22 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/24449/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою, у якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фону в Харківській області № 064250009865 від 14 листопада 2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» з 08 листопада 2024 року.
В обґрунтування позову зазначає, що станом на 01.01.1993 ним підтверджено період постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення 3 роки, а в зоні посиленого радіологічного контролю - 4 роки, що також підтверджується відповідним посвідченням громадянина, який потерпів від ЧАЕС, тому він має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. Натомість відповідачем прийнято спірне рішення, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» у зв'язку із відсутністю періоду проживання (роботи) станом на 01.01.1993 в 3 або 4 зонах. Позивач зазначає, що оскільки законом прямо не заборонено сумування проживання в різних зонах радіоактивного забруднення та 3 зона є більш забрудненою, ніж 4, тому просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області прийнято рішення від 14.11.2024 № 064250009865 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796, оскільки не підтверджено факт постійного проживання (роботи) у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше 3 років та у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років. Не зараховано період навчання з 02.01.1990 по 30.06.1990 в м. Коростень, який не входить до зони посиленого радіологічного контролю; період проходження військової служби з 23.11.1987 по 02.12.1989; період роботи з 22.06.1992 по 31.03.1993 в Коростенському райпотребсоюзі м.Коростень, який не входить до зони посиленого радіологічного контролю. Таким чином, підтверджений період проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить 3 роки 7 місяців 17 днів; в зоні у зоні гарантованого добровільного відселення - 0 років, 0 місяців, 0 днів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1 від 06.10.1993 позивач має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3).
Досягнувши віку 55 років, позивач 07.11.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За принципом екстериторіальності заяву розглянуто структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення від 14.11.2024 № 064250009865 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796, у зв'язку із відсутністю періоду проживання (роботи) станом на 01.01.1993 в 3 або 4 зонах.
Про зміст вказаного рішення було повідомлено позивачу листом ГУПФУ в Житомирській області від 22.11.2024.
Позивач не погоджується з таким рішенням, тому звернувся до суду.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).
Згідно з частиною 1 статті 55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) визначені у статті 56 Закону №796-XII, згідно з частиною другою якої право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.
Частиною 2 статті 55 Закону №796-ХІІ передбачено, зокрема, що:
- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - 02 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років;
- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років зменшення віку передбачено 3 роки* та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років .
*Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Отже, з аналізу наведеного слідує, що основною умовою для призначення пенсії за віком згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є наявність підтвердженого факту проживання або роботи особи у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років станом на 1 січня 1993 року, у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше 3 років. При цьому початкова величина зниження пенсійного віку на 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Щодо періоду проживання в зоні посиленого радіологічного контролю (4 зона), період проживання (роботи) позивача у цій зоні станом на 01.01.1993 становить 3 роки 7 місяців 17 днів.
Позивач, заперечуючи проти прийнятого рішення, вказує на те, що факт проживання у зоні підтверджується посвідченням потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи та наданими довідками про періоди проживання у зоні гарантованого добровільного відселення та посиленого радіологічного контролю.
Суд не погоджується з такими доводами позивача, та водночас, погоджується з доводами відповідача, з огляду на таке.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058-ІV", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі- Порядок №22-1).
Пунктом 4.7 розділу ІV цього Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи: документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
За змістом статті 15 Закону №796-XII підставою для визначення статусу особи як потерпілої від Чорнобильської катастрофи, яка проживає на забрудненій території, є довідка про період проживання на цій території, яка видається органом місцевого самоврядування.
Таким чином, факт проживання особи на території зони посиленого радіологічного контролю засвідчується, зокрема, різного виду довідками. При цьому, відповідні докази подаються особою до заяви про призначення пенсії, розглядаючи які орган Пенсійного фонду вирішує питання права особи на пенсію.
На виконання положень Закону № 1058-ІV постановою Правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).
Абзацом 2 підпункту 7 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку. Для потерпілих від Чорнобильської катастрофи такими документами є:
документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями;
посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності).
Таким чином, підставою для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні радіаційного забруднення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 572/245/17 та від 17 червня 2020 року у справі № 572/456/17.
Крім того, у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 556/1172/17, від 11 березня 2024 року у справі № 500/2422/23, від 19 вересня 2024 року у справі № 460/23707/22, від 02 жовтня 2024 року у справі № 500/551/23 Верховний Суд також зазначив про те, що виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов'язує із фактом фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв'язку з постійним проживанням, або у зв'язку з роботою в такій місцевості. При цьому зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.
До заяви про призначення пенсії позивачем було надано:
- довідку від 07.11.2024 №2845, видану відділом реєстрації місця проживання Коростенської міської ради, згідно якої період проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення (3 зона) не прослідковується;
- довідку Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області №232/05-24 від 02.07.2024, згідно якої позивач був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 з 26.04.1986 по 30.01.1993, яке відносилося до зони посиленого радіологічного контролю (4 зона) до 31.12.2014.
Разом з тим, до періоду проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю не зараховано:
- період навчання позивача в Коростенському середньому професійно - технічному училищі № 16 з 02.01.1990 по 30.06.1990 згідно диплому НОМЕР_2 , оскільки м.Коростень не входить до зони посиленого радіологічного контролю;
- період проходження військової служби з 23.11.1987 по 02.12.1989, оскільки відсутні дані про місце дислокації військової частини;
- період роботи з 22.06.1992 по 31.03.1993 в Коростенському райпотребсоюзі м.Коростень, оскільки м.Коростень не входить до зони посиленого радіологічного контролю.
Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 12.11.2024 у справі №460/19947/23, направляючи справу на новий розгляд, у зв'язку передчасністю висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, який ґрунтується на наявності у позивача посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, висловив правову позицію, що оскільки військова служба та навчання зазвичай є тривалими періодами, протягом яких особа постійно перебуває (проживає) в певному місці, такі періоди можуть бути прирівняні до постійного проживання або роботи в зоні радіаційного забруднення і враховані під час призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, лише за умови, що останні безпосередньо проходили в забрудненій зоні і зазначене буде підтверджено відповідними документами, які однозначно вказують на місцезнаходження позивача у радіоактивній зоні протягом відповідного періоду (довідка з гуртожитку навчального закладу, в якому проживав позивач під час навчання; військовий квиток, довідка з військової частини про її місце дислокації або інші документи, з яких вбачається інформація про місце розташування військової частини).
Як зазначалося вище, АДРЕСА_1 , де позивач навчався на денній формі з 23.11.1987 по 02.12.1989, не належить до зони посиленого радіологічного контролю, а періодичні приїзди на вихідні, канікули чи відпустки додому у період навчання чи роботи не є підтвердження факту постійного проживання у відповідній зоні.
Також позивачем не надано доказів, що військова частина, де він проходив строкову військову службу з 28.06.1988 по 28.08.1989, знаходилася у зоні гарантованого добровільного відселення або у зоні посиленого радіологічного контролю.
Відтак, вказані періоди навчання та військової служби не враховуються в період постійного проживання в зоні забруднення, оскільки норма статті 55 Закону чітко передбачає постійне проживання/працю у відповідній зоні тощо.
Судом не заперечується твердження позивача, що посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи підтверджує особливий статус. Більше того, вказаним Законом №796-ХІІ підтверджується, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії.
Однак, користування пільгами, визначеними Законом, та наявність лише посвідчення відповідної категорії не є безумовною підставою для призначення пенсії зі зниження віку, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Верховний Суд у постанові від 17 червня 2020 року справі №572/456/17, виходячи з того, що підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні радіоактивного забруднення, наголосив, що під час розгляду справи щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ потрібно перевірити, чи постійно проживав або постійно працював позивач у зоні гарантованого добровільного відселення.
Суд зауважує, що відповідно до наведених вище положень законодавства, підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у відповідній зоні.
Враховуючи викладене, позивачем не підтверджено період постійного проживання станом на 01.01.1993 не менше 3-х років у зоні гарантованого добровільного відселення. Також не підтверджено проживання у зоні посиленого радіоактивного забруднення станом на 01.01.1993 не менше 4 років, з огляду на що позивач не має права на зниження пенсійного віку.
При цьому, суд зазначає, що сумування періодів проживання в різних зонах радіоактивного забруднення вказаним Законом не передбачено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у позивача відсутні умови, які є необхідними для прийняття відповідачем рішення про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, а відтак відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно рішення від 14.11.2024 № 064250009865, діяло в межах повноважень та в спосіб, передбачений законом, а тому позов є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат слід зазначити, що оскільки у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, такі витрати відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 242-246, 295 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 підїзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, РНОКПП/ЄДРПОУ: 14099344) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
22.10.25