22 жовтня 2025 рокусправа № 380/10512/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Вектор» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Вектор» (далі - позивач, ТОВ “Авто Вектор») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2025 № UА209000/2025/900108/2;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07.03.2025 № UА209000/2025/900141/2;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 12.05.2025 № UА209000/2025/900290/2.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання вимог зовнішньоекономічного контракту від 07.10.2019 № 1/2019, згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) від 05.02.2025 № FE7/WY/2025 покупець придбав у продавця товар вартістю 38303,70 євро. ТОВ «Авто Вектор» з метою митного оформлення вказаного товару 10.02.2025 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209170011351U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. 1 - частини для транспортних засобів - глушники, вихлопні труби). Однак 11.02.2025 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900108/2.
Також на виконання вимог зовнішньоекономічного контракту від 07.10.2019 № 1/2019, згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) від 03.03.2025 № FE22/WY/2025 покупець придбав у продавця товар вартістю 21712,45 євро. ТОВ «Авто Вектор» з метою митного оформлення вказаного товару 06.03.2025 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209170019176U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. 1 - частини для транспортних засобів - глушники, вихлопні труби). Однак 07.03.2025 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900141/2
Також на виконання вимог зовнішньоекономічного контракту від 07.10.2019 № 1/2019, згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) від 08.05.2025 № FE48/WY/2025, покупець придбав у продавця товар вартістю 39826,62 євро. ТОВ «Авто Вектор» з метою митного оформлення вказаного товару 12.05.2025 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209170039934U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. 1 - глушники, вихлопні труби нові для автомобілів). Однак 12.05.2025 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900290/2. Позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивач надав весь пакет документів, визначений ч. 2 ст. 53 МК України, на підставі яких можна було підтвердити задекларовану митну вартість.
Ухвалою судді від 02.06.2025 позовна заява залишена без руху.
Ухвалою від 17.06.2025 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позовну заяву від 18.06.2025 (вх. № 50489), у якому зазначає, що Львівська митниця встановила невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Тому, враховуючи зазначені невідповідності, відповідно до ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. На вимогу митного органу декларантом додатково надано документи, що вже були надані. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Застосовано метод 2 ґ (ст. 64 МКУ). З огляду на наведене вище, вважає рішення про коригування митної вартості такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.
Представник позивача подав відповідь на відзив від 19.06.2025 (вх. № 50884). У поданій відповіді на відзив позивач повністю підтримав викладені у позовній заяві аргументи та доводи щодо протиправності рішень про коригування митної вартості. Також зазначає, що дослідивши надану відповідачем митну декларацію, яка слугувала джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів було знайдено розбіжності, зокрема відмінність у вазі, а також те, що у графі 43 відповідних митних декларацій вказано метод визначення вартості 6 (резервний), що свідчить про коригування митницею відповідної вартості. Позивач стверджує, що ним було надано весь пакет документів, визначений ч. 2 ст. 53 МК України, на підставі яких можна було підтвердити задекларовану митну вартість за двома поставками. Більше того, декларантом позивача було надано й додаткові документи, які підтверджують заявлену митну вартість. Вказує, що відповідачем не доведено підстав у посадових осіб митниці витребувати документи, оскільки сумніви митниці є необґрунтованими. Наголошує, що у попередні періоди відповідач вже приймав рішення про коригування митної вартості, які були визнані судом протиправними, на думку позивача таке рішення суду є преюдиційним.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Між ТОВ «Авто Вектор» (покупець) та компанією «POLMOstrow Sp.z.o.o», Польща (постачальник) 07.10.2019 укладений зовнішньоекономічний контракт № 1/2019, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити глушники, випускні труби та їх частини, згідно з асортиментом та цін, вказаних в інвойсах виставлених Постачальником в рамках цього контракту, і будучи його складовою частиною.
На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту від 07.10.2019 № 1/2019, згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) від 05.02.2025 № FE7/WY/2025 покупець придбав у продавця товар вартістю 38 303, 70 євро.
ТОВ «Авто Вектор» з метою митного оформлення вказаного товару 10.02.2025 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209170011351U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
Декларант до митного контролю, разом з митною декларацією № 25UA209170011351U0, як підставу для застосування основного методу, надав документи зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07.10.2019 № 1/2019, додаток № 1 від 20.10.2020 до контракту від 07.10.2019 № 1/2019, рахунок-фактура (інвойс) від 05.02.2025 № FE7/WY/2025, пакувальний лист спец. від 05.02.2025 № 7, автотранспортна накладна б/н від 05.02.2025, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 06.02.2025 № 01, прайс-лист від виробника від 05.02.2025№ б/н, договір (контракт) про перевезення від 02.02.2025 № 01/02/25, лист-довідка б/н від 05.02.2025, заявка на перевезення від 02.02.2025 № 02-25, копія митної декларації країни відправлення від 05.02.2025 № 25PL394010000F45B6.
Відповідач направив позивачу запит про необхідність подання додаткових документів відповідно до ст. 53 Митного кодексу України.
У відповідь на запит декларант надав: прайс-лист від виробника від 05.02.2025 № б/н; банківський документ, що підтверджує оплату за попередню партію від 22.01.2025 № (MUR)96, рахунок на перевезення від 06.02.2025 № 01, заявку на перевезення від 02.02.2025 № 02-25, договір - доручення на перевезення від 02.02.2025 № 01/02/25, копію митної декларації країни відправлення від 05.02.2025 № 25PL394010000F45B6, підтвердження коштів від 05.02.2025 №б/н, видаткові накладні.
Львівська митниця 11.02.2025 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900108/2.
У графі 33 рішення про коригування, що містить назву "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" відповідач зазначив:
“Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах встановлено наступне:
- відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. А згідно з п. 5 та п. 6. ч. 10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає оплаті витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Декларантом для підтвердження складової митної вартості надано рахунок від 06.02.2025 № 01 складений ФОП ОСОБА_1 . При цьому, із наданого Документа неможливо встановити на підставі, яких договірних відносин складений рахунок. Також, слід зазначити, що датою складання вищевказаного рахунка є 06.02.2025, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (CMR),вантаж перетнув кордон 07.02.2025. Відповідно, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування вантажу на ділянці Високо Вєльке-Шегині не були відомі у повному обсязі;
- відповідно до п. 1.1 контракту від 07.10.2019 № 1/2019 (надалі - Контракт) на постачання запасних частин для автомобілів, покупець Приймає й оплачує товар. згідно асортименту та цін, вказаних в інвойсах виставлених Постачальником в рамках цього контракту і є його невід'ємною частиною. Однак, декларантом не надано документа, який складено відповідно до Контракту та підтверджує числові значення вартості товару, що узгоджена відповідно до умов Контракту. Декларантом під кодом 0380 (Рахунок-фактура (інвойс) (Соmmеrсіal іnvoice)) надано фактуру експортну від 05.02.2025 № FЕ 7/WY/2025, яку неможливо ідентифікувати, що такий складений відповідно до Контракту, оскільки відсутнє будь-яке посилання на такий, а відтак, що відомості, що містить така фактура про числові значення вартості товару, стосуються саме оцінюваного товару, та що такий поставляється згідно укладеного Контракту. З наданих документів не вбачається, що оцінюваний товар, митна вартість по якому заявлена за основним методом, поставляється саме на виконання зовнішньоекономічного договору, що наданий до митного оформлення.
Отже. Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ.
Не можливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2a (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 MKУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 MKY) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ ІІІ.
Джерелом для коригування митної вартості товару слугувала МД від 18.11.2024 № UA209190/2024/29793, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 4,26 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
На підставі рішення про коригування, відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UА209170/2025/000238 з причин: "Неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 44 ЕМД (у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 11.02.2025 № UА209000/2025/900108/2) ст. 54 п.6, ст. 55 МКУ. Постанова Кабінету Міністрів від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій". Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 631 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа". Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа".
Також відповідач роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової ЕМД із змінами у зазначених графах ЕМД відповідно до рішення про визначення митної вартості від 11.02.2025 UА209000/2025/900108/2.
На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту від 07.10.2019 № 1/2019, згідно з рахунком-фактурою (інвойсу) від 03.03.2025 № FE22/WY/2025 покупець придбав у продавця товар вартістю 21712,45 євро.
ТОВ «Авто Вектор» з метою митного оформлення вказаного товару 06.03.2025 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209170019176U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
Декларант до митного контролю, разом з митною декларацією № 25UA209170019176U9, як підставу для застосування основного методу надав документи зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07.10.2019 № 1/2019, додаток № 1 від 20.10.2020 до контракту від 07.10.2019 № 1/2019, рахунок-фактура (інвойс) від 03.03.2025 № FE22/WY/2025, специфікація від 03.03.2025 № 22, автотранспортна накладна б/н від 03.03.2025, лист-довідка від 05.03.2025, договір - доручення на перевезення від 02.02.2025 № 01/02/25.
Відповідач направив позивачу запит про необхідність подання додаткових документів відповідно до ст. 53 Митного кодексу України.
У відповідь на запит декларант надав: прайс-лист від виробника від 03.03.2025 № б/н; банківський документ, що підтверджує оплату за попередню партію від 22.01.2025 № (MUR)96, рахунок на перевезення від 03.03.2025 № 03, заявку на перевезення від 02.03.2025 № 05-25, видаткові накладні.
Львівська митниця 07.03.2025 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900141/2.
У графі 33 рішення про коригування, що містить назву "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" відповідач зазначив:
“Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне:
- відповідно до п. 1.1 Контракту від 07.10.2019 № 1/2019 (надалі - Контракт) на постачання запасних частин для автомобілів, покупець приймає й оплачує товар, згідно асортименту та цін, вказаних в інвойсах виставлених постачальником в рамках цього Контракту і будучи його складовою частиною. Однак, декларантом не надано документа, який складено відповідно до Контракту та підтверджує числові значення вартості товару, що узгоджена відповідно до умов Контракту. Декларантом під кодом 0380 (Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice)) надано фактуру експортну FE 22/WY72025 від 03.03.2025 яку неможливо ідентифікувати, як таку що складено відповідно до Контракту, оскільки у ній відсутнє будь яке посилання на такий, в відтак відомості, що містить така фактура, про числові значення вартості товару, стосуються саме оцінюваного товару, та що такий поставляється згідно укладеного Контракту. 3 наданих документів не вбачається, що оцінювані товари, митна вартість по якому заявлена за основним методом, поставляться саме на виконання зовнішньоекономічного Контракту, що наданий до митного оформлення. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МКУ, документами, як підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу). Крім того, відповідно до 4.2 вищевказаного Контракту кожна партія товару формується Постачальником у відповідності з замовленням Покупця. Форма замовлення узгоджується обома сторонами окремо. Слід зазначити, що замовлення декларантом до митного оформлення не надано;
- відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість оцінюваних товарів. А згідно з п.5 та п. 6, ч. 10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично, або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Декларантом для підтвердження складових митної вартості надано рахунок від 03.03.2025 №03 складений ФОП ОСОБА_1 . При цьому, із наданого документа неможливо встановити на підставі, яких договірних відносин складений вишевказаний рахунок на оплату послуг з перевезення вантажу.
У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.
Отже, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ.
Не можливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2a (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 MKУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 MKY) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ ІІІ.
Джерелом для коригування митної вартості товару слугувала МД від 05.03.2025 № UA204020/2025/5021, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 4,4926 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
На підставі рішення про коригування, відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA209170/2025/000345 з причин: "Неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 44 ЕМД (у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 11.02.2025 № UА209000/2025/900141/2) ст. 54 п.6, ст. 55 МКУ. Постанова Кабінету Міністрів від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій". Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 631 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа". Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа".
Також відповідач роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової ЕМД із змінами у зазначених графах ЕМД відповідно до рішення про визначення митної вартості від 07.03.2025 UА209000/2025/900141/2.
На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту від 07.10.2019 № 1/2019, згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) від 08.05.2025 № FE48/WY/2025 покупець придбав у продавця товар вартістю 39826,62 євро.
ТОВ «Авто Вектор» з метою митного оформлення вказаного товару 12.05.2025 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209170039934U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
Декларант до митного контролю, разом з митною декларацією № 25UA209170039934U4, як підставу для застосування основного методу, надав документи зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07.10.2019 № 1/2019, додаток № 1 від 20.10.2020 до контракту від 07.10.2019 № 1/2019, рахунок-фактура (інвойс) від 08.05.2025 № FE48/WY/2025, пакувальний лист спец. №48 від 08.05.2025, автотранспортна накладна б/н від 08.05.2025, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 05.05.2025 № 05, прайс-лист б/н від 05.05.2025, договір (контракт) про перевезення від 02.02.2025 № 01/02/25, лист-довідка про б/н від 08.05.2025, заява на перевезення від 05.05.2025 № 07-25, копія митної декларації країни відправлення від 08.05.2025 № 25PL394010000ZZ0B5.
Відповідач направив позивачу запит про необхідність подання додаткових документів відповідно до ст. 53 Митного кодексу України.
У відповідь на запит декларант надав: прайс-лист, заяву на перевезення від 05.05.2025 № 07-25, банківський документ, що підтверджує оплату за попередню партію від 28.04.2025 № (MUR)97; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 05.05.2025 № 05; видаткові накладні; копію митної декларації країни відправлення від 08.05.2025 № 25PL394010000ZZ0B5; підтвердження коштів від 08.05.2025.
Львівська митниця 12.05.2025 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900290/2.
У графі 33 рішення про коригування, що містить назву "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" відповідач зазначив:
“Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах встановлено наступне:
- відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. А згідно з п.5 та п. 6. ч.10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Декларантом для підтвердження складових митної вартості надано рахунок № 05 від 05.05.2025 р. складений ФОП ОСОБА_1 . При цьому, із наданого документа неможливо встановити на підставі, яких договірних відносин складений рахунок. Також, слід зазначити, що датою складання вищевказаного рахунка є 05.05.2025, проте відповідно до відміток на товаросупровідних документах (CMR), вантаж перетнув кордон 08.05.202. Відповідно, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування вантажу на ділянці Висоцко Вєльке - Шегині не були відомі у повному обсязі;
- відповідно до п. 1.1 Контракту від 07.10.2019 № 1/2019 (надалі - Контракт) на постачання запасних частин для автомобілів, покупець приймає й оплачує товар, згідно асортименту та цін, вказаних в інвойсах виставлених постачальником в рамках цього контракту і будучи його невід'ємною частиною. Однак, декларантом не надано документа, який складено відповідно до Контракту та підтверджує числові значення вартості товару, що узгоджена відповідно до умов Контракту. Декларантом під кодом 0380 (Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice)) надано фактуру експортну № FE 48/WY/2025 від 08.05.2025, яку неможливо ідентифікувати, як таку що складено відповідно до Контракту, оскільки у ній відсутнє будь-яке посилання на такий, а відтак, що відомості, що містить така фактура, про числові значення вартості товару, стосуються саме оцінюваного товару, та що такий поставляється згідно укладеного Контракту. З наданих документів не вбачається, що оцінювані товари, митна вартість по якому заявлена за основним методом, поставляється саме на виконання зовнішньоекономічного договору, що наданий до митного оформлення. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу. Наданий до митного оформлення фактура №FE 48/WY/2025 від 08.05.2025 підписана лише стороною Продавця та не містить підпису Покупця. За даних обставин такий інвойс не вважається підписаним, а відтак таким що узгоджує кількість, вартість та ціну товару, та не є документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.
Отже, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом..
Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ.
Не можливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2a (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 MKУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 MKY) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ ІІІ.
Джерелом для коригування митної вартості товару слугувала МД від 05.05.2025 № UA209170/2024/37884, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 4,4923 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
На підставі рішення про коригування, відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA209170/2025/000703 з причин: " Неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 44 ЕМД (у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 12.05.2025 № UA209000/2025/900290/2) ст. 54 п.6, ст. 55 МКУ. Постанова Кабінету Міністрів від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій". Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 631 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа". Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа".
Також відповідач роз'ясненив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової ЕМД із змінами у зазначених графах ЕМД відповідно до рішення про визначення митної вартості від 12.05.2025 №UA209000/2025/900290/2.
Не погоджуючись з рішеннями митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 1 Митного кодексу України (далі - Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин першої - третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила № 598), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів “Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом (стаття 53) заборонено.
Наведені вище положення митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, чому з поданих декларантом документів не можливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Згідно з матеріалами справи ТОВ «Авто Вектор» на підтвердження митної вартості товару надало до митного органу документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07.10.2019 № 1/2019, додаток № 1 від 20.10.2020 до контракту від 07.10.2019 № 1/2019, рахунок-фактура (інвойс) від 03.03.2025 № FE22/WY/2025, специфікація від 03.03.2025 № 22, автотранспортна накладна б/н від 03.03.2025, лист-довідка від 05.03.2025, договір - доручення на перевезення від 02.02.2025 № 01/02/25, рахунок-фактура (інвойс) від 05.02.2025 № FE7/WY/2025, пакувальний лист спец. від 05.02.2025 № 7, автотранспортна накладна б/н від 05.02.2025, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 06.02.2025 № 01, прайс-лист від виробника від 05.02.2025№ б/н, договір (контракт) про перевезення від 02.02.2025 № 01/02/25, лист-довідка б/н від 05.02.2025, заявка на перевезення від 02.02.2025 № 02-25, копія митної декларації країни відправлення від 05.02.2025 № 25PL394010000F45B6, рахунок-фактура (інвойс) від 08.05.2025 № FE48/WY/2025, пакувальний лист спец. №48 від 08.05.2025, автотранспортна накладна б/н від 08.05.2025, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 05.05.2025 № 05, прайс-лист б/н від 05.05.2025, договір (контракт) про перевезення від 02.02.2025 № 01/02/25, лист-довідка про б/н від 08.05.2025, заява на перевезення від 05.05.2025 № 07-25, копія митної декларації країни відправлення від 08.05.2025 № 25PL394010000ZZ0B5.
У подальшому, з метою митного оформлення пропуску товарів, позивач надав митному органу: прайс-лист від виробника від 05.02.2025 № б/н; банківський документ, що підтверджує оплату за попередню партію від 22.01.2025 № (MUR)96, рахунок на перевезення від 06.02.2025 № 01, заявку на перевезення від 02.02.2025 № 02-25, договір - доручення на перевезення від 02.02.2025 № 01/02/25, копію митної декларації країни відправлення від 05.02.2025 № 25PL394010000F45B6, підтвердження коштів від 05.02.2025 №б/н, видаткові накладні, прайс-лист від виробника від 03.03.2025 № б/н; банківський документ, що підтверджує оплату за попередню партію від 22.01.2025 № (MUR)96, рахунок на перевезення від 03.03.2025 № 03, заявку на перевезення від 02.03.2025 № 05-25, видаткові накладні, прайс-лист, заяву на перевезення від 05.05.2025№ 07-25, банківський документ, що підтверджує оплату за попередню партію від 28.04.2025 № (MUR)97; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 05.05.2025 № 05; видаткові накладні; копію митної декларації країни відправлення від 08.05.2025 № 25PL394010000ZZ0B5; підтвердження коштів від 08.05.2025.
Щодо аргументу відповідача у спірних рішеннях від 11.02.2025 № UА209000/2025/900108/2, від 07.03.2025 № UА209000/2025/900141/2, від 12.05.2025 № UА209000/2025/900290/2, що Декларантом для підтвердження складової митної вартості надано рахунок від 06.02.2025 № 01, від 03.03.2025 № 03, від 05.05.2025 № 05 складений ФОП ОСОБА_1 . При цьому, із наданого Документа неможливо встановити на підставі, яких договірних відносин складений рахунок, суд зазначає таке.
Між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Авто Вектор» укладений договір-доручення від 02.02.2025 № 01/02/2025 на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполучені, відповідно умов якого виконавець зобов'язується від імені і за рахунок замовника укласти договір про поставку вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях із третьою стороною -перевізником.
Згідно з рахунком від 06.02.2025 № 01 у ньому вказані відомості для ідентифікації цього рахунку, зокрема реквізити сторін, сума платежу - 23000,00 грн (сума у рахунку співпадає з сумою зазначеною у Заявці на перевезення від 02.02.2025 № 02-25, яка подана до митного оформлення).
Згідно з рахунком від 03.03.2025 № 3 у ньому вказані відомості для ідентифікації цього рахунку, зокрема реквізити сторін, сума платежу - 22000,00 грн (сума у рахунку співпадає з сумою зазначеною у Заявці на перевезення від 02.03.2025 № 05-25, яка подана до митного оформлення).
Згідно з рахунком від 05.05.2025 № 05 у ньому вказані відомості для ідентифікації цього рахунку, зокрема реквізити сторін, сума платежу - 40000,00 грн (сума у рахунку співпадає з сумою зазначеною у Заявці на перевезення від 05.05.2025 № 07-25, яка подана до митного оформлення).
Таким чином вказані зауваження митниці, суд вважає безпідставними.
Щодо зауваженняу у рішеннях від 11.02.2025 № UА209000/2025/900108/2, від 12.05.2025 № UА209000/2025/900290/2 про дати рахунків, суд звертає увагу, що згідно з п. 4.3 Договору про перевезення від 02.02.2025 № 01/02/2025 у випадку, якщо сторони прийшли до згоди про проведення передоплати за виконання перевезення підставою для проведення оплати є рахунок Виконавця, а також заявка.
Отже, сторони узгодили між собою порядок оплати послуг транспортування.
Суд додатково звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 по справі № 803/3649/15.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України, зокрема у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 вказано: «Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(- ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи)».
Також суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 затверджено Правила заповнення декларації митної вартості, відповідно до яких у розділі ІІІ зазначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.
Отже, визначений у вказаному вище Порядку перелік документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не є вичерпним.
Так, декларант до митного оформлення надав заявку від 02.02.2025 № 02-25 маршрут Високо Вєльке (Польща) - Львів, митний перехід - Шегині. Вартість витрат складає 23000,00 грн; рахунок від 06.02.2025 № 01, відповідно до якого вартість транспортних витрат при перевезенні вантажу автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом Високо Вєльке - Шегині, в т.ч. навантаження в Шегині - м. Львів складає 23000,00 грн.
Також, декларант до митного оформлення надав заявку від 05.05.2025 № 07-25 маршрут Високо Вєльке (Польща) - Львів, митний перехід - Шегині. Вартість витрат складає 40000,00 грн; рахунок від 05.05.2025 № 05, відповідно до якого вартість транспортних витрат при перевезенні вантажу автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_3 за маршрутом Високо Вєльке - Шегині, в т.ч. навантаження в Шегині - м. Львів складає 40000,00 грн.
Суд вказує, що вказані документи підтверджують вартість понесених позивачем витрат на транспортування товару по маршруту Високо Вєльке (Польща) - Львів.
Щодо аргументу відповідача в оскаржених рішеннях від 11.02.2025 № UA209000/2025/900108/2, від 07.03.2025 № UA209000/2025/900141/2, що «відповідно до п. 1.1 контракту від 07.10.2019 № 1/2019 (надалі - Контракт) на постачання запасних частин для автомобілів, покупець приймає й оплачує товар, згідно асортименту та цін, вказаних в інвойсах виставлених постачальником в рамках цього контракту і є його невід'ємною частиною. Однак, декларантом не надано документа, який складено відповідно до Контракту та підтверджує числові значення вартості товару, що узгоджена відповідно до умов Контракту. Декларантом під кодом 0380 (Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice)) надано фактуру експортну від 05.02.2025 № FЕ 7/WY/2025, від 03.03.2025№ FE 22/WY/2025, від 08.05.2025№ FE 48/WY/2025, яку неможливо ідентифікувати, як таку що складено відповідно до Контракту, оскільки у ній відсутнє будь-яке посилання на такий, а відтак, що відомості, що містить така фактура, про числові значення вартості товару, стосуються саме оцінюваного товару, та що такий поставляється згідно укладеного Контракту. З наданих документів не вбачається, що оцінювані товари, митна вартість по якому заявлена за основним методом, поставляється саме на виконання зовнішньоекономічного договору, що наданий до митного оформлення.», суд зазначає таке.
Суд зазначає, що п. 1.1 контракту від 07.10.2019 № 1/2019 передбачено, що згідно з цим контрактом постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити глушники, випускні труби та їх частини, згідно асортименту та цін, вказаних в інвойсах виставлених Постачальником в рамках цього контракту, і будучи його складовою частиною.
Слід зазначити, що інвойс - це документ, на підставі якого здійснюється оплата за товар та формується звітність, який має містити: 1) дату складання; 2) найменування та реквізити продавця; 3) найменування та реквізити покупця; 4) найменування товарів; 5) ціну товарів; 6) загальну вартість рахунку; 7) валюту оплати; 8) ставки та розмір податку.
Також, в інвойсі можуть зазначатись: 1) реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої здійснюється поставка, 2) реквізити відвантажувального документа, 3) платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в інвойсі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.
Інвойс це документ, у якому зазначаються товари та послуги, які компанія надає клієнту, та зазначається зобов'язання клієнта на оплату цих послуг. В інвойсі вказується, які саме послуги чи товару надаються клієнту, та яку оплату він зобов'язаний здійснити за виконані послуги чи надані товари.
При цьому, суд зауважує, що законодавством не встановлено вимог щодо обов'язкового посилання у інвойсі на номер зовнішньоекономічного контракту на підставі, якого такий був виданий.
У п. 3 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України зазначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
Тому, рахунки-фактури (інвойси) від 05.02.2025 № FЕ 7/WY/2025, від 03.03.2025 № FE 22/WY/2025, від 08.05.2025 № FE 48/WY/2025 містять відомості про вагу, кількість, ціну та асортимент товару, відповідного продавця та покупця товару, що дає змогу ідентифікувати дані поставки.
До того ж, фактурна вартість товарів у рахунках-фактурах співпадає з фактурною вартістю зазначеною у митних деклараціях.
Тобто позивачем надані рахунки-фактури (інвойси), що містили всю необхідну інформацію для підтвердження числових даних, заявленої митної вартості.
Щодо покликань відповідача в оскарженому рішенні від 12.05.2025 № UA209000/2025/900290/2 на те, що: «надана до митного оформлення фактура від 08.05.2025 № FE 48/WY/2025 підписана лише стороною продавця та не містить підпису покупця. За даних обставин такий інвойс не вважається підписаним, а відтак таким що узгоджує кількість, вартість та ціну товару, та не є документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари», суд зазначає, що позивачем було надано рахунок-фактуру (інвойс), що містив всю необхідну інформацію для підтвердження числових даних, заявленої митної вартості. А необхідність підпису отримувача товару не є обов'язковою умовою для заповнення комерційного інвойсу і не дає причини сумніватись в його справжності.
Ще однією підставою для здійснення коригування митної вартості товарів відповідач в оскарженому рішенні від 07.03.2025 № UA209000/2025/900141/2 визначав, що «відповідно до 4.2 вищевказаного Контракту кожна партія товару формується Постачальником у відповідності з замовленням Покупця. Форма замовлення узгоджується обома сторонами окремо. Слід зазначити, що замовлення декларантом до митного оформлення не надано».
Статтею 53 МК України визначений перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості. Серед зазначеного переліку немає замовлень. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Отже, замовлення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Замовлення не має вплив на числові визначення митної вартості.
Суд вважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту.
У той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.
Відповідач не надав доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов'язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.
Відповідно до оскаржених рішень митний орган скоригував митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення її митної вартості та на підставі митних декларацій від 18.11.2024 № UA209190/2024/29793, від 05.03.2025 № UA204020/2025/5021, від 05.05.2025 № UA209170/2024/37884.
Проте в оскаржених рішеннях відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру, дати та ціни взятих за основу митних декларацій.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
А тому, як наслідок, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто Вектор» (вул. Городоцька, 242, м. Львів, 79022, ЄДРПОУ 43078049) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 11.02.2025 № UА209000/2025/900108/2 про коригування митної вартості.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 07.03.2025 № UА209000/2025/900141/2 про коригування митної вартості.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 12.05.2025 № UА209000/2025/900290/2 про коригування митної вартості.
Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто Вектор» 5497,20 грн судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 22.10.2025.
Суддя Кедик М.В.