22 жовтня 2025 рокусправа № 380/6645/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,
фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якій просить суд:
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області списати безнадійний борг.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що з 06.07.2018 позивач припинив свою діяльність, однак з 29.02.2016 по 27.11.2024 у нього наявний податковий борг у сумі 114847,15 грн., стосовно якого минув строк давності у 1095 днів. Просить суд позов задовольнити.
Ухвалою суду від 07.04.2025 позовну заяву ФОП ОСОБА_1 було залишено без руху.
09.04.2025 позивачем подано до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви (вх. №30024).
Ухвалою від 14.04.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
30.04.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №35751), відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що згідно з інтегрованою карки платника податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, станом на даний час обліковується сума недоїмки у розмірі 114847,15 грн. Спірну заборгованість позивача у розмірі 114847,15 грн. становлять суми коштів, нараховані контролюючим органом по адміністративних штрафах та інших санкціях - 23800,00 грн.; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, - 477,75 грн.; податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів - 90569,4 грн. На виконання вимог п. 89.8 ст. 89 Податкового кодексу України податковим керуючим проведено опис усього майна платника податків у податкову заставу, яке перебуває у його власності, про що складено акт опису майна. Рішенням про опис майна в податкову заставу від 09.02.2022 заступником начальника ГУ ДПС у Львівській області вирішено провести опис майна в податкову заставу. Актом опису майна № 23/13-01-13-03-16 від 10.02.2022 все майно платника податку описано в податкову заставу. Зазначена податкова застава була зареєстрована контролюючим органом, а саме, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про реєстрацію податкової застави. Представник відповідача пояснив, що податкова застава є чинною, оскільки немає підстав для звільнення майна з-під застави відповідно до ст. 93.Податкового кодексу України. Крім цього, представник відповідача зауважив, що суд не вправі зобов'язати ГУ ДПС у Львівській області вчинити дії щодо прийняття рішення про списання безнадійного боргу в сумі 114847,15 грн., оскільки така прерогатива надається лише контролюючому органу і списання податкового боргу є дискреційним повноваженням виключно ГУ ДПС у Львівській області.
05.05.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №37142), в якій покликається на те, що в період з 2015-2016 виникла податкова заборгованість з ПДВ, а вже з 2018 року відповідно до даних державного реєстру позивач припинила свою підприємницьку діяльність. Крім того, позивач зазначає, що оскільки відповідачем не надано інформації, коли утворилась заборгованість у розмірі 90569,4 грн. та 477,75 грн., а з наданої відповідачем інтеграційної картки не вбачається дана інформація, позивач просить суд витребувати у відповідача податкове повідомлення рішення на суми: 477,75 грн. та 90569,40 грн. для належного дослідження точної дати виникнення податкового боргу по даних сумах. А також прийняти рішення про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не обґрунтував правомірність своєї бездіяльності аніж як безпідставне твердження про втручання у дискреційні повноваження, а також твердження про право податкової застави при наявності податкового боргу, що не є предметом судового розгляду, оскільки власне стверджує, що податковий борг вже є безнадійним і тому його слід списати.
Що ж стосується клопотання позивача про витребування доказів, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Як вбачається із змісту клопотання про витребування доказів, позивач покликається на те, що відповідачем не надано інформації, коли утворилась заборгованість у розмірі 90569,40 грн. та 477,75 грн., оскільки згідно інтеграційної картки не вбачається дана інформація, у зв'язку із чим позивачем заявлено дане клопотання.
Аналізуючи зміст клопотання та долучені до нього документи, суд зауважує, що задоволення клопотання про витребування судом доказів є можливим за умови, якщо особа, яка його заявляє, доведе складнощі їх отримання, тобто об'єктивну неможливість одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний або фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержання та подання доказу є норма закону забороняючого характеру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце, якщо незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося. Заявляючи клопотання про витребування доказів, особа повинна посилатися на причини, за яких вона сама не може одержати цей доказ. Представником позивача не надано доказів самостійного направлення запитів до ГУ ДПС у Львівській області з метою отримання інформації та отримання відмови.
Таким чином, клопотання про витребування доказів з ГУ ДПС у Львівській області подане з порушенням норм КАС України та не може бути взяте до розгляду судом.
Відтак, суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю, з огляду на наступне.
Суд встановив, що з 28.09.2005 ФОП ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції (запис в ЄДР №24150000000008135) та перебувала на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 у справі № 813/2738/15 адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій і скасування рішення задоволено. Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області №3/2100/2769308286 від 02.02.2015 про застосування фінансових санкцій.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2016 у справі №876/6951/15 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 у справі №813/2738/15 та прийнято нову постанову. Відмовлено в позові ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій і скасування рішення.
Згідно даних єдиного державного реєстру ФОП ОСОБА_1 припинила свою діяльність 06.07.2018.
Як вбачається з інтегрованої карки платника податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, у позивача обліковується сума недоїмки у розмірі 114847,15 грн.
Спірну заборгованість позивача у розмірі 114847,15 грн. становлять суми коштів, нараховані контролюючим органом по:
- адміністративних штрафах та інших санкціях - 23800,00 грн.;
- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, -477,75 грн.;
- податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів - 90569,4 грн.
У зв'язку із наявним податковим боргом, податковим керуючим проведено опис усього майна платника податків у податкову заставу, яке перебуває у власності позивача, про що складено акт опису майна №23/13-01-13-03-16 від 10.02.2022.
Рішенням про опис майна в податкову заставу від 09.02.2022 заступником начальника ГУ ДПС у Львівській області вирішено провести опис майна в податкову заставу.
02.10.2024 позивач звернулася до ГУ ДПС у Львівській області з заявою вх. № 61100/6 про списання безнадійного податкового боргу.
01.11.2024 ГУ ДПС у Львівській області надано відповідь вх. №33460/6/13-01-13-03, якою відмовлено у списанні такого боргу у зв'язку із тим, що відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022, структурний підрозділ територіального органу ДПС, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.
Позивач не погоджується із такою позицією відповідача, тому звернувся до суду із вказаним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд керувався таким.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Визначення поняття податкового боргу надано у п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, згідно з яким податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Поняття безнадійного податкового боргу визначено у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, як, зокрема, а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Питання списання безнадійного податкового боргу врегульоване ст. 101 ПК України.
Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг (п. 101.1 ст. 101 ПК України).
Згідно з п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПК України під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.
Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 102.4 ст. 102 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу.
З аналізу норм ПК України вбачається, що стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.
У п. 101.5 ст. 101 ПК України передбачено, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Міністерство фінансів України наказом 28.07.2022 № 220, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.08.2022 № 908/38244, затвердило Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок № 220).
Відповідно до п.п. 5 п. 2 розділу II Порядку № 220 безнадійним податковим боргом є податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу, - станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС.
Визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з випадків, визначених пунктом 2 цього розділу п.3 розділу ІІ Порядку №220.
Згідно з п. п. 1, 5, 6 розділу IIІ Порядку № 220 у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для територіального органу ДПС. Неотриманий платником податків примірник рішення зберігається у територіальному органі ДПС.
Структурний підрозділ територіального органу ДПС, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.
Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІКС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Таким чином, зі змісту наведених вище норм Порядку № 220 слідує, що списання безнадійного податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 календарних днів, здійснюється контролюючим органом за процедурою, яка передбачає визначення суми безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню, на підставі даних ІКС та прийняття відповідного рішення про списання такого безнадійного боргу.
Як встановлено судом, згідно інтегрованої карки платника податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, у позивача обліковується сума недоїмки у розмірі 114847,15 грн.
Спірну заборгованість позивача у розмірі 114847,15 грн. становлять суми коштів, нараховані контролюючим органом по:
- адміністративних штрафах та інших санкціях - 23800,00 грн.;
- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості - 477,75 грн.;
- податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів - 90569,4 грн.
Як вже було встановлено судом, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 , до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій і скасування рішення задоволено. Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області №3/2100/2769308286 від 02.02.2015 про застосування фінансових санкцій.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2016 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 у справі №813/2738/15 та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову.
Отже, датою встановлення заборгованості є дата прийняття постанови Львівським апеляційним адміністративним судом - 29.02.2016.
Однак, з тексту постанови Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 у справі №813/2738/15 вбачається, що предметом розгляду у цій праві було рішення Головного управління ДФС у Львівській області №3/2100/2769308286 від 02.02.2015 про застосування фінансових санкцій - штрафу за порушення ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 6800,00 грн. (реалізація тютюнових виробів особоі, яка не досягла 18 років) та штрафу за порушення абз. абз. 3, 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 17000,00 грн. (роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії.).
Водночас, у позивача облікується заборгованість не тільки по адміністративних штрафах та інших санкціях (23800,00 грн.), а й з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості - 477,75 грн. та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів - 90569,40 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Так, податковий борг у розмірі 90569,40 грн. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001901702 від 15.04.2014, прийнятого на підставі акту від 08.04.2014 № 146/69/13-07/17-02/2769308286.
Вищевказане податкове повідомлення-рішення передане на зберігання в архів Головного управління ДПС у Львівської області.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції від 12.04.2012 № 578/5 термін зберігання вищевказаних документів становить 5 років.
Відтак, станом на даний час, зазначені документи відсутні в архіві ГУ ДПС у Львівської області, оскільки знищені, що підтверджується поясненнями ГУ ДПС у Львівській області вх. № 70617 від 02.09.2025.
Таким чином, строк давності стосовно податкового боргу у загальній сумі 114369,40 грн. (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 90569,40 грн. та фінансові санкції за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 23800,00 грн.), встановлений п. 102.4 ст. 102 ПК України (у 1095 календарних днів), минув.
У вказані періоди контролюючий орган не ініціював процедуру стягнення з позивача наведеного податкового боргу шляхом звернення до суду з позовом у межах 1095 днів.
Таких обставин судом не встановлено, а відповідачем на їх підтвердження жодних доказів суду не надано.
З аналізу вищенаведених встановлених судом обставин та приписів чинного податкового законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку, що грошове зобов'язання позивача за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 23800,00 грн.; податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 90569,40 грн., є податковим боргом, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 ПК України.
Тобто, наведений податковий борг є безнадійним податковим боргом, який підлягав списанню контролюючим органом у спосіб та у порядку, встановленому п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПК України, а також Порядку №220.
Суд зазначає, що стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 2а-2002/12/1370.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині списання безнадійного податкового боргу у загальній сумі 114369,40 грн.
Що стосується наявності заборгованості по податку на нерухоме майно на загальну суму у розмірі 477,75 грн., то така виникла на підставі податкових повідомлень-рішень № 1777163-2411-1307 від 09.05.2023 та №1777164-2411-1307 від 09.05.2023 (185,25 грн. та 292,5 грн. відповідно).
Звідси, заборгованість по податку на нерухоме майно на загальну суму у розмірі 477,75 грн. не є податковим боргом, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 ПК України.
Відтак, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ст. 76 наведеного Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір у сумі 2179,80 грн. З огляду на зазначене на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судовий збір в сумі 2170,64 грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) списати безнадійний борг у загальній сумі 114369 (сто чотирнадцять тисяч триста шістдесят дев'ять) гривень 40 коп., який наявний у фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 90569,40 гривень та фінансової санкції за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 23800,00 гривень.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 2170 (дві тисячі сто сімдесят) гривень 64 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 22.10.2025.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна