23 жовтня 2025 рокусправа № 380/19231/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мартинюка В.Я. розглянувши в спрощеному провадженні без виклику сторін у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення від 20.08.2025 № 126098/01-16 про відмову в перерахунку пенсії;
зобов'язати перевести з 12.08.2025 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII та пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, врахувавши при обчисленні розміру пенсії відомості про заробітну плату на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано, (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 12.08.2025 № 138/7.4-22/51 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 12.08.2025 № 137/7.4-22/51.
Позивач свої вимоги аргументує тим, що відповідач протиправно відмовив йому у переведенні пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», з причин того, що у нього відсутній необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, оскільки вважає, що станом на 01.05.2016 року мав стаж державної служби більше 20 років та на той час працював на посаді державної служби. При цьому на день звернення до органу пенсійного фонду із заявою на перехід на пенсію державного службовця мав стаж державної служби більше 20 років, необхідний страховий стаж, досяг пенсійного віку і до цього часу не отримував пенсію державного службовця. Крім того, посилається на правові позиції Верховного Суду, зазначені у позовній заяві.
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у ньому та зазначає, що оскільки, станом на 01.05.2016 позивач не займав посади державної служби та мав 5 років 1 місяць 18 днів стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, а тому за відсутності станом на 01.05.2016 необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, йому відмовлено в переведені на пенсію за віком на умовах статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року №3723-ХІІ.
Ухвалою суду від 29.09.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, давши їм оцінку, суд виходив з наступного.
Відповідно до пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 , виданого 02.08.2023 року, позивач отримує пенсію за віком (2 гр. загальне захворювання), призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З трудових книжок НОМЕР_2 від 24.09.2982 року та від 01.03.2007 року убачається, що позивач, в тому числі, з 25.06.1991 року по 22.04.2020 року працював в органах державної митної служби та 15.06.1995 року прийняв присягу державного службовця.
З матеріалів справи видно, що позивач звернувся до органів Пенсійного фонду із заявою від 12.08.2025 року щодо переведення його з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з наданими до вказаної заяви відповідними довідками про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця від 12.08.2025 № 138/7.4-22/51 та від 12.08.2025 № 137/7.4-22/51.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.08.2025 №134950009567 в перерахунку пенсії згідно наданої заяви ОСОБА_1 від 12.08.2025 року відмовлено.
Мотивами відмови є те, що, за результатами розгляду наданих заявником документів встановлено, що період роботи з 25.06.1991 по 12.08.1996 належить до категорії посад державних службовців. Період з 13.08.1996, коли заявнику було присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби І рангу» не підлягає зарахуванню до стажу державної служби. Отже станом на 01.05.2016 заявник не займає посади державної служби та має 5 років 1 місяць 18 днів стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної службовців.
Будь-яких інших підстав для відмови в переході на пенсію позивачу у тексті оскарженого рішення пенсійний орган не виклав.
Не погодившись з таким рішенням, представник позивача звернулася до суду з даним позовом.
Змістом спірних правовідносин є рішення органу Пенсійного фонду від 20.08.2025 №134950009567 (від 20.08.2025 №126098/01-16) про відмову в перерахунку пенсії.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ (далі - Закону №889-VIII) з 01.05.2016 втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Водночас, згідно з статтею 46 Закону №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у частині 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу".
Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, в цьому випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283).
Так, пунктом 1 Порядку №283 регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Відповідно до ст.408 Митного кодексу України (в редакції Закону від 11 липня 2002 року № 92-IV) (далі - МК України) правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".
Згідно з ч.1 ст.413 МК України у вказаній вище редакції, особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, приймають Присягу державного службовця.
15.06.1995 року позивач прийняв присягу державного службовця.
Відповідно до частин 1, 2 статті 569 МК України (у редакції Закону від 13 березня 2012 року № 4495-VI) посадовими особами митної служби України є працівники митних органів України, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності митної служби України і яким присвоєно спеціальні звання митної служби. Посадові особи митної служби України є державними службовцями.
Правове становище посадових осіб митної служби України визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Відповідно до ч.1 ст.588 МК України (у редакції Закону від 13 березня 2012 року №4495-VI) пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про державну службу". Час служби зазначених осіб в митних органах зараховується до стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії державного службовця.
Частиною 1 статті 588 МК України (у редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013) передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".
При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Крім того, частиною сімнадцятою статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", були передбачені і Митними кодексами України від 11.07.2002 (про що зазначено вище) та від 12.12.1991 (зокрема, ч.3 ст.154 МК України в редакції Закону № 1970-XII).
Враховуючи наведене, посадові особи державної митної служби, яким присвоєні спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому суд вважає, що період проходження такої служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію.
Суд відзначає, що за час проходження публічної служби позивачу присвоєно, в тому числі, спеціальні звання: "Інспектор митної служби І рангу"; "Радник митної служби ІІІ рангу"; "Інспектор митної служби ІІІ рангу"; "Інспектор митної служби ІІ рангу"; "Інспектор митної служби І рангу"; "Радник митної служби ІІІ рангу"; "Радник податкової та митної справи ІІІ рангу".
Суд зауважує, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII і "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про державну службу" №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 13.02.2019 по зразковій справі №822/524/18.
Беручи до уваги вказані правові висновки Верховного Суду суд дійшов висновку, що оскільки позивач займав різні посади в органах митної служби, які віднесені до відповідної категорії посад державної служби, а отже відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" №889-ІІІ такі мають бути зараховані до стажу державної служби за період роботи до набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-Х/ІІІ від 10.12.2015 року.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, на день набрання чинності Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ - 01.05.2016, становив 20 років, а також станом на час звернення до органів Пенсійного фонду досяг пенсійного віку та мав стаж державної служби понад 20 років та необхідний страховий стаж, що дає йому право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".
Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не подано належних доказів правомірності відмови позивачу у переході з пенсії згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Наведене вказує на те, що відповідачем при прийнятті спірного рішення не було дотримано п.1 і п.3 ч.2 ст.2 КАС України, критеріїв правомірності.
З огляду на викладене, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту судом враховано таке.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Наведена норма вказує на те, що завданням адміністративних судів є вирішення спору.
Оскільки оскаржене рішення є необґрунтованим, в тому числі в частині визначення стажу державної служби позивача, який не був зарахований згідно записів трудових книжок, а також вимога щодо здійснення його переведення з 12.08.2025 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII та пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, врахувавши при обчисленні розміру пенсії відомості про заробітну плату на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано, (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 12.08.2025 № 138/7.4-22/51 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 12.08.2025 № 137/7.4-22/51, як просить позивач, то суд вважає, що спір між сторонами у цій частині ще не виник, а тому такі вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.
Відтак, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
При цьому, суд, у відповідності до ч.2 ст.9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо переведення з 12.08.2025 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII та пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, зарахувавши до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 XII, п.12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIIІ та врахувавши при обчисленні розміру пенсії відомості про заробітну плату на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано, (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 12.08.2025 № 138/7.4-22/51 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 12.08.2025 № 137/7.4-22/51, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, то такі не підлягають стягненню.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково та вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправними та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 20.08.2025 №134950009567 (від 20.08.2025 №126098/01-16) про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (адреса: 49094, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) з урахуванням правової оцінки, наданої судом, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) щодо переведення з 12.08.2025 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII та пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, зарахувавши до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 XII, п.12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIIІ та врахувавши при обчисленні розміру пенсії відомості про заробітну плату на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано, (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 12.08.2025 № 138/7.4-22/51 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 12.08.2025 № 137/7.4-22/51.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович