21 жовтня 2025 рокусправа № 380/9959/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , член ВГО "Журналісти проти корупції" до Господарського суду м. Києва про визнання протиправними дій, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 члена ВГО "Журналісти проти корупції" до Господарського суду м. Києва з вимогами:
" 1. Прошу прийняти мою позовну заяву до провадження.
2. Розглянути позовну заяву члена ВГО "Журналісти проти корупції" за наслідком якого:
задовольнити вимоги члена ВГО "Журналісти проти корупції" ОСОБА_1 щодо визнання дій відповідача - Господарського суду м. Києва, незаконними та протиправними, щодо несвоєчасної надання відповіді на запит ВСП001/24/03/25 від 24.03.2025; ненадання відповіді на повторний запит №ВСП001/02/04/25 від 02.04.2025; ненадання недостовірної інформації на запит №ВСП001/02/25-1 від 02.04.2025;
зобов'язати відповідача - Господарський суд м. Києва належним чином розглянути запит №ВСП001/24/03/25 від 24.03.2025 та надати журналісту ВГО "Журналісти проти корупції" ОСОБА_1 запитувану інформацію про дати відсутності на роботі судді Господарського суду м. Києва ОСОБА_2 у 2024 році.
3. Судові витрати покласти на відповідача."
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.03.2025 о 08-32 год ним скеровано запит на публічну інформацію №ВСП001/24/03/25 на електронну адресу Відповідача , в якому просив надати інформацію про дати відсутності на роботі судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_2 у 2024 році (відпустка, відрядження, тимчасова непрацездатність тощо), повідомивши про причини відсутності на роботі на ту чи іншу дату. Відповідь на запит просив надати у встановлений Законом строк на його електронну пошту. Не отримавши відповіді у встановлений законом строк, 02.04.2025 о 16:24 год. позивач направив повторний запит №ВСП001/02/04/25 з аналогічним змістом. 02 квітня 2025 року о 17:40 год. на електронну пошту позивача надійшов лист від розпорядника інформації за вих. №05-16/15/25 від 31.03.2025, у якому було відмовлено в наданні інформації. Відмова обґрунтовувалася тим, що запитувана інформація належить до категорії службової з обмеженим доступом відповідно до пункту 4.5 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Господарському суді міста Києва.
02 квітня 2025 року позивач направив третій запит №ВСП001/02/04/25-1 з проханням надати копію згаданого Переліку. 09 квітня 2025 року Відповідач надав копію Переліку, затвердженого наказом голови Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 №12. Позивач вважає дії Відповідача протиправними з огляду на порушення строків надання відповіді, ненадання відповіді на повторний запит та безпідставну відмову у наданні інформації, оскільки Відповідач послався на Перелік, затверджений у 2025 році, для обґрунтування відмови у наданні інформації за 2024 рік, коли цей Перелік ще не діяв.
Ухвалою від 23 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву. Зазначає, що Господарським судом міста Києва 24.03.2025 одержано запит на публічну інформацію, направлений електронною поштою від журналіста Всеукраїнської громадської організації "Журналісти проти корупції" ОСОБА_1. Вказаний запит зареєстровано в автоматизованій системі документообігу суду 24.03.2025 за вх. №07-26/11/25, відповідно відповідь на нього повинна бути надана не пізніше 31.03.2025. Листом від 31.03.2025 №05-16/15/25 Господарський суд міста Києва надав відповідь на запит від 24.03.2025 №ВСП001/24/03/25. Однак, під час опрацювання відповіді в поштовій програмі допущено описку в адресі електронної пошти, внаслідок чого лист не доставлено (копія листа від 31.03.2025 №05-16/15/25 та копія підтвердження направлення додаються).
02.04.2025 одержано запит на публічну інформацію, направлений електронною поштою від журналіста Всеукраїнської громадської організації "Журналісти проти корупції" ОСОБА_1. Вказаний запит зареєстровано в автоматизованій системі документообігу за вх.№07-26/18/25 від 02.04.2025, відповідно відповідь на нього повинна бути надана не пізніше 09.04.2025. Листом від 07.04.2025 №05-16/20/25 відповідач надав відповідь на повторний запит від 02.04.2025 №ВСП001/02/04/25, який було направлено на адресу електронної пошти запитувача ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відтак, відповідач не вчиняв протиправних дій (ненадання відповіді на запит), оскільки запит від 02.04.2025 №ВСП001/31/03/25 був розглянутий по суті та відповідь на нього була надана у встановлені строки розгляду запиту, які визначені Законом України "Про доступ до публічної інформації". Відмова у наданні інформації Відповідач вважає правомірною, оскільки на момент розгляду запиту діяв Перелік від 03.03.2025, який відносить запитувані відомості до службових. Також Відповідач посилається на лист СБУ від 06.04.2023 №5/6/5-2001, який рекомендує посилити заходи безпеки та захисту інформації в органах судової влади в умовах воєнного стану. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій звертає увагу на те, що відповідач у відзиві на позовну заяву не надав доказів, які би спростували порушення вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", щодо ненадання у встановлений строк відповіді на запит №ВСП001/24/03/25.
Від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких вказує, що Господарський суд міста Києва послідовно та добросовісно виконував свій обов'язок щодо розгляду та своєчасного формування відповідей на запити позивача у встановлені Законом строки. Факт допущення технічної описки при зазначенні електронної адреси під час відправлення не свідчить про умисне невиконання обов'язку або відмову у наданні інформації.
Щодо "ненадання запитуваної інформації" (про відсутність судді ОСОБА_2 на роботі) відповідач зазначає, що запитувана інформація "про дати, у які суддя Господарського суду міста Києва ОСОБА_2 був відсутній на роботі (відпустка, відрядження, тимчасова непрацездатність тощо) у 2024 році, повідомивши про причини відсутності на роботі у ту чи іншу дату" відноситься до інформація з обмеженим доступом.
Також представником відповідача подано додаткові пояснення.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 24 березня 2025 року на офіційну електронну адресу Господарського суду міста Києва (inbox@ki.arbitr.gov.ua) скерував запит на публічну інформацію №ВСП001/24/03/25 від 24.03.2025. У вказаному запиті позивач просив відповідача надати інформацію про дати, у які суддя господарського суду м. Києва ОСОБА_2 був відсутній на роботі (відпустка, відрядження, тимчасова непрацездатність, тощо) у 2024 році, повідомивши про причини відсутності на роботі у ту чи іншу дату. Відповідь просив надати на його електронну адресу " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Враховуючи те, що у встановлений вимогами ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" строк, відповідь на запит ОСОБА_1 не була надана, 02.04.2025 на електронну пошту відповідача позивачем скеровано повторний запит на публічну інформацію №ВСП001/02/04/25-1 від 02.04.2025, у якому просив надати аналогічну інформацію.
При здійсненні підготовки відповіді на повторний запит позивача було виявлено допущену технічну помилку, а саме зазначену невірну електронну адресу, на яку потрібно було направляти відповідь, відтак вона одразу Господарським судом міста Києва була виправлена шляхом направлення листа-відповіді від 31.03.2025 №05-16/15/25 на правильну адресу електронної пошти запитувача ІНФОРМАЦІЯ_1 02 квітня 2025.
Листом від 07.04.2025 №05-16/20/25 Господарський суд міста Києва надав відповідь на повторний запит від 02.04.2025 №ВСП001/02/04/25, який було направлено на адресу електронної пошти запитувача ІНФОРМАЦІЯ_1 07 квітня 2025 (копія листа від 07.04.2025 №05-16/20/25 та копія підтвердження направлення додаються).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду запиту №ВСП001/24/03/25 від 24.03.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Статтею 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1996 №2657-XII (далі - Закон №2657-XII) визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Частиною другою статті 7 Закону №2657-XII установлено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 12 Закону № 2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Положенням п.1 ч.1 ст.13 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (ч.4 ст. 13 Закону №2939-VI).
Статтею 14 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов'язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він володіє.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 9901/925/18 викладено правову позицію, згідно з якою розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов'язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації.
Таким чином, розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов'язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив, яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє.
Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 18.01.2021 у справі № 9901/381/20, від 02.04.2020 у справі № 9901/22/20.
Розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту. Запит, що пройшов реєстрацію у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію (стаття 16 Закону № 2939-VI).
Статтею 19 Закону №2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (частина четверта стаття 20 Закону № 2939-VI).
Згідно з ч.1 ст.22 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1)розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2)інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3)особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4)не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Вказаний перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на отримання інформації є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Статтею 23 Закону №2939-VI передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Як було встановлено судом, ОСОБА_1 24 березня 2025 року на офіційну електронну адресу Господарського суду міста Києва (inbox@ki.arbitr.gov.ua) скерував запит на публічну інформацію №ВСП001/24/03/25 від 24.03.2025. У вказаному запиті позивач просив відповідача надати інформацію про дати, у які суддя господарського суду м. Києва ОСОБА_2 був відсутній на роботі (відпустка, відрядження, тимчасова непрацездатність, тощо) у 2024 році, повідомивши про причини відсутності на роботі у ту чи іншу дату. Відповідь просив надати на його електронну адресу "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Вказаний запит відповідачем зареєстровано в автоматизованій системі документообігу суду 24.03.2025 за вхідним номером №07-26/11/25, відповідь на нього повинна була бути надана не пізніше 31.03.2025.
Листом від 31.03.2025 №05-16/15/25 Господарський суд міста Києва надав відповідь на запит від 24.03.2025 №ВСП001/24/03/25. Проте, під час опрацювання відповіді допущено описку в адресі електронної пошти, внаслідок чого лист не доставлено позивачу.
Враховуючи те, що у встановлений вимогами ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" строк, відповідь на запит ОСОБА_1 не була надана, 02.04.2025 на електронну пошту відповідача позивачем скеровано повторний запит на публічну інформацію №ВСП001/02/04/25 від 02.04.2025 аналогічного змісту.
Вказаний запит відповідачем зареєстровано в автоматизованій системі документообігу суду за вхідним №07-26/18/25 від 02.04.2025, відповідь на нього повинна була бути надана не пізніше 09.04.2025.
Представник відповідача зазначає, що при здійсненні підготовки відповіді на повторний запит позивача було виявлено допущену технічну помилку, а саме зазначену невірну електронну адресу, на яку потрібно було направляти відповідь, відтак Господарським судом міста Києва була виправлена помилка шляхом направлення листа-відповіді від 31.03.2025 №05-16/15/25 на правильну адресу електронної пошти позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 02 квітня 2025 року.
Листом від 07.04.2025 №05-16/20/25 Господарський суд міста Києва надав відповідь на повторний запит від 02.04.2025 №ВСП001/02/04/25, який було направлено на адресу електронної пошти запитувача ІНФОРМАЦІЯ_1 07 квітня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону №2939-VІ, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, а згідно з абз. 3 п. 2 розділу ІІ Інструкції вхідні документи реєструється в суді у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час.
В силу приписів пункту 5 частини другої статті 23 Закону №2939-VI позивач як запитувач інформації, попри фактичне надання відповіді на запит відповідачем, має право на оскарження несвоєчасного надання інформації, і, звертаючись до суду із цим позовом, позивач вважає порушеними свої права внаслідок недотримання встановленого законом строку надання інформації на запит.
У частині реалізації права особи на отримання інформації суб'єкт владних повноважень має можливість виправити допущене порушення шляхом надання запитуваної інформації. Водночас порушення суб'єктом владних повноважень права на своєчасність доступу до публічної інформації є невідновлювальним, тобто суд може лише констатувати порушення, а сам суб'єкт владних повноважень пропуск строку виправити не може, оскільки перебіг часу не залежить від волі будь-яких осіб. Тому порушення строків вчинення передбачених законом дій суб'єктом владних повноважень не може бути виправлено навіть після вчинення юридично значимих дій на виконання своїх обов'язків.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що несвоєчасне надання відповіді на запит від 24.03.2025 зумовлене помилкою, допущеною при його опрацюванні, адже ризик будь-якої помилки суб'єкта владних повноважень повинен покладатися на такого суб'єкта, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Отже, суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено виконання покладеного на нього Законом України "Про доступ до публічної інформації" обов'язку щодо надання відповіді на запит в порядку та строки, передбачені ст. 20 наведеного закону.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про визнання протиправними дій Господарського суду м. Києва щодо надання відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 24 березня 2025 року № ВСП001/24/03/25 не у встановлений ч. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" строк.
При цьому, щодо позовних вимог про зобов'язання Господарського суд міста Києва належним чином розглянути запит №ВСП001/24/03/25 від 24.03.2025 та надати журналісту ВГО "Журналісти проти корупції" ОСОБА_1 відповідь на запит та запитувану інформацію, суд зазначає таке.
Так, як вже йшлося вище, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 Закону №2939-VI (п. 2 ч.1 ст.22 Закону №2939-VI).
Згідно з ст. 6 Закону №2939-VI інформацією з обмеженим доступом є:
1) конфіденційна інформація;
2) таємна інформація;
3) службова інформація.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву"). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.
Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім випадків, визначених зазначеним Законом.
Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді.
За змістом ст. 9 Закону №2939-VI відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Так, відповідно до наданих відповідачем матеріалів, у п. 4.5. Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Господарському суді міста Києва, затвердженого Наказом Голови Господарського суду міста Києва №12 від 03.03.2025, встановлено, що службовою інформацією Господарського суду міста Києва є відомості, що містяться в автоматизованій системі документообігу суду, наказах, розпорядженнях, дорученнях голови суду та керівника апарату суду, з яких можна встановити місце перебування суддів і працівників апарату під час відрядження, направлення на навчання/підготовку, підвищення кваліфікації, відпустки чи тимчасової непрацездатності, конкретні дати і тривалість таких періодів. Обмеження доступу до передбаченого цим пунктом відомостей застосовуються під час дії воєнного стану в Україні.
Як слідує з відповіді відповідача на запити позивача, оформленої листом від 31.03.2025 №05-16/15/25 та від 07.04.2025 №05-16/20/25, позивача повідомлено, що запитувана ним інформація належить до категорії інформації з обмеженим доступом, що відповідає вищезгаданому переліку.
При цьому, повідомлено, що обмеження доступу до такої інформації здійснюється з метою запобігання її використанню з протиправною метою, зокрема, використанню державою-агресором для тиску на суддів, працівників апарату суду та членів їх сімей, здійсненню розвідувально-підривної діяльності та інших протиправних заходів, спрямованих на ускладнення/унеможливлення передачі/постачання товарів оборонного призначення в Україну, оскільки до виключної підсудності Господарського суду міста Києва віднесено справи, матеріали яких містять державну таємницю, у зв'язку з тим, що під час їх розгляду відбувається дослідження державних контрактів на виробництво та поставку товарів, надання послуг та виконання робіт оборонного призначення, які є предметом закупівель для забезпечення потреб сектору безпеки та оборони. А тому обмеження доступу до деяких відомостей стосовно суддів та працівників апарату Господарського суду міста Києва є цілком виправданим та здійснено виключно в інтересах національної безпеки та для унеможливлення отримання інформації, що може призвести до погіршення обороноздатності держави.
За встановлених обставин, враховуючи запровадження на території України воєнного стану, віднесення запитуваної інформації до категорії інформації з обмеженим доступом, суд вважає обґрунтованою відмову відповідача надати позивачу запитувану інформацію, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 139, 243-245, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Господарського суду міста Києва щодо надання відповіді на запит ОСОБА_1 №ВСП001/24/03/25 від 24.03.2025 не у встановлений ч. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" строк.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Господарського суду міста Києва (місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького, 44В, м. Київ, 01054; код ЄДРПОУ: 05379487) сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна