23 жовтня 2025 року Київ № 320/6647/19
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Ворзельський санаторій «Перемога» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ворзельський санаторій «Перемога» (далі - відповідач).
Просили суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель товариства з обмеженою відповідальністю «Ворзельський санаторій «Перемога» (код ЄДРПОУ: 40495247), а саме: адміністративного корпусу, корпусів № 1, 3, 5 за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Лісова, буд. 36, шляхом зобов'язання відповідача зупинити експлуатацію названого об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 11.10.2019 № 320.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в ході проведення перевірки було виявлено порушення правил техногенної та пожежної безпеки, які зазначені в акті за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, у зв'язку із чим відповідачем не дотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, що, у свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) адміністративного корпусу та корпусів № 1, 3, 5 товариства з обмеженою відповідальністю «Ворзельський санаторій «Перемога», які знаходяться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Лісова, буд. 36, до повного усунення порушень, зазначених в акті.
Ухвалою суду від 23.12.2019 (суддя Харченко С.В.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Згідно із частиною першою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
У силу вимог частини дев'ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи з підстав, зазначених у ньому.
Внаслідок автоматизованого розподілу матеріали справи були передані для розгляду судді Скрипці І.М.
Ухвалою суду від 18.03.2024 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Витребувано від відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання через канцелярію суду: копії документів, які свідчать про усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, що зафіксовано в акті від 11.10.2019 № 320; копії документів, які підтверджують, що відповідачем вживались всі можливі дії щодо усунення порушень вимог законодавства в сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.
Витребувано від позивача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання через канцелярію суду: інформації стосовно наявності або відсутності порушень у відповідача, що зафіксовані в акті від 11.10.2019 № 320, станом на цей час; інформації з документально підтверджуючими доказами, чи проводилась повторна перевірка відповідача у зв'язку із встановленими порушеннями.
Позивач витребуваних документів суду не надав.
Відповідач надіслав до суду документи з метою виконання вимог ухвали від 18.03.2024.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ворзельський санаторій «Перемога» зареєстроване в якості юридичної особи 19.05.2016, номер запису: 13571020000004511 за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Лісова, буд. 36, що підтверджено наявною в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ: 40495247 станом на день розгляду справи. Керівником відповідача значиться ОСОБА_1 .
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 188701162 від 14.11.2019) (а.с. 45-49), товариству з обмеженою відповідальністю «Ворзельський санаторій «Перемога» на праві приватної власності належать об'єкти нерухомого майна:
- житловий будинок загальною площею 159,5 кв.м., житлова площа: 70,1 кв.м., розташований за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Лісова, буд. 36. Номер запису про право власності: 32727882, дата державної реєстрації - 02.08.2019, розмір частки: 1/1;
- нежитлова будівля - кіоск загальною площею 6,1 кв.м., розташований за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Лісова, буд. 36. Номер запису про право власності: 32727829, дата державної реєстрації - 02.08.2019, розмір частки: 1/1;
- котельня загальною площею 26,5 кв.м., розташована за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Лісова, буд. 36. Номер запису про право власності: 32727721, дата державної реєстрації - 02.08.2019, розмір частки: 1/1;
- громадський будинок - їдальня загальною площею 1534 кв.м., розташована за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Лісова, буд. 36. Номер запису про право власності: 23568288, дата державної реєстрації - 20.10.2017, розмір частки: 1.
Із матеріалів справи слідує, що 12.08.2019 було оформлено повідомлення № 66/1/11638 про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) товариства з обмеженою відповідальністю «Ворзельський санаторій «Перемога» за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Лісова, буд. 36, яке отримане відповідачем 24.09.2019, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
20.09.2019 видано посвідчення № 8858 на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке вручено особисто під підпис 07.10.2019 заступнику директора Шевченко Олегу Володимировичу.
У період із 07.10.2019 про 11.10.2019 провідним інспектором Ірпінського МВ ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Осьмина Ю.М., за участю керівника відповідача - заступника директора Шевченка О.В., проведено плановий захід державного нагляду стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Ворзельський санаторій «Перемога» згідно з наказом від 11.09.2019 № 948 «Про проведення планових перевірок», виданого Головним управлінням ДСНС України у Київській області, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 20.09.2019 № 8858, за результатами проведення якого було складено акт від 11.10.2019 № 320.
