Справа № 367/7351/24
Провадження №2/367/1557/2025
Іменем України
24.10..2025 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Лещенко О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа: ОСОБА_2 про зняття арешту з майна,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зняття арешту з майна.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що у позивача у власності перебуває будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач випадково дізнався про те, що на зазначений будинок органами державної виконавчої служби був накладений арешт та оголошено заборону на його відчуження. Позивачу стало відомо, що арешт накладено на підставі постанови №57699986 від 19.11.2018 року державним виконавцем Ченківським Олексієм Онуфрійовичем Печерського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Київ. Оскільки у позивача не було жодної інформації про те, що він є боржником у будь-якому виконавчому провадженні, тому він звернувся до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про зняття арешту з будинку. На вказану заяву було надано відповідь, згідно якої станом на 09.07.2024 року вилучити відповідне обтяження не вбачається можливим, оскільки це не передбачено ЗУ «Про виконавче провадження», та роз'яснено, що якщо особа яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
В даному випадку, власник 1/2 домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є позивач, який має РНОКПП НОМЕР_1 , в той же час як боржником у виконавчому провадженні №57699986 є ОСОБА_2 , яка володіє іншою частиною 1/2 домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, арешт був помилково накладений на майно, яке належить неборжнику у конкретному виконавчому провадженні, а зовсім сторонній особі, тобто наразі позивач всупереч положенням ст. 41 Конституції України незаконно обмежений в своєму праві володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Ухвалою Ірпінського районного суду Київської області від 29.07.2024 залишено без руху позовну заяву про зняття арешту з майна для усунення недоліків.
Ухвалою Ірпінського районного суду Київської області від 05.11.2024 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Сторони у встановлений законом строк заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін не подали та відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності учасників справи за наявними в справі матеріалами.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку із тим, що відповідач своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до копії відповіді 10.07.2024 року зазначено, що у Печерському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження №57699986 із примусового постанови №46701292 від 14.11.2018 про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчого збору у розмірі 20434,48 дол. США та 319,95 грн.
16.11.2018 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.
19.11.2018 року державним виконавцем Ченківським О.О. прийнято постанову про арешт майна боржника та внесено відповідне обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за №28985842.
ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 28.11.2014, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельзіним М.С.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта право власності на будинок по будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Пунктами 1, 2 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені вст.41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.
Заст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно дост. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 2,5ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арешту позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.
Згідно із ч. 2 ст. 50Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту, оскільки позовні вимоги засновані на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 17 березня 2023 року у справі № 363/2043/20 (провадження № 61-8835св22) з припиненням виконавчого провадження арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) також зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.
Судом встановлено, що спірний арешт накладений на майно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка не є та не була боржником по виконавчому провадженню. Боржником по виконавчому провадженню № 57699986 від 19.11.2018 року є ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
При таких обставинах, суд дійшов до висновку про те, що є всі підстави для висновку, що спірний арешт накладений без законних підстав, тому наявні підстави для задоволення позову, оскільки накладення спірного арешту перешкоджає вільному розпорядженню позивачу своїм майном.
Також до стягнення з відповідача в силу вимог ст.141 ЦПК України підлягають судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1211,20 грн., пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, оскільки означені судові витрати понесені позивачем, що підтверджено документально.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст.319,321 ЦК України,
Позов ОСОБА_1 до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа: ОСОБА_2 про зняття арешту з майна, задоволити.
Зобов'язати Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 215,4 кв.м., власник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який було накладено в межах виконавчого провадження № 57699986 відділом Печерського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Київ на підставі постанови про накладення арешту на майно боржника №57699986, виданий 19.11.2018 року, реєстраційний номер обтяжень: 28985842 від 19.11.2018 року.
Стягнути з Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги на до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторонам та третій особі направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ;
відповідач Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), 01001, м. Київ, вул. Різницька, 11-Б, ЄДРПОУ 34979022.
Третя особа ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .
Суддя: О.В. Лещенко