про відмову в задоволенні відводу судді
23 жовтня 2025 року 320/1028/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
У якості підстави позову зазначив, що має право на разову грошову виплату до Дня Незалежності України за 2024 рік, як особа з інвалідністю 2 групи внаслідок війни у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, проте відповідач безпідставно обмежив у реалізації вказаного права, здійснивши спірну виплату у розмірі 2900,00 грн, що є менше 8 мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою суду від 13.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.
20.10.2025 від позивача до суду надійшла заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. від розгляду цієї справи.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Скрипки І.М. у період з 13.10.2025 по 21.10.2025, заяву розглянуто 22.10.2025.
Розглянувши відповідну заяву про відвід судді, суд ухвалою від 22.10.2025 ухвалив визнати необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. у справі № 320/1028/25, матеріали адміністративної справи № 320/1028/25 передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.10.2025 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я. та того ж дня передано для вирішення питання про відвід судді.
Судом встановлено, 20.10.2025 від позивача до суду надійшла заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. від розгляду цієї справи.
Зі змісту заяви вбачається, що в порушення статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі, справа не розглянута протягом 277 днів із дня відкриття провадження. Станом на 20.10.2025 справа так і не розглянута, а з моменту постановлення ухвали про відкриття провадження від 13.01.2025 до цього часу минуло більше 9 місяців.
Решта доводів заяви зводиться до оцінки дій судді у зв'язку з перебуванням справи у провадженні на підставі особисто зібраних позивачем даних з Інтернету про суддю.
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що доводи представника позивача мають загальний і декларативний характер, не підкріплені конкретними обставинами чи належними доказами, які б об'єктивно свідчили про необхідність задоволення заяви про відвід судді.
Так, відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід вирішується в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши подану письмову заяву про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. у порядку письмового провадження, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, з урахуванням вимог чинного законодавства, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу
Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (стаття 6 частина перша Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Згідно з частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, процесуальні дії судді у справі не свідчать про його заінтересованість або неупередженість та не можуть слугувати підставами для відведення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Відтак, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Жодних доказів на підтвердження існування об'єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Скрипки І.М., не надано.
Разом з тим, наведені вище доводи представника позивача про наявність підстав для відводу судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. не викликають сумнів у її неупередженості, а тому за правилами частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, такі обставини не можуть бути підставою для відводу.
Водночас, слід зазначити, що не є підставами для відводу заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними і допустимими доказами.
Судом встановлено, що зміст заяви про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. зводиться до незгоди заявника з процесуальними рішеннями судді, а точніше зі строком розгляду та прийняття відповідного рішення.
Наразі, обставин та фактів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. в результаті розгляду даної справи, її затягуванні, або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи не вбачається та в заяві про відвід не наводиться.
У справі «Газета Україна-Центр проти України» (заява № 16695/04), Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 липня 2010 року зазначив, що відповідно до усталеної практики суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Проаналізувавши викладені у заяві позивача міркування та наведені доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. у даній справі, оскільки вони зводяться виключно до незгоди зі строком розгляду справи, що не свідчить про упередженість чи заінтересованість у результаті розгляду справи судді.
У контексті наведеного суд наголошує, що питання дотримання суддею норм процесуального права під час розгляду конкретної адміністративної справи не може бути предметом з'ясування в межах вирішення питання про відвід у порядку встановленому частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначені обставини не відповідають критеріям, передбаченим статтями 36-39 Кодексу адміністративного судочинства України та не можуть бути підставою для задоволення заяви про відвід.
Наявність інших підстав, передбачених статями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, для відводу судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. заявником не доведено.
Крім того, факт перенавантаження суддів Київського окружного адміністративного суду кількістю справ у провадженні є загальновідомим.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заявлений відвід є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 31, 36, 40, 236, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви позивача про відвід судді в адміністративній справі № 320/1028/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Учасникам справи направити копію ухвали про відмову в задоволенні заяви про відвід судді.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Вісьтак М.Я.