За результатами перевірки виявлені наступні порушення:
- пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні (ППБ України) - приміщення адміністративного корпусу, корпусів № 1, 3, 5 не обладнано системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог пункту 8.1 таблиці А. 1 ДБН В.2.5-56:2014 та ДСТУ- Н CEN/TS 54-14:2009;
- пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБ України - не виконано монтаж системи голосового управління евакуацією людей відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 та ДСТУ- Н CEN/TS 54-14:2009;
- пункту 1.10 глави 1 розділу ІІІ ППБ України - не виконано освітлення зовнішніх пожежних драбин першого та третього корпусів;
- пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБ України - по коридорах поверхів першого та третього корпусів не встановлено евакуаційне освітлення, яке повинне вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей;
- пункту 1.6 глави 1 розділу ІV ППБ України - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
- пункту 1.12 глави 1 розділу ІV ППБ України - на першому поверсі корпусу № 3 дозволяється прокладання силових та освітлювальних електричних дротів відкритим способом по горючих облицювальних елементах стін;
- пункту 2.32 глави 2 розділу ІІІ ППБ України - на шляхах евакуації з поверхів будівель не встановлено світлових покажчиків з написом «Вихід»;
- пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБ України - в корпусі № 3 відсутні пристрої для само зачинення дверей в об'ємі сходових клітин, що межують з поверховими коридорами, холами відповідно до вимог пункту 6.2.9 ДБН В.1.1-7-2016;
- підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБ України - в корпусах № 1, 3 не проводиться технічне обслуговування та перевірка на працездатність пожежних кран-комплектів шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;
- підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБ України - пожежні кран-комплекти першого корпусу не розміщені у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;
- пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБ України - сходові клітини будівлі не забезпечено евакуаційним освітленням, незалежно від робочого відповідно до вимог пунктів 4.8, 4.12 ДБН В.2.5-23-2010;
- абзацу першого пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБ України - дерев'яні елементи покриття (крокви, лати) корпусів не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
- пункту 1.15 глави 1 розділу ІV ППБ України - шафи силових та освітлювальних електророзподільних щитів на 1-му та 4-му поверсі третього корпусу не обладнані пристроями для замикання та не утримуються закритими на замок;
- пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБ України - вихід на горище корпусів № 1, 3 не виконано через протипожежні двері ІІ-го типу з межею вогнестійкості не менше ЕІ30 відповідно до пункту 8.6 ДБН В.1.1-7:2016;
- підпункту 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБ України - на території не встановлено світлові покажчики місцезнаходження найближчих пожежних водо джерел, пожежних гідрантів по ГОСТ 12.4.009-83;
- пункту 5.6 глави 5 розділу VІ ППБ України, пункту 2 частини першої статті 20 КЦЗ України - черговий персонал об'єкта, а також мешканці не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для евакуації людей та само рятування у разі виникнення пожежі.
Примірник акта отримано 11.10.2019 особисто під підпис заступником директора відповідача - ШевченкомО.В.; акт підписаний без зауважень.
У зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими в акті, провідним інспектором Ірпінського МВ ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Осьмина Ю.М. відносно уповноваженої особи відповідача - Шевченка О.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення згідно статті 175 КУпАП від 11.10.2019 серії КХ № 016968 та, відповідно, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 11.10.2019 КХ № 016938. При цьому, у названому протоколі уповноваженою особою відповідача зазначено, що виявлені порушення будуть усунуті при наявності коштів, просили призначити мінімальну суму штрафу.
Указані протокол та постанова були особисто отримані уповноваженою особою відповідача, не оскаржувалися, натомість було оплачено штраф, що підтверджено квитанцією від 16.10.2019 № 45210462 у сумі 102,00 грн.
У зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими в акті, т.в.о. начальника Ірпінського МВ ГУ ДСНС України у Київській області подано начальнику ГУ ДСНС України у Київській області рапорт, у якому зазначено, що, керуючись статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, є підстави для звернення до адміністративного суду стосовно застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель адміністративного корпусу, корпусів № 1, 3, 5 відповідача за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Лісова, буд. 36.
Уважаючи виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту такими, що створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, ураховуючи їх неусунення відповідачем у повному обсязі, позивач звернувся з позовом до суду.
Для вирішення спірних правовідносин суд застосовує, зокрема, норми Конституції України, Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - Кодекс), Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 № 1417 (далі - Правила), у відповідних редакціях, що діяли на час виникнення спірних правовідносин.
За правилами частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитись як таке, що застосовується у контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює Кодекс цивільного захисту України.
За положеннями статті 2 Кодексу, у цьому Кодексі терміни вживаються в такому значенні, зокрема:
засоби протипожежного захисту - технічні засоби, призначені для запобігання, виявлення, локалізації та ліквідації пожеж, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних факторів пожежі;
засоби цивільного захисту - протипожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, вироби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного та індивідуального захисту, які призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту;
надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності;
пожежа - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища;
пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю;
система оповіщення - комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв'язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації про виникнення надзвичайних ситуацій до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення.
Статтею 4 Кодексу передбачено, що цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
За приписами частин першої, четвертої статті 20 Кодексу (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання; проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах суб'єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; проведення об'єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Порядок діяльності підрозділів з питань цивільного захисту або призначених осіб визначається відповідними положеннями про них або посадовими інструкціями. Положення про підрозділ (посадова інструкція працівника) з питань цивільного захисту затверджується керівником, що його створив (призначив), на підставі типового положення про такий підрозділ, що затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу, забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.
Забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб'єкта господарювання.
За правилами частини другої статті 57 Кодексу, початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб'єктом господарювання об'єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб'єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).
Наведені вимоги Кодексу у сфері цивільного захисту є обов'язковими для усіх суб'єктів господарювання, відповідно, й для відповідача.
У свою чергу, загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт) встановлюють Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 № 252/26697 (далі - Правила, ППБ України).
Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (пункт 2 розділу І Правил у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 4 розділу І Правил, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів (пункт 1 розділу ІІ Правил).
За приписами пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Під час перевірки позивачем встановлено порушення відповідачем пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил, докази усунення яких суду не надано. Зокрема, не надано доказів, що приміщення адміністративного корпусу, корпусів № 1, 3, 5 обладнано системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог пункту 8.1 таблиці А. 1 ДБН В.2.5-56:2014 та ДСТУ- Н CEN/TS 54-14:2009, у зв'язку із чим існує ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація, пожежа. Не надано й доказів виконання монтажу системи голосового управління евакуацією людей відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 та ДСТУ- Н CEN/TS 54-14:2009.
За нормами пункту 1.10 глави 1 розділу ІІІ Правил, на території об'єкта повинно бути забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд.
Позивачем встановлено порушення пункту 1.10 глави 1 розділу ІІІ Правил, а відповідачем суду не надано доказів виконання освітлення зовнішніх пожежних драбин першого та третього корпусів.
Згідно з пунктом 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.
Під час заходу державного нагляду (контролю) виявлено порушення відповідачем пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил, натомість відповідачем не надано суду доказів, що по коридорах поверхів першого та третього корпусів встановлено евакуаційне освітлення, яке повинне вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей.
Пунктом 1.6 глави 1 розділу ІV Правил передбачено, що з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.
Зі змісту акта вбачається порушення відповідачем пункту 1.6 глави 1 розділу ІV Правил, у той час як у матеріалах справи відсутні докази, що з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. У зв'язку з наведеним існує ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація, пожежа.
За нормами пункту 1.12 глави 1 розділу ІV Правил, відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра.
У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра.
У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.
За результатами перевірки встановлено порушення відповідачем пункту 1.12 глави 1 розділу ІV Правил. Натомість, відповідачем не надано доказів його усунення, у зв'язку із чим існує ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація, пожежа.
Відповідно до пункту 2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил, світлові покажчики «Вихід» необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).
Перевіркою встановлено порушення відповідачем пункту 2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил, натомість доказів того, що на шляхах евакуації з поверхів будівель встановлено світлові покажчики з написом «Вихід», суду не надано.
За нормами пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ Правил, під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.
Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.
Позивачем установлено порушення пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ Правил. Натомість, у матеріалах справи відсутня інформація про те, що в корпусі № 3 наявні пристрої для самозачинення дверей в об'ємі сходових клітин, що межують з поверховими коридорами, холами відповідно до вимог пункту 6.2.9 ДБН В.1.1-7-2016.
Згідно з підпунктом 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил, система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.
Перевіркою виявлено порушення підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил, оскільки в корпусах № 1, 3 не проводиться технічне обслуговування та перевірка на працездатність пожежних кран-комплектів шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.
На виконання вимог ухвали суду від 18.03.2024, від відповідача до суду надійшла інформація з відповідним документальним підтвердженням, з якої встановлено, що 23.10.2019 з метою обслуговування зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання, товариством з обмеженою відповідальністю «Ворзельський санаторій «Перемога» було укладено договір з Другим Державним пожежно-рятувальним загоном ГУ ДСНС у Київській області (м. Ірпінь) та зазначено, що було перевірено працездатність зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання у відповідача, про що складено акт.
На підтвердження цих обставин долучено договір від 23.10.2019 № 86 на надання платних послуг 2 Державним пожежно-рятувальним загоном ГУ ДСНС у Київській області, рахунок від 23.10.2019 № 86, розрахунок послуг протипожежного призначення, акт здавання-приймання робіт (послуг) за договором від 23.10.2019 № 86, акт перевірки працездатності зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання відповідачем від 11.11.2019.
Таким чином, судом установлено часткове усунення відповідачем порушення, передбаченого підпунктом 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил, що стосується корпусу 1, оскільки зі змісту акта перевірки працездатності зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання від 11.11.2019 убачається факт фіксації наслідків перевірки внутрішнього протипожежного водопостачання лише корпусу 1 та корпусу 2.
Інформація про перевірку корпусу 3 - відсутня, натомість назване порушення зафіксоване в пункті 9 акта від 11.10.2019 № 320.
У зв'язку з наведеним, існує ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація.
Підпунктом 6 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил передбачено, що система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: пожежні кран-комплекти повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».
Під час перевірки встановлено, що пожежні кран-комплекти першого корпусу не розміщені у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання.
Натомість, відповідачем указане порушення виправлено, про що свідчить акт перевірки працездатності зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання від 11.11.2019.
Пунктом 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил передбачено, що сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.
Перевіркою встановлено, що сходові клітини будівлі не забезпечено евакуаційним освітленням, незалежно від робочого відповідно до вимог пунктів 4.8, 4.12 ДБН В.2.5-23-2010.
Відповідачем не надано доказів усунення виявленого порушення.
За нормами абзацу першого пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.
Позивачем установлено, що дерев'яні елементи покриття (крокви, лати) корпусів не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.
Із метою усунення виявленого порушення, відповідачем укладено договір з підрядною організацією, про що зазначено в поясненнях наданих суду на виконання вимог ухвали суду від 18.03.2024.
До пояснень надано лише копію договору від 16.10.2019 № 16/10/2019-03 надання послуг з вогнезахисної обробки дерев'яних поверхонь будівель, укладеного з ТОВ «Пожстатус ЛТД», відповідно до специфікації до якого вартість послуг становить 68250,00 грн.
Проте, відповідачем не надано жодних документально підтверджуючих доказів усунення порушення, передбаченого абзацом першим пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил, а саме доказів того, що дерев'яні елементи покриття (крокви, лати) корпусів оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.
Саме лише укладення договору без доказі фактично виконаних робіт, не свідчить про їх виконання.
Тож, суд констатує неусунення відповідачем названого порушення. У зв'язку з наведеним, існує ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація, пожежа.
Відповідно до пункту 1.15 розділу 1 глави ІV Правил, для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень з вибухонебезпечними і пожежонебезпечними зонами будь-якого класу, архівів, книгосховищ та інших подібних приміщень необхідно передбачати встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах. Спільні апарати відключення (вимикачі) слід розташовувати в ящиках з негорючих матеріалів або в нішах, які мають пристосування для пломбування та замикання на замок.
Перевіркою встановлено, що шафи силових та освітлювальних електророзподільних щитів на 1-му та 4-му поверсі третього корпусу не обладнані пристроями для замикання та не утримуються закритими на замок.
Відповідачем під час розгляду справи не надано суду доказів усунення порушення, передбаченого пунктом 1.15 розділу 1 глави ІV Правил, що зафіксоване в пункті 13 акта перевірки.
За нормами пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил, забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.
У пункті 14 акта перевірки зафіксоване порушення відповідачем названого пункту Правил, натомість відповідачем не надано суду доказів того, що вихід на горище корпусів № 1, 3 виконано через протипожежні двері ІІ-го типу з межею вогнестійкості не менше ЕІ30 відповідно до пункту 8.6 ДБН В.1.1-7:2016.
Підпунктом 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V передбачено, що зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам: біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.
За нормами пункту 15 акта перевірки, на території не встановлено світлові покажчики місцезнаходження найближчих пожежних водо джерел, пожежних гідрантів по ГОСТ 12.4.009-83.
Назване порушення виправлене відповідачем, про що свідчить акт перевірки працездатності зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання від 11.11.2019.
За змістом пункту 5.6 глави 5 розділу VІ Правил, черговий персонал готелів та готельних комплексів з кількістю місць для проживання 50 осіб і більше, а також мешканці цих об'єктів мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі.
У той же час, відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.
Перевіркою встановлено, що черговий персонал об'єкту, а також мешканці не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для евакуації людей та само рятування у разі виникнення пожежі.
Відповідачем не надано доказів усунення виявленого порушення, що може спричинити надзвичайну ситуацію у разі виникнення негативних наслідків.
Суд резюмує, що вимоги Кодексу та Правил є обов'язковими для виконання відповідачем.
У свою чергу, відповідно до статті 47 Кодексу, державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно із частинами першою, другою статті 64 Кодексу, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу).
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо, зокрема суб'єктів господарювання (пункт 2 частини першої статті 65 Кодексу).
Статтею 67 Кодексу визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, окрім іншого: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу (пункт 1 частини першої); складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень (пункт 11 частини першої); звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей (пункт 12 частини першої).
За нормами частини другої статті 68 Кодексу, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно з пунктом 1 частини першою статті 70 Кодексу, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу).
У свою чергу, центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), яка відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі - Положення № 1052, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Основними завданнями ДСНС є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб (підпункт 2 пункту 3 Положення № 1052).
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення № 1052).
Таким чином, суд уважає, що позивач наділений відповідними повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства у сфері пожежної безпеки та техногенної безпеки, у тому числі шляхом проведення планових перевірок, а також звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів з підстав недотримання (невиконання) суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки визначених Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами.
Разом із тим, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
За правилами частин першої, четвертої, п'ятої, одинадцятої статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
За правилами частин першої, четвертої, п'ятої статті 5 Закону № 877-V, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.
Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів мікро-, малого підприємництва - п'яти робочих днів.
Згідно зі статтею 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Разом із тим, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Виходячи з наведених норм у взаємозв'язку зі встановленими обставинам справи, судом не встановлено, а відповідачем не наведено обставин порушення позивачем процедури проведення планової перевірки та оформлення її результатів. Натомість судом установлено, що позивач виконав наведені вимоги законодавства належним чином, тож планова перевірка відповідача проведена позивачем у межах наданих йому повноважень, а також у порядку та спосіб, визначені Законом № 877-V.
При цьому, судом встановлено, що уповноважена особа відповідача була присутня при перевірці, особисто отримав примірник акта, підписавши його без зауважень. Більше того, без зауважень підписано і протокол про адміністративне правопорушення, зазначивши у ньому про те, що виявлені порушення будуть усунуті при наявності коштів, та оплачено стягнення за постановою про їх накладення.
Таким чином, суд уважає, що уповноважена особа відповідача фактично визнала допущення виявлених позивачем порушень, зафіксованих в акті від 11.10.2019 № 320.
Разом із тим, відповідачем не надано доказів, а судом не встановлено обставин усунення виявлених позивачем у ході планової перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки (у повному обсязі), окрім часткового усунення порушення, передбаченого в пункті 9 акта, а також усунутих порушень згідно з пунктами 10 та 15. Решта порушень залишаються не усунутими.
При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що товариству з обмеженою відповідальністю «Ворзельський санаторій «Перемога» належало лише право користування будівлями згідно з договором суборенди приміщень, що був укладений 03.01.2017 між колективним підприємством Санаторій «Перемога» (орендар) та відповідачем (суборендар), оскільки це не підтверджено документально та спростовується наявною у матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 188701162 від 14.11.2019) (а.с. 45-49), відповідно до якої товариству з обмеженою відповідальністю «Ворзельський санаторій «Перемога» на праві приватної власності належать об'єкти нерухомого майна:
- житловий будинок загальною площею 159,5 кв.м., житлова площа: 70,1 кв.м., розташований за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Лісова, буд. 36. Номер запису про право власності: 32727882, дата державної реєстрації - 02.08.2019, розмір частки: 1/1;
- нежитлова будівля - кіоск загальною площею 6,1 кв.м., розташований за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Лісова, буд. 36. Номер запису про право власності: 32727829, дата державної реєстрації - 02.08.2019, розмір частки: 1/1;
- котельня загальною площею 26,5 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Номер запису про право власності: 32727721, дата державної реєстрації - 02.08.2019, розмір частки: 1/1;
- громадський будинок - їдальня загальною площею 1534 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Номер запису про право власності: 23568288, дата державної реєстрації - 20.10.2017, розмір частки: 1.
Натомість, відповідач, обґрунтовуючи неналежність йому об'єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , надав лише копії актів від 02.01.2019 № 1 «Повернення частини приміщень із суборенди за Договором суборенди приміщення від 03 січня 2017 року» та від 30.11.2019 № 2 «Повернення приміщення із суборенди за Договором суборенди приміщення від 03 січня 2017 року», згідно з якими достеменно неможливо ідентифікувати, що саме за об'єкти нерухомості перебували в суборенді відповідача, і, чи знаходилися (знаходяться) вони саме за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Лісова, буд. 36, установити також неможливо.
Зазначений в акті № 2 перелік найменувань приміщень: їдальня-харчоблок площею 1276,3 кв.м., спальний корпус № 3 площею 707,4 кв.м., спальний корпус № 5 площею 500,6 кв.м., продовольчий та матеріальний склад площею 310,3 кв.м., гаражі-майстерні площею 474,1 кв.м. та продовольчий склад площею 52,7 кв.м., не дає суду підстави стверджувати, що ці об'єкти розташовані за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Лісова, буд. 36, натомість інформація про належність відповідачу на праві власності об'єктів нерухомості за названою адресою станом на момент виникнення спірних правовідносин підтверджені документально Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 188701162 від 14.11.2019), що відповідачем не спростовано.
Крім того, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався та не спростував наведені в позові доводи і аргументи позивача.
Суд не бере до уваги лист відповідача від 24.02.2021 № 1 у якості доказів, оскільки ним не спростовано встановлені в акті від 11.10.2019 № 320 порушення, а складений Ірпінським міським відділом ГУ ДСНС України у Київській області акт від 24.06.2021 № 48 стосовно неможливості здійснення заходу державного нагляду (контролю) відносно відповідача в частині проведення позапланової перевірки, яка повинна була здійснитися з 23.02.2021 по 24.02.2021, у зв'язку з карантинними обмеженнями, не свідчить про те, що відповідачем усунуті порушення, встановлені в акті від 11.10.2019 № 320.
Аналогічна ситуація й щодо акта, складеного Ірпінським міським відділом ГУ ДСНС України у Київській області від 01.04.2021 № 121 стосовно неможливості здійснення заходу державного нагляду (контролю) відносно відповідача в частині проведення позапланової перевірки, яка повинна була здійснитися з 31.03.2021 по 01.04.2021. Разом із тим, в акті від 01.04.2021 № 121 взагалі не зазначено про причини неможливості здійснення заходу державного нагляду (контролю).
Крім того, станом на 30.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
На пропозицію суду, викладену в ухвалі від 18.03.2024, позивачем не надано, зокрема, інформації щодо наявності або відсутності порушень у відповідача, які зафіксовані в акті від 11.10.2019 № 320.
Водночас суд констатує, що визначення поняття «порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей», є оціночним. Одночасно, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм та цивільного захисту, у тій чи іншій мірі, створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При цьому судом, виходячи з обставин справи у взаємозв'язку з наведеними положеннями Кодексу та Правил, підтверджені виявлені позивачем порушення відповідачем ряду обов'язків у сфері цивільного захисту (пожежної безпеки), які у повній мірі не усунуті на час розгляду цієї справи, про що зазначалось вище.
Тож, недодержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, призводить до невиправданого ризику можливого завдання шкоди життю і здоров'ю працівників та відвідувачів такого суб'єкта.
Також суд зазначає, що допущені порушення, зафіксовані в акті від 11.10.2019 № 320, можуть призвести до: швидкого займання та появи пожежі; виникнення короткого замикання та загоряння електромережі, загоряння горючих елементів; втрати часу на пожежогасіння; пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, у зв'язку із чим первинні засоби пожежогасіння будуть неефективними, а продукти горіння і чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень, що призведе до отруєння людей, які перебуватимуть на об'єкті, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння; зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції, що зменшує час для порятунку людей та організацій гасіння пожежі; перешкоджання швидкій евакуації людей з об'єкта, створення затору людського потоку та збільшення часу евакуації; неправильних дій при виникненні надзвичайної ситуації та створення загрози її виникнення; тощо, що у сукупності створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на об'єкті.
Разом із тим, за положеннями статей 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Обов'язок держави захищати життя людини.
Таким чином, виходячи з наведеного, оскільки станом на час розгляду справи відповідачем не надано суду будь-яких доказів усунення у повному обсязі виявлених порушень у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, зафіксованих в акті планової перевірки від 11.10.2019 № 320, суд доходить висновку, що такі порушення мають триваючий характер та потенційно загрожують життю та здоров'ю людей.
При цьому суд уважає, що виявлені порушення, які не усунуті відповідачем, не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів цивільного та протипожежного захисту для уникнення виникнення надзвичайних ситуацій і швидкого реагування у разі їх виникнення.
Таким чином, характер суспільної небезпечності, встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими.
Виходячи з наведеного в сукупності, суд уважає обґрунтованими доводи позивача про наявність правових підстав для застосування до відповідача відповідних заходів реагування.
Разом із тим, суд зазначає, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю та здоров'ю населення.
При цьому, суд ураховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу вимог частини п'ятої статті 4 Закону № 877-V, можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював таке зупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених порушень.
Виходячи з наведених норм, у взаємозв'язку з фактичними обставинами справи, суд доходить висновку, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували виявлені позивачем порушення або підтверджували їх усунення у повному обсязі.
У підсумку, з урахуванням зазначеного в сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (код ЄДРПОУ: 38537963; місцезнаходження: 08290, Київська обл., Бучанський район, селище Гостомель, вул. Лугова, буд. 8-Б) - задовольнити повністю.
Застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю «Ворзельський санаторій «Перемога» (код ЄДРПОУ: 40495247; місцезнаходження: 08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Лісова, буд. 36) заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель товариства з обмеженою відповідальністю «Ворзельський санаторій «Перемога» (код ЄДРПОУ: 40495247), а саме: адміністративного корпусу, корпусів № 1, 3, 5 за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Лісова, буд. 36, шляхом зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Ворзельський санаторій «Перемога» зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 11.10.2019 № 320.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Суддя Скрипка І.М.