22 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/18673/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
У липні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся у суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області) про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії з 61% грошового забезпечення до 56% грошового забезпечення та зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії з 01 лютого 2025 року, виходячи з розрахунку 83% грошового забезпечення.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Стверджує, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон України № 2262-ХІІ). Основний розмір пенсії під час призначення визначений у розмірі 61% від розміру грошового забезпечення. Однак, під час здійснення перерахунку пенсії з 01 січня 2008 року відповідач протиправно зменшив її відсотковий розмір до 56% сум грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 13 серпня 2025 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без викликів учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.
27 серпня 2025 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії, а саме з 1 січня 2008 року, стаття 13 Закону України №2262-ХІІ не передбачала 5-процентне збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 2, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 5-процентної доплати для зазначених військовослужбовців немає.
Також відповідач заявив клопотання про залучення Міністерство соціальної політики України до участі в цій справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у задоволенні якого ухвалою суду від 16 жовтня 2025 року відмовлено.
21 та 22 жовтня 2025 року відповідач подав до суду додаткові докази по справі.
На підставі пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд установив, що позивач є ліквідатором аварії на ЧАЕС II категорії. Пенсія призначена позивачу в розмірі 61% відповідного грошового забезпечення у 11 серпня 1999 році.
З 01 січня 2008 року позивачу проведено перерахунок пенсії та зменшено відсотковий розмір до 56% грошового забезпечення.
Листом від 21 березня 2025 року №0600-0203-8/28047 позивача повідомлено про те, що відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» ст. 12), за вислугу 20 років пенсія призначається у розмірі 50 процентів грошового забезпечення, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я пенсія призначається у розмірі 55 процентів грошового забезпечення. Відповідно до пункту «в» статті 13 Закону максимальний розмір пенсії особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені, зокрема, до категорії 2 - 95 процентів. З дня прийняття на облік пенсія була обчислена відповідно до пункту «а» статті 13 Закону як особі, яка має вислугу 22 роки з урахування участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: за кожний рік вислуги понад 20 років - 55 процентів та за кожний повний рік стажу понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення в розмірі 61 % грошового забезпечення. Зазначив, що 29 квітня 2006 року були внесені зміни до статті 13 Закону та скасована дія попередньої її редакції, якою було передбачено, що особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Тому розрахунок пенсії було проведено за діючою редакцією статті 13 Закону у розмірі 56% грошового забезпечення (вислугу 22 років з урахування участі на ЧАЕС).
Уважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Предметом розгляду даної справи є, зокрема, правомірність зменшення відповідачем розміру пенсії за вислугу років позивача, як військовослужбовця, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесений до відповідної категорії 2, при її перерахунку відповідно до статті 63 Закону України № 2262-ХІІ на підставі постанов Кабінету Міністрів України на 5% відповідних сум грошового забезпечення, з якого була обчислена при призначенні його пенсія згідно зі статтею 13 цього Закону.
Відповідно до пунктів «а» та «в» частини першої статті 13 Закону України № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
29 квітня 2006 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04 квітня 2006 року № 3591-IV (далі - Закон України № 3591-IV), відповідно до якого пункт «в» частини 1 статті 13 Закону України № 2262-ХІІ викладено в новій редакції, яка не передбачає указаної 5-відсоткової доплати особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 2.
Так, перерахунок призначених відповідно до Закону України № 2262-ХІІ пенсій визначено статтею 63 цього Закону (у редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивачу), відповідно до частин 1, 3 та 4 якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням у дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Наведене в сукупності свідчить, що відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні установлюється статтею 13 Закону України № 2262-ХІІ саме на час призначення пенсії. Натомість розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку на підставі статті 63 Закону України № 2262-ХІІ, визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Суд зауважує, що складові грошового забезпечення, з яких обчислюється та перераховується пенсія, та їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Водночас відсоткове співвідношення раніше призначеної відповідно до статті 13 Закону України № 2262-ХІІ пенсії до відповідних сум грошового забезпечення є сталим, оскільки установлюється на день призначення пенсії.
Судом установлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивачу призначена пенсія з 11 серпня 1999 року за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-ХІІ, і її розмір складав 61% від грошового забезпечення, у тому числі 5% - збільшення розміру пенсії, як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесена до категорії 2.
Водночас, з 01 січня 2008 року пенсія нараховувалася та виплачувалася із розрахунку 56 % від грошового забезпечення, тобто без врахування 5%- збільшення розміру пенсії, як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесена до категорії 2, що підтверджується наданою суду копією розрахунку по пенсійній справі на 01 січня 2008 року.
Судом також установлено, що на час виникнення спірних правовідносин стаття 13 Закону України № 2262-ХІІ була чинною у редакції Закону України № 3591-IV, яка не передбачала вказаної 5-відсоткової доплати особам, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 2.
Проте застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону України № 2262-ХІІ у редакції Закону України № 3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій.
Більш того, суд наголошує, що статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.
Таким чином, при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2008 року відповідно до статті 63 Закону України № 2262-ХІІ на основі постанови Кабінету Міністрів України № 1294 у відповідача не було підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини 1 статті 13 Закону України № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Верховний Суд України у постанові від 18 червня 2014 року у справі №21-38а14 дійшов висновку про те, що оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії, а саме з 01 січня 2008 року, стаття 13 Закону України №2262-ХІІ не передбачала 10-відсоткового збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, а інша норма, яка б установлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 10-відсоткової доплати для зазначених військовослужбовців немає.
Аналогічного висновку в постановах від 08 травня 2018 року у справі № 752/17929/13-а, від 21 березня 2019 року у справі №275/383/17 та від 16 серпня 2021 року у справі № 240/5019/18 дійшов і Верховний Суд.
Натомість Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2022 року у справі №200/7786/19-а відступила від цього висновку Верховного Суду України, зазначивши, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону України № 2262-ХІІ на основі Постанов № 103 і 704 немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини 1 статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 та у постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 620/9370/21.
Зважаючи на встановлені судом обставини, а також ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 200/7786/19-а, Верховного Суду у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 620/9370/21, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За відсутності документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії до 56% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 лютого 2025 року виходячи з розрахунку 61% грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.О. Окис
22.10.25