печерський районний суд міста києва
757/302/17-ц
4-с-165/25
17 жовтня 2025 року
Суддя Печерського районного суду м. Києва Єрмічова В. В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 про визнання протиправною постанови державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Синельник Ю. М. та зобов'язання прийняти відповідне рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва про визнання протиправною постанови державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Синельник Ю М. та зобов'язання прийняти відповідне рішення у зв'язку з винесенням постанови про арешт майна боржника в рамках ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 757/302/17-ц, виданого 18.07.2018 Печерським районним судом м. Києва із зобов'язанням державного виконавця винести постанову про зняття арешту з майна боржника.
Дослідивши скаргу, суддя дійшов висновку про те, що скаргу слід залишити без розгляду з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що 03.07.2023 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Синельник Ю. М. у ВП № НОМЕР_1 винесена постанова про арешт майна боржника, яку заявник вважає незаконною.
Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з ст. 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Статтею 123 ЦПК України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Частиною два цієї статті передбачено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
До скарги не додано жодних доказів того, коли саме заявник дізнався або повиннен був дізнатися про порушення його прав або свободи. Скарга також не містить такої інформації. крім того, заявник не додав до скарги оскаржувану постанову, тому перевірити предмет спору також не представляється можливим.
Ураховуючи те, що ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва 15.09.2025, а оскаржувана постанова винесена ще 03.07.2023, тому установлено, що останнім пропущено процесуальний строк, встановлений ст. 449 ЦПК України, для подачі скарги на рішення, дію чи бездіяльність державного виконавця.
Приписами частини 9 статті 10 ЦПК України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки, ОСОБА_1 пропустив строк на подачу скарги на рішення та бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення 757/302/17-ц, установлений ст. 449 ЦПК України, питання про поновлення пропущеного процесуального строку в скарзі не порушується, самостійно вирішити зазначене питання суд не уповноважений.
Відтак, наявні підстави для застосування положень статтей 126, 449 ЦПК України щодо залишення скарги без розгляду.
Керуючись статтями 120, 122, 123, 126, 127, 258-261, 268, 352-355, 447, 449 ЦПК України, суддя
Скаргу ОСОБА_1 про визнання протиправною постанови державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Синельник Ю. М. та зобов'язання прийняти відповідне рішення - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Суддя Віта ЄРМІЧОВА