17 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4239/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (26100, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Новоархангельськ; РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Кіровоградській області Державної служби України (код ЄДРПОУ - ВП 43995486; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити дії.
ФОП ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою в якій просить суд:
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.02.2025 року №Ф-11157-50, прийняту Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області вчинити дії щодо списання з особового рахунку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми недоїмки в розмірі 10694,00 (десять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн 00 коп., нарахованої на підставі вимоги про сплату боргу від 28.02.2025 року №Ф-11157-50.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно нарахував йому недоїмку з єдиного соціального внеску, оскільки позивач є пенсіонером за віком та отримує пенсію, а отже - звільнений від сплати єдиного внеску. Звіти про суми нарахованого єдиного внеску за 2017, 2018, 2019 роки подані ним помилково..
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Судом вчинені такі процесуальні дії та розглянуті заяви і клопотання сторін у справі:
- ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін;
Розглянувши позовну заяву, додані до неї документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ФОП ОСОБА_1 зареєстрований з 24.01.2008 року як фізична особа-підприємець та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у Кіровоградській області як фізична особа-підприємець, платник єдиного податку третьої групи.
Крім цього, з 21.12.2016 року ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 .
Позивачем було подано до контролюючого органу річні звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 та 2019 рік на загальну суму 10694,00 грн.
Відповідачем було складено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-11157-50 від 28.02.2025 зі сплати єдиного внеску в сумі 10694,00 грн.
В подальшому позивач звертався до відповідача та просив скасувати нарахування єдиного внеску через помилкове подання звітів, однак контролюючий орган відмовив позивачеві у задоволенні такого клопотання.
Викладені обставини передували зверненню позивача до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VІ; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону №2464-VІ, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Виключно Законом №2464-VІ визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску. (ч. 2 статті 2).
Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску. (частина 1 статті 12 Закону №2464-VІ).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з частиною четвертою статті 4 цього Закону особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналогічні норми визначено в наказі Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 "Про затвердження інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Аналіз вище викладених положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування свідчить про те, що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування є платниками єдиного внеску, однак такі фізичні особи-підприємці звільняються від його сплати якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №805/2195/17-а.
Порядок укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлений у частині третій статті 10 Закону № 2464-VI, а саме особи, зазначені у частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналогічний порядок добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування передбачений Інструкцією № 449.
Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах, є укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Будь-яка інформація про наявність такого договору в матеріалах справи відсутня, відповідний договір щодо добровільної участі позивача у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідачем, суду не наданий.
Суд зазначає, що подання особою «Звіту про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», не свідчить про добровільну участь особи у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові 04.09.2019 року у справі № 806/1503/16.
Відтак, враховуючи те, що позивач є пенсіонером за віком та звільнений від сплати єдиного внеску в силу вимог ч. 4 ст. 4 Закону № 2464, а договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не укладав, у нього відсутній обов'язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за спірний період.
З огляду на вказану обставину, оскаржена вимога Головного управління ДПС у Кіровоградській області про сплату позивачем боргу (недоїмки) є протиправною та підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача щодо списання з особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми недоїмки в розмірі 10694,00 (десять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн 00 коп., нарахованої на підставі вимоги про сплату боргу від 28.02.2025 року №Ф-11157-50, суд зазначає таке.
Перш за все, суд виходить з того, що за змістом позову позивач називає «особовим рахунком» відомості, що містяться в інтегрованій картці платника податків щодо наявності у такого платника заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Так, Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881, затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) (далі - Порядок № 422).
Згідно п. 2 вказаного порядку інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами, а оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.
Пунктом 3 Порядку № 422 встановлено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.
Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (п. 4 Порядку № 422).
Відповідно до п. 1 розділу 2 Порядку № 422 з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закрити ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки «платник відсутній в реєстрі»; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКГІ зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування»; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов'язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від'ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП.
Розбіжності, в контексті приписів п. 2 розділу 2 Порядку № 422 не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування». Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування» здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу III цього Порядку
Системний аналіз вищевикладеного дає суду підстави дійти висновку, що у випадку неповного та/або несвоєчасного відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущених як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок, у разі їх виявлення структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
За таких обставин у платників податків наявний такий спосіб захисту порушеного права як зобов'язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до інтегрованої картки платника податків.
Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально - правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, відповідно належним способом захисту порушеного права позивача є вимога про зобов'язання відповідача здійснити дії по відображенню/коригуванню у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 25.03.2020 у справі № 826/9288/18.
Отже, оскільки у позивача немає законного обов'язку сплачувати недоїмку з єдиного внеску, відображення інформації про існування такого обов'язку є протиправним, а тому позовні вимоги в цій частині є також обґрунтованими.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частин 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (26100, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Новоархангельськ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - ВП 43995486; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.02.2025 року №Ф-11157-50, прийняту Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) відомості про заборгованість з єдиного соціального внеску фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі, визначеному на підставі вимоги про сплату боргу від 28.02.2025 року №Ф-11157-50 - 10694,00 грн.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК