22 жовтня 2025 року м.Київ № 320/49722/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження заяву про зміну способу виконання рішення суду у межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості суми призначеної пенсії,
У жовтні 2024 р. ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд стягнути з ГУ ПФУ в м. Києві на його користь заборгованість з призначеної пенсії за період з 13 червня 2022 р. по 31 грудня 2023 р. у розмірі 172648 грн. 61 коп.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 р. у справі № 320/49722/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 р., визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 нарахованої йому пенсії за період з червня 2022 р. по грудень 2023 р. (включно); зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу заборгованість з призначеної йому пенсії за період з червня 2022 р. по грудень 2023 р. (включно) з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 172648 грн. 61 коп.
18 липня 2025 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Боярчуком О.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 78618905 з виконання виконавчого листа № 320/49722/24 виданого Київським окружним адміністративним судом 11 липня 2025 р.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 25.07.2025 № 33522-32169/Л-02/8-2600/25 відповідач повідомив позивача про те, що заборгованість за рішенням суду обліковується в органі, що здійснює соціальні виплати, і підлягає виплаті на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, - у межах відповідного фінансового ресурсу та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 р. № 1165.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 04.08.2025 № 2600-0803-5/139346 відповідач повідомив старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Олександра Боярчука, що розпорядженням від 08.07.2025 з урахуванням висновків суду ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії за період з 13.06.2022 по 31.12.2023, та у зв'язку з нібито фактичним виконанням рішення суду боржник просив закрити виконавче провадження.
20 серпня 2025 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Боярчуком О.В. винесена постанова про накладення штрафу, відповідно до якої за невиконання рішення без поважних причин на ГУ ПФУ в м. Києві накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн, зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджене про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
17 вересня 2025 р. тим же старшим державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу, відповідно до якої за повторне невиконання рішення без поважних причин на ГУ ПФУ в м. Києві накладено штраф на користь держави у розмірі 10200,00 грн.
Також 17 вересня 2025 р. тим же старшим державним виконавцем складено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення в межах виконавчого провадження №78618905.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 р. у справі № 320/49722/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості суми призначеної пенсії.
09.10.2025 від позивача надійшла заява про зміну та способу виконання судового рішення. у якій позивач просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 р. у справі № 320/49722/24 (яке набрало законної сили 25 червня 2025 р.), що здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого Київським окружним адміністративним судом 11 липня 2025 р., шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368) - на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсійної виплати у розмірі 172648 грн. 61 коп. (сто сімдесят дві тисячі шістсот сорок вісім гривень 61 копійка).
За приписами ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України, беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану заяву про зміну способу виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Приписами статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», встановлено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, звернення до суду є обов'язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов'язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частин 1-3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 р. у справі №320/49722/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 р., визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 нарахованої йому пенсії за період з червня 2022 р. по грудень 2023 р. (включно); зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу заборгованість з призначеної йому пенсії за період з червня 2022 р. по грудень 2023 р. (включно) з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 172648 грн. 61 коп.
Вказане рішення набрало законної сили 25.06.2025, проте відповідачем не виконується ані у добровільному, ані у примусовому порядках.
Враховуючи викладене, з огляду на положення ч. 3 ст. 378 КАС України, якими встановлено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат, а також враховуючи те, що з моменту набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 у цій справі та по день подання до суду даної заяви про зміну способу виконання рішення пройшов значний час, а рішення суду не є виконаним у повному обсязі, зокрема, щодо виплати позивачу заборгованості з перерахованої пенсії, суд доходить до висновку про обґрунтованість заяви позивача про зміну способу виконання рішення відповідно до статті 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача нарахованої заборгованості пенсії.
Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 256, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 р. у справі № 320/49722/24 (яке набрало законної сили 25 червня 2025 р.), що здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого Київським окружним адміністративним судом 11 липня 2025 р., шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368) - на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсійної виплати у розмірі 172648 грн. 61 коп. (сто сімдесят дві тисячі шістсот сорок вісім гривень 61 копійка).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лисенко В.І.