про повернення позовної заяви
в частині позовних вимог
02 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3093/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Скржешевського Максима Станіславовича, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 12.05.2023 рр., виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 12.05.2023 рр. грошове забезпечення виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 р., на 01.01.2021 р., на 01.01.2022 р., на 01.01.2023 р., та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 13 14 до Постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці, з урахуванням виплачених сум.
Суддя ухвалою від 19.05.2025 залишила без руху позовну заяву ОСОБА_1 у зв'язку з пропуском строку для звернення до суду та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків.
У встановлений судом строк, на виконання вимог ухвали про залишення без руху позовної заяви, до суду надійшла заява, у якій представник позивача просить суд поновити позивачу строк звернення до суду, оскільки позивач про порушення свої прав дізналась лише з відповіді відповідача на звернення - 18.04.2025. Також представник позивача в заяві зазначив, що у разі якщо суд вважатиме неповажними причини пропуску строку звернення до суду, тоді просить залишити без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог з 19.07.2022 по 12.05.2023.
Надаючи правову оцінку вказаному вище суддя приходить до висновку, що наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача не є поважними, оскільки звернення до відповідача із заявами (адвокатськими запитами) не є досудовим врегулюванням спору та не змінює час, коли позив мав змогу дізнатись про порушене право.
Правовідносини з якими звернувся до суду позивача (період до 19 липня 2022 року) не обмежений будь-яким строком звернення до суду, а правовідносини позивача та відповідача після 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання військовослужбовцем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Доказів перебування позивача після 19 липня 2022 року на тривалому лікарняному, в зоні бойових дій, тощо суду не надано, а відтак, як на переконання судді у позивача була реальна, об'єктивна можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про обрахунок розміру його грошового забезпечення.
В той же час триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, суду не надано жодного доказу в обґрунтування поважних причин неможливості раніше звернутись за захистом порушених прав.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду. Так частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки позовна заява в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 19.07.2022 по 12.05.2023 подана з пропуском строку звернення до суду, а також не заперечення представника позивача про залишення без розгляду позовних вимог в цій частині, тому суддя дійшла висновку про наявність правових підстав, передбачених частиною другою статті 123 КАС України, для повернення позовної заяви позивачеві в означеній частині позовних вимог.
Керуючись статтею 122, частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 КАС України, суддя
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 в частині вимог про:
- визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 19.07.2022 по 12.05.2023 рр., виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 по 12.05.2023 рр. грошове забезпечення виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідний календарний рік та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 13 14 до Постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці, з урахуванням виплачених сум.
Копію ухвали судді направити сторонам.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного у строк, передбачений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК