(про встановлення нового строку подання звіту)
23 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/32053/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Капинос О.В., розглянувши питання про встановлення нового строку подання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов"язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.03.2024 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, з урахуванням індексації, враховуючи раніше виплачені суми.
До суду, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 03.09.2025 зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.03.2024 протягом одного місяця з дня отримання копії ухвали.
13.10.2025 позивач подав до суду заяву про накладення штрафу на командира військової частини НОМЕР_1 за невиконання судового рішення.
17.10.2025 до суду надійшла заява від представника відповідача, у якій він повідомив, що військовою частиною НОМЕР_1 було проведено розрахунок коштів та подано заявку на фінансування начальнику забезпечувального фінансового органу для виконання рішень судів . Разом з тим, у зв'язку з відсутністю фінансування, військова частина НОМЕР_1 з незалежних від військової частини обставин не має можливості станом на сьогоднішній день виконати рішення суду. При цьому, військовою частиною НОМЕР_1 здійснюються усі можливі заходи з метою виконання рішення суду, проте відсутність фінансування військової частини НОМЕР_1 зумовлена існуванням об'єктивних причин, незалежних від військової частини, що унеможливлюють своєчасне виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду .
20.10.2025 відповідачем подано заяву, у якій він просить заяву від 17.10.2025 вважати звітом про виконання судового рішення. Також просить визнати поважними причини пропуску строку на подання звіту , прийняти його та встановити новий строк для подання звіту.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання звіту зазначає, що згідно бойових розпоряджень Вищого командування ще з листопада 2024 року (без повернення до пункту постійної дислокації) військова частина НОМЕР_1 перемістилась до району виконання бойових (спеціальних) завдань та здійснює постійні переміщення між напрямками ведення бойових дій (в залежності від поставлених завдань) внаслідок чого зазначені переміщення здійснюються також представником військової частини НОМЕР_1 - помічником командира військової частини з правової роботи. У зв'язку з постійними переміщеннями штабу військової частини НОМЕР_1 (у тому числі помічника командира з правової роботи), виконанням бойових (спеціальних) завдань в районах ведення бойових дій, особливостями логістичного забезпечення та доставки виготовлених фінансово-економічною службою довідок, заявок, розрахунків на підпис командиру в район виконання бойових (спеціальних) завдань, проведенням станом на сьогоднішній день у військовій частині НОМЕР_1 внутрішнього аудиту 3 територіальним управлінням внутрішнього аудиту, військова частина НОМЕР_1 просить суд визнати причини пропуску процесуального строку на подання звіту про виконання судового рішення поважними та поновити такий строк.
Оцінивши викладені у заяві доводи, обґрунтування, надані на підтвердження їх докази, враховуючи введений в країні воєнний стан та те, що військова частина НОМЕР_1 входить до структури Збройних Сил України і в умовах воєнного стану в Україні задіяна до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, суд вважає з можливе визнати поважними причини пропуску строку на подання звіту та поновити його.
Заяву подану 17.10.2025 суд розглядає як звіт про виконання судового рішення від 08.03.2024, оскільки така повністю відповідає вимогам статті 382-2 КАСУ.
У відповідності до ст.382-2 КАСУ розгляд звіту здійснюється у порядку письмового провадження без виклику сторін.
Вирішуючи питання наявності підстав для прийняття звіту про виконання судового рішення у даній справі та накладення на командира військової частини штрафу , суд виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Положеннями статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з положеннями частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 11 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
За приписами частини 10 статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Аналіз викладених норм процесуального закону свідчить, що підставами для відмови у прийнятті звіту є:
- не наведення суб'єктом владних повноважень обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення,
- недостатність заходів, які вживаються ним для виконання судового рішення, для своєчасного та повного виконання судового рішення;
- подання звіту без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 КАС України.
У свою чергу відмова у прийнятті звіту є підставою для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також неподання звіту у строк, встановлений судом, або подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, має наслідком накладення на керівника суб'єкта владних повноважень такого штрафу.
Як вбачається з наданих відповідачем доказів, військовою частиною НОМЕР_1 було проведено розрахунок коштів на виконання судового рішення, що підтверджується довідкою від 27.05.2025 №1/188 та подано заявку від 06.09.2025 на фінансування начальнику забезпечувального фінансового органу для виконання рішень судів .
Тобто, нарахування коштів на виконання судового рішення відповідачем проведено.
Разом з тим, як зазначає представник відповідача, у зв'язку з відсутністю фінансування, військова частина НОМЕР_1 з незалежних від військової частини обставин не має можливості станом на сьогоднішній день виконати рішення суду. Станом на сьогоднішній день до військової частини НОМЕР_1 не надійшли кошти відповідно до поданої заявки на фінансування.
На підтвердження відсутності фінансування надано лист військової частини НОМЕР_2 (Вище командування) № 117/28772 від 25.10.2024, в якому зазначено, що відповідно до наданих заявок фінансування на виконання судових рішень не надходило.
Також, відповідно до листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України № 220/13/9088 від 04.11.2024 повідомлено, що у Міністерстві оборони України триває робота щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки", оскільки виділені асигнування на 2024 рік вичерпано. Після збільшення бюджетних асигнувань Міністерству оборони України будуть відкриті відповідні бюджетні призначення для повного забезпечення потреби, відповідно до наданих заявок.
В свою чергу, військовою частиною НОМЕР_2 (вищим командуванням, розпорядником коштів другого рівня) було надіслано лист № 117/8410 від 26.03.2025 Директору Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України на підставі поданих військовими частинами Десантно-штурмових військ ЗСУ (у тому числі військовою частиною НОМЕР_1 ) заявок на виділення коштів для виконання судових рішень що набрали законної сили з проханням виділити ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідний фінансовий ресурс за КПКВ 2101020/1/2/1, КЕКВ 2800 згідно з поданими заявками.
Листом № 220/13/24832 від 09.09.2025 Департаментом соціального забезпечення МОУ повідомлено, що фінансування виконання судових рішень здійснюється виключно в межах наявних бюджетних призначень, і через обмеженість фінансового ресурсу у 2024 році було профінансовано лише 30 % потреб; станом на 01.09.2025 заборгованість за КЕКВ 2800 становить 1,8 млрд грн. Міноборони поінформувало профільні комітети ВРУ, РНБО та КМУ про дефіцит коштів і неодноразово зверталося до Мінфіну щодо перерозподілу асигнувань, а виконання судових рішень організовано відповідно до законодавства і здійснюється по мірі надходження фінансування.
Враховуючи надані докази суд дійшов висновку, що відповідачем судове рішення у даній справі виконано частково, адже нею вчинено дії для виконання судового рішення, оскільки в добровільному порядку здійснено нарахування коштів та сформовано розрахунок потреби у коштах, однак виплату на момент подання звіту не здійснено, у зв"язку з відсутністю фінансування.
Відповідно до частини 11 статті 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
За таких обставин, суд приймає звіт військової частини НОМЕР_1 , але оскільки судове рішення залишається не повністю виконаним, керуючись частиною 11 статті 382-3 КАС України, вважає за необхідним встановити новий строк для подання звіту щодо виконання судового рішення.
Щодо накладення штрафу на командира військової частини за неподання у встановлений судом строк звіту, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.10 ст.382-3 КАСУ у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи, що судом визнано поважними причини пропуску строку на подання звіту про виконання судового рішення у даній справі, поновлено такий строк та прийнято звіт, суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення на командира військової частини НОМЕР_1 штрафу та як наслідок, направлення ухвали про накладення штрафу до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м.Хмельницькому для внесення відомостей щодо умисного невиконання рішення суду.
Керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні заяви позивача про накладення штрафу на командира військової частини НОМЕР_1 за неподання звіту про виконання судового рішення у справі відмовити.
Прийняти звіт, поданий відповідачем 17.10.2025, про виконання судового рішення від 08.03.2024 у справі №240/32053/23.
Встановити відповідачу новий строк подання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №240/32053/23 протягом 30-ти днів з дня отримання ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Капинос