Справа № 752/12000/25
Провадження №2-о/367/404/2025
про залишення без руху
13 жовтня 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту родинних відносин,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення факту родинних відносин.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, приходить до висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.
Як вбачається зі змісту заявлених вимог, заявник просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 89 років у м.Києві є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлення даного факту необхідно заявнику для реалізації її права на спадщину.
За правилами цивільного процесуального законодавства заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Досліджуючи матеріали заяви з додатками суд встановив, що заявницею не додано засвідчені належним чином копії документів, що додаються до неї для суду та заінтересованої особи. Так, серед додатків до заяви зазначено: копія актового запису про народження ОСОБА_3 №13 від 09.11.1976; витяг з ДРАЦС щодо актового запису про народження ОСОБА_1 ; копія актового запису про народження ОСОБА_4 № 15 від 10.07.1966; витяг з ДРАЦС щодо актового запису про народження ОСОБА_4 ; копія актового запису про народження ОСОБА_5 № 7 від 18.01.1977; витяг з ДРАЦС щодо актового запису про народження ОСОБА_6 ; копія актового запису про народження ОСОБА_7 № 6 від 18.01.1977; витяг з ДРАЦС щодо актового запису про народження ОСОБА_7 ; копія актового запису про народження ОСОБА_8 № 2 від 24.01.1972; витяг з ДРАЦС щодо актового запису про народження ОСОБА_9 ; копія інформаційного листа Центрального державного історичного архіву України № Я-29 від 12.03.2024, які не долучено до примірника заяви для суду та заінтересованої особи, що в свою чергу є порушенням норм ЦПК України.
Таким чином, заявниця має додати до матеріалів заяви належним чином засвідчені копії вказаних у додатках документів.
Окрім того, заявницею до заяви додано копії письмових доказів, які не завірені належним чином, зокрема, на копіях відсутні відмітки «З оригіналом згідно»; особистого підпису особи, яка засвідчує копії; ініціали та прізвище, дату засвідчення копії.
Частина друга статті 95 ЦПК України передбачає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною п'ятою статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів, станом на момент подання позивачем позовної заяви, визначений п. 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 160/7887/18.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17, від 27 вересня 2021 року № 5026/886/2012, не засвідчені копії документів визнаються недопустимими доказами.
З викладеного вбачається, що кожний аркуш додатків має бути засвідчено заявницею, однак в порушенням ч. 1 ст. 177 ЦПК України, копії доказів додані до заяви не засвідчені. Також заявником не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 ЦПК України, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.
Згідно із пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, передбачені статті 143 ЦПК, зокрема, з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Залучення заінтересованих осіб у цих справах відбувається залежно від мети встановлення фактів.
Особи, які беруть участь у справі мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню та які можуть вплинути на їх права і обов'язки. Участь у справі таких осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 її вимоги про встановлення факту родинних відносин пов'язані зокрема з реалізацією прав на спадкування. В поданій заяві, заявник ОСОБА_1 зауважує, що вона є спадкоємцем за законом після померлої матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, в обґрунтування наявності родинного зв'язку зазначає, що має рідну сестру - ОСОБА_10 та трьох братів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , однак не зазначає відповідних осіб в якості заінтересованих осіб, або ж підстави незалучення їх до участі у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Таким чином, враховуючи необхідність залучення в якості заінтересованих осіб спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки, заявнику необхідно додатково надати копію заяви та належним чином завірені копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості заінтересованих осіб у справі.
Окрім того, на порушення вимог ч.3 ст. 175 ЦПК України заявником у заяві не вказано відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково суд роз'яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу, це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.
Суддя: Я.М.Третяк