Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
21 жовтня 2025 року Справа №200/8026/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Крилова М.М., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
17 жовтня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, надійшов позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виплати суми разової грошової допомоги за 2023 рік, яка виплачується щорічно до Дня Незалежності України учасникам бойових дій, в розмірі меншому, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням фактично виплаченої суми, а саме 9465,00 грн.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, в силу приписів ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Наведені обов'язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов'язками як учасника справи, визначеними у ст. 77 КАС України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 77 КАС України).
Отже, разом з позовною заявою позивач повинен надати суду докази на підтвердження тих обставин, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги і за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав та інтересів суб'єктом владних повноважень.
В позовній заяві позивач вказує на те, що їй було нараховано та виплачено щорічну одноразову грошову допомогу, як учаснику бойових дій у розмірі 1000,00 грн за 2023 рік.
Однак до позовної заяви позивачем не долучено документів, які б містили інформацію про виплату їй такої допомоги у розмірі із яким вона не погоджується.
Також позивачем не надано доказів того, що саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснювало нарахування та виплату щорічної одноразової грошової допомоги, як учаснику бойових дій у 2023 році.
Вказані недоліки позовної заяви свідчать про її невідповідність нормам п. 5 ч. 5 ст. 160 та ч. 4 ст. 161 КАС України.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як встановлено, предметом позову є вимога позивача про нарахування та виплату грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2023 році в розмірі 5 мінімальних пенсій передбаченому ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно з п. 4 Порядку здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754 (чинної на час виплати грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік) отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 10-1, 11 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до 24 серпня поточного року включно, яким грошову допомогу не виплачено станом на 1 жовтня, мають право звернутися щодо її виплати до Пенсійного фонду України (його територіального органу за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року.
Виходячи із наведених норм, у разі нездійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України або здійснення такої виплати в меншому розмірі, отримувач такої допомоги має законні очікування про виплату відповідної допомоги/виплату допомоги у належному розмірі до 1 жовтня 2023 року. Тобто, 01.10.2023 - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги у 2023 році (у разі неподання відповідної заяви), а у випадку звернення до ПФУ із заявою до 01.11.2023, такий строк слід обраховувати з 01.11.2023.
У розглядуваному випадку початок перебігу строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 01.10.2023.
Аналогічного висновку дійшов Восьмий апеляційний адміністративний суд в постанові від 17.07.2024 по справі № 460/4828/24.
Разом з тим з даним позовом позивач звернулась до суду лише 10.10.2025. Тобто, з пропуском шестимісячного строку, визначеного для звернення до суду.
Соціальна виплата у вигляді щорічної разової грошової допомоги, носять щорічний характер (регулярні платежі), тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна здійснюватись така виплата.
Разом з позовною заявою позивачем надано клопотання про поновлення стркоу звернення до суду.
Обгрунтовуючи клопотання про поновлення строку звернення позивач посилається на введення на всій території України воєнного стану та те, що вона є працівником поліції. Також вказує, що лише у вересні 2025 року вона зрозуміла про порушення її права на грошову допомогу.
Стосовно посилань позивача на введення воєнного стану.
Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні, що затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, який неодноразово продовжувався та на сьогодні триває.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 зазначив, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення строків звернення до суду, якщо позивач не обґрунтував неможливість такого звернення у встановленні строки.
Необхідно враховувати, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Твердження Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дозволяє уникнути численних зловживань й маніпулювання фактом запровадження воєнного стану в Україні. До обставин, за яких неможливе вчинення процесуальних дій, може належати ракетне ураження території, де знаходиться позивач та/або відповідний орган чи сторона спору, окупація вказаної території, відсутність електрозабезпечення тощо. Певним чином ця постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду впливає на однорідність судової практики, особливо в судах першої інстанції.
Аналогічна позиція визначена Верховним Судом в ухвалі Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21.07.2022 у справі № 127/2897/13-ц. Суд зазначив, що у разі, коли позивач пропустив процесуальний строк з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, то питання про його поновлення вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Отже, сам факт запровадження воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні не є поважною причиною для безумовного поновлення процесуальних строків. Для такого поновлення необхідною є заява, в якій будуть зазначені інші обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та перешкоджали вчиненню тих чи інших дій, а також докази, що підтверджують ці обставини.
Слід зазначити, що позивач, пославшись на військову агресію та те, що вона є діючим працівником поліції, не вказала та не додала до клопотання про поновлення строку звернення до суду будь-які докази перешкоджання запровадження воєнного стану зверненню до суду з даним позовом.
Суд наголошує, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
З урахуванням наведеного, слід зазначити, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
обгрунтованного клопотання про поновлення пропущеного строку на подання позовної заяви;
надання доказів, на яких грунтуються позовні вимоги, а саме, докази нарахування та виплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2023 році, як учаснику бойових дій.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку - відмовити.
Визнати причини пропуску строку звернення до суду неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви: десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі неусунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.
Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі Електронний суд для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;
- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.М. Крилова