Справа №206/3898/25
2/206/2253/25
02.10.2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючий суддя Румянцев О.П.,
секретар судового засідання Богатько Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпро матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
14 липня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду міста Дніпра із позовом ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивача посилається на те, що 24 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №18. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя у подружжя не склалося, між ними почалися непорозуміння через різні погляди на сімейне життя. З кожним роком відносини погіршувались. В сім'ї з'явилась напружена та нервова атмосфера. Тривалий час сторони намагались жити однією сім'єю, знаходити компроміси зі спірних питань, намагалися відновити, в першу чергу за ради дитини, їх сімейні відносини. Але з часом відносини ставали тільки ще більш відчужені. Сторони зрозуміли, що спільне життя і збереження шлюбу з відповідачем неможливе, оскільки суперечить їх інтересам та інтересам сім'ї. Починаючи з весни 2022 року шлюбні відносини між подружжям були фактично припинені, вони припинили вести спільне господарство, відповідач переїхала мешкати за адресую реєстрації, де фактично мешкає до цього часу. Примирення неможливе, оскільки вони вже тривалий час проживають окремо один від одного, зникли почуття любові один до одного та у кожного з них склалося самостійне окреме від іншого життя. Спору про поділ спільного майна не має. Просить розірвати шлюб.
16 липня 2025 року ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра відкрито провадження по справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.
Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява з проханням розглядати справу без його участі, позов підтримує та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява з проханням розглядати справу за її відсутності, не заперечує проти задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступні підстави.
У відповідності до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що 24 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №18 (а.с.4).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Також судом встановлено, що між сторонами по даній справі сімейні стосунки припинились. Зберігати сім'ю позивач не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Згідно з ч.5 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положенням ч.ч.3, 4 ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.97) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, що відповідає ст.51 Конституції України. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.48, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі припинені, суд дійшов висновку про те, що сім'я сторін розпалася остаточно, примирення бути не може і шлюб підлягає розірванню.
Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.24, 55, 56, 110-112 Сімейного Кодексу України, ст.ст.6-13, 33-34, 76-81, 83, 133, 134, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-279, 280-284 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 24 січня 2015 року Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №18 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.П.Румянцев