справа № 631/1158/25
провадження № 3/631/615/25
24 жовтня 2025 року селище Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко Світлана Василівна, розглянувши в залі судових засідань № 1 приміщення суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця міста Володимир Волинської області, громадянина України,
із ідентифікаційним номером платника податків3519910730, одруженого,
який має посвідчення водія (серії НОМЕР_1 ), є військовослужбовцем, зареєстрований і проживає за адресом:
АДРЕСА_1 ;
за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
03.10.2025 року о 19 годині 40 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «Volkswagen Caddy», державний номерний знак НОМЕР_2 , по вулиці Зміївська, будинок № 2, селища Нова Водолага Харківського району Харківської області, перебуваючи при цьому відповідно до постанови Володимир-Волинського міськрайонного ВДВС ВП № 59378790 від 09.12.2019 року, тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом, чим порушив статтю 15 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правопорушник ОСОБА_1 до судді не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи сповіщений своєчасно та належним чином, про причини своє неявки не повідомив, заяви про відкладання розгляду справи не надавав, однак при складанні протоколу про вчинене ним адміністративне правопорушення, в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» написав, що з ним згоден.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року (заява № 28249/95), в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Положеннями статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено п'ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, при цьому частина 6 статті 38 вищевказаного нормативно-правового акту визначає кінцевий строк притягнення до адміністративної відповідальності, який становить один рік з дня вчинення правопорушення.
Таким чином, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Тим більше, що стаття 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Наявними матеріалами справи про адміністративне правопорушення вина ОСОБА_1 повністю доведена.
Так, відповідно до приписів статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, сукупністю даних Протоколу про адміністративне правопорушення (серії ЕПР1 № 472551), складеного 03.10.2025 року поліцейским відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Струповим Д. О., а також даних СD-диску, доданих до нього, підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення (а. с. 2, 12).
З рапорту ПОГ СВГ відділення поліції № 3 ХРУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенантом поліції Струпова Д., поданого 04.10.2025 року на ім'я тимчасового виконувача обов'язків начальника відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області підполковника поліції Пеленчука Романа вбачається, що 03.10.2025 року близько о 19 годині 40 хвилин ним спільно з ПОГ старшим лейтенантом поліції Пашковим Ю. О., здійснювалося патрулювання по вулиці Зміївська селища Нова Водолага Харківського району Харківської області. Під час руху на службовому автомобілі марки «Рено Дастер», державний номерний знак НОМЕР_3 , ними помічений автомобіль марки «Фольксваген Кади», державний номерний знак НОМЕР_4 , водій якого рухався на транспортному засобі, без увімкнених фар в режимі ближнього світла в темну пору доби. Після чого було прийнято рішення про зупинку даного транспортного засобу згідно з Законом України «Про Національну поліцію» за допомогою гучномовця, звукової сирени та проблискових маячків. Підійшовши до водія, ОСОБА_2 представився, назвав причину зупинки, після чого попрохав водія надати відповідні документи, а саме: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Особу водія було встановлено за посвідченням водія серії НОМЕР_5 , виданого 10.07.2015 року. Ним виявився ОСОБА_1 , який тимчасово обмежений в праві керування транспортними засобами згідно з постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника серії ВП № 59378790 від 09.12.2019 року (ініціатор Володимир-Волинський міськрайонний ВДВС У Волинській області). Тому складено протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушенняЕПР 1 № 472551 від 03.10.2025 року, та адміністративну постанову за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушенняЕНА № 5859526 від 03.10.2025 року (а. с. 3).
Постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (бланк серії ВП № 59378790), винесеною 09.12.2019 року головним державним виконавцем Володимир-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Приступою Т. В., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості по сплаті аліментів у повному обсязі згідно з виконавчим листом № 154/626/19, виданим 18.06.2019 року (а. с. 4 - 5).
Постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серії ЕНА № 5859526), винесеною 03.10.2025 року поліцейським відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Струповим Д. О., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення 03.10.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статі 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за керування транспортним засобом - автомобілем марки «Фольксваген Кади», державний номерний знак НОМЕР_2 , без увімкнених фар в режимі ближнього світла в темну пору доби. Своїми діями ним порушено пункт 19.1 «а» Правила дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями), із накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень (а. с. 8).
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 03.10.2025 року, він проживає за адресом: АДРЕСА_1 ,- та в цей день він керував транспортним засобом - автомобілем марки «Фольксваген Кади», державний номерний знак НОМЕР_2 , без ввімкнутих фар в режимі ближнього світла в темну пору доби. Про те, що він мав обмеження у керування транспортним засобом відповідно до постанови ВДВС від 18.06.2019 року ВП № 59378790, він знав, але у березні звертався до ВДВС у Волинській області та сплатив заборгованість у повному обсязі, чому його не прибрали з бази йому не відомо. Керував транспортним засобом вважаючи, що дане питання врегульоване.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про дорожні рух», № 3353-XII від 30.06.1993 року (зі змінами та доповненнями), забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Також, частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за скоєння проступку у виді керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Оскільки ОСОБА_1 дійсно вчинив керування транспортним засобом, будучі особою, тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами, то він є належним суб'єктом проступку, визначеного частиною 3 стаття 126 вищевказаного кодифікованого акту про адміністративні правопорушення.
Отже, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеним, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Крім того, майнової шкоди проступком не заподіяно.
При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер вчинення правопорушення, ступень вини, майновий стан, особу правопорушника, а також відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність винного, й вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці, слід вирішити питання про стягнення з нього й судового збору.
Так, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким законом, що встановлює правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), частина 1 та пункт 5 частини 2 статті 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.
Пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456 - VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення визначається Законом про Державний бюджет України.
Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 року, з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 3028,00 гривень.
Таким чином, у зв'язку із накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з нього слід стягнути й судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень, із розрахунку: 0,2 х 3028 гривень = 605,60 гривень.
Приймаючи постанову, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді судді належного суду.
На підставі викладеного, діючи в точній відповідності із законом, з метою зміцнення законності, виховання особи, яка вчинила це адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року статтею 40 Бюджетного кодексу України № 2456 - VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями), статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 року і частиною 5 статті 7, статтями 15, 23, 27, 28, 33 - 35, 36, 38, 40-1, частиною 3 статті 126, статтями 245, 246, 249, 251, 252, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями),
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, й накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок), із зарахуванням на наступні банківські реквізити: отримувач: ГУК у місті Києві /місто Київ/ 22030106. Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку). Номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова про накладення адміністративного стягнення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, звертається до виконання протягом трьох місяців і підлягає виконанню з моменту її винесення, за виключенням випадків, прямо передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Постанову прийнято, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко