Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 жовтня 2025 року Справа№826/18233/15
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження у режимі відеоконференції
за участі секретаря судового засідання - Гуменного М.А.,
представниці позивача -
представниці відповідача -
адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Укрнафта" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03.04.2015 № 1632-25, -
26.08.2015 Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2015 № 0021461503, від 16.06.2015 № 0020251503, від 16.06.2015 № 0020261503 та податкової вимоги від 03.04.2015 № 1632-25.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що спірна податкова вимога є протиправною та суперечить приписам законодавства, оскільки Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" як відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору № 999/97 «Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи від 24.12.1997» не є платником податку на прибуток підприємств за 2014 рік. Відтак, за позивачем не можуть обліковуватися ані податкові зобов'язання з цього виду податку, ані податковий борг. А податкові повідомлення-рішення від 02.07.2015 № 0021461503 та від 16.06.2015 № 0020251503, № 0020261503 прийняті із застосуванням штрафів за прострочку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 79, 1997 та 5047 календарних днів (відповідно), що є порушенням вимог статті 114 Податкового кодексу України. Крім того, позивач зазначив, що контролюючий орган, який застосував штрафні фінансові санкції та нарахував пеню, починаючи з 12 березня 2015 року, яка в тому числі зазначена у податковій вимозі, здійснив такий розрахунок всупереч нормам Податкового кодексу України, що діяли на дату такого розрахунку.
Враховуючи вищевикладене, представник Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2015 № 0021461503, від 16.06.2015 № 0020251503, від 16.06.2015 № 0020261503, податкову вимогу від 03.04.2015 № 1632-25.
В подальшому представник позивача подав заяву від 22.12.2020 № 01/01/07-1216 "Про відмову від позову частково", яку судом було задоволено та закрито провадження у адміністративній справі № 826/18233/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Головного управління ДПС у Полтавській області в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2015 № 0021461503, від 16.06.2015 № 0020251503, від 16.06.2016 № 0020261503, від 29.07.2015 № 0023131503, від 18.09.2015 № 0025981503.
Відповідач позов не визнав. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначив, що станом на 03.04.2015 в інтегрованій картці позивача рахувався податковий борг на загальну суму 47 384 408, 92 грн, який виник: згідно з податковою декларацією про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи № 9081354896 від 02.03.2015 в сумі 47 289 125, 32 грн, а також нарахованої пені на загальну суму 95 283, 60 грн. Відповідач зазначає, що сума податкового боргу є узгодженою, адже позивач звертався до контролюючого органу із заявою про розстрочення грошового зобов'язання. Щодо нарахування пені, відповідач зазначає, що з урахуванням граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток (11.03.2015), починаючи з 12.03.2015 та закінчуючи днем зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів пеня нарахована в автоматичному режимі. Враховуючи вищевикладене, просив відмовити у задоволенні позову.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року, в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" відмовлено повністю.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 21 липня 2020 року у справі № 826/18233/15 (провадження № К/9901/27345/18) замінив відповідача у справі - Державну податкову інспекцію у місті Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області правонаступником Головним управлінням ДПС у Полтавській області. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнив частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року скасував, а справу направив на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2020 року заяву представника Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" Карташова В.В. від 22.12.2020 № 01/01/07-1216 "Про відмову від позову частково" задоволено; прийнято відмову Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" від позову в частині позовних вимог. Провадження у адміністративній справі № 826/18233/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Головного управління ДПС у Полтавській області в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2015 № 0021461503, від 16.06.2015 № 0020251503, від 16.06.2016 № 0020261503, від 29.07.2015 № 0023131503, від 18.09.2015 № 0025981503 закрито.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року, позовну заяву ПАТ "Укрнафта" в частині вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03.04.2015 № 1632-25 - задоволено, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 03.04.2015 № 1632-25 ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 12 січня 2022 року у справі № 826/18233/15 (провадження № К/9901/40478/21) касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задовольнив. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року скасував, а справу направив на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2022 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишено без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі № 826/18233/15 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2022 року скасовано, а справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва судді Вєкуа Н.Г. від 19.10.2022 прийнято до провадження адміністративну справу № 826/18233/15.
Відповідно до частини третьої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825-IX (в редакції Закону України від 16.07.2024 № 3863-IX "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі - Закон № 3863-ІХ), який набрав чинності 26.09.2024, установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту. Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863-ІХ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863-ІХ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджений Порядок передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (ОАСК) (далі - Порядок № 399).
Як визначено пунктом 10 Порядку № 399, розподіл судових справ, які не розглянуті ОАСК та передані до КОАС, але не розподілені між суддями, передаються на розгляд та вирішення судам (крім судових справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України) шляхом їх автоматичного розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 399 відповідальною особою протягом семи робочих днів після отримання результатів автоматизованого розподілу судових справ на підставі протоколу формується перелік судових справ у електронній формі із застосуванням КЕП за формою, визначеною у додатку до Порядку, про визначені суди із зазначенням єдиних унікальних номерів судових справ.
Згідно із переліком судових справ за формою додатку 3 до Порядку № 399 адміністративна справа № 826/18233/15 передана під номером 3191 на розгляд Донецького окружного адміністративного суду (https://court.gov.ua/gromadjanam/perelik_rozpodil/).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі № 826/18233/15 матеріали справи передано на розгляд Полтавському окружному адміністративному суду.
Справа № 826/18233/15 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду від Донецького окружного адміністративного суду 13.05.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі та за результатами автоматизованого розподілу справи між суддями передана до провадження судді Головко А.Б.
Ухвалою від 27 травня 2025 року Полтавський окружний адміністративний суд передав адміністративну справу № 826/18233/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.
Адміністративну справу передано до Донецького окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2025 головуючим суддею визначено Голуб В.А.
Ухвалою від 30 червня 2025 року суд прийняв до провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03.04.2015 № 1632-25. Розгляд адміністративної справи суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 24 вересня 2025 року суд витребував у відповідача розрахунок суми пені, нарахованої Акціонерному товариству "Укрнафта" за 12 березня 2015 року, а також пояснення з приводу того, чим обумовлені розбіжності в ІКП платника податків (позивача), які були надані разом із запереченнями на адміністративний позов від 10 вересня 2015 року та між ІКП, які були надані податковим органом 17 липня 2025 року в частині опису операції за 11 березня 2015 року. Розгляд адміністративної справи суд вирішив проводити за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 11-30 год. 15 жовтня 2025 року. Продовжив строк підготовчого провадження по адміністративній справі, - на тридцять днів з ініціативи суду.
15 жовтня 2025 року суд ухвалою закрив підготовче провадження по адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства "Укрнафта" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03.04.2015 № 1632-25. Призначив судовий розгляд по суті на 13 годину 00 хвилин 23 жовтня 2025 року.
У судовому засіданні представниця позивача підтримала заявлені позовні вимоги, а представниця відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, Акціонерне товариство «Укрнафта», зареєстрований в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 00135390 та розташований за адресою: 04053, Україна, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5. При цьому, суд звертає увагу, що у 2025 році назва позивача змінилась з Публічного Акціонерного товариства «Укрнафта» на Акціонерне товариство "УКPНAФТА".
В свою чергу, Нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз» (код ЄДРПОУ 22525915) за організаційно-правовою формою являється відокремленим підрозділом (філією) без права юридичної особи Акціонерного товариства «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390), та розташоване за адресою: 36000, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Монастирська, будинок, 12.
26.02.1998 на податковий облік в ДПІ у м. Полтаві в якості окремого платника податку взято договір № 999/97 «Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ» від 24.12.1997 (код ЄДРПОУ 0403739509). Відповідальною особою за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання такого Договору про спільну діяльність визначено - Нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 22525915).
Нафтогазовидобувним управлінням «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» було подано до ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області податкову декларацію про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи за 2014 рік (від 02.03.2015 № 9081354896), якою самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток від спільної діяльності за останній календарний квартал звітного (податкового) періоду в сумі 95 383 577 грн. (рядок 10 Декларації), що було зменшено на суму нарахованих авансових внесків з податку на прибуток за місяці січень - лютий 2015 року в розмірі 42 723 680 грн. (рядок 11 Декларації, та про що також було зазначено в доповненнях до такої Декларації). Сума задекларованого податку 52 659 897 грн.
З інтегрованої картки платника податків (Договір про СД від 24 грудня 1997 року № 999/97 - уповноважена особа НГВУ Полтаванафтогаз ПАТ Укрнафта), платіж 11021000 (податок на прибуток приватних підприємств) випливає, що в якості підстав для нарахування зазначено …невизначений документ N AUTOPEN…на Декларація N 217/16-01-15-03-29 від 11 березня 2015.
Водночас, як вбачається з інтегрованої картки платника податків, яка сформована відповідачем у липні 2025 року, 11 березня 2015 року на підставі податкового звіту про результати спільної діяльності № 9081354896 від 02.03.2015 контролюючим органом було нараховано податкове зобов'язання у сумі 52 659 897, 00 грн із зазначенням граничного терміну сплати - 11.03.2015.
Враховуючи суму переплати, а також сплати позивачем грошових зобов'язань станом на 03.04.2015 залишок несплаченої суми грошового зобов'язання становив 47 289 125, 32 грн.
Суд зазначає, що станом на 03.04.2015 в інтегрованій картці платника - Договору № 999/97 від 24.12.97 «Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ» (403739509) по податку на прибуток приватних підприємств рахувався податковий борг на загальну суму 47 384 408, 92 грн, який виник:
11.03.2015 згідно з податковою декларацією про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи № 9081354896 від 02.03.2015 в сумі 47 289 125, 32 грн;
18.03.2015 - нараховано пені з 12.03.2015 по 17.03.2015 на податкову декларацію про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи № 9081354896 від 02.03.2015 в сумі 12, 23 грн;
20.03.2015 - нараховано пені з 12.03.2015 по 19.03.2015 на податкову декларацію про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи № 9081354896 від 02.03.2015 в сумі 30, 06 грн;
30.03.2015 - нараховано пені з 12.03.2015 по 29.03.2015 на податкову декларацію про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи № 9081354896 від 02.03.2015 в сумі 93 489, 35 грн;
30.03.2015 - нараховано пені з 12.03.2015 по 29.03.2015 на податкову декларацію про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи № 9081354896 від 02.03.2015 в сумі 1 751, 96 грн.
У зв'язку з виникненням податкового боргу за Договором № 999/97 ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області сформована спірна податкова вимога № 1632-25 від 03.04.2015 на загальну суму 47 384 408, 92 гривень.
Вважаючи протиправною вимогу про сплату боргу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI в редакції станом на момент їх виникнення (далі - ПК України).
За змістом підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога є письмовою вимогою контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Статтею 59 ПК України передбачено, що податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, податкова вимога як письмове рішення органу стягнення містить вимогу до платника податків сплатити податковий борг, який складається з сум узгоджених грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплачених платником податків у встановлені ПК України строки та пені.
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.39 та 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк.
Отже, грошове зобов'язання платника податків складається з сум податкових зобов'язань, тобто сум податків та зборів, штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог податкового законодавства, а також санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
З урахуванням наведеного, для цілей вирішення питання щодо правомірності оскаржуваної вимоги є встановлення обставин щодо узгодженості зобов'язань, що зазначені у податковій вимозі.
Суд зазначає, що відокремленим підрозділом позивача самостійно задекларовано суму податку на прибуток у розмірі 52 659 897 грн. (декларація про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи за 2014 рік від 02.03.2015 № 9081354896). Вказані обставини не є спірними.
Водночас, як вбачається з інтегрованої картки платника податків, яка сформована відповідачем у липні 2025 року, 11 березня 2015 року на підставі податкового звіту про результати спільної діяльності № 9081354896 від 02.03.2015 контролюючим органом було нараховано податкове зобов'язання у сумі 52 659 897,00 грн із зазначенням граничного терміну сплати - 11.03.2015.
Враховуючи суму переплати, а також сплати позивачем грошових зобов'язань станом на 03.04.2015 залишок несплаченої суми грошового зобов'язання становив 47 289 125, 32 грн.
Суд зауважує, що розбіжності у ІКП платника податків, які були надані разом із запереченнями на адміністративний позов від 10 вересня 2015 року та між ІКП, які були сформовані податковим органом 17 липня 2025 року не спростовують наявність податкового боргу. Невірне формулювання в ІКП у 2015 році опису операції не скасовує обов'язок сплачувати відповідні податки та збори. Крім того, станом на день розгляду справи вказані неточності було усунуто. Чим обумовлені вищевказані розбіжності у суду не має можливості встановити у зв'язку зі спливом більш ніж 10 років.
При цьому при співставленні даних з ІКП відсутні розбіжності в датах нарахування та сумах податкового зобов'язання з податку на прибуток.
Суд також звертає увагу, що 12 березня 2015 року Нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз» зверталось до податкового органу із заявою про розстрочення податкового боргу, втім листом від 01 квітня 2015 року заявнику було відмовлено у розстроченні.
Враховуючи все вищевикладене, суд зазначає, що сума грошового зобов'язання становила 47 289 125, 32 грн. є узгодженою, а тому спірна податкова вимога в цій частині є правомірною.
Разом з тим, позивач зазначає, що обов'язок щодо сплати визначених ним податкових зобов'язань тривав до 12 березня 2015 року включно.
Надаючи оцінку цим доводам, суд звертає увагу на таке.
За змістом норм статті 36 ПК України платники податків обтяжені податковими обов'язками. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).
Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законам з питань митної справи (пункт 38.3. статті 38 ПК).
Порядок декларування та сплати податку на прибуток підприємств відповідно до розділу ІІІ ПК України, а також щомісячних авансових внесків з цього податку встановлено з урахуванням пункту 57.1 статті 57 та пункту 9 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Згідно з пунктом 9 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (у редакції із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII) у січні - грудні 2015 року платники зобов'язані були сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік.
Відповідно до абзацу першого пункту 57.1. статті 57 ПК України у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (абзаци чотирнадцятий пункту 57.1 ПК України).
Згідно з пунктом 49.20 статті 49 ПК України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
У вказаному пункті статті 49 ПК України немає поняття переноситься , а вжито термін вважається , що не допускає жодних двозначних трактувань.
Відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Керуючись вищезазначеним, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 9 червня 2015 року у справі № 21-18а15 дійшла висновку, що у разі якщо останній день строку подання податкової декларації, передбачений підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України, припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такої декларації є перший після нього робочий день. Тому початок перебігу встановленого пунктом 57.1 статті 57 ПК України десятиденного строку для сплати зазначеного у декларації податкового зобов'язання пов'язаний саме із таким робочим днем.
Такий підхід прослідковується із правових висновків Верховного Суду у постановах від 2 квітня 2020 року у справі № 813/4630/16, від 25 квітня 2019 року у справі № 804/15246/15.
Таким чином, граничним строком подання вказаної декларації правильно вважати операційний (банківський) день, що настає за вихідним днем - 02 березня 2015 року (понеділок). А тому платники податків були зобов'язані сплатити податок на прибуток за 2014 рік протягом 10 календарних днів, що настають за 2 березня 2015 року - до 12 березня 2015 року включно.
За змістом абзацу «а» підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Відповідно до пункту 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Відтак, суд дійшов висновку про неправомірність нарахування пені за 12 березня 2015 року, що і було встановлено Верховним Судом у постанові від 12 січня 2022 року по справі № 826/18233/15.
При цьому, як підтверджується матеріалами справи, пеня нараховувалась позивачу не лише за 12 березня 2015 року, а й за несвоєчасну сплату зобов'язань поза межами цього строку, а саме: з 12 березня по 17 березня 2015 року, з 12 березня по 19 березня 2015 року, з 12 березня по 29 березня 2015 року), що підтверджується копією розрахунку пені.
Так, на підставі даних розрахунку пені (колонка «Сума погашеної недоїмки, на яку проведене нарахування пені») та відомостей з інтегрованої картки платника податків для 12.03.2015 суми недоїмки становили: 2 065,95 грн; 3 809,21 грн; 5 265 989,70 грн; 98 683, 20 грн. Пеня за одну добу (12.03.2015) по кожній сумі розрахована за формулою: Сума 0,36/365 і складає відповідно: 2,04 грн; 3,76 грн; 5 193,85 грн; 97,33 грн. Отже загальна сума неправомірно нарахованої пені за 12.03.2015 становить 5 296, 98 грн.
З огляду на вказане, податкова вимога від 03.04.2015 № 1632-25 є протиправною та підлягає скасуванню в частині нарахування пені на суму 5 296, 98 грн.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
З огляду на зазначене, позов Акціонерного товариства "Укрнафта" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03.04.2015 № 1632-25 підлягає частковому задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 1 951, 41 грн.
При цьому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2020 року заяву представника Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" Карташова В.В. від 22.12.2020 № 01/01/07-1216 "Про відмову від позову частково" задоволено; прийнято відмову Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" від позову в частині позовних вимог; провадження у адміністративній справі № 826/18233/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Головного управління ДПС у Полтавській області в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2015 № 0021461503, від 16.06.2015 № 0020251503, від 16.06.2016 № 0020261503, від 29.07.2015 № 0023131503, від 18.09.2015 № 0025981503 закрито.
Суд зауважує, що судовий збір не повертається позивачу у разі якщо провадження закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Так, 54 060 203, 40 грн (загальна сума позову) / 6675794,47 грн (загальна сума за податковими повідомленнями рішеннями, провадження по яким закрито) = 0,1235 (12, 35 %). Отже, судовий збір у цій частині: 1 951, 41 Ч 0, 1235 = 240, 95 грн. не підлягає розподілу.
При цьому суд зазначає, що позов задоволено частково, а тому 47 384 408, 92 грн (загальна сума позову) / 5 296,98 грн (задоволена частина позову) = 0,0001117 (0,01117 %). Судовий збір у цій частині складає 1 710, 46 Ч 0, 0001117 = 0, 19 грн.
Отже сума сплаченого судового збору у розмірі 0, 19 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 КАС України, суд, -
Позов Акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, Україна, місто Київ, провулок Несторівський, будинок, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) до Головного управління ДПС у Полтавській області (36000, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Європейська, будинок, 4, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03.04.2015 № 1632-25, - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області від 03.04.2015 № 1632-25 в частині нарахування пені на суму 5 296, 98 грн. (п'ять тисяч двісті дев'яносто шість гривень дев'яносто вісім копійок).
В решті заявлених вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Акціонерного товариства "Укрнафта" судовий збір у розмірі 0, 19 грн. (дев'ятнадцять копійок).
Повний текст рішення складено та підписано 23 жовтня 2025 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб