ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" жовтня 2025 р. справа № 300/871/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, начальника комісії - голови Військово-лікарської комісії Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України полковника медичної служби Дмитра Мірошниченка про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, начальника комісії - голови Військово-лікарської комісії Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України полковника медичної служби Дмитра Мірошниченка, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 від 21 жовтня 2024 року.
- визнати протиправним надання начальником комісії - головою Військово-лікарської комісії Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України полковником медичної служби ОСОБА_2 відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 21.10.2024 року у формі листа від 28.11.2024 р. за №598/9/27088 та прийняття ним одноосібного/індивідуального рішення про відмову у проходженні медичного обстеження та щодо розгляду поданої скарги від 21.10.2024 р. з подальшим винесенням постанови про визначення непридатності до військової служби відповідно до вимог Положення «Про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України», затвердженого Наказом міністра оборони України від 14.08.2008 року за №402.
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України (вул. Госпітальна, буд.16, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 08356179) розглянути скаргу ОСОБА_1 ( адреса місця проживання: АДРЕСА_1 номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 21.10.2024 року у відповідності до вимог статей 7, 15. 16, 19 Закону України «Про звернення громадян», надати на неї відповідь та повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 від 21 жовтня 2024 року.
Ухвалою. Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
26.08.2025 року через систему «Електронний суд» від Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві. Просить відмовити у задоволенні позову.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
ОСОБА_1 , є військовослужбовцем за контрактом, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , солдат, стрілець.
21 липня 2024 року позивач проходив медичний огляд Військово-лікарською комісією (надалі- ВЛК) при військовій частині НОМЕР_3 .
Медичний огляд ВЛК в/'ч НОМЕР_3 оформлено довідкою виданою 21.07.2024 року за №5834.
Згідно довідки ВЛК від 21.07.2024 р. за №5834 позивачу встановлено діагноз: після травматичний двобічний коксартроз II стадії внаслідок закритого перелому клубової та крижової (S5 правобіч) кісток, у вигляді консолідованих переломів з помірним порушенням функції (S32.7); закритий перелом (2020) поперечних відростків L2, L3 у вигляді консолідованих переломів з помірним порушенням функції (S32.0).
Згідно вищезазначеної довідки ВЛК вказані захворювання не пов'язані із проходженням військової служби.
На підставі статей 61-6. 78-в графи II Розкладу хвороб мене визнано придатним для служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах) медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Позивача визнано непридатним до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, спеціальних спорудах.
Вказане рішення ВЛК оформлене згідно із Додатком №4 до Положення про Військово-лікарську експертизу у Збройних силах України, затвердженого наказом міністра оборони України від 14.08.2008 року за №402.
Ознайомившись із вищезазначеними висновками, встановленими позивачу діагнозами Військово-лікарською комісією в/ч НОМЕР_3 він вважав, що вказане рішення ВЛК прийняте із порушенням Положення про Військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, не відображає його реальний стан здоров'я та придатності до військової служби, а також невірно визначено причинний зв'язок захворювання з огляду на що підлягало скасуванню з прийняттям нової постанови (довідки ВЛК, свідоцтва про хворобу).
У зв'язку із незгодою рішення ВЛК в/ч НОМЕР_3 позивач подав скаргу до регіонально (гарнізонної, обласної) ВЛК №2 в/ч НОМЕР_4 АДРЕСА_2 та просив у скарзі її задовольнити: скасувати рішення ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 21 липня 2024 року оформлене довідкою за №5834 про визнання ОСОБА_1 придатним для служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах) медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Провести медичне обстеження та огляд з подальшим винесенням постанови про визначення непридатності до військової служби відповідно до вимог Положення «Про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України», затвердженого Наказом міністра оборони України від 14.08.2008 року за №402.
Викликати позивача для проведення огляду/обстеження під час розгляду та вирішення питання про стан мого здоров'я та визначеності придатності до військової служби. Прийняти нову постанову ВЛК, якою визнати ОСОБА_1 непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку за статтями 61 та 81 Наказу міністра оборони України від 14.08.2008 року за №402 та змінити причинний зв'язок наявних у мене хвороб на такий, що пов'язаний з проходженням ним військової служби.
10 вересня 2024 року позивач отримав рішення гарнізонної ВЛК №2 в/ч НОМЕР_4
АДРЕСА_2 від 03 вересня 2024 року оформлене у формі довідки у якому вимоги позивача, які викладені у скарзі були частково задоволені, а саме встановлено та визнано, що «наслідки вибухової травми (У36.2) (26.03.2024) забою поперекового відділу хребта (S30.0) лікованої консервативно у вигляді відновленої функції. Травма легкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм, за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2007 №370), так, пов'язапа із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою про отримання травми, виданою командиром військової частини НОМЕР_2 від 03.04.2024 №927 нт), а також після травматичний двобічний кокеартроз другого ступеня справа, першого ступеня зліва (МІ6.0), комбінована помірна контрактура правого кульшового суглоба з помірним порушенням функції правої нижньої кінцівки (М24.55). Пониження гостроти зору до 0,5 внаслідок міопії в 1,0 діоптрій при гостроті зору в 0,8 з корекцією правого ока, пониження гостроти зору до 0.8 діоптрій внаслідок міопії в 1,0 діоптрій при гостроті зору 1.0 з корекцією лівого ока (Н52.1). Початкова оптиконеропатія зорового нерва обох очей (1147.3) так, пов'язана з проходженням військової служби.
У іншій частині рішення гарнізонної ВЛК змінено у частині встановлених позивачу раніше діагнозів при медичному огляді ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 21 липня 2024 року, проте у частині придатності його до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах) медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони залишено без змін.
Не погоджуючись із висновками ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 21 липня 2024 року та ВЛК №2 в/ч НОМЕР_4 АДРЕСА_2 від 03 вересня 2024 року у частині щодо визнання позивача придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах) медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, а також щодо незміни причинного зв'язку наявних, виявлених інших хвороб, крім тих, про які встановлено рішенням гарнізонної ВЛК причинний зв'язок із проходженням військової служби, а також щодо необґрунтованої, безпідставної на думку позивача, зміни та тлумачення ВЛК .№2 в/ч НОМЕР_5 діагнозу щодо виявленого у позивача раніше «двобічного після травматичного коксартрозу II ст. з грибоподібною деформацією голівки лівої стегнової кістки та вираженим больовим синдромом (М16.4)» на «після травматичний двобічний кокеартроз другого ступеня справа, першого ступеня зліва (МІ6.0)», зміни діагнозу з раніше встановленого «Комбінована контрактура правого кульшового суглоба (М24.5)» на «комбіновану помірну контрактуру правого кульшового суглоба з помірним порушенням функції правої нижньої кінцівки (М24.55), ОСОБА_1 подав 21 жовтня 2024 року скаргу до Центральної ВЛК Збройних Сил України, у якій виклав суть своєї незгоди із висновками вказаних ВЛК та просив подану ним скаргу задовольнити, скасувати рішення ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 21 липня 2024 року оформлене довідкою за №5834 та рішення ВЛК №2 в/ч НОМЕР_4 від 03.09.2024 року оформлене довідкою за №1024 про визнання ОСОБА_1 придатним для служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах) медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони і зокрема : провести медичне обстеження та огляд ОСОБА_1 з подальшим винесенням постанови про визначення непридатності до військової служби відповідно до вимог Положення «Про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України», затвердженого Наказом міністра оборони України від 14. ОН. 2008 року за №402; викликати ОСОБА_1 для проведення огляду/обстеження під час розгляду та вирішення питання про стан його здоров'я та визначеності придатності до військової служби; прийняти нову постанову ВЛК, якою визнати ОСОБА_1 непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку за статтями 61 та 81 Наказу міністра оборони України від 14.08.2008 року за №402 або тимчасово непридатним, непридатним з переоглядом протягом 6-12 місяців, надати позивачу можливість у стаціонарних умовах провести хірургічну операцію та відновити стан його здоров'я.
ОСОБА_1 стверджує, що рішення щодо результату поданої ним 21.10.2024 року скарги він не отримав.
18 грудня 2024 року представник позивача, ОСОБА_3 , безпосередньо звернувся до керівництва Центральної ВЛК ЗС України щодо результату розгляду скарги позивача. Під час прийому йому було видано на руки копію листа від 28.11.2024 р. за №598/9/27088 за підписом начальника комісії - голови ВЛК ЦВЛК ЗСУ полковника медичної служби ОСОБА_4 у якому було зазначено що підстав для направлення позивача начальником ЦВЛК ЗСУ на контрольний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає, підстав для розгляду скарги та надання висновку ЦВЛК ЗСУ по суті вимог, викладених у скарзі немає і такі відсутні, для прийняття рішення ЦВЛК ЗСУ щодо визнання позивача непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку за статтями 61 та 81 Наказу міністра оборони України від 14.08.2008 року за №402 або тимчасово непридатним, непридатним з переоглядом протягом 6-12 місяців, надати йому можливість у стаціонарних умовах провести хірургічну операцію та відновити стан його здоров'я також немає.
Вважаючи такі дії відповідачів протиправними позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Суд, у відповідності до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 № 1109/15800.
Відповідно до абзацу сьомого підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402, на ЦВЛК покладається розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Разом з тим, порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК визначений главою 3 розділу І Положення № 402.
Так, згідно пункту 3.1 глави 3 розділу І Положення № 402, вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР), Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.
У відповідності до пункту 3.2 глави 3 розділу І Положення № 402, скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом № 393/96-ВР.
Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, посадовими особами ЦВЛК ЗС України було розглянуто скаргу позивача та надано відповідь листом від 28.11.2024 № 598/9/27088, про що позивача було поінформовано за адресою, зазначеною в заяві.
Пунктом 3.3. глави 3 розділу І Положення № 402 встановлено, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 “Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. Дії (бездіяльність), постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.
Дії (бездіяльність), прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
У відповідності до статті 15 Закону № 393/96-ВР визначено порядок розгляду заяв (клопотань), згідно якого органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
У відповідності до статті 15 Закону № 393/96-ВР визначено порядок розгляду заяв (клопотань), згідно якого органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
У преамбулі Закону України “Про звернення громадян» вказано, що цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів . Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що звернення позивача адресоване Центральній військово-лікарській комісії Збройних Сил України цілком відповідає терміну “скарга» статті 3 Закону України “Про звернення громадян» оскільки представник позивача звернувся в письмовій формі до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яка є органом військового управління (згідно підпункту 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).
Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України є органом військового управління в складі якого є відділи які працюють за напрямками. Так, у Центральній військово-лікарській комісії Збройних Сил України є відділ по роботі із громадянами, до повноважень якого належить забезпечення кваліфікованого, об'єктивного і своєчасного розгляду заяв, пропозицій і скарг громадян, що надходять до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України з метою оперативного вирішення порушених у них проблем; підготовка проектів відповідей на звернення громадян.
Оскільки в Центральній військово-лікарській комісії Збройних Сил України створена своя військово-лікарська комісія, відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402, ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (ЛЛК) Збройних Сил України.
Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України розглядає скаргу про перегляд постанови ВЛК та приймає рішення про наявність обґрунтованих підстав для перегляду постанови військово-лікарської комісії.
У випадку наявності обґрунтованих у скарзі підстав, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України переглядає постанову військово-лікарської комісії, скасовує її та приймає нову постанову.
У випадку відсутності обґрунтованих у скарзі підстав для перегляду постанови військово-лікарської комісії, постанова ВЛК не переглядається.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шумей М.В.