22 жовтня 2025 року м. Київ 320/39361/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду у частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 18.08.2023 №1330 "Про застосування дисциплінарного стягнення до підполковника поліції ОСОБА_1 ";
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 28.08.2023 №1378 "Про застосування дисциплінарного стягнення до підполковника поліції ОСОБА_1 ";
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 06.09.2023 №1531 о/с "Про особовий склад";
- зобов'язати відповідача поновити позивача на службі в поліції на посаді заступника начальника управління-начальника відділу забезпечення матеріально-технічними засобами управління логістики та матеріально-технічного забезпечення Головного управління Національної поліції у м. Києві;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 відкрито спрощене провадження по справі без проведення судового засідання (суддя ОСОБА_2 ).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 суддю Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 було звільнено у зв'язку з поданням заяви про відставку, проведено повторний автоматизований розподіл справи №320/39361/23, за результатами якого, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.
На підставі ухвали суду від 02.04.2024 дану справу прийнято до провадження судді Щавінського В.Р. та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від Головного управління Національної поліції у місті Києві до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у частині позовних вимог, оскільки позивачем пропущено строк на звернення до суду щодо оскарження в частині оскаржуваного наказу ГУНП у м. Києві від 18.08.2023 №1323.
Вказане клопотання вмотивоване тим, що наказом ГУНП у м. Києві від 18.08.2023 №1323 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді попередження про неповну службову відповідність та ознайомлено з наказом під підпис 25.08.2023. Відтак, 25.08.2023 він належним чином проінформований про існування оскаржуваного наказу.
Пояснено, що останнім днем строку на звернення до суду є 02.09.2023 згідно п. 4 ст. 31 «Оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану» Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Проте, позовну заяву підписано ОСОБА_1 лише 21.09.2023, що свідчить про порушення ним строку на звернення до суду.
Позивачем направлено до суду заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду. У заяві стверджується, що до 06.09.2023 ОСОБА_1 був на службі у поліції та об?єктивно не мав достатнього часу для підготовки документів на оскарження наказу ГУНП у м. Києві від 18.08.2023 №1323. Вказано, що строк на оскарження спірного наказу зменшено законодавцем до 15 днів, що унеможливлює якісне та належне опрацювання матеріалів службового розслідування, а також підготовки відповідної позовної заяви.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом, суд дійшов наступного висновку.
Згідно частиною 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут НП України) передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Так, Верховний Суд у постанові від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22 зазначив, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у контексті даного спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут НП України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Законодавцем внесено зміни до Дисциплінарного статуту НП України в період дії воєнного стану, зокрема, абзацом 1 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Тобто цим пунктом охоплено такі види дисциплінарних стягнень, як зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність.
Абзацом 2 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Таким чином, законодавець пов'язав виникнення права на оскарження застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення та обчислення строку на таке оскарження - з моменту ознайомлення з наказом.
Відповідно до матеріалів справи, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.
Предметом позову, у тому числі, є наказ відповідача від 18.08.2023 №1330 "Про застосування дисциплінарного стягнення до підполковника поліції ОСОБА_1 ". Як вбачається з наданих відповідачем доказів, позивач з наказом ознайомився 25.08.2023.
До суду з позовною заявою позивач звернувся 21.09.2023, тобто, з пропуском 15-денного строку звернення до суду.
Частиною 1 статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі №320/2915/20 та ін.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зважає на те, що позивачем пропущено не значний строк, зміст позовної заяви та правові відносини між сторонами є епізодичними та базуються на оскарженні обставин декількох службових розслідувань.
Тому, суд дійшов висновку, що наведені позивачем у заяві причини пропуску строку звернення до суду є поважними, а заява про поновлення строку звернення до суду є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
2. Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду щодо оскарження наказу ГУНП у м. Києві від 18.08.2023 №1330.
2. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.