Іменем України
23 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/981/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач І), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач ІІ), в якій, з урахуванням уточнених вимог, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 26 лютого 2022 року по 17 липня 2022 року грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 за період з 26 лютого 2022 року по 17 липня 2022 року нарахування та виплатити грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування під час складання грошового атестату щодо ОСОБА_1 розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від30.08.2017 № 704 за період з 26 лютого 2022 року по 17 липня 2022 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виготовити та направити ОСОБА_1 , новий грошовий атестат виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від30.08.2017 № 704 за період з 26 лютого 2022 року по 17 липня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач в період з 26.02.2022 по 17.07.2022 проходив військову службу у відповідача.
За час проходження служби відповідачем було нараховане та виплачене грошове забезпечення у меншому розмірі, ніж встановлено положеннями чинного українського законодавства, у зв'язку з тим, що посадовий оклад та оклад за військовим званням за вказаний період був нарахований по прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, що не відповідає положенням чинного законодавства.
Позивач зазначає, що наслідком невірного нарахування основних видів грошового забезпечення (посадового окладу та окладу за військовим званням) є невірне нарахування та виплата мені щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за посадою.
Крім того, враховуючи, що посадовий оклад та оклад за військовим званням за період з 26.02.2022 по 17.07.2022 був нарахований по прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, у грошовому атестаті невірно зазначено розмір нарахованого та виплаченого мені грошового забезпечення, а саме без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
Отже, позивач зазначає, що йому не було здійснено виплату грошового забезпечення, під час проходження військової служби, у встановленому законом розмірі, що є неправомірним.
Ухвалою суду від 13.05.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.
Ухвалою суду від 04.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні), поновлено строк звернення до суду з цим позовом, витребувано у відповідача І докази у справі.
Ухвалою суду від 05.09.2025 клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про заміну відповідача у справі №360/981/25 задоволено частково. Залучено до участі у справі в якості другого відповідача - військову частина НОМЕР_2 . Розгляд адміністративної справи почато спочатку та витребувано докази у справі.
Відповідач І подав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечував з таких підстав.
Оскільки норма п.3 розділу II Закону України від 06.12.2016 1774 - VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103, а також додатків 1, 12 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України № 704, правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати - відсутні
Стосовно надання відомостей про те, яка розрахункова величина використовувалася при нарахуванні позивачу грошового забезпечення за період з 26.02.2022 по 17.07.2022 та яка розрахункова величина використовувалася при складанні грошового атестату позивача, повідомлено, що військова частина НОМЕР_1 в період з 09.01.2022 по 30.06.2022 знаходилась на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідки формуються на підставі документів про нараховане грошове забезпечення (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про грошове забезпечення первинними документами. Відповідач І не має можливості надати запитувану довідку стосовно позивача за період з 26.02.2022 по 31.03.2022, у зв'язку з відсутністю первинних документів нарахування та виплати грошового забезпечення особовому складу військової частини НОМЕР_1 , які знаходяться в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач ІІ правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, вимоги ухвали суду від 05.09.2025 не виконав.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2022 №32 зарахований до списків особового складу та призначений на посаду військової частини НОМЕР_1 з 26 лютого 2022 року.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_4 від 20.04.2024 № 21006 позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 26.02.2022 по 17.07.2022 на посаді стрільця.
На звернення позивача за вх.№Н-66700 від 02.04.2025 відповідач листом від 17.04.2025 № 541 повідомив, що під час розв'язання правової колізії між нормами п.3 розділу II Закону України від 06.12.2016 1774 - VIII та п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили. Оскільки норма п.3 розділу 11 Закону України від 06.12.2016 1774 - VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №103, а також додатків 1, 12 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України № 704, правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати - відсутні.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України від 20 листопада 1991 року № 2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Постановою № 704 затверджено, зокрема тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Також пунктом 6 Постанови № 704 передбачено виплачувати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців розвідувальних органів), особам рядового і начальницького складу надбавки та доплати, які визначаються в розмірі відсотків від посадового окладу.
Пунктом 4 Постанови № 704, в редакції на час її прийняття, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Отже, пунктом 4 Постанови №704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Однак, у подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.
З наведеного слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Тобто з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.
Таким чином, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 420/6572/22.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 встановлено в сумі 2481,00 грн.
Судом встановлено, що позивач у період з 26.02.2022 по 17.07.2022 проходив військову службу саме у військовій частині НОМЕР_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач І повинен був нараховувати позивачу грошове забезпечення у період з 26.02.2022 по 17.07.2022 (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі нараховані та виплачені за цей період щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення) із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14.
В ухвалі від 05.09.2025 судом встановлено, що на підставі спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 №Д-321/65/ДСК та директиви командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22.05.2025 №Д-22/ДСК ''Про проведення додаткових організаційних заходів у Командуванні Сил територіальної оборони Збройних Сил України в 2025 році'' щодо переформування окремих бригад, які перебувають в підпорядкуванні військової частини НОМЕР_5 , з 30.07.2025 військова частина НОМЕР_1 втрачає юридичний статус ''окремого'' батальйону, в наслідок чого припиняє функціонувати у статусі юридичної особи та суб'єкта владних повноважень. Окрім того, відповідно до зазначених вище директив правонаступником військової частини НОМЕР_1 визначено військову частину НОМЕР_2 .
З огляду на зазначене, саме військова частина НОМЕР_2 як правонаступник всіх прав та обов'язків військової частини НОМЕР_1 має здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за вказаний період.
Посилання на те, що військова частина НОМЕР_1 в період з 09.01.2022 по 30.06.2022 знаходилась на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому саме вказаний орган має бути відповідачем за цим позовом, суд вважає необґрунтованими, оскільки матеріалами справи встановлено, що позивач у спірний період проходив військову службу саме у військовій частині НОМЕР_1 Доказів на підтвердження перебування вказаної частини на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_1 чи виплати грошового забезпечення позивачу за спірний період іншою військовою частиною суду зовсім не надано.
Крім того, довідкою відповідача І від 16.04.2025 № 409 підтверджується факт нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу саме військовою частиною НОМЕР_1 . Доказів нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 26.02.2022 по 31.03.2022 суду також не надано.
Вимоги позивача про зобов'язання виготовити та направити йому новий грошовий атестат, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від30.08.2017 № 704 за період з 26 лютого 2022 року по 17 липня 2022 року, є передчасними, оскільки питання щодо здійснення перерахунку грошового забезпечення позивача вирішуються у судовому порядку, рішення про відмову у виготовленні та направленні позивачу нового грошового атестату, з урахуванням перерахованих сум грошового забезпечення, відповідачами не приймалося, а тому у суду відсутні підстави для задоволення цих вимог.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги належить задовольнити частково.
Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач у спірних правовідносинах згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_2 (зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 26.02.2022 по 17.07.2022 (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 26.02.2022 по 17.07.2022 (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі нараховані та виплачені за цей період щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення) із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Борзаниця