23 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/12325/25
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» щодо здійснення, у період з 29.01.2020 до 04.10.2022, нарахування ОСОБА_1 розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових видів грошового забезпечення, з використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2018 року, для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок усіх виплачених складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 29.01.2020 до 04.10.2022, шляхом визначення нового розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням вже виплачених сум та виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 04.10.2022.
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму перерахованого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати перерахованого грошового забезпечення.
- визнати протиправними дії Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» щодо не проведення нарахування та виплати у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, а за період з 01 березня 2018 року по 04 жовтня 2022 року з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січня 2008 року.
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.10.2022, виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн., із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації.
- визнати протиправними дії Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 до 31.05.2022.
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, яка передбачена постановою Кабінетом Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 до 31.05.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за час затримки виплати за період з 01.03.2022 по день фактичної виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач не виплачував позивачу грошове забезпечення за вказані періоди в належному розмірі
Ухвалою судді від 06.05.20258 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач не подав відзив на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками, позивач проходив з 01.01.2016 по 04.10.2022 службу в Державній установі "Райківська виправна колонія (№73)"; відповідач позивачу не виплатив індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та виплатив індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 04.10.2022 без врахування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 із застосуванням для її обчислення невірного базового місяця; в період з 29.01.2020 по 04.10.2022 відповідач нараховував та виплачував йому у вказаний період грошове забезпечення виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на 1762 гривні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Відповідно до довідки відповідача (а.с. 31), позивачу за період лютий - травень 2022 року нараховано 22475,44 грн додаткової винагороди.
Не погоджуючись з розміром отриманого грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо індексації грошового забезпечення.
Частинами 1-4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
При цьому, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Абзацом 2 частини 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Згідно з статтею 2 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина; індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації визначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка+.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Проаналізувавши вказані норми, суд прийшов до висновку, що місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови № 1294.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі Постанова №1013) Пунктом 1 вказаної постанови передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.
Судом встановлено, що зміна посадових окладів з урахуванням періоду проходження військової служби позивача відбулась 01.01.2008 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294. Надалі розмір посадового окладу було змінено 01.03.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Відтак, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з лютого 2008 року.
Базовим місяцем вважається місяць, в якому підвищена тарифна ставка (посадовий оклад) військовослужбовця за посадою, яку він займає. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яке вперше відбулось у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007, місяці, у якому відбулося збільшення розміру посадового окладу штату. При цьому, загальна сума збільшення грошового забезпечення перевищила суму індексації нараховану в цьому місяці і відповідно до абзаців 1 і 2, пункту 5 Порядку № 1078 січень 2008 року став базовим місяцем для нарахування індексації заробітної плати позивача.
В такому порядку, нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця, яке відбулося у березні 2018 року.
Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008 року, в якому постановою № 1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, а не інший базовий місяць.
За таких обставин відповідач, з метою захисту прав та інтересів позивача, належить зобов'язати відповідача нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця січень 2008 року.
Щодо позовної вимоги про нарахування та виплату індексацію з 01.03.2018 року по 04.10.2022, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Питання врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, досліджувалось Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.07.2023 у справі № 240/23550/21.
У вказаних постановах Верховний Суд зауважив, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Також дійшов висновку, що системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Буквальний спосіб тлумачення норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у березні 2018 року складав 1762 грн.
За змістом листа Міністерства соціальної політики України від 28.09.2021 №5211/0/290-21/51 та виходячи із розмірів індексів споживчих цін за період 01.02.2018 до 01.03.2018, величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, порівняно із місяцем попереднього підвищення доходу (січень 2008 року), складає 253,3%.
Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становить 4463,15 грн (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Як було встановлено з матеріалів справи, грошове забезпечення позивача (оклад, звання, вислуга) у лютому 2018 року становило 1434,58 грн., а у березні 2018 року - 5211,00 грн (а.с.18)
Оскільки підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) у зв'язку із підвищенням на законодавчому рівні посадових окладів у березні 2018 року військовослужбовцям згідно постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 відбулося на 3776,42 грн., то наявні підстави для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці у розмірі 686,73 грн (4463,15 грн - 3776,42 грн) щомісячно, починаючи з 01.03.2018 по 03.05.2019 включно.
Враховуючи, що в позовних вимогах позивач просить обчислити щомісячний розмір індексації 4463,15 грн, суд частково задовольняє позовні вимоги щодо індексації грошового забезпечення.
Щодо обрахування посадових окладів.
За приписами частини 2 статті 9 цього Закону N 2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Як зазначено в частині 4 статті 9 цього Закону N 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Саме у відповідності до вказаних положень закону була прийнята постанова КМ України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - постанова N 704), яка передбачала з 01.03.2018 року збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
Суть спору між сторонами зведена виключно до правомірності застосування Відповідачем положень постанови N 704 при визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальними) званням позивача і, як наслідок, інших складових грошового забезпечення.
Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В первинній редакції постанови N 704 пункт 4 був викладений в наступній редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14."
Однак, вказаний пункт постанови N 704 був змінений і викладений в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. N 103, що набрав чинності з 01.03.2018:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14."
Внесеними змінами була виключена вимога що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу повинні бути не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Не відображення таких змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. N 103, в п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 постанови N 704 є виключно технічним недоліком і не може впливати на визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
З 20.05.2023 діє наступна редакція пункту 4 постанови N 704:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
За змістом пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року N 1774-VIII мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 N 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
За приписами частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Враховуючи наведене, з урахуванням частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 постанови N 704 у спірних правовідносинах не належить застосовувати, як такі, що не відповідають вимогам Закону N 1774-VIII та Закону N 2629-VIII.
Разом з тим суд враховує, що з набранням чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 про визнання протиправним та скасування п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відновлено чинність пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в первинній редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт, в тому числі постанова КМ України, втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Тобто, з 29.01.2020 по 19.05.2023 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить на 1 січня 2018 року - 1762 гривень, на 1 січня 2020 року - 2102 гривні, на 1 січня 2021 року - 2270 гривень; на 1 січня 2022 року - 2481 гривень, на 01 січня 2023 року - 2684 гривень.
Оскільки з 01 січня 2020 року збільшено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то в розумінні чинного п.4 постанови N 704 це призводить до збільшення з 29.01.2020 року розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та, як наслідок, інших складових грошового забезпечення, що вираховуються від розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Зазначене свідчить, що з 29.01.2020 року збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня відповідного року) призводить до збільшення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, що слугує підставою для перерахунку такого грошового забезпечення за вказаний період, тобто відповідач при обрахуванні позивачу в періоди з 29.01.2020 по 04.10.2022 грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, вчиняв протиправно.
Тобто відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 04.10.2022, виходячи з розмірів посадового окладу, розмірів окладу за військовим званням, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, 2102 гривень (за період з 29.01.2020 по 31.12.2020), 2270 гривень (за період з 01.01.2021 по 31.12.2021), 2481 гривень (за період з 01.01.2022 по 04.10.2022) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 8, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Таким чином, позов підлягає задоволенню для захисту прав та інтересів позивача відповідача належить зобов'язати здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 04.10.2022, виходячи з розмірів посадовому окладу та розмірів окладу за військовим званням, які повинні обчислюватись шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 гривень (за період з 29.01.2020 по 31.12.2020), 2270 гривень (за період з 01.01.2021 по 31.12.2021), 2481 гривень (за період з 01.01.2022 по 04.10.2022) гривень на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 8, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Щодо нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн.
24.02.2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 року строком на 30 діб.
14.03.2022 року Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 воєнний стан на території України продовжено з 26.03.2022 року строком на 30 діб.
18.04.2022 року Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №259/2022 воєнний стан на території України продовжено з 25.04.2022 року строком на 30 діб.
17.05.2022 року Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №341/2022 воєнний стан на території України продовжено з 25.05.2022 року строком на 90 діб.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06.03.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми є-Підтримка» затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, на якій може надаватися допомога в рамках Програми є-Підтримка, до яких, в тому числі відносилася і Житомирська область.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова № 168 від 28.02.2022 (далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої (в первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
У подальшому до пункту 1 вказаної постанови вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 217, від 22 березня 2022 року №350, від 01 квітня 2022 року № 400, при цьому вказані зміни застосовувались з 24 лютого 2022 року, а розмір додаткової винагороди залишався незмінним 30000 гривень щомісячно та 100000 гривень особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 (далі - Постанова № 217) внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», виключивши в абзаці першому слова «(крім військовослужбовців строкової служби)». Згідно з п.2 вказаної постанови така набрала чинності з дня її опублікування та підлягала застосуванню з 24 лютого 2022 року.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 (далі - Постанова №350) внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», зокрема доповнено абзац перший після слів «та поліцейським» словами «,а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка». Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та підлягала застосуванню з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022 (далі - Постанова №754) внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в абзаці першому слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «є-Підтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)». Така постанова набирала чинності з дня її опублікування та підлягала застосоуванню з 1 червня 2022 року (п.2).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022 (далі - Постанова №793) внесені наступні зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»:
«У пункті 1:
1) в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць». Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Таким чином, лише 01.07.2022 постановою Кабінету Міністрів України №754 (далі Постанова №754) внесено зміни до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, а саме в абзаці першому:… після слова "щомісячно" доповнено словами "(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)".
Тобто, Постанова №754 про внесення змін стосовно пропорційної виплати додаткової винагороди особам, що несуть службу в установах кримінально-виконавчої служби застосовується з 01.06.2022.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивач до 01.06.2022 мав право на отримання щомісячної додаткової виплати в розмірі 30000 грн., а посилання відповідача на лист Міністерства юстиції України суд відхиляє, оскільки роз'яснення Мін'юсту мають рекомендаційний характер.
Суд вважає, що з 01.06.2022 позивач мав право на виплату такої винагороди, вже пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, тобто з урахуванням Постанови № 754.
З огляду на викладене, на думку суду, порушені права позивача підлягають поновленню, шляхом зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168 за період з 24.02.2022 до 31.05.2022 із розрахунку 30000 грн на місяць, з врахуванням фактично виплачених сум.
Щодо компенсації втрати частини доходів.
Щодо вимоги нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів.
Згідно ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Тобто відповідач зобов'язаний виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у тому ж місяці, в якому буде виплачена заборгованість (індексація грошового забезпечення).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу відповідачем на момент звернення до суду з позовом індексація грошового забезпечення із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) не виплачувалась, у зв'язку із чим відповідач і не повинен був нараховувати та виплачувати компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати такої індексації.
Таким чином, враховуючи, що на момент звернення до суду з позовом права позивача на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексація грошового забезпечення відповідачем порушені не були, суд вважає, що позов в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є необґрунтований та задоволенню не підлягає, оскільки відсутні протиправні дії відповідача щодо виплати вказаної компенсації позивачу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.07.2025 у справі № 360/152/24.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 262-268 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" (с. Райки, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13333, номер 08563352) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)", яка полягає в нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2016 року.
Зобов'язати Державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 04.10.2022 року.
Зобов'язати Державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 04.10.2022 року, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, обчисливши щомісячний розмір індексації 686,73 грн як різницю між сумою індексації, обчисленою в березні 2018 року із застосуванням індексів споживчих цін що відповідають місяцю підвищення посадового окладу січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року.
Визнати протиправною дії Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" щодо обрахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 04.10.2022, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Зобов'язати Державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, на отримання яких він мав право у вказаний період) шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 гривень (за період з 29.01.2020 по 31.12.2020), 2270 гривень (за період з 01.01.2021 по 31.12.2021), 2481 гривень (за період з 01.01.2022 по 04.10.2022) гривень на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 8, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, із розрахунку 30000 грн на місяць.
Зобов'язати Державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, із розрахунку 30000 грн на місяць, з врахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк