Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 жовтня 2025 року Справа№320/5480/18
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одужуйте швидше» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0021051409 від 25.04.2018, -
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві №0021051409 від 25.04.2018 про накладення штрафних санкцій в розмірі 28497,25 грн.
Позивач стверджує про порушення відповідачем процедури проведення фактичної перевірки, а також абз. 4 п. 39 розділу IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 року адміністративну справу 320/5480/18 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано копії та докази.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19/474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу № 320/5480/18.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/5480/18 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Крилової М.М.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 320/5480/18, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Здійснено заміну відповідача у справі № 320/5480/18 - Головне управління ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 44116011).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі № 320/5480/18 залишено без задоволення.
В матеріалах справи наявний відизв на позовну заяву зі змісту якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи свою позицію наступним.
Головним управління ДФС у м. Києві проведена фактична перевірка аптеки за адресою: смт. Рокитне, вул. Вокзальна, б. 68, в якому здійснює діяльність ТОВ «Одужуйте швидше» ха результатми якої складено акт перевірки від 11.04.2018 № 0647/1000/38292018. Перевіркою встановлено факт неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень в касовій книзі підприємства на суму 5699,45 грн, а саме, не здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі підприємства на підставі прибуткового касового ордеру, чим порушено вимоги п. 11 розділу 2 Положення № 148. На підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2018 № 0021051409 яким застосовано до ТОВ «Одужуйте швидше» штрафні (фінансові) санкції у сумі 28 497,25 грн за неоприбуткування готівки в касі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 780977 від 23.07.2012, який наявний в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Одужуйте швидше» код ЄДРПОУ 38292018, зареєстровано за адресою: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, б. 63, зареєстровано в реєстрі 23.07.2012 за № 1 070 102 0000 046958.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на дату розгляду справи) Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСМАП ТРЕЙД ГРУП», код ЄДРПОУ 38292018 зареєстровано за адресою: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, б. 179, основний вид діяльності: 73.11 рекламні агентства. З 06.05.2021 року перебуває в стані припинення (Внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, Підстава: судове рішення, Атрибути судового рішення: Судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури від 13.04.2021 № 910/18320/20 Господарський суд міста КИЄВА , Дата набрання чинності: 13.04.2021).
З наявних матеріалів справи вбачається, що 11.04.2018 на підставі ст. 80 ПК України, Законів України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 01.06.2000 № 1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», від 19.12.1995 № 451-93-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 посадовими особами Головного управління ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку аптеки, що розташована за адресою: смт. Рокитне, вул. Вокзальна, б. 68, яка належить ТОВ «Одужуйте швидше» (код ЄДРПОУ 38292018).
На підставі фактичної перевірки складено акт фактичної перевірки від 11.04.2018 року № 068618, яким встановлено порушення п. 11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148.
На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято 25.04.2018 року податкове повідомлення-рішення № 0021051409 яким застосовано до ТОВ «Одужуйте швидше» штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки у розмірі 28 497,25 грн.
На скаргу позивача від 18.05.2018 року № 18/05 Державна фіскальна служба України прийняла рішення від 19.07.2018 року № 23999/6/99-99-11-03-0125 про відмову в задоволенні скарги, а ППР ГУ ДФС у м. Києві від 25.04.2018 № 0021051409 без змін.
Не погодившись з рішенням податкового органу позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Гака перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з п.80.1 ст.80 ПКУ фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів па підставі п.п.20.1.9 п.20.1 ст.20 ПКУ може бути проведена контрольна розрахункова операція (п. 80.4 ст. 80 ПКУ).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 ПКУ (п. 80.5 ст. 80 ПКУ).
Пунктом 80.6 ст. 80 ПКУ визначено, що під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат па оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п.80.7 ст.80 ПКУ).
Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції (п.80.8 ст.80 ПКУ).
Відповідно до абзаців першого четвертого п.81.1 ст.81 ПКУ посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мста, вид (документальна планова/позаплапова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення па перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, меча, вид (документальна планова/позаплапова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Пунктом 81.2 ст. 81 ПКУ передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або йото посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.
Згідно з абзацом першим п.86.5 ст. 86 ПКУ акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу (абзац третій п. 86.5 ст. 86 ПКУ).
Відповідно до статті 86 ПК України оформлення результатів перевірок:
86.8. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлепь-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і падання (надсилання) письмової відповіді платнику податків
Згідно з н. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Позивач у позовній заяві вказує на протиправність спірного податкового повідомлення-рішення з огляду на те, що в Акті від 11.04.2018 року № 008618 не вказано з яких питань проводилась фактична перевірка, а також не вказано підстави проведення фактичної перевірки. Також вказує, що в п. 1.5 Акту вказано як підставу проведення перервірки Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, в той час, як на дату здійснення перевірки вказане Положення втратило законної сили згідно з постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року № 148.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п.81.1 ст.81 ПКУ саме в наказі про проведення перевірки зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
При цьому, наказ на підставі якого було проведено фактичну перевірку позивачем не оскаржується.
При цьому, суд вважає за необхідно зазначити, що у постанові від 19.06.2020 у справі № 140/388/19 Верховний Суд, застосувавши норми підпунктів 17.1.6, 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 58.1 статті 58, пунктів 86.1, 86.7, 86.8 статті 86 ПК, дійшов висновку, що акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.
Верховний Суд також зазначив, що сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов'язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта. Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, й не є обов'язковим рішенням суб'єкта владних повноважень. Непідписання акта перевірки не можна ототожнювати, зокрема з непідписанням судового рішення, наслідки чого прямо встановлені в законі, чи непідписанням окремих рішень суб'єктом владних повноважень, коли негативні наслідки такого дефекту також можуть бути встановлені законом.
За висновком Верховного Суду, акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред'являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2023 року по справі № 520/3328/2020.
Водночас, саме по собі посилання податкового органу як на підставу проведення перевірку на Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки у висновку Акту перевірки податковий орган посилається на діюче Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.
Суд враховує, що загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 19.05.2020 у справі №820/2300/18, від 30.04.2020 у справі №810/384/16, від 17.03.2020 у справі № 808/4140/15, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, у яких Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є істотними недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що відповідач допустив описку на першому аркуші акта перевірки, а саме в п. 1.5, зазначивши однію з підстав для проведення перевірки вже недійсне Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637.
На думку суду, вказана описка в акті перевірки не може бути достатньою підставою для визнання акта перевірки недопустимим доказом та, відповідно, протиправним податкового повідомлення-рішення.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення рішення № 0021051409 від 25.04.2018, суд зазначає таке.
Пунктами 9, 13, 18 частини 3 Розділу 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148, (далі - Положення №148) визначено, що касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; книга обліку - касова книга, книга обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, книга обліку розрахункових операцій, книга обліку доходів і витрат; оприбуткування готівки - проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат.
Відповідно до пункту 11 Розділу ІІ Положення №148 (у редакції від 29.12.2017) готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).
Перевіркою встановлено, що 10.04.2018 року встановлено факт неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень в касовій книзі підприємтсва на суму 5699,45 грн, а саме: не здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі підприємства на підставі прибуткового касового ордера, чим порушено вимоги п. 11 Розділу ІІ Положення № 148.
Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» із змінами та доповненнями, передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Суд зауважує, що в межах спірних правовідносин підлягає застосуванню висновок Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 1340/3510/18.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила на неможливості застосування положень Указу 436/95 у правовідносинах щодо порушення пункту 2.6 глави 2 Положення 637, що виникли після набрання чинності Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 № 265/95-ВР(далі -Закон № 265/95-ВР).
Цей висновок обґрунтовується таким.
Відповідно до статті 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» від 08 червня 1995 року № 1к/95-ВР Президент України в межах своїх повноважень видаєуказиі розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Президент України видаєуказиз питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.
Положеннями статті 1 Указу № 436/95 визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності […] норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.
Серед іншого, визначено відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
06 липня 1995 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у преамбулі якого вказано, що він визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Дія його поширюється на всіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень вказаного Закону визначено, що до приведення чинного законодавства у відповідність із цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з пунктом 1 3статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Тобто, як норма пункту 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР, так і норма пункту 2.6 Положення № 637 встановлюють для суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції готівкою із застосуванням РРО, обов'язок забезпечення обліку отриманих готівкових коштів в повній сумі надходжень від розрахункових операцій. При цьому такий облік згідно з пунктом 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР здійснюється в денному звіті (за визначенням, наведеним устатті 1 цього Закону, денний звіт - це документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням), а згідно з пунктом 2.6 Положення № 637 - у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.
Абзацом третім статті 1 Указу № 436/95 встановлювалась відповідальність за порушення суб'єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Разом з тим прийнятим Законом № 265/95-ВР також установлена відповідальність за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги).
Як уже було вказано, статтею 25 Конституційного Договору визначено, що Президент України видаєуказиз питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.
З огляду на швидке урегулювання парламентом правовідносин у сфері готівкових операцій (Указ № 436/95 було прийнято 12 червня 1995 року, аЗакон № 265/95-ВР - 06 липня 1995 року) та враховуючи положення статті 18 Конституційного Договору, Велика Палата дійшла висновку, що законодавча гілка влади в найкоротший термін усунула прогалину в регулюванні суспільних правовідносин у сфері готівкових розрахунків та визначила відповідальність за можливі правопорушення у цій сфері саме в силу закону.
При цьому акцентовано увагу, що об'єктивна сторона обох порушень, як того, що визначено абзацом третім статті 1 Указу № 436/95, так і того, що визначене пунктом 1 частини першоїстатті 17 Закону № 265/95-ВР, фактично полягає у одних і тих самих діях.
Як убачається зі змісту статті 25 Конституційного Договору, метою постановлення Указу № 436/95 було врегулювання відносин щодо належного обліку готівкових операцій суб'єктами підприємницької діяльності, які до цього не були належним чином урегульовані іншими законодавчими актами, а термін його дії обмежувався прийняттям відповідного закону.
Оскільки шляхом прийняття Закону № 265/95-ВР ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то Указ № 436/95 припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, його положення уже не могло застосовуватися.
Іншими словами,Указ Президента України, прийнятий відповідно до Конституційного Договору, має тимчасовий характер і продовжує дію лише до того моменту, коли відповідні відносини будуть врегульовані законом. Відтак, хочаУказзалишався формально чинним, і був скасований лише у 2019 році, можливість його правозастосування (у тому числі в частині встановлення відповідальності) залежить від наявності чинного законодавчого акта, який передбачає відповідальність за тотожне правопорушення. Якщо на момент учинення та/або виявлення діяння дієзакон, що регулює відповідні правовідносини й визначає санкції за аналогічне порушення, то застосуванню підлягає саме норма закону. Якщо ж законодавче врегулювання відсутнє - продовжує діяти Указ Президента.
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у справі № 1340/3510/18 зроблено висновок, що, оскільки шляхом прийняття Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то Указ № 436/95 припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, його положення уже не могло застосовуватися.
Вказаний правовий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 15.10.2025 у справі № 809/270/17.
У даній справі судом встановлено, що відповідно до спірного податкового повідомлення-рішення позивач на підставі акта перевірки притягнутий до відповідальності за порушення пункту 11 Розділу ІІ Положення № 148. При цьому штрафну санкцію відповідач застосовував на підставі абзацу третього статті 1 Указу №436/95.
Оскільки сума штрафів нарахована на підставі абзацу 3 статті 1 Указу № 436/95, положення якого не могли застосовуватись внаслідок дії Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95, то податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню саме з цих підстав.
З огляду на наведене, оскаржуване податкове повідомлення рішення №0021051409 від 25.04.2018 є протиправним та підлягає скасуванню.
Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та необхідності їх задоволення у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Одужуйте швидше» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0021051409 від 25.04.2018, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 25 квітня 2018 року № 0021051409.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одужуйте швидше» судові витрати в сумі 1762,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова