05.2025
Натомість в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості митний орган вказав, що митна вартість товару не може бути визнана з тієї причини, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та навів відповідні аргументи, що спонукали його дійти такого висновку.
Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
Як зазначено митним органом у рішенні про коригування, зовнішньоекономічний контракт D15/03 від 15.03.2022 укладено між Ally Coffee Trading SA та ПрАТ «Концерн Хлібпром», у гр. 44 Митної декларації такий документ внесено під номером 4104 як «Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів», проте виробником товару заявлено Atlantica Exportacao e Importacao S.A., відсутнє документальне підтвердження таких змін.
Так, судом встановлено, що позивачем подано під час митного контролю контракт на підставі якого поставлялася партія товару, специфікацію №20 до контракту, де зазначено ціну такої поставки, рахунок у підтвердження оплати вартості такої партії товару та інші документи, як підтверджують вартість товару.
Поряд з цим суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Водночас, митний орган не обґрунтовує, яким чином зазначене вплинуло на визначення ціни товару, який поставляється.
Також в оскаржуваному рішенні, митним органом зазначено, що згідно п.2.3 Контракту якість товару має відповідати параметрам, що погоджені сторонами у відповідній специфікації до цього контракту. У сертифікаті якості б/н від 28.04.2025, який надано до митного оформлення вказано контракт D15/03 проте дата такого документу 12.06.24. та урожай товару 2023-2024 років, але вже у фактурі 0049973 від 28.04.2025 урожай 2024-25р.
Так же ж само, відповідачем не доведено, яким чином відомості, зазначені у сертифікаті якості товару, можуть вплинути на обчислення митної вартості товарів, що подаються до декларування.
Щодо зауваження відповідача про те, що у контракті D15/03 від 15.03.2022, п.1.2 Найменування, асортимент, кількість, якісні характеристики та ціна товару вказується в Специфікаціях. Якщо сторони домовляться про ціну певного виду товару, яка буде діяти протягом певного періоду, така ціна фіксується у Додатку до цього контракту. В такому випадку ціна такого товару що передбачається у відповідній Специфікації має відповідати ціні, узгодженій у такому Додатку, суд зазначає таке.
Згідно з п. 1.2. Контакту додаток укладається лише в тому випадку, якщо Сторони домовилися про ціну певного виду Товару, яка буде діяти протягом певного періоду. Тоді, така ціна фіксується в додатку, а ціна Товару, що передбачається в Специфікації, має відповідати ціні, узгодженій в додатку.
Згідно з умовами Контракту такий додаток не є обов'язковим документом.
Таким чином, навіть при укладені додатку, основним документом на підставі якого здійснюється поставка Товару та в якому фіксується ціна Товару є Специфікація. Єдиним документом де зафіксовано ціну партії Товару що поставлялася є Специфікація, яка була надана Відповідачу. Отже, аргумент Відповідача про відсутність додатку є безпідставним.
Крім цього суд зазначає, що митним органом не обґрунтовано яким чином випливає на митну вартість те, що «Специфікація №21 від 05.12.2024 укладена із генеральним директором ПрАТ "Концерн Хлібпром" в особі Федьків Марти Орестівни, а сама зовнішньоекономічна угода D15/03 від 15.03.22 укладена із генеральним директором Аверченком Владиславом Анатолієвичем, відсутні відомості щодо зміни уповноважених осіб на укладення зовнішньоекономічних договорів».
Судом встановлено, що стороною специфікації №21 від 05.12.2024 та зовнішньоекономічної угоди D15/03 від 15.03.2022 є ПрАТ «Концерн Хлібпром». Аверченко Владислав Анатолієвич та ОСОБА_2 є підписантами контракту та специфікації від імені позивача, кожен з них в момент підписання зазначених документів був керівником і мав всі повноваження на підписання таких документів. З огляду на наведене вказані зауваження відповідача суд вважає необґрунтованими.
Крім цього, у спірному рішенні, митний орган зазначив, що експортна декларація країни відправлення 25DE485159202202B2 - не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, а також не містить числових значень що підлягають перевірці, умови поставки FCA DEHAM, що може свідчити про відвантаження у порту Hamburg, також у фактурі 0049973 вказано номер контейнера , відсутні дані щодо вартості перевантаження.
На думку суду, так зауваження є безпідставними, оскільки, як слідує зі змісту декларації країни відправлення, така містить посилання на інвойс № 0049973 від 28.04.2025, який підтверджує вартість товару. Окрім цього, заповнення митної декларації знаходиться поза межами компетенції позивача, та, відповідно, наявність чи відсутність певних відомостей у ній не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості товару.
Також суд зауважує, що згідно з ч.3 ст.53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом та подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.
Відповідно до п. 7 ч.3 ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Натомість, відповідач у оскаржуваному рішенні не навів обґрунтування невідповідності наданої позивачем копії митної декларації країни відправлення вимогам законодавства країни-відправника.
У спірному рішенні, відповідачем також зазначено, що згідно з п.2.1 Договору про здійснення міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів автотранспортом№ ZKV007444 від 15.03.23 виконавець надає замовнику транспортні послуги за заздалегідь узгодженими заявками, які є частиною цього договору. Заявка має містити умови і особливості конкретного перевезення. А відповідно до п 4.2 ставки на перевезення обумовлюються і узгоджуються в кожному випадку окремо і обумовлюються в заявці, або фіксуються як додаток до договору на певний період часу. Письмове узгодження і затвердження ставок і умов перевезення є обов'язковим і невід'ємною частиною заявки. Така заявка не надана до митного оформлення.
З приводу таких зауважень, суд зазначає, що для підтвердження вартості послуг з перевезення були надані наступні документи:
- договір №ZKV007444 на здійснення міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів автотранспортом від 15.03.2023, який укладений між ТзОВ «Концерн Хлібпром» та ТзОВ «Овертранс» згідно з яким відбувалося перевезення товару;
- заявку №1 від 05.05.2025 на здійснення міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів автотранспортом, якою сторони узгодили умови перевезення товару;
- довідку про вартість транспортних витрат від 08.05.2025, якою деталізовано з чого складається загальна вартість послуг з перевезення;
рахунок на оплату №3250001309-1 від 09.05.2025.
Таким чином, твердження відповідача, що заявка не надана до митного оформлення не відповідає дійсності.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Як зазначає Верховний Суд у загаданій постанові, Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати (та інші документи подані Позивачем) є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Частина 2 ст. 53 МК України передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. При цьому вказана норма не встановлює конкретних вимог щодо виду таких документів.
Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду по справі № 804/16553/14 від 31.05.2019 року.
Аналіз наведених вище документів дає підстави зробити висновок про те, що позивач надав до митного оформлення усі обов'язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору; надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, відтак у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. При цьому митним органом не надано жодного документа, який би підтвердив митну вартість товару, визначену відповідачем за другорядним методом, як не було надано і відповідних доказів щодо наявності обґрунтованих сумнівів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.
Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Також оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд ураховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів:
- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;
- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митних декларацій для товару.
В графі 33 оскаржених рішень про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. При цьому відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цих декларацій в якості джерела інформації для визначення митної вартості, а не будь-яких інших. Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, яка з неочевидних суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.
На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.
Отже, оскаржуване рішення про коригування митної вартості не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.
З огляду на те, що картка відмови №UA209230/2025/001425 від 14.05.2025 прийнята на основі рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100196/2 від 14.05.2025 та є похідною від нього, таку теж необхідно визнати протиправною та скасувати.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Львівської митниці здійснити митне оформлення товару зелена кава в зернах не смажена, з кофеїном, для харчової промисловості: Green coffee beans Alta Mogiana Region Arabica NY 2/3, screen 17/18, SCO Marks - 002/2215/0209, врожай 2024-25р., 100% Арабіка, згідно з даних митної декларації №25UA209230044358U5 від 13.05.2025, суд зазначає таке.
Суд вважає, що у частині позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення товару, згідно даних митної декларації №25UA209230044358U5 від 13.05.2025, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки зазначені дії відносяться до дискреційних повноважень відповідача та не належать до компетенції адміністративного суду, а скасування оскаржуваних рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є достатнім способом захисту порушеного права позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.
Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов'язку доказування правомірності рішення про коригування митної вартості, а відтак останнє підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як випливає з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 4844,80 грн. Саме таку суму судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» (79035, м. Львів, вул. Хлібна, 2; код ЄДРПОУ 05511001) до Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100196/2 від 14.05.2025.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209230/2025/001425 від 14.05.2025.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на приватного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» судовий збір в сумі 7533 (сім тисяч п'ятсот тридцять три) гривні 08 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з для складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна