Справа № 686/14623/25
Провадження № 2/686/5227/25
22 жовтня 2025 року
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Порозової І.Ю.,
секретаря - Кшановської Є.З.,
за участю: позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Свірневської Н.В.,
представника відповідача адвоката Возняк А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що перебуваючи у шлюбі з відповідачкою 27.04.2001 року придбали двохкімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Рішенням суду від 08.11.2019 року шлюб між сторонами розірвано. 27.09.2023 року рішенням Хмельницького міськрайонного суду за позивачем визнано право власності на ? частину вказаної квартири, однак проживати у ній він не може, оскільки ключі у замках було замінено, а в квартирі проживають сторонні люди.
Таким чином, позивач, будучи співвласником спірної квартири просить усунути перешкоди в користуванні квартирою шляхом його вселення.
Позивач та його представник-адвокат Свірневська Н.В. позов підтримали.
Представник відповідачки-адвокат Возняк А.Г. проти позову заперечила, оскільки наполягає на відсутності у позивача перешкод для проживання в спірній квартирі.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши докази в сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав від 10.04.2025 року. Співласником іншої частини є колишня дружина позивача ОСОБА_2 , що підтверджується рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.09.2023 року; договором оренди житлового приміщення від 15.06.2022 року.
У вказаній квартирі власники не проживають, однак згідно договору оренди від 15.06.2022 року, укладеного з ОСОБА_2 та з часткової згоди ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_2 проживає ОСОБА_3 з сім'єю.
За твердженнями позивача, згоду на проживання в квартирі сторонніх людей він надавав лише усну на період до весни 2024 року, однак вони не виселилися, натомість позивач вимушений проживати у брата, що є дуже незручним для нього. Ключів від квартири у нього немає і в помешкання його не пустили.
ОСОБА_3 надаючи суду пояснення в якості свідка повідомила, що ОСОБА_1 не може проживати у своїй квартирі, оскільки тоді їй з сім'єю доведеться залишити житло. Факт передачі нею орендних платежів ОСОБА_1 за житло оспорюється останнім та нічим не підтверджено.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно не має фізичної можливості користуватися належною йому власністю за призначенням, а саме проживати в квартирі, співвласником якої являється.
Одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує (пункт 3 частини другої статті 16 ЦК України), - усунення перешкод у здійсненні права користування майном. Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права. Цей спосіб захисту може використати не тільки власник майна, але й особа, яка відповідно до закону або договору має право користування ним.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року в справі № 761/5115/17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20) дійшла висновку, що у законодавстві, що регулює житлові правовідносини, припинення сімейних правовідносин, втрата статусу члена сім'ї особою, саме по собі не тягне втрату права користування житловим приміщенням.
Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
За правилами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 321 ЦК України установлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Наведеною нормою матеріального права визначено право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яких шляхом, який власник вважає прийнятним.
Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. Не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Власник має права вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та у разі необхідності, зняття особи з реєстраційного обліку, проте це право залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового чи цивільного законодавства.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20).
Відповідно до статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень прав, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстав, передбачених законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Отже, підставою для задоволення позову такої особи є встановлення факту порушення його прав і об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.
Позивач пред'явив позов про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення у відповідну квартиру, посилаючись на те, що відповідач (колишня дружина ) чинить йому перешкоди у користуванні квартирою, змінивши замки в квартирі, не допускає в квартиру.
З даного приводу позивач в січні 2025 року звертався в Хмельницьке районне управління поліції та до осіб, які мешкають в спірній квартирі, однак безрезультатно.
Покази представника відповідача ОСОБА_4 про відсутність перешкод з боку відповідача, суд оцінює критично, оскільки як пояснила свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні, позивач не може прийти в квартиру, як до себе до дому, оскільки там проживає вона з сім'єю.
Враховуючи вищевикладене, заперечення співвласника щодо задоволення позову про усунення перешкод у користуванні майном або заперечення щодо вселення співвласника та відсутність можливості у власника самостійно без звернення до співвласників реалізувати свої права (відсутність ключів від будинку тощо) за відсутності вільного доступу до належного йому майна є підставою вважати, що інший співвласник чинить перешкоди у користуванні належною позивачу власністю.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2023 року у справі № 397/355/22 (провадження № 61-12938св23).
З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі -1211,20 грн., який належить стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 319, 321, ЦК України, суд,
Позов задовольнити.
Вселити ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) в квартиру АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) - 1211,20грн. судового збору.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду І.Ю.Порозова