про відмову у відкритті провадження
22 жовтня 2025 рокусправа № 380/6497/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав заяву Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного підприємства «Галенерго», про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач (заявник), ГУ ДПС у Львівській області) із заявою до Приватного підприємства «Галенерго» (далі - відповідач, ПП «Галенерго»), в якій просить:
- підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Приватного підприємства «Галенерго».
Ухвалою суду від 02.04.2025 заяву Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного підприємства «Галенерго», про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків залишено без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2025 апеляційну скаргу Державної податкової служби України задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 про залишення заяви без розгляду у справі №380/6497/25 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції продовження розгляду.
Справа надійшла на адресу Львівського окружного адміністративного суду 22.10.2025 та згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.10.2025 передана судді Кравціву О.Р.
В обґрунтування заяви ГУ ДПС у Львівській області вказало, що на підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області №1639-ПП від 07.03.2025 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Галенерго» та направлень від 27.03.2025 №3765, від 31.03.2025 №3829 посадовими особами заявника тричі здійснено вихід за місцем знаходження (податковою адресою) ПП «Галенерго». Під час здійснення виходу 27.03.2025 та 28.03.2025 посадовими особами встановлено відсутність посадових осіб/уповноважених представників ПП «Галенерго», про що складено акти «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Галенерго» від 27.03.2025 №510/13-01-07-07/34462266 та від 28.03.2025 №519/13-01-07-07/34462266. Втретє посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області здійснено вихід за місцем знаходженням ПП «Галенерго» 31.03.2025. Під час якого директору ПП «Галенерго» надано копію наказу ГУ ДПС у Львівській області №1639-ПП від 07.03.2025 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та пред'явлено відповідне направлення. Однак директор ПП «Галенерго» відмовився допустити посадових осіб заявника до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що складено відповідний акт відмови від допуску до проведення перевірки від 31.03.2025 №532/13-01-07-07/34462266. Відповідно до змісту акта «Про відмову у допуску посадових осіб до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Галенерго» №532/13-01-07-07/34462266 такий складено в двох примірниках, один з яких вручено директору ПП «Галенерго» 31.03.2025 о 16:00 год.
Таким чином, фактичними обставинами, що зумовили звернення до суду із цією заявою є недопуск уповноваженою особою ПП «Галенерго» посадових осіб ГУ ДПС у Львівській області до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Суд перевірив заяву та додані до неї матеріали і встановив, що у відкритті провадження слід відмовити з огляду на таке.
Згідно з приписами частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суб'єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Право звернення до суду суб'єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Водночас на суд покладено обов'язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Тобто, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов'язаний звернутись до суду.
Пунктом 94.1 статті 94 ПК України встановлено, що зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, відповідно до якої контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає в обмеженні або забороні платнику податків у реалізації прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Згідно з пунктом 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).
Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначено статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо:
1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях платника податків;
2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;
3) надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;
4) зобов'язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим;
5) стягнення коштів за податковим боргом;
6) зобов'язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на податковий орган;
7) встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.
Вимоги щодо заяви, зокрема, про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків встановлені частиною 2 статті 283 КАС України.
Відповідно до частини 4 статті 283 КАС України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо:
1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті;
2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Частиною 5 цієї статті передбачено, що відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
З викладених норм КАС України висновується, що в порядку статті 283 КАС України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку за наявності спору про право суд зобов'язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини 4 статті 283 КАС України.
При цьому, відмова у відкритті провадження відповідно до частини 5 статті 283 КАС України дає право податковому органу звернутись в порядку загального провадження, водночас таке звернення можливе і без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному статтею 283 КАС України, оскільки спір про право може виникнути і на етапі застосування адміністративного арешту податковим органом, а тому, звернення до суду з заявою відповідно до статті 283 КАС України в такому випадку може бути недоцільним.
Таким чином, виходячи з викладених приписів чинного законодавства, суд висновує, що законодавцем чітко встановлено, що суд повинен перевірити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна, водночас у разі наявності спору про право, такий розгляд здійснюється в загальному позовному провадженні.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №280/2993/19.
Суд зауважує, що спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому, незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 283 КАС України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також зі змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.
Аналогічні правові висновки викладені в поставові Верховного Суду від 19.12.2018 у справі №816/284/17.
Також суд враховує висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 по справі №808/1601/17, від 08.05.2018 у справі №826/15024/16, від 13.06.2018 у справі №818/610/16, від 27.08.2018 у справі №821/1613/16, в яких Верховний Суд дійшов висновку, що оскарження в судовому порядку наказу, за яким працівників контролюючого органу не допущено до проведення перевірки, підтверджує наявність спору про право.
У постанові від 19.12.2018 у справі №816/284/17 Верховним Судом виклав правову позицію, згідно з якою заперечення платником податків щодо законності проведення перевірки, що водночас стало підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення, свідчить про наявність спору про право.
Із змісту заяви ГУ ДПС у Львівській області суд встановив, що наказом ГУ ДПС у Львівській області №1639-ПП від 07.03.2025 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Галенерго» призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Галенерго» з питань проведення взаємовідносин із контрагентами ТОВ «В-Інтер Груп», ПП «Полісгурт», ПП «Аркадабудкомплект», ПП «Захід Госпторг», ПП «Білдінг Альянс», ПП «Автовир», ТОВ «Європроектшляхбуд», ТОВ «Торговий Дім «Інтерелектро Україна», ТОВ «Мокап».
Водночас із даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №380/6416/25 за позовом Приватного підприємства «Галенерго» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 07.03.2025 №1639-пп «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного Підприємства «Галенерго».
Рішенням від 23.07.2025 позов ПП «Галенерго» задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС у Львівській області від 07.03.2025 №1639-пп. При цьому, рішення суду від 23.07.2025 у справі №380/6416/25 не набрало законної сили, оскільки 29.09.2025 ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження у справі.
За вказаних обставин суд висновує, що між сторонами існує спір про право, що виключає можливість провадження за заявою контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Суд зазначає, що існування у спірних правовідносинах спору про право виключає можливість розгляду заяви контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку, встановленому статтею 283 КАС України, оскільки суд не вправі надавати оцінку ні законності дій контролюючого органу щодо призначення та проведення перевірки, ні законності наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків, оскільки це не входить до предмету доказування у такій справі.
Також, суд зауважує, що перевірити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна платника податків у разі наявності спору про право здійснюється в загальному позовному провадженні.
Із даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що у провадженні Львівського окружного адміністративного суду вже перебуває справа №380/8889/25 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного підприємства «Галенерго» про підтвердження застосування адміністративного арешту.
Враховуючи викладені приписи КАС України та той факт, що між сторонами існує спір про право, а податковим органом в загальному позовному провадженні подано позовну заяву про підтвердження застосування адміністративного арешту, суд висновує, що у відкритті провадження за заявою ГУ ДПС у Львівській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків слід відмовити.
Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 283, 294, 295 КАС України, суд, -
1. Відмовити у відкритті провадження заявою Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного підприємства «Галенерго», про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяКравців Олег Романович