23 жовтня 2025 рокусправа № 380/17296/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати за грудень 2024 року додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень;
зобов'язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за грудень 2024 року у розмірі 100 000 гривень з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) з порушенням норм законодавства здійснено виплати належні йому у зв'язку із загибеллю батька. Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) порушено майнові права позивача, гарантовані ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ст.1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, якою гарантовано, що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Ухвалою суду від 27.08.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач є сином ОСОБА_2 (інформаційні дані №08/372 від 05.02.2024 року).
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 13.12.2024 року майстер-сержант ОСОБА_2 , 11.12.2024 року, вибухова травма. Вогнепальне осколкове сліпе поранення голови. Відкрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку. Кома ІІ. Загальне переохолодження. За обставин: при безпосередній участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме противник проводив штурмові дії на спостережному пункті в районі АДРЕСА_1 , першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_1 . Травмування не є наслідком скоєння правопорушення. При отриманні травмування не перебував в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Перебував в засобах індивідуального захисту. Подія не є наслідком навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ).
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №155-ОС від 07.02.2025 року припинено контракт та виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення у зв'язку із смертю ОСОБА_2 .
Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень та травм №191 від 31.03.2025 року поранення старшого майстер-сержанта (посмертно) ОСОБА_2 , який проходив військову службу в ДПСУ з 05.02.2001 по 14.01.2025, яке за представленими документами призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , причина смерті - вогнепальне кульове ушкодження голови. Ушкодження від ручної стрілецької зброї в зоні бойових дій. Поранення, яке призвело до смерті - так, пов'язане із захистом Батьківщини.
Листом від 09.07.2025 року у відповідь на адвокатський запит представника позивача відповідачем повідомлено, що виплата додаткової винагороди здійснювалась на підставі рапортів поданих керівником підрозділу, в якому майстер сержант ОСОБА_2 проходив службу, пропорційно часу участі у виконанні бойових завдань та участі у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
Відповідно до інформації зазначеної в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення та додатках до наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про виплату додаткової винагороди», з жовтня 2024 року до часу виключення зі списків особового складу, ОСОБА_2 отримував додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Про деякі питання виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Із архівної відомості особистої картки грошового забезпечення за 2025 рік, вбачається, що у січні 2025 року, ОСОБА_2 було нараховано до виплачено додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах, а саме за 10 днів грудня 2024 року у розмірі 32258 грн. 06 коп., тобто до дати отримання поранення.
Змістом спірних правовідносин є протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати за грудень 2024 року додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 грн. 00 коп. у повному обсязі.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 06 квітня 2022 року №1-р(II)/2022 зазначив, що частину п'яту статті 17 Конституції України викладено так, що реалізація права на соціальний захист осіб, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей потребує якісного і ефективного законодавчого регулювання та запровадження механізмів забезпечення їх державної підтримки" (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини); а також, що з урахуванням вимог частини п'ятої статті 17 Конституції України метою законодавчого регулювання в цій сфері є як усебічне соціальне забезпечення військовослужбовців, яке компенсуватиме установлені законом обмеження та умови служби, властиві цій категорії громадян, так і підвищення мотивації особового складу Збройних Сил України у виконанні ними покладених на них функцій щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності (частина друга статті 17 Основного Закону України).
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 3 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абз.2 п. 4 ст.9 Закону №2011-ХІІ).
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану №168" (далі - Постанова № 168).
Пунктом 1-1 Постанови №168 установлено, що військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), членам груп протиповітряної оборони, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац перший п.1-2 Постанови №168).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії (абзаци третій-четвертий п.1-2 Постанови №168).
Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.
Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Суд зазначає, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять такі види складових: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення; 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (п.2 Порядку № 260).
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.
З аналізу наведених норм Постанови № 168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
Вищезазначене також кореспондується з пунктом 8 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29.
Як встановлено судом, згідно матеріалів справи, ОСОБА_2 під час бойових дій отримав бойове травмування.
Також, матеріалами справи підтверджено, що вказана травма пов'язана із захистом Батьківщини.
Як уже згадувалось, ОСОБА_2 було нараховано до виплати додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях за 10 днів грудня 2024 року у розмірі 32258 грн. 06 коп. (до дати отримання поранення 11.12.2024 року).
Вказане підтверджується представником позивача у позовній заяві.
При цьому, відповідно до акта про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби №61/1-2025 померлий ОСОБА_2 етапами евакуації військовослужбовець був доставлений до польового хірургічного госпіталю Збройних Сил України в районі н.п. Слов?янськ. 12.12.2024 його переміщено до Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені I.I. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради місто Дніпро, з діагнозом: «Вогнепальне осколкове поранення голови, відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, кома ІІ ступеня, загальне переохолодження». 19.12.2024 майстер-сержанта ОСОБА_2 було переміщено до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої допомоги», місто Вінниця, для подальшого лікування. 0 16 год. 21 хв. 14.01.2025 у реанімаційному відділенні Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої допомоги», місто Вінниця, констатовано смерть майстер-сержанта ОСОБА_2 .
Зазначена обставина вказує на те, що померлий ОСОБА_2 після отримання ним поранення 11.12.2024 року протягом грудня 2024 року перебував на лікуванні.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку із перебування на лікуванні за вказаний період.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що померлий ОСОБА_2 мав право на отримання додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168 у розмірі 100000 гривень за вищевказаний період у зв'язку із перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, оскільки отримав поранення, яке пов'язане із проходженням військової служби та пов'язана із захистом Батьківщини.
Питання виплат, що здійснюються сім'ям військовослужбовців, які оголошені померлими (загиблими), захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх врегульовано Главою 6 Розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 року № 558 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 року за № 854/32306 де зазначено, що у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належні, але не отримані ним до дня смерті (загибелі) посадові оклади, оклади за військовими званнями і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер) передаються членам сім'ї померлого, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зазначеним особам також виплачуються одноразові види грошового забезпечення та інші виплати, право на отримання яких виникло у військовослужбовця до дня його смерті (загибелі).
Відтак, позивач як член сім'ї померлого ОСОБА_2 має право на отримання невиплаченої останньому додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за грудень 2024 року у розмірі 100 000 гривень у зв'язку із перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я.
З огляду на викладене, суд вважає, що бездіяльність відповідача з приводу не нарахування та невиплати позивачу як члену сім'ї померлого ОСОБА_2 за грудень 2024 року додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому адміністративний позов у цій частині підлягає задоволенню.
Як наслідок обґрунтованими є і похідні вимоги про спонукання до вчинення дій.
Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Що стосується судових витрат у вигляді судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню із сторін.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 як члену сім'ї померлого ОСОБА_2 за грудень 2024 року додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) як члену сім'ї померлого ОСОБА_2 додаткову винагороду встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за грудень 2024 року у розмірі 100 000 гривень з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович