Іменем України
23 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/32215/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоефективні технології-ХХІ» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
09.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоефективні технології-ХХІ» (позивач або «ТОВ Енергоефективні технології-ХХІ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі відповідач 1 або ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі відповідач 2 або ДПС України) в якій просить суд:
- визнати протиправними і скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві №3043121/24077728 від 31.08.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 19.07.2021 року, №3108176/24077728 від 14.09.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 21.07.2021 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 2 від 19.07.2021 року, № 3 від 21.07.2021 року датою подання їх на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 12 серпня 2021 року ТОВ «Енергоефективні технології-ХХІ» направило до Єдиного вікна подання електронних документів ДПС України засобами телекомунікаційного зв'язку податкову накладну № 2 від 19.07.2021, відповідно до якої ПАТ «Електропівденьмонтаж-10» здійснило передплату за Вимірювач щитовий МТЕ Щ 404-1 у кількості 2 шт. в сумі 14 400,00 грн., а також 05 серпня 2021 року ТОВ «Енергоефективні технології-ХХІ» направило до Єдиного вікна подання електронних документів ДПС України засобами телекомунікаційного зв'язку податкову накладну № 3 від 21.07.2021, відповідно до якої ПАТ «Електроград» здійснило передплату за Перетворювачі вимірювальні багатофункціональні МТЕ 1420 H3 в сумі 19 168,00 грн.
Однак, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена. В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем квитанції вказано, що: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ, реєстрація ПН/РК від 19.07.2021 №2 та реєстрація ПН/РК від 21.07.2021 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник D=32.7406%, P=0. При цьому, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відповідач не зазначив, які саме документи, необхідно надати.
Позивачем до контролюючого органу було направлено Повідомлення від 26.08.2021 року № 3, та від 07.09.2021 № 4 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та скановані копії первинних документів на підтвердження господарської операції.
31 серпня 2021 року комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення №3043121/24077728 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 19.07.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій Документів.
14 вересня 2021 року комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення №3108176/24077728 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 21.07.2021 року Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення містить в собі лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані.
Отже, таке рішення суб'єкта владних повноважень не містить чіткої підстави для не прийняття податкової накладної для реєстрації в ЄРПН, що свідчить про його необґрунтованість.
У зв'язку з чим, вважає Рішення № 3043121/24077728 від 31.08.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 19.07.2021, № 3108176/24077728 від 14.09.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 21.07.2021 протиправними з огляду на те, що позивачем було надано всі документи, що стосуються і у повному обсязі підтверджують дані господарські операції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
04.01.2021 Державною податковою службою України та Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві надано відзив, яким позовні вимоги заперечуються з посиланням на те, що Комісією ГУ ДПС у м. Києві, в ході аналізу документів, надісланих Повідомленнями встановлено, що ТОВ 80 3 «Енергоефективні технології -ХХІ» виписано податкову накладну №2 від 19.07.2021 з номенклатурою «вимірювач щитовий...». на адресу ПАТ «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ-10» та податкову накладну №3 від 21.07.2021 номенклатурою «перетворювач вимірювальний багатофункціональний ..» та адресу ПАТ «ЕЛЕКТРОГРАД». Однак, ТОВ «Енергоефективні технології-ХХІ» не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг).
Відсутність вказаних документів не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Енергоефективні технології -ХХІ» згідно яких виписано податкові накладні. Первинні документи лише містять інформацію про господарську операцію, натомість підтвердити її реальність можливо лише оцінивши в сукупності всі документи, що мають бути у суб'єкта господарювання з урахуванням специфіки даної операції.
На підставі зазначеного, просив суд прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Енергоефективні технології - ХХІ» в повному обсязі.
11.01.2021 представником позивача надано відповідь на відзив, в якому додатково заначено, що ніяких обгрунтованих пояснень або доказів щодо правомірності прийняття комісією оспорюваних рішень не зазначає, тобто, Головне управління ДПС у м. Києві не спростовує заявлені позивачем вимоги позовної заяви. позовній заяві. Позивач в повній мірі описує та документально підтверджує господарські операції по податковим накладним № 2 від 19.07.2021 та № 3 від 21.07.2021.
Таким чином, дані рішення вважає протиправними з огляду на те, що Позивач надав всі документи, що стосуються і у повному обсязі підтверджують дані господарські операції.
На виконання положень п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/32215/21.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року прийнято справу № 640/32215/21 до провадження, визначено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, в тому числі подачі іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав, повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.
На час розгляду справи, запропонованих ухвалою суду повідомлень від сторін по справі на адресу суду не надходило.
24 лютого 2022 року Указом Президента 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено.
Позивач - ТОВ «Енергоефективні технології ХХІ» є юридичною особою, яка створена 25.12.1995 року, адреса: 04060, Україна, місто Київ, вулиця Ольжича, будинок 27/22 офіс 3, Основний вид діяльності 26.51 Виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації; Директор Кромпляс Богдан Антонович.
У рамках господарської діяльності, 12 серпня 2021 року ТОВ «Енергоефективні технології-ХХІ» складено та направлено до Єдиного вікна подання електронних документів ДПС України податкову накладну № 2 від 19.07.2021, відповідно до якої Приватне акціонерне товариство «Електропівденьмонтаж-10» здійснило передплату за Вимірювач щитовий МТЕ Щ 404-1 у кількості 2 шт. в сумі 14 400,00 грн.
05 серпня 2021 року ТОВ «Енергоефективні технології-ХХІ» склащдено та направлено до Єдиного вікна подання електронних документів ДПС України податкову накладну № 3 від 21.07.2021, відповідно до якої Приватне акціонерне товариство здійснило передплату за Перетворювачі вимірювальні багатофункціональні МТЕ 1420 H3 в сумі 19 168,00 грн.
Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 12.08.2021 відповідачем-1 повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 19.07.2021 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=32.7406%, "P"=0.
Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 05.08.2021 відповідачем-1 повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки іідповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 12.08.2021 відповідачем-1 повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 19.07.2021 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=32.7406%, "P"=0.
26.08.2021 ТОВ «Енергоефективні технології-ХХІ» направлено повідомлення №3 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та скановані копії первинних документів на підтвердження господарської операції, а саме: а саме: 1. Податкова накладна № 2 від 19.07.2021 з квитанцією про зупинення реєстрації ПН 2. Рахунок-фактура № 210703 від 16.07.2021 3. Платіжне доручення № 3044 від 19.07.2021 4. Видаткова накладна № 16 від 21.07.2021 5. Довіреність № 44 від 21.07.2021 6. Рахунком на оплату № 223 від 13.05.2021 7. Платіжне доручення № 2617 від 14.05.2021 8. Податкова накладна № 21 від 14.05.2021 9. Видаткова накладна № 327 від 07.07.2021 10. Рахунком № 743849 від 07.12.202, 11. Платіжне доручення № 2519 від 07.12.2020 12. Податкова накладна № 598 від 07.12.2020 13. Видаткова накладна № 760313 від 02.06.2021 14. Рахунком № 758587 від 12.03.2021 15. Платіжне доручення № 2578 від 12.03.2021 16. Податкова накладна № 1245 від 12.03.2021 17. Видаткова накладна № 747282 від 16.03.2021 18. Рахунком-фактурою № 60657 від 26.05.2021 19. Платіжне доручення № 2625 від 26.05.2021 20. Податкова накладна № 643 від 26.05.2021 21. Видаткова накладна № 60657 від 09.06.2021 22. Рахунком-фактурою № FND-001761 від 04.12.2020 23. Платіжне доручення № 2583 від 12.03.2021 24. 25. Податкова накладна № 42 від 12.03.2021 Видаткова накладна № FND-000458 від 15.03.2021 26. Рахунком-фактурою № СФ1203/21 від 12.03.2021 27. Платіжне доручення № 2584 від 15.03.2021 28. Податкова накладна № 1 від 15.03.2021 29. Видаткова накладна № 2703/21 від 27.03.2021 30. Рахунком-фактурою № 27438 від 29.10.2020 31. Виписка банку за період з 01.10.2020 по 31.10.2020 32. Податкова накладна № 194 від 30.10.2020 33. Видаткова накладна № 27438 від 25.11.2020 34. Журнал-ордер по рахунку № 643 35. Податкова декларація з ПДВ за липень 2021 36. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 37. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 361.
Зазначено, що на підставі усного договору, згідно рахунку на оплату № 210703 від 16.07.2021 року Покупцем ПрАТ «Електропівденьмонтаж-10» 19 липня 2021 року була здійснена передплата в сумі 14 400,00 грн. за вимірювачі, що підтверджується платіжним дорученням № 3044 від 19.07.2021 року. На виконання вимог Податкового кодексу України Позивачем по першій події була виписана податкова накладна № 2 від 19.07.2021 року та направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Реєстрація цієї податкової накладної була зупинена. Відвантаження товару підтверджується видатковою накладною № 16 від 21.07.2021 року та довіреністю № 44 від 21.07.2021 року.
07.09.2021 ТОВ«Енергоефективні технології-ХХІ» направлено повідомлення №4 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та скановані копії первинних документів на підтвердження господарської операції, а саме: а саме: 1. Податкова накладна № 3 від 21.07.2021 2. Квитанція про зупинення реєстрації ПН 3. Рахунок-фактура № 210204 від 22.02.2021 4. Платіжне доручення № 9238 від 21.07.2021 5. Видаткова накладна № 17 від 26.07.2021 6. Довіреність № 1080 від 21.07.2021 7. Рахунок на оплату № 223 від 13.05.2021, 8. Платіжне доручення № 2617 від 14.05.2021, 9. Податкова накладна № 21 від 14.05.2021. 10. Квитанція до Податкової накладної № 21 від 14.05.2021 11. Видаткова накладна № 327 від 07.07.2021; 12. Рахунок №758587 від 12.03.2021, 13. Платіжне доручення № 2578 від 12.03.2021, 14. Податкова накладна № 1245 від 12.03.2021, 15. Видаткова накладна №747282 від 16.03.2021; 16. Рахунок -фактура № 60657 від 26.05.2021, 17. Платіжне доручення № 2625 від 26.05.2021, 18. Податкова накладна № 643 від 26.05.2021, 19. Квитанція до податкової накладної № 643 від 26.05.2021 Видаткова накладна № 60657 від 09.06.2021 Журнал-ордер по рахунку № 643 Податкова декларація з ПДВ за липень 2021, Оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 24. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 25. Договір суборенди нежитлового приміщення № ОЛ331-04/20 від 01.04.2020р. 26. Акт прийому-передачі до договору № ОЛ331-04/20 від 01.04.2020р. 27. Договір № 16/0017-к від 25.10.2017 року з Інститутом геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П.Семененка НАН України. 28. Лист Держ. інспекції ядерного регулювання України від 08.01.2013 № 15-39/102 про узгодження ТУ. 29. Лист Держ інспекції ядерного регулювання України від 08.07.2016 № 15-20/4495 про погодження сповіщення EET.001-15. 30. Виписка з ЄДРПОУ. 31. Рішення від 25.02.2010 про призначення директора. 32. Статут ТОВ «Енергоефективні технології-ХХІ».
Зазначено, що на підставі усного договору, згідно рахунку-фактури № 210204 від 22.02.2021 року Покупцем ПрАТ «Електроград» 21.07.2021 року була здійснена часткова сплата в сумі 19 168,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9238 від 21.07.2021 року. На виконання вимог Податкового кодексу України Позивачем по першій події була виписана податкова накладна № 3 від 21.07.2021 року та направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Реєстрація цієї податкової накладної була зупинена. Відвантаження товару підтверджується видатковою накладною № 17 від 26.07.2021 та довіреністю № 1080 від 21.07.2021.
31 серпня 2021 року комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення №3043121/24077728 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 19.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків- фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
14 вересня 2021 року комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення №3108176/24077728 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 21.07.2021 Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків- фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погоджуючись з таким рішеннями № 3043121/24077728 від 31.08.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 19.07.2021, № 3108176/24077728 від 14.09.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 21.07.2021 представник позивача звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1.1 Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі ПК України).
Відповідно до пп. 20.1.45. п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп. 62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.201.1ст.201 ПКУ, - на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПКУ, - Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За приписами п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою затверджено: (1) Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок 1165), (2) Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.2 Порядку№1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп "а" або "б" п.185.1 ст.185, пп "а" або "б" п.187.1ст.187, абз. першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 ст.201 ПКУ за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірної накладної зупинена у зв'язку із відповідністю платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.
Відповідно до отриманих платником податку рішень Комісії регіонального рівня операції, відображені у податкових накладних та розрахунку коригування відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість оформлені у вигляді Додатку №1 до Порядку № 1165.
Згідно з пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (у редакції на момент прийняття оскаржуваних рішень), у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Так, в отриманій позивачем квитанції контролюючий орган зазначив: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН від 19.07.2021 № 2 та від 21.07.2021 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник "D"=32.7406%, "P"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної а ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, зокрема, наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення про наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Суд констатує, що у матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про наявність у відповідача під час прийняття спірного рішення, податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН та РК.
Щодо зазначеного контролюючим органом у квитанції показника "D"=32.7406%, "P"=0, суд зазначає, що ці показники не можуть бути самостійними та єдиними підставами для віднесення господарської операції позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, з підстав, зазначених вище.
Крім того, надіслані позивачу квитанції містили лише загальне посилання на наявність у позивача права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.
На переконання суду, під час прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення відповідної перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, під час реєстрації податкових накладних контролюючим органом фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Суд констатує, що у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватись пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація ПН та РК стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Також суд зазначає, що представником позивача надані до контролюючого органу пояснення та копії всіх наявних документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та скановані копії первинних документів на підтвердження здійснених господарських операцій.
Щодо прийняття відповідачем спірного рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зазначає таке.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, ;Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
Відповідно до пункту 10 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 12 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття контролюючим органом спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування стало ненадання платником податку копій документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків- фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, від 18.06.2019 у справі №0740/804/18 та від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18.
Суд зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних містить вимоги про надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.
Суд звертає увагу, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18.
Верховний Суд у постанові від 30.05.2023 у справі №5000/889/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 111203544) зазначив, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.
Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, незалежно від дати накладення електронного підпису.
Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 07.12.222 у справі №500/2237/20 та від 01.02.2023 у справі №2240/2900/18.
Платником податків надано до податкового органу первинні документи які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.
Крім того у постанові від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд зауважив, що в межах справ подібних категорій та характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.
Також Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Верховний Суд звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до контролюючого органу первинні документи які, на його переконання, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарської операції.
У квитанціях не конкретизовано, які саме документи слід надати позивачу та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірних податкових накладних підтверджують зазначені у ній дані та є достатніми для прийняття рішень про її реєстрацію в ЄРПН.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління….
Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у м. Києві документів, а відтак, не довели правомірності свого рішення.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДПС по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.04.2021 №2602893/42327952 про відмову у реєстрації податкової накладної від 12.04.2021 №37 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 2 від 19.07.2021 року, № 3 від 21.07.2021 року датою подання їх на реєстрацію, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. (пункт 20 Порядку № 1246).
У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДПС України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 540 грн.
З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 4 540,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме спірне рішення відповідача призвело до виникнення спірних правовідносин.
Вирішуючи питання про розподіл вказаних витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд при вирішенні вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 22 листопада 2019 року у справі №810/1502/18.
Суд також зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п'ятої статті 242 КАС України також враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21 січня 2021 року №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано акт приймання-передачі наданих послуг від 18.10.2021, детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі від 18.10.2021, платіжне доручення № 2707 від 19.10.2021 у розмірі 4 000, 00 грн.
Вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, суд зазначає, що стаття 134 КАС України не позбавляє права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини п'ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі системного аналізу матеріалів справи, долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи незначну складність категорії справи, виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, суд вважає, що заявлена сума до стягнення в розмірі 4 000,00 грн відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоефективні технології-ХХІ» (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 27/22, оф. 3) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві №3043121/24077728 від 31.08.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 19.07.2021 року, №3108176/24077728 від 14.09.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 21.07.2021 року
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 2 від 19.07.2021 року, № 3 від 21.07.2021 року датою їх фактичного надіслання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоефективні технології-ХХІ» (код ЄДРПОУ24077728, 04060, м. Київ, вул. Ольжича, 27/22, оф.3) судовий збір у розмірі 4 540,00 грн та понесені витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 4 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011; адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Тихонов