21 жовтня 2025 рокусправа № 380/17361/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Міцкевича, 8, код ЄДРПОУ 44778105), в якому просить зобов'язати відповідача розглянути усі його звернення та вжити заходи щодо скасування державної реєстрації третьої особи - «ТОРГОВИЙ ДІМ «СНЕКТОРГГРУП», ЄДРПОУ 36931239, в порядку, визначеному ст. 21 Закону України «Про охорону праці».
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що три місяці тому він звернувся до відповідача з особистою заявою про проведення позапланової перевірки ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СНЕКТОРГГРУП». За результатами перевірки просив відповідача вжити відповідні заходи щодо скасування державної реєстрації ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СНЕКТОРГГРУП» в порядку, визначеному ст. 21 Закону України «Про охорону праці». Позивач зазначає, що за правилами ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідачем не дотримані вимоги Закону України «Про звернення громадян», а тому позивач змушений звернутися до суду.
Ухвалою судді від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач 16.09.2025 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що 11.08.2025 за вх. №3-969/ЗХ-25 до Міжрегіонального управління надійшло звернення ОСОБА_1 щодо не отримання відповіді на заяву з проханням прийняти його на роботу у ТОВ «Торгівельна компанія» «ОЛІЯ ДОБРА». У зв'язку з тим, що питання відмови у працевлаштуванні, зазначене у зверненні, не входить до переліку, визначеного статтею 16 Закону № 2136, позивачу листом від 08.09.2025 №ЗХ/2/840-ЗВ-25 повідомлено, що на період дії воєнного стану в Міжрегіонального управління відсутні повноваження на здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі зазначеного звернення.
Крім цього, 25.08.2025 за вх. №З-1034/ЗХ-25 на адресу Міжрегіонального управління надійшло звернення Зайцева Ю.В. щодо проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СПЕКТОРГГРУП» (ЄДРПОУ 36931239). Відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СПЕКТОРГГРУП» (ЄДРПОУ 36931239), зареєстроване за адресою: Волинська область, Луцький район, селище Торчин, вул. Незалежності, 95, яке відсутнє за вказаною адресою. Водночас, зі змісту звернення громадянина ОСОБА_1 вбачається, що фактично господарську діяльність ТОВ «Торговий дім «СПЕКТОРГГРУП» проводить за адресою: Полтавська область, село Чернечий Яр, вулиця братів Марченків, 40-А-2.
Відповідно до приписів статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877, проведення заходів державного нагляду (контролю) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання, у його відокремлених підрозділах, або, у випадках, прямо передбачених законом, у приміщенні органу державного нагляду (контролю). Згідно з абзацом другим пункту 1 Положення про Міжрегіональне управління, повноваження Міжрегіонального управління, поширюються на територію Волинської, Закарпатської, Львівської, Рівненської областей. З огляду на наведене та керуючись статтею 44 Законом України «Про адміністративну процедуру», звернення громадянина ОСОБА_1 листом вих. №ЗХ/3.2/1079-ЦА-25 від 05.09.2025 скеровано за належністю до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці для вжиття відповідних заходів у межах визначених законодавством повноважень, про що заявника належно повідомлено.
Таким чином, беручи до уваги наведені обставини та керуючись положеннями чинного законодавства, відповідачем у межах визначеної компетенції забезпечено належний розгляд звернень від 11.08.2025 за вх. №3 969/ЗХ-25, від 25.08.2025 за вх. №З-1034/ЗХ-25. За результатами розгляду на зазначені звернення надані відповіді, про що позивач належним чином і в установленому порядку повідомлений. Також наголошує, що питання, пов'язані із скасуванням державної реєстрації юридичних осіб, не належать до повноважень Західного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці. Зазначене питання віднесене виключно до компетенції органів державної реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Від позивача 18.09.2025 надійшла відповідь на відзив.
Від представника відповідача 24.09.2025 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Предметом спору у цій справі є протиправна, на думку позивача, бездіяльність відповідача щодо не розгляду його звернень та невжиття заходів щодо скасування державної реєстрації ТзОВ «Торговий дім «СПЕКТОРГГРУП» («СНЕКТОРГГРУП», як зазначено позивачем).
Так, позивачем подано до відповідача заяву від 01.06.2025 щодо проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СПЕКТОРГГРУП» (ЄДРПОУ 36931239) за адресою: 38521, Полтавська область, с. Чернечий Яр, братів Марченків, 40-А-2. Вказане звернення надійшло на електронну адресу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 23.08.2025 о 18 год. 41 хв. та зареєстроване 25.08.2025 за вх. №З-1034/ЗХ-25, що підтверджується долученими відповідачем до матеріалів справи витягом з електронної пошти.
Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці вказане звернення ОСОБА_1 листом вих. №ЗХ/3.2/1079-ЦА-25 від 05.09.2025 скеровано за належністю до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці для вжиття відповідних заходів у межах визначених законодавством повноважень, про що повідомлено позивача.
В цьому листі відповідач зазначив, що згідно з абзацом другим пункту 1 Положення про Міжрегіональне управління, повноваження Міжрегіонального управління, поширюються на територію Волинської, Закарпатської, Львівської, Рівненської областей. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СПЕКТОРГГРУП» (ЄДРПОУ 36931239), зареєстроване за адресою: Волинська область, Луцький район, селище Торчин, вул. Незалежності, 95. Однак, відповідно до вказаних у зверненні ОСОБА_1 обставин, свою господарську діяльність ТОВ «Торговий дім «СПЕКТОРГГРУП» проводить за адресою Полтавська область, село Чернечий Яр, вулиця братів Марченків, 40-А-2.
Тому, відповідач керуючись нормами статті 44 Закону України «Про адміністративну процедуру» надіслав звернення позивача за належністю для вжиття відповідних заходів.
Вважаючи, що відповідач при розгляді вказаного звернення не дотримався вимог Закону України «Про звернення громадян», позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Абзацом 3 статті 3 Закону №393/96-ВР встановлено, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно зі статтею 4 Закону № 393/96-ВР до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Статтею 15 Закону №393/96-ВР передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно із статтею 7 Закону України №393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Отже, звернення громадян повинен розглядати той орган, до компетенції якого належить вирішення порушених у цих зверненнях питань.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі № 9901/268/19.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 щодо проведення позапланової перевірки ТОВ «Торговий дім «СПЕКТОРГРУП» від 01.06.2025 суд встановив, що мотивами звернення позивача до органу Держпраці були виявлені ним порушення вказаним товариством законодавства з охорони праці за місцем здійснення господарської діяльності за адресою : 38521, Полтавська область, село Чернечий Яр ,вулиця братів Марченків, 40А-2.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Таким чином суд встановив, що розгляд та вирішення зазначених позивачем в заяві від 01.06.2025 питань, належить до компетенції територіального органу Держпраці, повноваження якого поширюються на територію Полтавської області.
Відповідно до статті 44 Закону України «Про адміністративну процедуру» у разі, якщо вирішення порушених у заяві питань не належить до компетенції адміністративного органу, що її отримав, заява невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше п'яти робочих днів, надсилається за належністю до іншого адміністративного органу для розгляду по суті, про що в той самий день письмово повідомляється заявник. У такому разі днем подання заяви вважається день отримання заяви компетентним адміністративним органом.
Верховний Суд у постанові від 24.11.2021 у справі №380/2272/20 аналізуючи приписи Закону України «Про звернення громадян» зауважив, що законодавець, передбачаючи право/обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування пересилати за належністю звернення громадян іншому (відповідному) органу чи посадовій особі, мав на меті забезпечити заявнику об'єктивний та всебічний розгляд його заяви.
Водночас, вказаний обов'язок органів державної влади та місцевого самоврядування щодо пересилання звернення може бути реалізований виключно за сукупністю таких умов:
1) питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень;
2) звернення пересилається лише відповідному, а не будь-якому органу чи посадовій особі за належністю, тобто тому органу, до повноваження якого входить вирішення питань, що порушені у зверненні;
3) пересилання повинно відбутися в термін не більше п'яти днів;
4) про факт пересилання обов'язково повідомляється громадянин, який подав звернення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розглянувши звернення позивача в порядку Закону України «Про звернення громадян» та надіславши його за належністю до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці для вжиття заходів відповідно до повноважень, відповідач діяв правомірно та жодним чином права позивача не порушив.
При цьому суд враховує, що заява позивача від 01.06.2025 надійшла на електронну адресу відповідача 23.08.2025 (субота), зареєстрована 25.08.2025 та надіслана відповідачем за належністю до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці 05.09.2025, тобто з незначним перевищенням встановлених законодавством строків. Водночас, сама по собі ця обставина не може свідчити про порушення прав чи законних інтересів позивача, які він просить захистити в межах цієї справи, оскільки таке звернення надіслано ОСОБА_1 в день подачі ним позовної заяви. При цьому, позивач не надав доказів того, що таке звернення було надіслане ним та отримане відповідачем раніше.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 вказує: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішеннями з боку відповідача, зокрема, наявність в особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.
Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є необґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в задоволенні позову ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан