22 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5308/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 НГУ (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 20.02.2019;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 НГУ (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо неврахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, при нарахуванні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.02.2019.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 НГУ (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 НГУ (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), за період з 01.03.2018 по 20.02.2019 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року;
- зобов'язати військову частини НОМЕР_1 НГУ (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018 по 20.02.2019 з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він у періоди з 22.05.2008 по 20.02.2019 проходив службу у відповідача. Однак, при його звільненні відповідачем не було проведено виплати індексації грошового забезпечення за період проходження служби. Індексація грошового забезпечення не виплачена станом і на день подання позову.
Представником відповідача відзив на позовну заяву до суду не надано.
У період з 18.08.2025 по 07.09.2025 суддя Сагун А.В. тимчасово не здійснював правосуддя у зв'язку з перебуванням у відпустці.
Фактичні обставин справи, встановлені судом.
Позивач проходив службу у відповідача з 22.05.2008 по 20.02.2019 (а.с.15).
26.06.2025 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 НГУ з листом в якому просив надати інформацію чи здійснювалась йому виплата індексації, індексації різниці за період проходження служби, в разі невиплати, здійснити нарахування та виплату коштів, надати довідку щодо сум виплаченої індексації з вказанням базового місяця, надати інформацію про розмір грошового забезпечення за лютий та березень 2018, надати довідку про середній заробіток.
Станом на момент подання позову, відповіді від Військової частини НОМЕР_1 НГУ не надходили.
Відповідно до наданих відповідачем довідок про нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу у 2015 році виплачувалась індексація у грудні; у 2016 році виплачувалась індексація у червні -липні, вересні грудні; в 2017 році індексація не виплачувалась; в 2018 році - в грудні; в 2019 році - в січні, лютому (а.с.36-39).
Не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ).
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ).
Згідно зі ст. 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон України від 05.10.2000 № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до ст. 19 цього ж Закону державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII).
Відповідно до ст. 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями ст. 2 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 4 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (абз. 4 ст. 4 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII).
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (абз. 2 ст. 5 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII).
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (абз. 2 ст. 6 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII).
Порядком № 1078 визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
Згідно з п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.
У п. 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20 зазначив, що механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 96592005).
За змістом ч. 1 ст. 9 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Оскільки виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, то і нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.
З 01.12.2015 положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова КМУ від 09.12.2015 № 1013).
За змістом пояснюючої записки до проекту Постанови № 1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
У зв'язку із цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції).
Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну "базовий місяць" на "місяць підвищення доходу", ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
На відміну від правил визначення "базового місяця" (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), "місяцем підвищення доходу" є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
Термін "підвищення тарифних ставок (окладів)" для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв'язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.
Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (ч.ч. 3 і 4 ст. 4 Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою КМУ від 09.12.2015 № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Отже, з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
Водночас, саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача з 01.12.2015 по 28.02.2018.
Аналогічна правова позиція викладена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19-а, де судом вищої ланки прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 має застосовуватись січень 2008 року (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 91445050).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ від 30.08.2017 № 704).
Нормою п. 4 цієї Постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, Постановою КМУ від 30.08.2017 № 704 визначено інший порядок встановлення та розміри посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
Зазначена постанова набрала чинності з 01.03.2018.
Відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
За приписами абз. 3-6 п. 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Таким чином, враховуючи підвищення посадових окладів військовослужбовців з березня 2018 року у зв'язку із прийняттям Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів (базовим місяцем).
Враховуючи наведені норми та правові позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, суд доходить висновку, що відповідач повинен був нарахувати і виплатити позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, з 01.03.2018 по 20.02.2019 індексацію грошового забезпечення відповідно до Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ, Порядку № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року та березень 2018 року, однак протиправно не зробив цього.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 20.02.2019 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
Отже, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 20.02.2019 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 20.02.2019 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, зобов'язати нарахувати та виплатити індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.02.2019 з урахуванням положень абз. 3-6 п. 5 Порядку № 1078, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи, а саме довідками про нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу виплачувалась індексація в 2018 році - в грудні; в 2019 році - в січні, лютому (а.с.36-39).
Водночас виплата цієї індексації не виключає необхідності щомісячної виплати позивачу індексації-різниці за наявності правових підстав для її виплати. Відповідачем не спростовано у процесуальний спосіб тієї обставини, що нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення позивача є індексацією-різницею, а судом цього не встановлено.
Щодо права позивача на нарахування та виплату позивачу індексації-різниці то суд зазначає, що за приписами абз. 5 п. 4 Порядку №1078 та відповідно до даних Мінстатистики щодо індексів споживчих цін сума індексації за березень 2018 року розраховується наступним чином: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 року слід помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762 грн. * 253,30% / 100), та становить 4463,15 грн.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, для вірного вирішення справи, необхідно підтвердити чи спростувати доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 01.03.2018 року по 20.02.2019 і що це право порушив відповідач.
Верховний Суд у вищезазначених справах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Згідно п.8 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення виплачується в поточному місяці за минулий. Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
Згідно довідки про розміри грошового забезпечення від 14.08.2025 №1245 ( а.с.35) грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року становило в загальному розмірі 9 321,25 грн., а в березні 2018 року становило 14 150,00 грн.
Тобто, розмір грошового забезпечення позивача збільшився у березні 2018 року на 4 828,75 грн. та перевищує суму можливої індексації (4463,15 грн.).
Отже у позивача відсутнє право на отримання індексації-різниці, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд задовольняє частково позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у редакцію, що забезпечить ефективний захист прав позивача.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за пред'явлення цього адміністративного позову, доказів понесення інших судових витрат він до суду не подав, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.02.2019 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 20.02.2019 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН