про залишення позовної заяви без руху
після відкриття провадження
22 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2311/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П, розглядаючи в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Компанія Росток-Агро» (юридична адреса: вул. Аджамська, буд. 27, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25015; поштова адреса: а/с 36, м. Кропивницький, 25005; код ЄДРПОУ 36585182) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006; код ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне підприємство «Компанія Росток-Агро» звернулось до суду з позовною заявою, у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області Форма «Н» №16807/0406 від 31 жовтня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у вересні 2024 р. головним державним інспектором Кіровоградського відділу податків і зборів управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. За результатами перевірки складений акт від 25.09.2024 р. № 13850/11-28-04-06/36585182. На підставі вказаного акту ГУ ДПС у Кіровоградській області прийняло повідомлення рішення форма «Н» № 16807/0406 від 31 жовтня 2024 року, яке отримано особисто головним бухгалтером 09 грудня 2024 року одночасно з актом. Це позбавило нас можливості скористатися своїм правом, щодо надання заперечень до Акту, що передбачено п. 86.7. ст. 86 ПК України. Позивач не погоджується з висновками викладеними в акті. Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). В таблиці, складеній працівником ГУ ДПС вказані дні затримки, яке не є об'єктивними, так як вони розраховані з дня виписки документа, а не з дня отримання. Днем отримання РК за №299 є 01.08.2024 р. а не 04.07.2024 р., як вказано в акті. Днем отримання РК за № 300 є 02.08.2024 р. а не 04.07.2024 р., як вказано в акті. Днем отримання РК за № 301 є 02.08.2024 р. а не 04.07.2024 р., як вказано в акті. Відтак, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області Форма «Н» №16807/0406 від 31 жовтня 2024 року, як на переконання позивача, є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
14.04.2025 суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду винесла ухвалу про прийняття до розгляду позовної заяви та відкрила провадження у справі. Цією ухвалою суд вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, в яких наполягав на правомірності дій щодо винесення спірного податкового повідомлення-рішення Форма «Н» №16807/0406 від 31 жовтня 2024 року. У задоволенні позову відповідач просив відмовити. Додатково до відзиву на позов відповідач додав рішення ДПС України від 26.12.2024 №38932/6/99-00-06-03-01-06 (а.с.28-29) прийняте за результатом розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення форми «Н» №16807/0406 від 31.10.2024 (а.с.29зв-30).
Водночас, суд констатує, що позивач про факт подання скарги до ДПС України та відповідно, прийняте за результатом розгляд його заяви, рішення ДПС України від 26.12.2024 №38932/6/99-00-06-03-01-06 у позовній заяві не зазначав. Тобто, про обставини адміністративного оскарження спірного ППР позивач не повідомляв суд при подані позову.
У зв'язку із вказаним, при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду, суддя дійшла висновку, що оскаржуване рішення подане у строк шести місяців (ч.2 ст.122 КАС України), з дня його винесення.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 сформулював правовий висновок, відповідно до якого положення пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальними щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, мають перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулюють визначену її предметом групу правовідносин - оскарження у судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вказана норма встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Більш скорочені строки звернення до суду у разі попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов'язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
Отже, строк звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень, як досудового порядку вирішення спору, визначається положеннями Податкового кодексу України і становить місячний строк з дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
За приписами п. 56.17 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується:
56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;
56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
56.17.3-1 днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України слідує, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України.
Як встановлено судом вище, не погодившись із спірним ППР, позивач вирішив скористатись правом на його адміністративне оскарження шляхом подання скарги від 10.12.2024 до ДПС України (а.с.29зв-30).
26.12.2024 ДПС України прийняло рішення про результати розгляду скарги на оскаржуване ППР, яким скаргу позивача залишено без розгляду (а.с.28-29).
З огляду на викладене, останнім днем місячного строку звернення позивача до суду є 27.01.2025, натомість із цим позовом позивач звернувся 09.04.2025 та відповідно пропустив цей строк.
Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Приписами частин 1 та 2 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, суддя вважає за необхідне також повідомити позивача, що на виконання вимог частини 6 статті 161 КАС України, необхідно надати до суду заяву про поновлення строку для звернення до суду з даною позовною вимогою та надати документальні докази в підтвердження поважності причин його пропуску.
При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відтак, враховуючи викладене, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України.
Згідно частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням п'ятиденного строку позивачу для усунення недоліків, а саме надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до частини 14 статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частини 15 статті 171 КАС України).
Керуючись статтями 171, 240, 248, 259, 262 КАС України, суд, -
Позовну заяву приватного підприємства «Компанія Росток-Агро» - залишити без руху.
Повідомити приватне підприємство «Компанія Росток-Агро'а про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаного недоліку позовної заяви у встановлений строк, позов буде залишено без розгляду згідно частини 15 статті 171 КАС України.
Витребувати у Державної податкової служби України докази направлення/ вручення приватному підприємству «Компанія Росток-Агро» рішення від 26.12.2024 №38932/6/99-00-06-03-01-06, яке прийняте за результатом розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення форми «Н» №16807/0406 від 31.10.2024.
Витребувати від приватного підприємства «Компанія Росток-Агро» податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних від 29.02.2024 №301, від 30.11.2023 №299 та від 31.12.2023 №300, а також докази їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (квитанції прийняття).
Витребувані документи надати суду протягом 5 днів, з дня отримання вказаної ухвали.
Суд попереджає, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує заходи процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення цих доказів державним виконавцем та постановлення ухвали про накладення штрафу (статті 147 та 149 КАС України).
Копію ухвали суду надіслати сторонам та ДПС України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК