ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у відкритті провадження
"22" жовтня 2025 р. Справа № 300/7529/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної кантори про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної кантори , в якій просить суд:
- визнати імітовану відмову держаного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної кантори Федини А.М. протиправною, застосувавши до неї наслідки недійсності нікчемного правочину;
- зобов'язати уповноважену особу Першої Івано-Франківської державної нотаріальної кантори вчинити нотаріальну дію (виконавчий напис/ протест у неплатежі) у відповідності до міжнародних норм.
- вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини щодо реалізації невідчужуваного права Дитини з правами ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дошкільне навчання у визначеному батьками дошкільному навчальному закладі;
- направити окрему «ухвалу» до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для проведення службової перевірки законності дій ОСОБА_3
- надіслати копію «судового рішення» до «Національного антикорупційного бюро України» (НАБУ) для перевірки наявності ознак корупційних правопорушень та інших можливих кримінальних правопорушень, описаних у даній скарзі.
Відповідно частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 4 КАС України передбачено, що публічно-правовий спір це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту сьомого частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Матеріалами справи встановлено, що позивач не погоджується із відмовою у опротестуванні переказного векселя та вчинення виконавчого напису що і слугувало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Згідно зі статями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання.
Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат та іншими актами законодавства України". Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права, відтак вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). На нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах або займаються приватною нотаріальною діяльністю, законом може бути покладено вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності. Нотаріуси можуть проводити медіацію у порядку, визначеному законом, за умови проходження ними базової підготовки медіатора.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, а також діяльності у професійному самоврядуванні нотаріусів.
Таким чином, нотаріуси при вчиненні нотаріальних (не реєстраційних) дій не здійснюють владних управлінських функцій, у зв'язку з чим в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України вони не відносяться до суб'єктів владних повноважень рішення, дії чи бездіяльність яких можуть бути оскаржені до адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.
Таким чином, справи про відмову у здійсненні виконавчого напису належить розглядати у порядку цивільного судочинства за місцем знаходження відповідача або за місцем виконання виконавчого напису.
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання відмови держаного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної кантори Федини А.М. протиправною, застосувавши до неї наслідки недійсності нікчемного правочину та зобов'язання уповноваженої особи Першої Івано-Франківської державної нотаріальної кантори вчинити нотаріальну дію (виконавчий напис/ протест у неплатежі) у відповідності до міжнародних норм, відповідно, має приватноправову природу та підсудна суду загальної юрисдикції.
Аналогічний правовий висновок про цивільний характер спору щодо оскарження виконавчого напису нотаріуса викладено Великою Палатою Верховного суду у постановах від 31.10.2018 року у справі № 753/4294/17-ц, від 02.07.2019 року у справі № 916/3006/17 та від 03.07.2019 року у справі № 201/835/16-ц.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Зважаючи на характер спірних правовідносин, розгляд заявлених позивачем позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства, відтак суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі..
На підставі наведеного, керуючись 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя ,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної кантори про зобов'язання до вчинення дій.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що даний спір віднесено до загальної юрисдикції місцевого суду та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Шумей М.В.