23 жовтня 2025 рокуСправа № 280/9180/24 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник адвокат Меламед Вадим Борисович (зареєстрований: 75266, Ізраїль, м. Рішон Ле-Ціон, вул. Ротшильд, 53, адреса для листування представника: «В. Меламед. Юридичний офіс (Ізраїль - Україна)» 65047, Україна, м. Одеса, вул. Грушевського, 39/3, корпус 5, кв. 89, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала зазначена справа.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області стосовно запровадження окремого порядку поновлення пенсії ОСОБА_1 , не встановленого в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та позначку в “особливостях» пенсійної справи ОСОБА_1 “не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі», визнано протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.04.2024№ 084650003238 та від 13.06.2024 № 084650003238 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зобов'язано Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 за період з 01.08.2021 з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент нарахування до фактичної виплати пенсії позивачці, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору 968,96 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі № 280/9180/24 - залишено без змін.
Рішення набрало законної сили 14.08.2025.
03 вересня 2025 року позивачем отримано виконавчі листи.
13 жовтня 2025 року на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. У своїй заяві заявник стверджує, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.01.2025 фактично не виконано. Відповідач: не здійснив перерахунок пенсії “... ОСОБА_1 за період з 01.08.2021 з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році…»; не провів виплату недоотриманої пенсії “ .. ОСОБА_1 за період з 01.08.2021 з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.10.2025 3 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році…»; не здійснив виплату перерахованої пенсії з 01.08.2021 з одночасним: “нарахуванням компенсації втрати частини доходів» та її виплатою. Заявник просить суд: встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.01.2025 в адміністративній справі № 280/9180/24; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати у десятиденний строк до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.01.2025 в адміністративній справі № 280/9180/24.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.10.2025 прийнято до розгляду заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі, призначено до розгляду заяву без виклику сторін за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні та запропоновано учасникам подати до суду письмові пояснення щодо заяви, яка перебуває на розгляді, а також документи в обґрунтування наданих пояснень.
Представником позивача 15.10.2025 надано до суду пояснення відповідно до яких позивачка не зверталася до відділу примусового виконання рішень із заявою про примусове виконання судового рішення.
Відповідач 20.10.2025 надав суду заперечення проти заяви про встановлення судового контролю по справі в яких зазначив, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду в 06.01.2025 у справі №280/9180/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.08.2021 з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", про що свідчать рішення/розпорядження про перерахунок пенсії №084650003238. Внаслідок перерахунку пенсії на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №280/9180/24 Головним управлінням нараховано суму боргу, починаючи з 01.08.2021, в розмірі 72 929,54 грн. Щодо виплати коштів, нарахованих на виконання рішення суду то рішення виконується Головним управлінням на умовах, визначених Порядком від 14.07.2025 №821. Отже, доплата за рішенням суду у справі №280/9180/24 буде виплачуватись ОСОБА_1 щомісячно в межах коштів, передбачених Планом доходів та видатків (бюджетом) та Помісячним розписом доходів і видатків Головного управління на 2025 рік (затверджені Головою правління Пенсійного фонду України 22.09.2025) на виплату пенсій (щомісячного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду (за рахунок коштів Державного бюджету). Доплата за рішенням суду за період з 08.01.2021 в сумі 72929,54 грн буде погашатись Головним управлінням межах коштів, передбачених Планом доходів та видатків (бюджетом) та Помісячним розписом доходів і видатків Головного управління на 2025 рік на погашення заборгованості на виплату пенсій (щомісячного грошового утримання), на виконання ретроспективних судових рішень (за рахунок коштів Пенсійного фонду). Таким чином, виходячи з викладеного, а також зважаючи на ненадання заявником доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, боржник не вбачає підстав для задоволення заяви та просить у її задоволенні відмовити.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
За приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України»(Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Згідно із частинами 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.
Тобто рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Положеннями ст. 381-1 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Заяву подано позивачем в порядку ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 382-1 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої ч. 5 ст. 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Отже, наведені процесуальні норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов'язань у межах відповідної справи.
Враховуючи викладене суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить заявник, є правом суду, а не обов'язком, яке не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).
Підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2022 у справі № 120/2914/19-а зазначив, що спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень. При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю суд повинен мати обґрунтовані сумніви у належному виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення. У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому статтею 382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які б підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю.
З огляду на матеріали справи суд вказує на відсутність доказів повного виконання відповідачем рішення суду та вчинення ним всіх можливих залежних від нього дій по виконанню рішення суду.
Боржник зазначає про те, що внаслідок перерахунку пенсії на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №280/9180/24 Головним управлінням нараховано суму боргу, починаючи з 01.08.2021, в розмірі 72 929,54 грн.
Водночас матеріали справи не містять детального розрахунку суми боргу з якої можливо було б встановити її складові та повноту виконання судового рішення.
Також, матеріали справи не містять доказів вчинення боржником дій щодо виплати позивачу з дати набрання рішення суду законної сили (14.08.2025) донарахованих та осучаснених сум пенсії.
Суд звертає увагу відповідача на те, що саме на нього покладається обов'язок доведення належними та допустимими доказами доводів щодо виконання судового рішення, проте, відповідач знехтував даним обов'язком.
Отже, зважаючи на те, що судове рішення у справі набрало законної сили та відповідачем не виконане, суд дійшов висновку про задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача та встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі № 280/9180/24 - 60 календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень - відповідачем даної ухвали.
Керуючись ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача адвоката Меламеда Вадима Борисовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі № 280/9180/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати звіт про виконання рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі № 280/9180/24 у строк 60 (шістдесят) календарних днів з дня отримання даної ухвали про встановлення судового контролю.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвала виготовлена та підписана 23 жовтня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз