23 жовтня 2025 рокум. Ужгород№ 260/6244/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до
Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, буд. 106,м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49008) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить:
- Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.06.2025 року № 23842/03-16 яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні з пенсії за віком, на пенсію державного службовця.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Документ сформований в системі «Електронний суд» 04.08.2025 17 здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 28.12.1993 року № 3723-XII з 12.06.2025 року, та провести нарахування та виплату пенсії державного службовця в розмірі 60 % суми заробітної плати, із врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані Донецькою митницею Державної митної служби України.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за віком на загальних підставах. До травня 2024 позивач отримував пенсію в органах Пенсійного фонду Донецької області за місцем свого попереднього проживання. 02.05.2024 ОСОБА_1 подав заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про виплату пенсії як внутрішньо переміщена особа за новим місцем проживання. Наразі позивач перебуває як пенсіонер на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області і отримує виплату пенсії за місцем проживання.
12.06.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії - про перехід на пенсію державного службовця, подав відповідні документи, що підтверджується розпискою-повідомленням від цієї ж дати.
19.06.2025 Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Позивачу надіслано рішення про відмову у перерахунку пенсії. Відмовляючи у перерахунку пенсії, Відповідач 2 вказав на те, що статтею 6 Закону № 889-VІІІ та ст 25 Закону № 3723-ХІІ визначені категорії посад державної служби, серед яких відсутні посади працівників митної служби.
Позивач вважаючи вказане рішення про відмову у перерахунку пенсії протиправним, звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження
20 серпня 2025 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача, у якому ГУ ПФУ в Донецькій області заперечує щодо задоволення позовних вимог. Вказує, що відповідно до положень ст. 37 Закону 3723 на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 25 Закону 1058, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої ст. 28 Закону 1058, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи вищевикладене слід дійти висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою ст. 37 Закону 3723 пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Положеннями ст. 25 Закону № 3723 були визначені категорії посад державних службовців, робота на яких дає право на призначення пенсії відповідно до положень цього закону. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.
Згідно статті 3 Закону № 889 його дія не поширюється, зокрема, на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом. Посадовим особам митних органів відповідно статті 573 Митного кодексу України присвоюються спеціальні звання і відповідно ці посади не належать до посад, віднесених до категорії посад державної служби визначених Законом № 889.
Отже, оскільки посадовим особам митних органів відповідно до положень ст. 410 Митного кодексу України присвоюються спеціальні звання, слід дійти висновку, що ці посади не належать до посад віднесених до категорії посад державної служби визначених положеннями ст. 25 Закону 3723 у зв'язку з чим, періоди роботи позивача в рангах державної податкової служби не може бути зараховано до стажу роботи держслужбовця.
За результатом розгляду долучених справи документів встановлено, що ОСОБА_1 13.06.1995 року прийняв присягу державного службовця як працівник Донецької митниці, а 01.04.2004 заявнику присвоєно спеціальне звання тому враховуючи вищевикладене було прийнято рішення від 19.06.2025 № 053130008926 відмовити позивачу в перерахунку пенсії, оскільки згідно Закону № 889 посади працівників митної служби не віднесені до категорії посад державної служби.
25 серпня 2025 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій позивач вказує, що відповідно до ст. 588 Митного кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні званим) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом митної служби на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи та час досягнення зазначеного віку.
Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України. Процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №839 (далі - Порядок №839).
Згідно з пунктом 9 Порядку №839 посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців. Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.
У зв'язку з вищевикладеним, просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Обставини встановлені судом
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах пенсійного фонду як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
06 червня 2025 року, Донецькою митницею Державної митної служби України, були видані ОСОБА_1 , довідки про складові заробітної плати державного службовця №5 та №6 від 06 червня року.
12 червня 2025 року ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою №1968 щодо здійснення переведення з пенсії за віком згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу» №889-VІІІ.
Дана заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Головне управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області рішенням від 19.06.2025 року відмовило позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до закону України «Про державну службу».
В Рішенні про відмову, було зазначене наступне:
« ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся із заявою від 12.06.2025 № 635 про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-ІV). на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889- VІІІ «Про державну службу» (далі ЗУ № 889-VІІІ).
До заяви про перерахунок додані наступні документи, зокрема:
- трудова книжка НОМЕР_1 ;
- довідка про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця від 06.06.2025 № 5;
- довідка про інші складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця від 06.06.2025 № 6.
Згідно з пунктом 10 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 державні службовці, які на день набрання чинності цього Закону (1 травня 2016 року) займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (зі змінами) (далі Закон № 3723-ХІІ) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців.
Ст. 6 Закону № 889-VІІІ та ст 25 Закону № 3723-ХІІ визначені категорії посад державної служби, серед яких відсутні посади працівників митної служби.
Посадовим особам митних органів відповідно статті 573 Митного кодексу України присвоюються спеціальні звання і відповідно ці посади не належать до посад, віднесених до категорії посад державної служби визначених Законом № 889-VІІІ.
За результатом розгляду долучених справи документів встановлено, що ОСОБА_1 13.06.1995 року прийняв присягу державного службовця як працівник Донецької митниці, а 01.04.2004 заявнику присвоєно спеціальне звання.
На підставі вищевикладеного прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно заяви від 12.06.2025 № 635, оскільки згідно Закону № 889-VІІІ посади працівників митної служби не віднесені до категорії посад державної служби.»
Мотиви та норми права застосовані судом
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом України «Про державну службу» (Закон України від 10.12.2015 №889-VIII), який набрав чинності з 01.05.2016.
Відповідно до ст.90 вказаного Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» визнано таким, що втратили чинність, зокрема Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до п.п.10 та 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII:
- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (п.10);
- для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (п.12).
Згідно зі ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 15.12.2020 року у справі №560/2398/19.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до ч.18 ст.37 Закону №3723-ХІІ період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно до ст.430 Митного кодексу України (в редакцій, чинній на час проходження позивачем державної служби), пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу».
Пенсійне забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, які не є посадовими особами, здійснюється на загальних підставах відповідно до законодавства України про пенсійне забезпечення.
Статтею 407 Митного кодексу України передбачено, що посадовими особами митної служби України є працівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, на яких цим Кодексом та іншими законами України покладено здійснення митної справи, організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і яким присвоєно спеціальні звання.
Відповідно до ст.569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Особи, вперше прийняті на службу до митних органів на посади, які передбачають виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, приймають Присягу державних службовців, якщо раніше вони не приймали такої Присяги.
Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Абзацом 1 ч.1 ст.588 Митного кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», були передбачені і Митним кодексом України від 12.12.1991.
Системний аналіз наведених норм права, чинних як у період проходження державної служби так і станом на день звернення позивача із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший дає підстави стверджувати, що посадові особи митних органів є державними службовцями, а тому періоди роботи (служби) в митних органах зараховуються до стажу державної служби, що дає право на пенсію відповідно до ст.37 Закону №3723-XII.
Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про державну службу» №889-VIIІ до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Так, п.1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), який діяв на час проходження позивачем служби, регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Пунктом 2 Порядку №283 було передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
Кабінетом Міністрів України відповідно до постанови від 25.03.2016 №229 затверджений Порядок обчислення стажу державної служби (далі - Порядок №229), пунктом 4 якого передбачено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема серед іншого, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Суд відзначає, що до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889 порядок обчислення державної служби визначався постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, якою затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (далі - Порядок №283).
Таким чином, у спірному випадку необхідно застосовувати норми Порядку №283, а саме пункту 2 вказаного порядку згідно з яким до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, «на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю».
Натомість, судом встановлено згідно із записів у трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював:
- запис 28.03.1991 року - призначений на посаду інспектора Донецької митниці.
- запис 04.07.1991 року - переведений на посаду старшого інспектора;
- запис 01.11.1992 - призначений начальником оперативного відділу;
- запис 25.12.1992 - призначений начальником митного поста «Горловський»;
- запис 13.06.1995 - прийняв присягу державного службовця;
- запис 31.03.1997 - звільнений з посади у зв'язку з ліквідацією Донецької митниці;
- запис 01.04.1997 - призначений начальником митного поста «Горлівка»;
- запис 01.04.2004 - присвоєне спеціальне звання «Радник митної служби 1 рангу»;
- запис 15.08.2005 - звільнений з посади в порядку переведення до Донецької митниці;
- запис 16.08.2005 - призначений на посаду начальника митного поста «Горлівка» в порядку переведення з Донбаської митниці;
- запис 08.02.2007 - звільнений в порядку переведення до Східної регіональної митниці;
- запис 09.02.2007 - призначений на посаду заступника начальника регіональної митниці в порядку переведення з Донецької митниці;
- запис 24.04.2008 - звільнений з займаної посади в порядку переведення до Східної митниці;
- запис 25.04.2008 - призначений на посаду начальника митного поста «Горлівка» в порядку переведення зі Східної митниці;
- запис 04.06.2013 - призначений на посаду начальника митного поста «Горлівка» в порядку переведення (згідно постанови КМУ № 229 від 20.03.2013 Східна митниця ДМСУ реорганізована шляхом приєднання до Східної митниці Міндоходів);
- запис 05.02.2015 - переведений на посаду заступника начальника митного поста «Краматорськ»;
- запис 12.12.2016 - переведений на посаду заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краматорськ»;
- запис 12.12.2019 - звільнений з займаної посади в порядку переведення до Азовської митниці Держмитслужби; 1
- запис 13.12.2019 - призначений на посаду заступника начальника митного поста - начальника відділу № 1 митного поста «Краматорськ» в порядку переведення з Донецької митниці ДФС;
- запис 30.06.2021 - звільнений з займаної посади в порядку переведення до Донецької митниці;
- запис 01.07.2021 - призначений на посаду заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Краматорськ» в порядку переведення з Азовської митниці Держмитслужби, шляхом укладення контракту про проходження державної служби з встановленням випробування на шість місяців;
- запис 25.07.2023 - переведений на посаду заступника начальника митного поста «Краматорськ», шляхом укладення контракту про проходження державної служби;
- запис 17.05.2024 - припинено державну службу та звільнено за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.
Відповідно до ч.18 ст.37 Закону №3723-ХІІ період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно до ст.430 Митного кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу».
Пенсійне забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, які не є посадовими особами, здійснюється на загальних підставах відповідно до законодавства України про пенсійне забезпечення.
Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє дотепер, визначено, що посадові особи Державної митної служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ.
Вказане підтверджується також положенням п.7 ч.2 ст.46 Закону України «Про державну службу» №889-VIII, згідно з яким до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
З огляду на вказане, суд критично оцінює посилання відповідача на положення п.17 ч.3 ст.3 Закону України «Про державну службу» №889-VIII, відповідно до якого дія згаданого Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом, оскільки суд в ході розгляду справи встановив, що нормами Митного кодексу України та ст.46 Закону України «Про державну службу» №889-VIII (яка є спеціальною щодо ст.3 згаданого Закону) передбачено протилежне.
Тому періоди роботи позивача в митних органах (до 01.05.2016) підлягають зарахуванню до стажу державної служби, а доводи відповідача про те, що стаж роботи в митних органах не може бути зарахований як стаж державного службовця за наявності присвоєнння персональних та спеціальних звань, є безпідставними не узгоджуються з наведеними нормами Законів та нормативно-правових актів.
Разом з тим, як уже зазначено вище, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону №3723 і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» №889, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Суд встановив, що на час звернення до із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у позивача наявний необхідний вік (понад 62 роки), страховий стаж та стаж державної служби (понад 20 років), що підтверджується записами у трудовій книжці позивача.
Отже, рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 19.06.2025 року №о/р 053130008926 про відмову у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимог зобов'язального характеру, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п.4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок №622) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.
Питання щодо порядку переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та питання призначення пенсії неодноразово було проаналізовано у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-612а14, постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №317/4184/16-а; від 17.05.2019 у справі №511/777/17; від 11.07.2019 у справі №264/6292/16-а; від 10.10.2019 у справі №520/7533/17; від 13.02.2020 у справі №263/3478/17; від 17.07.2020 у справі №335/13894/16-а, в яких суди дійшли висновку, що
- якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону (наприклад, Закону України «Про прокуратуру») та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом (наприклад, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), зазначені правовідносини слід розцінювати як нове призначення пенсії. У іншому ж випадку, якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону - Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вказані правовідносини є переведенням на пенсію в рамках одного закону.
Станом на дату виникнення спірних правовідносин позивач отримує пенсію за віком, яка їй обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, позивач має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Суд встановив, що із заявою про призначення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» до відповідача позивач звернувся 12.06.2025 року.
Таким чином, ураховуючи вимоги Порядку №622, пенсія позивачу має бути призначена саме з 12.06.2025 року, тобто з дати звернення.
Щодо позовної вимоги про нарахування та виплату пенсії державного службовця в розмірі 60 % суми заробітної плати, із врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані Донецькою митницею Державної митної служби України то суд зазначає наступне.
Пунктом 2 Порядку №622 передбачено, що згідно з п.п.10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу»: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
За змістом абз.6 п.4 Порядку №622 за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до п.5 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 (далі - Постанова №1-3) затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу».
Такими довідками є:
- про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу видано довідки від 06.06.2025 року №5 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) виданої Донецькою митницею Державної митної служби України, довідку від 06.06.2025 року №6 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не перебуває на державній службі виданої Донецькою митницею Державної митної служби України.
Форма вказаних довідок відповідає формам довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, затверджених Постановою №1-3 та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за інтенсивність праці та щомісячна премія, за останнім місцем роботи на державній службі за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією.
На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таким чином, суд дійшов висновку, що всі відображені в довідках види оплати праці - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому довідки, видані позивачу, мають братися відповідачем до уваги при призначенні та розрахунку розміру пенсії позивачу відповідно до ст.37 Закону України №3723-XII «Про державну службу».
Щодо позовної вимоги про нарахування та виплату позивачу пенсії державного службовця в розмірі 60 % суми заробітної плати, то суд зазначає, що дана позовна вимога є передчасною, оскільки відповідачем ще не приймалося рішення про переведення позивача з пенсії за віком на пенсію на державного службовця.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити, як передчасних.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення дотримані не були, що зумовило звернення позивача за своїм захистом до суду.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що позов належить задовольнити.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.2, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, буд. 106,м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49008, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.06.2025 року № о/р 053130008926 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» відповідно до заяви від 19.12.2024 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, буд. 106, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49008, код ЄДРПОУ 13486010) перевести ОСОБА_1 з 12.06.2025 року з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідки від 06.06.2025 року №5 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) виданої Донецькою митницею Державної митної служби України, довідку від 06.06.2025 року №6 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не перебуває на державній службі виданої Донецькою митницею Державної митної служби України.
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, буд. 106,м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49008, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЗ.Б.Плеханова