21 жовтня 2025 рокусправа № 380/5876/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
встановив :
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення №262940001732 від 06.03.2025 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у відмові проведення перерахунку пенсії за віком, а саме перехід на інший вид пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати період роботи з 01.11.1995 по 08.12.2008, з 24.09.2009 по 31.12.2014, з 19.05.2016 по 31.01.2018, відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 , що визначають право на перерахунок пенсії, а саме перехід на інший вид пенсії на пільгових умовах за Списком №1, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 27.02.2025 ОСОБА_1 .
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27.02.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням №262940001732 від 06.03.2025 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовлено в переході на пенсію на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутня пільгова довідка за період роботи з 01.11.1995 по 31.01.2018. Позивач вважає рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним, оскільки періоди з 01.11.1995 по 08.12.2008, з 24.09.2009 по 31.12.2014, з 19.05.2016 по 31.01.2018, відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 , визначені Списком № 1, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461, працівники зайняті на будівництві, реконструкції, технічному переозброєнні і капітальному ремонті гірничих виробок, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд. Позивач вважає, що його пільговий стаж за Списком №1, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461 становить 40 років 28 днів. Отже всі необхідні документи, які визначають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», було надано. В трудовій книжці чітко зазначені відомості щодо професії та посади, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 2, ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461. Таким чином, трудова книжка НОМЕР_1 , безпосередньо підтверджує право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Вважаючи відмову у призначенні пенсії протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 31.03.2025 суддя відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з підстав, викладених у ньому. Зазначає, що позивач звернувся через веб-портал з заявою від 27.02.2025 №3163 про перехід на інший вид пенсії (на пільгових умовах за списком №1).До заяви долучено трудову книжку НОМЕР_2 . У зв'язку з тим, що в трудовій книжці відсутні відомості про зайнятість в шкідливих умовах протягом повного робочого дня та не зазначено характер виконуваної роботи, тому однією з обов'язкових умов для підтвердження пільгового стажу роботи є надання уточнюючої довідки передбаченої пунктом 20 Порядку №637. У зв'язку з тим, що відсутня пільгова довідка за період роботи з 01.11.1995 по 31.01.2018, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення №262940001732 від 06.03.2025 про відмову у перерахунку пенсії, оскільки відповідно до положень п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058 відсутній пільговий стаж роботи за Списком №2. З огляду на вищевказане, Головне управління діяло відповідно до норм чинного законодавства, в межах повноважень покладених на органи Пенсійного фонду України.
Відповідачем 2 відзив на позовну заяву не подано.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27 лютого 2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перехід на пенсію на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності, документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії №262940001732 від 06.03.2025, оскільки відсутня пільгова довідка за період роботи з 01.11.1995 по 31.01.2018.
ОСОБА_1 , в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Не погодившись з таким рішенням відповідача 1, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Згідно п.1 та 2 ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до пунктів 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Зі змісту трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_3 від 20.09.1995 судом встановлено, що ОСОБА_1 в період:
- 01.11.1995 по 08.12.2008 працював гірничим робітником підземником 2,5 розряду на підземні роботи з повним робочим днем у ВАТ “Київметробуд»;
- 24.09.2009 по 31.12.2014 працював на посаді прохідника 4 розряду на підземні роботи з повним робочим днем у Управлінні по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення;
-19.05.2016 по 31.01.2018 працював на посаді прохідника 4 розряду на підземні роботи з повним робочим днем у ТОВ “Концерн “Київпідзамшляхбуд».
Такі записи в трудовій книжці містять посилання на відповідні документи, на основі яких вони вчинені (накази), засвідчені чітким відтиском печатки вказаного підприємства та не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості.
Відмовляючи в зарахуванні спірних періодів до пільгового стажу позивачу відповідач зазначав, що до заяви не додано пільгової довідки.
Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.
Верховний Суд у постановах від 31.07.2018 по адміністративній №415/760/17, 31.07.2018 по адміністративній справі № 486/1080/16-а, від 31.07.2018 по адміністративній справі № 235/1112/17 висловив правову позицію про достатність підтвердження страхового стажу на посадах за Списком №1, 2 саме записами у трудовій книжці.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, за наявності належно оформлених записів у трудовій книжки та підтвердження стажу роботу, що дає право на пільгову пенсію, неможливо спростовувати факт наявності у позивача стажу роботи на посадах, що дає право на призначення пільгової пенсії.
Крім цього, в довідці форми ОК-5 у розділі “Відомості по спеціальному стажу» міститься інформація, що трудовий стаж позивача за спірний період облікований за кодами спецстажу ЗП3013Б1, ЗПЗ013А1.
Так, аналізуючи оскаржуване рішення, суд звертає увагу, що відповідачем жодним чином не обґрунтовано підстави відмови у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу роботи.
Жодних пояснень із обґрунтуванням відмови у зарахуванні спірних періодів до пільгового стажу відповідачем надано не було.
Отже, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах пенсійний орган не обґрунтував правомірність прийнятого рішення.
Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Процедура подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» додатково деталізована нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (надалі за текстом - Порядок №22-1).
Згідно з п.4.3 розділу IV Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Таким чином, суд доходить до висновку, що правова категорія призначення пенсії використовується законодавцем у розумінні прийняття територіальним органом Пенсійного фонду України письмового рішення (як індивідуального акту) з приводу визнання за особою суб'єктивного права на одержання грошових платежів у галузі соціального страхування із визначенням розміру регулярного платежу у межах календарного місяця. А тому виданий ПФУ індивідуальний акт з приводу призначення пенсії одночасно охоплює як владне управлінське волевиявлення стосовно правової підстави пенсії, так і владне управське волевиявлення стосовно грошового виміру пенсії.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Згідно з п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення (перерахунку) пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам. Рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення пенсії є його виключними повноваженнями, втручання у яке не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.
У даному випадку, як зазначено вище, ГУ ПФУ у Львівській області заяву позивача про призначення пенсії за віком належним чином не було розглянуто, оскільки жодних мотивів щодо зарахування спірних періодів до пільгового стажу за Списком №1 не було наведено.
Відповідно до п. 5 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня отримання їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та відповідно до ст. 9 КАС України обрати належний спосіб захисту порушеного права та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.03.2025 за №262940001732 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 27.02.2025 про призначення пенсії за віком та зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи з 01.11.1995 по 08.12.2008, з 24.09.2009 по 31.12.2014, з 19.05.2016 по 31.01.2018 та прийняти рішення за результатом розгляду заяви з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог відповідними доказами, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 №262940001732 від 06.03.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 27.02.2025 та зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.11.1995 по 08.12.2008, з 24.09.2009 по 31.12.2014, з 19.05.2016 по 31.01.2018 та прийняти рішення за результатом розгляду заяви з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна