про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2025 року м. Київ № 320/51879/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростар АП» до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Агростар АП» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №4325 від 13.09.2024 та №05638 від 21.04.2025 про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;
- зобов'язати ГУ ДПС у Київській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Київській області №12531166/41737972 від 20.02.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 29.01.2025;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 29.01.2025 датою її фактичного подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Київській області №12577199/41737972 від 04.03.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 10.02.2025;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 10.02.2025 датою її фактичного подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Київській області №12599046/41737972 від 10.03.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 19.02.2025;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 19.02.2025 датою її фактичного подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Київській області №13082877/41737972 від 16.07.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 25.02.2025;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 25.02.2025 датою її фактичного подання на реєстрацію.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 30.08.2018 в адміністративній справі № 813/2897/16.
Конституційний Суд України в Рішенні від 13.12.2011 №17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Спеціальним регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
За приписами пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24, в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Предметом позову уданій справі є, зокрема, рішення №12599046/41737972 від 10.03.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 19.02.2025, за результатами оскарження якого ДПС України прийнято рішення від 27.03.2025 №14152/41737972/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення №12599046/41737972 від 10.03.2025 - без змін.
Також предметом оскарження є:
- рішення ГУ ДПС у Київській області №12577199/41737972 від 04.03.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 10.02.2025, за результатами оскарження якого ДПС України прийнято рішення від 14.03.2025 №12518/41737972/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення №12577199/41737972 від 04.03.2025 - без змін.
- рішення ГУ ДПС у Київській області №12531166/41737972 від 20.02.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 29.01.2025, за результатами оскарження якого ДПС України прийнято рішення від 28.02.2025 №10775/41737972/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення №12531166/41737972 від 20.02.2025 - без змін.
Тобто, матеріалами позовної заяви підтверджено оскарження позивачем означених рішень до ДПС України, у зв'язку з чим суд вважає, що у даному випадку має бути застосований тримісячний строк для звернення до суду з вимогою про оскарження спірних рішень №12599046/41737972 від 10.03.2025, №12531166/41737972 від 20.02.2025 та №12599046/41737972 від 10.03.2025.
Крім того, предметом оскарження в межах означеної позовної заяви є рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №4325 від 13.09.2024 та №05638 від 21.04.2025 про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, до якого застосовується шестимісячний строк для звернення до суду.
Таким чином, звернувшись 21.10.2025 до суду з даним позовом, позивач пропустив строк звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог про:
- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №4325 від 13.09.2024 та №05638 від 21.04.2025 про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;
- зобов'язання ГУ ДПС у Київській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
- визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Київській області №12531166/41737972 від 20.02.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 29.01.2025;
- зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 29.01.2025 датою її фактичного подання на реєстрацію;
- визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Київській області №12577199/41737972 від 04.03.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 10.02.2025;
- зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 10.02.2025 датою її фактичного подання на реєстрацію;
- визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Київській області №12599046/41737972 від 10.03.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 19.02.2025;
- зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 19.02.2025 датою її фактичного подання на реєстрацію.
При цьому матеріали справи не містять заяви про поновлення строку звернення до суду.
Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи вказане, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
3. Роз'яснити позивачам, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.