22 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/25657/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 09.10.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 2 частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу періоди роботи в СТОВ «Україна» за 1992-1994 роки та 1995-2001 роки згідно уточнюючих довідок № 234, № 235, № 236 від 06.06.2022, виданих Комунальною установою «Трудовий архів» Ємільчинської селищної ради та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.10.2024 (дати подачі заяви про призначення пенсії).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що набула право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим звернулася 01.10.2024 з відповідною заявою до ГУ ПФУ в Житомирській області. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та рішенням від 09.10.2024 безпідставно відмовлено в реалізації вказаного права. На думку ГУ ПФУ у Вінницькій області, у позивача відсутній необхідний страховий стаж 25 років, оскільки до страхового стажу не зараховано періоди роботи за 1992-1994 роки та 1995-2001 роки в СТОВ "Україна" згідно уточнюючих довідок №234, №235, №236 від 06.06.2022, виданих Комунальною установою "Трудовий архів" Ємільчинської селищної ради, оскільки ці довідки потребують додаткової перевірки.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
ГУ ПФУ в Житомирській області подало відзив на позовну заяву, у якому, заперечуючи проти задоволення позову, зазначило, що ГУ ПФУ у Вінницькій області прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років. Згідно поданих документів та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб, страховий стаж позивачки складає 22 роки 09 місяців 26 днів.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 1992 по 1994 роки в СТОВ «Україна», з 1995 по 2001р. в СТОВ «Україна», оскільки дані періоди роботи не підтверджені трудовою книжкою. В архівних довідках «Трудового архіву» Ємільчинської селищної ради Житомирської області від 06.06.2022 №№234, 235, 236 не зазначено повністю по батькові, що не відповідає паспортним даним заявниці, тому належність даної довідки заявниці відповідно до пункту 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 визначити не можливо. Дані періоди можливо зарахувати після акту зустрічної перевірки. Тривалість проживання в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 склала 6 років 8 місяців 6 днів, загальна тривалість проживання 28 років 8 місяців 6 днів, що, за умови наявності страхового стажу 25 років, є достатнім для призначення пенсії відповідно до п. 2 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Від ГУ ПФУ у Вінницькій області також надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову з підстав, аналогічних у відзиві ГУ ПФУ в Житомирській області.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 01.10.2024 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України Житомирській області із заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до принципу екстериторіальності, заяву позивача від 01.10.2024 розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 09.10.2024 № 064050005762 про відмову у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.
Зі змісту рішення вбачається, що до страхового стажу позивачки не зараховано періоди роботи з 1992-1994 роки в СТОВ «Україна», з 1995-2001р. в СТОВ «Україна», оскільки дані періоди роботи не підтверджені трудовою книжкою, в архівних довідках «Трудового архіву» Ємільчинської селищної ради Житомирської області від 06.06.2022 №234, 235, 236 не зазначено повністю по-батькові, що не відповідає паспортним даним заявниці, тому належність даної довідки заявниці відповідно до пункту 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, визначити неможливо. Дані періоди можливо зарахувати після акту зустрічної перевірки.
Тривалість проживання в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 р. склала 6 років 8 місяців 6 днів, загальна тривалість проживання 28 років 8 місяців 6 днів.
Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивач звернулась з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 55 Закону Законом України № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон № 796-ХІІ) визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Приписами пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-ХІІ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років (абзац 5).
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Аналіз статті 55 Закону № 796-ХІІ свідчить, що обов'язковими умовами наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі абзацу 5 частини другої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є факт проживання та (або) праця такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, але не більше 5 років; а також не менше 15 років страхового стажу.
Частинами третьою, четвертою статті 15 Закону № 796-ХІІ встановлено, що підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Єдиним документом, який підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи.
Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відсеення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах 27.02.2018 у справ №344/9789/17, від 31.07.2018 у справі №751/2050/17, від 22.01.2019 у справі №129/1535/17, від 21.11.2019 у справі №572/47/17, та у силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, враховується судом у спірних правовідносинах.
У ОСОБА_1 наявне посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю серії НОМЕР_1 від 01.04.2011 (категорія 4), видане Житомирською облдержадміністрацією.
Відповідачі підтверджують, що позивачка відповідає умові постійного проживання у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років, що є достатнім для призначення пенсії відповідно до п. 2 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Щодо незарахування до страхового стажу позивачки періодів роботи з 1992-1994 роки, з 1995-2001 роки в СТОВ «Україна», оскільки вони не підтверджені трудовою книжкою та по батькові в архівних довідках не співпадає з паспортними даними, суд зазначає таке.
За правилами статті 48 Кодексу законів про працю України та статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Тобто, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами тільки у випадках відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (Порядок № 637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами виникає виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.
Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 по справі № 235/805/17, від 06.12.2019 по справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 по справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі № 242/2536/16-а.
Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача НОМЕР_2 від 04.04.2017 відсутні записи про періоди роботи в СТОВ "Україна".
Натомість ОСОБА_1 надала архівні довідки "Трудового архіву" Ємільчинської селищної ради Житомирської області від 06.06.2022 №№ 234, 235, 236, у яких зазначено, що на підставі книг обліку розрахунків по оплаті праці по СТОВ "Україна" с.Бараши Ємільчинського району Житомирської області по особовому рахунку ОСОБА_1 (так в документах) за 1995 р., ОСОБА_2 (так в документах) - за 1997 р., ОСОБА_3 (так в документах) - за 1996р., 1998 р., 2000 р., 2002-2003 р., ОСОБА_1 (так в документах) - за 2001р., у які внесені нарахована заробітна плата і нараховані людино-дні за спірний період.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17.
Також Верховним Судом у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладена правова позиція, відповідно до якої працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/ призначення пенсії.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, не зарахування стажу роботи позивачки відповідачем з підстав не відповідності її по батькові, вказаного в архівній довідці, не може бути підставою у не зарахуванні відповідного стажу, оскільки спірний період її роботи підтверджений архівними довідками, які підтверджують стаж позивачки, а також те, що позивачка як працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, зокрема під час складання архівних довідок.
Тому дії відповідача щодо відмови у зарахуванні позивачу страхового стажу є протиправними.
Як наслідок, рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 09.10.2024 № 064050005762 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку є, на думку суду, протиправним та підлягає скасуванню.
Слід також зазначити, що в матеріалах справи наявні акти від 29.10.2024 перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії, виданих ОСОБА_1 Комунальної установою "Трудовий архів" Ємільчинської селищної ради №0600-1004-1/5598 та №0600-1004-1/5599, тому суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2024 та прийняти рішення з урахуванням вказаних актів і висновків суду.
Приймаючи таке рішенння суд зауважує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії має вчинити саме той територіальний орган Пенсійного фонду України, що був визначений за принципом екстериторіальності як орган, що вирішував питання про призначення пенсії, тобто в даному випадку - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Покладення такого обов'язку на цього відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ в Житомирській області слід відмовити, з огляду на що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, тож, керуючись статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи результат вирішення спору щодо часткового задоволення позовних вимог, суд присуджує позивачу 605,60 грн понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003, ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, ЄДРПОУ 13322403) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 09.10.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 2 частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2024 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 2 частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області 605,60 грн понесених витрат з оплати судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
22.10.25