22 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/9800/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ ПВР, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Трофимюка П.В. від 19.08.2025 у виконавчому провадженні №71779739 про накладення штрафу в розмірі 5 100,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою головного державного виконавця Відділу ПВР Трофимюка П.В. від 19.08.2025 у виконавчому провадженні №71779739 за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №140/12534/20, накладено на боржника ГУ ПФУ у Волинській області штраф в розмірі 5 100,00 грн.
Позивач вказану постанову вважає такою, що не відповідає вимогам Закону України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), з огляду на те, що на виконання рішення суду було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , а сума заборгованості на виконання рішення суду за період з 24.01.2020 по 04.08.2021 складає 40 381,00 грн та внесена до Реєстру судових рішень для її погашення. Державний виконавець не провів перевірку виконання рішення суду, не надав належної оцінки інформації про його виконання боржником та поважності причин існування заборгованості за рішенням суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, з урахуванням §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача Трофимюк П.В. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваної постанови.
Вказав, що доплата по ст. 39 Закону №796 здійснювалася по 31.12.2024 і на сьогодні виплата підвищення до пенсії припинена за результатами звіряння відомостей про скаржницю ОСОБА_1 в Єдиному державному демографічному реєстрі та інших державних реєстрах про її проживання в зоні відселення. Фактично повної інформації державному виконавцю про виконання виконавчого листа не було надано, доказів про проведення дій боржником для одержання заборгованих ОСОБА_1 коштів державному виконавцю Трофимюку П.В. також не надано.
Третя особа ОСОБА_1 письмових пояснень щодо позову та відзиву на позов до суду не подала.
З урахуванням приписів частини третьої статті 268 КАС України, та враховуючи норму частини четвертої статті 229 КАС України, у зв'язку із неприбуттям в судове засідання учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду 05.07.2021 у справі №140/12534/20, яке набрало законної сили, за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії позов задоволено частково: зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 24 січня 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
20.04.2023 на виконання вказаного рішення суду, Волинський окружний адміністративний суд видав стягувачу ОСОБА_1 виконавчий лист за №4635/2023.
Постановою державного виконавця Відділу ПВР Трофимюка П.В. від 11.05.2023 ВП №71779739 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №4635/2023, виданого 20.04.2023 Волинським окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 24.01.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
Листами від 06.06.2023 №0300-0306-5/31027, від 24.04.2025 №0300-0307-5/27107, від 26.05.2025 №0300-0307-8/34842, у відповідь на вимоги державного виконавця, ГУ ПФУ у Волинській області повідомило Відділ ПВР про те, що:
- на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №140/12534/20 в добровільному порядку було проведено нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, нарахування проведено за період з 24.01.2020 по 04.08.2021 в сумі 40 381,00 грн та повідомлено, що виплата нарахованих коштів буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету;
- з 05.08.2021 виплата підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ проводилася згідно з рішенням суду від 14.03.2022 у справі №140/16292/21;
- станом на 01.05.2025 пенсійним органом погашено заборгованість за рішеннями суду, як4і набрали законної сили по 19.11.2020;
- з 01.01.2025 доплата за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до статті 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ (далі - Закон № 4059-ІХ) за даними Єдиного демографічного реєстру ОСОБА_1 не встановлена.
Постановою державного виконавця Відділу ПВР Трофимюка П.В. від 19.08.2025 ВП №71779739, за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №140/12534/20, на підставі статей 63,75 Закону №1404-VIII, накладено на боржника ГУ ПФУ у Волинській області штраф в розмірі 5 100,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Копію оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 19.08.2025 ВП №71779739 було скеровано позивачу листом від 19.08.2025 №13181 та боржником отримано 25.08.2025, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції на вказаному листі. Враховуючи, що позовну заяву подано до суду 01.09.2025, тому суд дійшов висновку про дотримання позивачем десятиденного строку звернення до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами частин першої - третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд також наголошує, що обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обов'язковості виконання рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
За правилами частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За приписами пункту 1 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Згідно із частинами п'ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З тексту оскаржуваної постанови державного виконавця Відділу ПВР Трофимюка П.В. від 19.08.2025 ВП №71779739 вбачається, що на підставі статей 63,75 Закону №1404-VIII накладено на боржника ГУ ПФУ у Волинській області штраф в розмірі 5 100,00 грн, за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №140/12534/20.
Водночас, у вказаній постанові про накладення штрафу від 19.08.2025 ВП №71779739 не зазначено, у чому саме полягає невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №140/12534/20.
При вирішенні спору суд враховує, що листами від 06.06.2023 №0300-0306-5/31027, від 24.04.2025 №0300-0307-5/27107, від 26.05.2025 №0300-0307-8/34842, у відповідь на вимоги державного виконавця, ГУ ПФУ у Волинській області повідомило Відділ ПВР про те, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №140/12534/20 в добровільному порядку було проведено нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, нарахування проведено за період з 24.01.2020 по 04.08.2021 в сумі 40 381,00 грн та повідомлено, що виплата нарахованих коштів буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Вказані обставини підтверджуються також розрахунком суми заборгованості та матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 .
В позовній заяві ГУ ПФУ у Волинській області вказало, що сума нарахованої та невиплаченої пенсії ОСОБА_1 за період з 24.01.2020 по 04.08.2021 (40 381,00 грн) облікована в автоматизованій базі даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, на підтвердження чого надано знімок з екрану автоматизованої бази даних у підсистемі “Реєстр судових рішень».
Суд також бере до уваги доводи ГУ ПФУ у Волинській області про те, що заборгованість з виплати за рішенням суду існує з об'єктивних причин (відсутність в достатній кількості асигнувань з Державного бюджету України) та її погашення не залежить від управлінських рішень керівника чи інших посадових осіб ГУ ПФУ у Волинській області. Відповідно до інформаційної довідки від 05.08.2025, станом на 01.08.2025 до ГУ ПФУ у Волинській області надійшло 56 147 судових рішень у справах про пенсійне забезпечення громадян, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою по погашенню заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду; на виконання рішень судів проведені нарахування на загальну суму 3 843,92 млн. грн. Станом на 01.08.2025, з урахуванням виділених бюджетних асигнувань, ГУ ПФУ у Волинській області погашено заборгованість за рішеннями судів, які набрали законної сили по 19.11.2020.
Накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, в розумінні норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічні праві висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 360/3573/20, від 13.10.2021 у справі № 360/4705/20 та у справі № 360/4708/20.
Верховний Суд України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
На думку суду, ГУ ПФУ у Волинській області вчинило усіх залежних від нього дій для виплати нарахованої ОСОБА_1 пенсії з урахуванням підвищення за статтею 39 Закону №796-ХІІ за період з 24.01.2020 по 04.08.2021 в сумі 40 381,00 грн, зокрема, облікувало зазначену суму заборгованості в автоматизованій базі даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. Застосовуючи вказані вище висновки Верховного Суду до обставин цієї справи, враховуючи також, що заборгованість перед ОСОБА_1 з виплати за рішенням суду існує з об'єктивних причин (відсутність в достатній кількості асигнувань з Державного бюджету України) та її погашення не залежить від управлінських рішень керівника чи інших посадових осіб ГУ ПФУ у Волинській області, суд вважає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №140/12534/20 за період до 01.01.2025 суд зазначає таке.
Статтею 45 Закону №4059-ІХ установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2 361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Передбачена статтею 39 Закону № 796-ХІІ доплата є періодичним (щомісячним) платежем, виплата якого, за загальним правилом, не обмежена в часі. Вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання такої доплати або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві. У разі зміни чинного законодавства України, яким регулюються питання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач повинен керуватися нормами законів, чинних на час призначення (нарахування) виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (вказану правову позицію викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 240/4937/18).
Крім того, згідно з усталеною судовою практикою (постанови Верховного Суду України від 23.04.2013 №21-239а11, від 19.03.2013 №21-53а13, від 05.11.2013 №21-293а13, від 07.07.2014 №21-222014 тощо), відступу від якої не здійснювалось Верховним Судом, виплати за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача.
Отже, у зв'язку із набранням чинності з 01.01.2025 Законом №4059-ІХ, змінилося правове регулювання правовідносин щодо здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення. Тому, починаючи з 01.01.2025, право ОСОБА_1 на доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, уже не підпадає під дію рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №140/12534/20, оскільки виплата та нарахування за цим рішенням суду підвищення до пенсії здійснюється до зміни правового регулювання спірних правовідносин. Припинення виплати ОСОБА_1 з 01.01.2025 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру на виконання Закону №4059-ІХ свідчить про виникнення нових правовідносин між сторонами, та таким правовідносинам суд не надавав правову оцінку у межах розгляду справи №140/12534/20. Якщо ОСОБА_1 вважає, що її право на отримання з 01.01.2025 підвищення до пенсії за статтею 45 Закону №4059-ІХ є порушеним, то вона має право звернутися до суду з новим позовом, отримавши відмову на подану до органу пенсійного фонду з відповідним переліком документів, які дають право на отримання такої доплати.
Суд звертає увагу, що ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 у справі №140/12534/20 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду залишено без задоволення. Вказана ухвала суду мотивована, зокрема, тим, що починаючи з 01.01.2025 право на доплату до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, визначається статтею 45 Закону №4059-IX, а не рішенням суду у справі №140/12534/20.
Відтак, припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2025 підвищення до пенсії не може вважатися невиконанням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №140/12534/20 з огляду на зміну правового регулювання спірних правовідносин.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, оскільки суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу від 19.08.2025 ВП №71779739 не відповідає вимогам Закону №1404-VIII (з огляду на відсутність доведеного факту невиконання ГУ ПФУ у Волинській області рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №140/12534/20 без поважних причин), тому позовні вимоги про визнання протиправною та скасування зазначеної постанови належить задовольнити.
Керуючись статтями 229, 243 - 246, 268, 287 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Трофимюка П.В. про накладення штрафу від 19.08.2025 ВП №71779739.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 6; код ЄДРПОУ 13358826).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Володимирська, 1; код ЄДРПОУ 43316386)
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич