23 жовтня 2025 року Справа № 280/3505/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою у м. Запоріжжі матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (далі - Відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 17.08.2022 по 21.08.2022, з 22.08.2022 по 16.09.2022.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 17.08.2022 по 21.08.2022, з 22.08.2022 по 16.09.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України. Зазначає, що 15.08.2022 отримав бойове травмування: ВТ (15.08.22), закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, акубаротравма, у зв'язку з чим знаходився на стаціонарному лікуванні в період з 17.08.2022 по 21.08.2022, з 22.08.2022 по 16.09.2022. Однак у період з 17.08.2022 по 21.08.2022, з 22.08.2022 по 16.09.2022 за стаціонарне лікування Позивачу не здійснювали виплату додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 25.02.022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Ухвалою судді від 07.05..2025 адміністративний позов залишено без руху.
Ухвалою судді від 26.05.2025 продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на строк 10 днів з дня одержання ухвали суду про продовження процесуального строку.
Ухвалою судді від 10.06.2025 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач подав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи це тим, що підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі відсутні. Відповідач зазначає, що нарахування та виплата позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, може бути здійснена лише після належного підтвердження причинного зв'язку поранення безпосередньо із захистом Батьківщини на підставі відповідного висновку військово-лікарської комісії та саме Військовою частиною НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 мобільним прикордонним загоном). Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
З матеріалів справи встановлено, що молодший сержант ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України з 24.03.2022 по 16.02.2023. Наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 16.02.2023 №97-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення НОМЕР_4 прикордонного загону, який вибуває для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, з 16.02.2023. Відповідно до військового квитка Позивача, з 17.02.2023 проходить військову службу у військовій частина НОМЕР_2 .
Під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , ОСОБА_1 15.08.2022 отримав поранення (травму) в наслідок протиправних дій невстановлених осіб в умовах військової агресії з боку російської федерації, які вчинені на території України шляхом застосування зброї відносно військовослужбовців ДПСУ, що підтверджується формою Нвс-5 №369-22, формою Нвс-1 № 369-22 (копія додається). Зокрема, травма включає: «ВТ (15.08.22), закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, акубаротравма».
Відповідно до Акту про нещасний випадок (у тому числі поранення) № 369-22: 07.08.2022 року Позивач разом з іншими військовослужбовцями свого підрозділу виконував бойове завдання з захисту Батьківщини та стримуванню окупаційних військ рф на позиціях в районі н.п. КОСТЯНТИНІВКА Донецької області.
Встановлено, що протягом днів з 07.08.2022 року по 15.08.2022 року противник постійно здійснював обстріли позицій на яких знаходився молодший сержант ТРЕГУБ Григорій з використанням артилерії, танків, мінометів і гранатометів. Близько 13.00 15.08.2022 року, пострілом з ворожого танку сталося влучання снаряду в - безпосередній близькості від нього. Під час виконання бойового завдання та безпосередньо під час отримання травмування молодший сержант ТРЕГУБ Григорій знаходився в засобах індивідуального захисту - в бронежилеті та шоломі Нещасний випадок не є наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп?яніння, вчинення ним навмисного заподіяння шкоди своєму здоров?ю або самогубства.
Причини нещасного випадку: протиправні дії невстановлених осіб в умовах військової агресії з боку російської федерації, які вчинені на території України шляхом застосування зброї відносно військовослужбовців Державної прикордонної служби України.
Відповідно до матеріалів справи, внаслідок зазначеної травми та її наслідків, перебував на стаціонарному лікуванні протягом наступних періодів:
1) відповідно до Виписки № 1066322, з 17.08.2022 по 21.08.2022, з діагнозом: «ВТ 15.08.22, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, акубаротравма»;
2) відповідно до Виписки № 17149\2022 , з 22.08.2022 по 16.09.2022, з діагнозом: «баротравма вуха». Супутній: стан після перенесеної ВТ (15.08.22), струс головного мозку з легким вестибуло-атактичним синдромом. Звертаю увагу, що діагноз зазначений у виписці № 17149\2022 є наслідком отриманого поранення.
Після отриманого поранення відповідно Наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону №192-вв від 16.08.2022 позивач вибув для лікування до Курахівської центральної районної лікарні, з 15.08.2022 (додаток №3). Наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону №218-вв від 15.10.2022 позивачу надано відпустку для лікування у зв'язку з хворобою тривалістю 30 календарних днів, з 17 вересня 2022 року, який прибув з Курахівської центральної районної лікарні.
Вказані обставини не заперечується сторонами у справі.
Так, додаткова винагорода на період дії воєнного стану за період з 17.08.2022 по 21.08.2022, з 22.08.2022 по 16.09.2022 Позивачу станом на 16.02.2023 день переведення військовослужбовця не виплачувалась, тому в інтересах Позивача було направлено заяву від 24.02.2025 до Відповідача з вимогами, зокрема надати інформацію, чи був ОСОБА_1 включений до наказу про виплату додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р. за періоди стаціонарного лікування з 17.08.2022 по 21.08.2022, з 22.08.2022 по 16.09.2022; включити ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р. за періоди стаціонарного лікування з 17.08.2022 по 21.08.2022, з 22.08.2022 по 16.09.2022; надати документи (їх копії) про нараховані та виплачені суми додаткової винагороди за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , з яких буде зрозуміло розрахункові періоди та періоди, протягом яких відбувається нарахування за той чи інший розрахунковий період.
Відповідач надав відповідь від 07.04.2025, якою повідомив, позивача, що відсутні законні підстави для включення ОСОБА_1 до наказу «Про виплату додаткової винагороди», у зв'язку із відсутністю у додатках до Вашої заяви довідки військово-лікарської комісії, яка б свідчила про пов?язання поранення (травми) із захистом Батьківщини.
Позивач не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року N 168 у розмірі 100000 гривень пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці у зв'язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини у період з 17.08.2022 по 21.08.2022, з 22.08.2022 по 16.09.2022, звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 р. (далі - Закон України № 2232-XII).
Статтею 1 Закон України № 2232-ХІІ передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України № 2232-XII, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
В силу статей 1 - 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 р. (далі - Закон України № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до ст. 12 Закон України № 2011-ХІІ, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно зі статтею 40 Закону № 2232-XII, гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - постанова № 168).
Пунктом 1, Постанови № 168 (в редакції від 19.07.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
07.07.2022 до постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України № 793 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Як встановлено судом згідно з матеріалами справи, у період з 17.08.2022 по 21.08.2022, з 22.08.2022 по 16.09.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками з медичних карт стаціонарного хворого.
Крім того, матеріали справи містять письмові докази (листи) від ВЧ НОМЕР_1 , в яких міститься інформація про те, що позивачу нарахування та виплата додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні з 17.08.2022 по 21.08.2022, з 22.08.2022 по 16.09.2022 не проводилась.
Натомість, суд зазначає, що в матеріалах справи, містяться належні та допустимі письмові докази, які досліджені та оцінені судом за внутрішнім переконанням, що підтверджують факт отримання поранення (ВТ (15.08.2022), закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, акубаротравма) позивачем під час виконання ним бойового завдання, а в подальшому проходження ним стаціонарного лікування.
Так, медичною карткою формою 100 виданою 66ВМТ м. Курахов від 15.08.2022 де визначений діагноз поранення Позивача: ВТ (15.08.22), закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, акубаротравма, випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 1066322, випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 17149\2022, Актом № 369-22 розслідування нещасного випадку, що стався 15.08.2022 в НОМЕР_5 прикордонному загоні, акту № 369-22 (за формою НВС-1) про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби підтверджено, що з 07.08.2022 ОСОБА_1 разом з іншими військовослужбовцями свого загону брав участь у веденні оборонних боїв проти окупаційних військ російської федерації та знаходився на посиленні підрозділу ЗСУ в район: н.п. КОСТЯНТИНІВКА Донецької обл.
Протягом днів з 07.08.2022 по 15.08.2022 противник постійно здійснював обстріли позицій на яких знаходився молодший сержант Трегуб Григорій з використанням артилерії, танків, мінометів і гранатометів. Близько 13.00 15.08.2022, пострілом з ворожого танку сталося влучання снаряду в безпосередній близькості від нього. Після вибуху молодший сержант ТРЕГУБ Григорій отямився під гілляками та землею, було дуже зле, хтось голосно кричав. Через деякий час він був евакуйований до 66 ВМГ м. КУРАХОВЕ Донецької області для лікування. Під час виконання бойового завдання та безпосередньо під час отримання травмування молодший сержант ТРЕГУБ Григорій знаходився в засобах індивідуального захисту - в бронежилеті та шоломі.
Після першої медичної допомоги був направлений на подальше лікування до стаціонару.
При цьому, відповідачем не спростований факт участі позивача у веденні оборонних боїв проти окупаційних військ російської федерації, а посилання представника відповідача на те, що позивачем не надані докази про, те, що отримані ним поранення пов'язані із захистом Батьківщини, суд відхиляє, вказуючи на наступне.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», Державна прикордонна служби України є сукупністю органів, які є юридичними особами, наділені визначеними чітким колом прав та обов'язків і відповідають за їх виконання, а саме: центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морської охорони, яка складається із загонів морської охорони; органів охорони державного кордону прикордонних загонів, окремих контрольно-пропускних пунктів, авіаційних частин; розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до частини 3 розділу І Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.11.2018 № 971 (далі Положення № 971), у своїй діяльності орган охорони державного кордону керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, цим Положенням, іншими нормативно- правовими актами, а також актами організаційно-розпорядчого характеру Адміністрації Державної прикордонної служби України.
На виконання вимог Постанови № 168, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та підвищення рівня їх соціального захисту Міністерством внутрішніх справ був виданий наказ від 26.01.2023 № 36 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» (далі Наказ МВС № 36).
Відповідно пункту 5 Наказу МВС № 36 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах та виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктами 1, 2 пункту 2 цих Порядку та умов, та підготовка проектів наказів про виплату додаткової винагороди в органі Держприкордонслужби здійснюється штабами військових частин.
Начальники (командири) органів Держприкордонслужби, до яких відряджені (прикомандировані) військовослужбовці, щомісяця до 5 числа інформують органи Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовців про їх безпосередню участь у бойових діях за минулий місяць.
Згідно пункт 9 та 10 Наказу МВС № 36 До наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включаються військовослужбовці, зазначені в підпункті 3 пункту 2 цих Порядку та умов, у тому числі ті, які: перебувають у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або за час такої відпустки; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення), - за час перебування в полоні, заручниках до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні (але не більше періоду дії воєнного стану) та до дня повернення до України, або за час безвісної відсутності; загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм),- виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, військовослужбовцям, зазначеним у підпункті 1 пункту 9 цих Порядку та умов, здійснюється на підставі акта про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби, за формою Нвс-1, установленою Інструкцією про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2016 року № 199, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 року за № 574/28704, у якому зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Міністерством внутрішніх справ України розроблена Інструкція про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2016 № 199, яка визначає порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Адміністрації Державної прикордонної служби України, її територіальних органів, органів охорони державного кордону, Морської охорони, підрозділів спеціального призначення, розвідувального органу.
Адміністрації Державної прикордонної служби України, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів та підрозділів забезпечення Державної прикордонної служби України (далі Інструкція 199).
Відповідності до пункту 3 Інструкції 199 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме: обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострих отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень через аварії, пожежі, стихійні лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакти із представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати військовослужбовцем працездатності на один день і більше, а також у разі смерті військовослужбовця.
Таким чином, провівши аналіз діючих норм, суд констатує, що за кожним пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) відповідач зобов'язаний провести розслідування нещасного випадку з дотримання вимог Інструкції 199.
Відповідно до пп.1 пункту 4 І Розділу Інструкції 199 керівник органу Держприкордонслужби, в якому стався нещасний випадок, одержавши доповідь або повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний: протягом однієї години з використанням засобів зв'язку повідомити про нещасний випадок: керівництво вищого органу Держприкордонслужби; підрозділ (посадову особу) з технічного нагляду та охорони праці вищого органу Держприкордонслужби; підрозділ (посадову особу) з пожежної безпеки вищого органу Держприкордонслужби - у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі.
У повідомленні зазначаються: дата і час нещасного випадку; стисла характеристика місця події; відомості про потерпілого (потерпілих): військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, посада, місце служби, стаж служби (загальний та за посадою), сімейний стан; характер травм, стислий опис обставин та ймовірні причини нещасного випадку. Якщо потерпілий є військовослужбовцем іншого органу Держприкордонслужби, зазначені відомості одночасно повідомляються керівництву цього органу.
Отже, саме на Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України покладається обов'язок щодо повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) про нещасний випадок, а в подальшому нарахувати та провести всі розрахунки з військовослужбовцем.
Крім того, ст. 260 ЗУ « Про внутрішній статут Збройних сил України» № 548-XIV від 24.03.1999 (зі змінами та доповненнями в редакції Закону № 2124-IX від 15.03.2022) на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).
У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) до направлення пораненого військовослужбовця на лікування поза розташуванням військової частини, вона надсилається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до якого приписаний військовослужбовець, який отримав травму (каліцтво, поранення, контузію), протягом 30 днів з дня отримання травми (каліцтва, поранення, контузії) або протягом 30 днів з дня надходження відповідної вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
А отже, обов'язок про своєчасне виготовлення та направлення довідки про травму (каліцтво, поранення, контузію) покладено не на військовослужбовця, а на військову частину якій він проходить службу на час отримання ним травми. Таким чином, відсутність відповідного документа не є провиною позивача.
Відповідачем не надано будь-яких доказів, які б спростовували викладений вище судом висновок.
Відтак, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання додаткової винагороди за період його перебування на стаціонарному лікуванні з 17.08.2022 по 21.08.2022, з 22.08.2022 по 16.09.2022, яка йому не виплачена відповідачем під час несення ним військової служби.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).
З наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову у повному обсязі, з мотивів та обґрунтування наведених судом вище.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» з відповідача судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України не стягуються.
Керуючись статтями 2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_7 ) додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 17.08.2022 по 21.08.2022, з 22.08.2022 по 16.09.2022.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 17.08.2022 по 21.08.2022, з 22.08.2022 по 16.09.2022.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Стрельнікова Н.В.