про повернення заяви без розгляду
23 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/9430/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Димарчук Т.М. вивчивши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному обсязі грошового забезпечення за період з 01.06.2024 по 21.08.2024 та ненарахування і невиплати додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн щомісячно у період із 01.12.2023 по 21.08.2024; зобов'язання військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 виплату в повному обсязі грошового забезпечення за період з 01.06.2024 по 21.08.2024 та нарахувати і виплатити додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн щомісячно за період із 01.12.2023 по 21.08.2024.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.01.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025, яке набрало законної сили, адміністративний позов у даній справі задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн у періоди з 23.12.2023 по 22.02.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду збільшену до 100000 грн пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та у відпустках для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у періоди з 23.12.2023 по 22.02.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
21.10.2025 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі у якій заявник вказав, що станом на 25.09.2025 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №140/9430/24 ні в частині нарахування розміру додаткової винагороди у періоди з 23.12.2023 по 22.02.2024, ні в частині виплати додаткової винагороди у періоди з 23.12.2023 по 22.02.2024 не виконано.
Вказана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду з огляду на таке.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені у статті 167 КАС України.
Так відповідно до пунктів 4, 5, 6 частини першої цієї статті будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).
Відповідно до частини другої статті 381-1 КАС України суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-383-3 і 383 цього Кодексу.
При цьому, нормами КАС України виокремлено такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Положеннями частини першої статті 382 КАС України визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Частиною шостою статті 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
При цьому законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та відповідно, наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.
Спеціальних вимог до змісту заяви поданої в порядку статті 382 КАС України процесуальний закон не містить, що обумовлює застосування загальних вимог до форми та змісту письмової заяви (клопотання), що передбачені статтею 167 КАС України.
Натомість частина друга статті 383 КАС України передбачає чіткі вимоги до змісту заяви про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень-відповідача на виконання рішення суду.
Строків для подання заяви на підставі статті 382 КАС України не встановлено, а тому виходячи із мети здійснення судового контролю, така заява може бути подана на стадії виконання рішення суду.
У свою чергу статтею 383 КАС України передбачено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (частина четверта статті 383 КАС України). Процесуальним наслідком недотримання встановленого процесуальним законом строку для подання заяви є її повернення заявнику (частина п'ята статті 383 КАС України).
Різними є і судові рішення, які приймаються за результатом розгляду питань, передбачених статтями 382 та 383 КАС України. Зокрема, відповідно до частини другої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення; а вже за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту (частина перша статті 382-3 КАС України); у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (частина третя статті 382-3 КАС України); у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень (частина десята статті 382-3 КАС України).
За результатом розгляду заяви в порядку статті 383 КАС України, суд приймає рішення про залишення її без задоволення, або постановляє окрему ухвалу на підставі статті 249 КАС України.
Стаття 249 КАС України визначає, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону (частина перша статті 249 КАС України).
Узагальнюючи вказане, суд зазначає, що встановлення статтями 382 та 383 КАС України різних способів судового контролю за виконанням рішень судів зумовлює і різні процесуальні форми реалізації позивачем права на ініціювання того чи іншого способу судового контролю.
Отже, заходи, можливість застосування яких передбачена статтею 382 КАС України та статтею 383 КАС України, за своєю правовою природою є різними.
У заяві про встановлення судового контролю заявник ОСОБА_1 не посилається ні на статтю 382 КАС України (заява про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення), ні на статтю 383 КАС України (визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду), що унеможливлює розгляд його заяви, оскільки не конкретизовано, яких саме заходів судового контролю просить вжити заявник.
За приписами частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Оскільки позивач подав заяву про встановлення судового контролю, однак не вказав яких саме заходів він просить вжити (на підставі статті 382 КАС України чи на підставі статті 383 КАС України), що суперечить наведеним положенням процесуального законодавства та унеможливлює вирішення поданої заяви судом, тому така заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Повернення заяви без розгляду не позбавляє права заявника звернутися до суду у визначеному КАС України порядку.
Керуючись статтями 167, 248, 256 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання.
Головуючий-суддя Т.М. Димарчук