м. Вінниця
22 жовтня 2025 р. Справа № 120/6842/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 07.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків, шляхом:
- надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 по 31.12.2022 із доказами поважності причин його пропуску.
14.10.2025 позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
В поданому клопотанні позивач просить суд поновити строк звернення до суду. Обґрунтовуючи подане клопотання позивач зазначив, що у період з 30.01.2025 по 02.05.2025 перебував у відрядженні та приймав участь у виконанні спеціальних (бойових) завдань.
Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує наступне.
За змістом частини 1, абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, в редакції, що була чинною до 19.07.2022, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тобто, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Відтак починаючи з 19 липня 2022 року у Кодексі законів про працю України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Судовою палатою Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 наголошено, що період з 19.07.2022 регулюється чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У зв'язку з цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (в частині вимог за період з 19.07.2022) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Як видно з матеріалів позовної заяви, наказом від 28.04.2023 №118 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 28.04.2023.
Позивач при звільненні з військової служби мав би отримати грошовий атестат у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні.
Виходячи з цього саме дата вручення позивачу зазначеного документа є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
Суд критично оцінює твердження позивача щодо перебування у відрядженні з 30.01.2025 по 02.05.2025, оскільки звільнення позивача відбулось 28.04.2023 отже початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (в частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Отже, звернувшись із цим позовом до суду 19.05.2025, позивач пропустив строк звернення до суду.
Крім того, наведені позивачем обставини не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Разом із тим, слід враховувати, що частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.
Згідно ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вище викладене, а також з метою запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, вважаю за необхідне продовжити строк виконання ухвали суду від 22.10.2025 на 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 121, 161, 256 КАС України суд, -
Продовжити строк виконання ухвали суду від 07.10.2025 на 5 днів з дня отримання даної ухвали суду від 22.10.2025.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна