про відмову в участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції
23 жовтня 2025 року № 320/32993/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у письмовому провадженні заву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЧАНІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЧАНІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕЧАНІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ" (01001, місто Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6, пов. 3, каб. 34-Б, код ЄДРПОУ 30297883) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №31022/26-15-07-03-02-26 від 07.04.2025 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №31019/26-15-07-03-02-26 від 07.04.2025 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №31016/26-15-07-03-02-26 від 07.04.2025 року.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/32993/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею Парненко В.С. одноособово.
Відповідно ухвали Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 перейдено до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 закрито підготовче провадження у справі №320/32993/25 та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 29.10.2025 року о 12:30 год.
16.10.2025 представником позивача, Шматко Олексієм Юрійовичем подано шляхом використання системи «Електронний суд» заяву, в якій просить суд надати можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
На підтвердження повноважень Шматка Олексія Юрійовича представляти інтереси позивача у судовому засіданні надано довіреність на справи адміністративного судочинства у порядку передоручення від 08.09.2025 року, згідно якої керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЧАНІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ" уповноважує, в порядку передоручення, Шматка Олексія Юрійовича (РНОКПП - НОМЕР_1 ) представляти інтереси позивача в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) у справах адміністративного судочинства з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців).
Водночас, з аналізу долучених документів вбачається, що правнича допомога позивачу щодо участі у судовому засідання буде здійснюватися представником, який не має статусу адвоката або в порядку самопредставництва. Доказів зворотнього заявником не надано. Відтак заявник не може приймати участь у судовому засіданні як представник у даній справі, у тому числі в режимі відеоконференції з огляду на наступне.
Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу (частина 1 статті 55 КАС України).
Згідно частини 3 статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до частиною 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як в порядку самопредставництва, так і в порядку представництва адвокатом. При цьому, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16 та постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 922/2246/19.
Визначення довіреності міститься у частині 3 статті 244 Цивільного кодексу України, за якою довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.
Втім, виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною 3 статті 55 КАС України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо), не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва. Також, виключно довіреність за відсутності в Єдиному реєстрі адвокатів України відомостей про те, що відповідна особа має статус адвоката і такого документа не було нею надано суду, не може належним чином підтверджувати її повноваження на здійснення представництва.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21.01.2020 по справі № 924/440/19.
Частиною 2 статті 57 КАС України передбачено, що у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини 2 статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
За наведеним у пункті 20 частини 1 статті 4 КАС визначенням, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
При цьому, суд зазначає, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Розгляд даної справи не відноситься до категорії незначної складності (малозначної справи), відтак здійснювати представництво інтересів позивача у судовому засіданні може особа зі статусом адвоката або шляхом самопредставництва.
Згідно з частиною 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом (частина 3 статті 26 Закону № 5076-VI).
Таким чином, розглянувши заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно частини 3 статті 195 КАС України суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала.
Керуючись статтями 195, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЧАНІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Парненко В.С.