справа № 631/1077/21
провадження № 2/631/62/25
24 жовтня 2025 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
за участю:
секретаря судового засідання Тиндика А. О.
розглянувши усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ», із залученням до участі в справі в якості третьої особи яка, не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ»,- «Про захист прав споживачів»,
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ», із залученням до участі в справі в якості третьої особи яка, не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ»,- «Про захист прав споживачів» (а. с. 1 - 8).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить:
-визнати незаконними дії відповідача при здійсненні обліку природного газу, використаного ним як побутовим споживачем за адресою: АДРЕСА_1 ;
-зобов'язати відповідача негайно відновити здійснення обліку природного газу, використаного ним як побутовим споживачем за фактичними показами лічильника;
-стягнути з відповідача суму переплати 1546,41 гривень;
-стягнути з відповідача на користь позивача спричинену моральну шкоду в розмірі 5000,00 гривень;
-стягнути з відпвідача понесені витрати на професійну правову допомоги в розмірі 2000,00 гривень;
-покласти судові витрати на відповідача (а. с. 8).
Зазначена позовна заява зареєстрована за вхідним № 5892/21-вх із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/1077/21 (провадження № 2/631/720/21) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, передана на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (а. с. 1, 34 - 35).
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 29.10.2021 року, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та розпочато підготовчий розгляд (а. с. 36 - 40).
25.11.2022 року за вхідним № 6674/21-вх надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому відповідач, від імені та в інтересах якого за довіреністю № Др-202-1220, виданою 28.12.2020 року головою правління Новицьким Д. В. зі строком дії до 31.12.2021 року, діяла ОСОБА_2 , просило прийняти відзив до розгляду та відмовити позивачу у задоволенні позову повністю (а. с. 53 - 72, 73).
Того ж дня, за вхідним № 6675/21-вх від представника відповідача за довіреністю - Ляшко О. Ю. надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 161/11800/19 (а. с. 76 - 77, 78 - 80).
07.12.2021 року за вхідним № 6957/21-вх до суду надійшли письмові пояснення по справі від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» - Бондар М., яка діє на підставі довіреності № Др-12-0421 виданої 29.04.2021 року директором ОСОБА_3 , в зазначили, що вони не вправі самостійно нараховувати та коригувати кількісні показники обсягу розподіленого природного газу (а. с. 85, 86).
Крім того, 16.12.2021 року за вхідним № 7191/21-вх від представника відповідача за довіреністю Ляшко О. Ю. надійшли додаткові пояснення, в яких вона просила в задоволенні позову відмовити (а. с. 90 - 92, 93 - 99).
Також, 11.01.2022 року за вхідним № 82/22-вх від позивача надійшли письмові пояснення щодо раніше наданих відповідачем додаткових пояснень (а. с. 107 - 110).
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 25.01.2022 року в межах справи з єдиним унікальним № 631/1077/21 (провадження № 2/631/225/22), закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті (а. с. 118 - 123).
21 жовтня 2025 року за вхідним № 6475/25-вх до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 , в якій він просить залишити його позов до АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ», із залученням до участі в справі в якості третьої особи яка, не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ»,- «Про захист прав споживачів» без розгляду через втрати інтересу до нього, викликану похилим віком та не бажанням з'являтись до суду, зазначивши, що наслідки такого залишення йому відомі та зрозуміли, а тому просить суд закрити провадження у справі.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, як причину неявки зазначив похилий вік. Між тим в матеріалах справи наявні чисельні заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, зокрема, заява, зареєстрована за вхідним № 4387/25-вх від 25.07.2025 року, про розгляд справи за його відсутності по суті позовних вимог, що неможливо з огляду на предмет та зміст позовних вимог, які потребують на безумовну явку позивача та надання безпосередніх та особистих пояснень позивача по суті.
Представник відповідача АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ» у судове засідання теж не з'явився, про дату, час і місце засідання повідомлялася належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення або про розгляд справи за їх відсутності не надсилав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» у судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістив, заяв про відкладення або про розгляд справи за їх відсутності не надсилав.
Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Зі змісту частини 1 статті 223 цього ж кодексу вбачається, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, а згідно з приписами частини 3 статті 211 зазначеного вище цивільного процесуального кодифікованого закону України особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями) обумовлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, Європейський суд з прав людини у пунктах 39 - 41 свого Рішення від 08.11.2005 року у справі «Стрижак проти України» (заява № 72269/01) констатував наявність у заявника права надавати свої аргументи під час публічного слухання справи, недотримання якого було кваліфіковано як порушення частини 1 статті 6 Конвенції.
За таких обставин, беручи до уваги те, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації учасниками справи, що не з'явились, їх процесуальних прав на безпосередню участь у розгляді справи в суді й підстав для визнання необхідним давання ними особистих пояснень з підстав надходження заяви позивача про залишення позову без розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити питання, порушене позивачем, за відсутності усіх осіб, що не з'явились.
Доходячи такого, суд зауважує, що на виконання змісту пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Імперативними приписами пункту 2 частини 2 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України обумовлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим кодексом строку, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, що судом визнано поважними.
Натомість змістом частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Крім того, відповідно до приписів частини 5 і пунктів 1 та 2 частини 8 статті 128 вказаного кодифікованого процесуального акту України, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а днем вручення судової повістки про виклик є день вручення судової повістки під розписку та день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи, й ураховуючи, що належно повідомлені учасники справи не з'явились, суд доходить переконання, що дійсно їх відсутність не перешкоджає проведенню судового засідання та вирішенню питання про залишення позову без розгляду по суті.
Таким чином, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про залишення позову без розгляду або відмовлення у задоволенні цього клопотання, перевіривши їх доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять наявні в ній письмові докази, - суд вважає, що клопотання позивача слід задовольнити з наступних підстав.
Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.
Згідно з приписом частини 2 статті 258 Цивільного процесуального кодексу України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
При цьому, вирішуючи питання про залишення позову від розгляду, суд, перш за все, виходить з того, що статтею 55 Конституції України проголошено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Зміст цього права полягає у тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Аналогічне вбачається й у рішенні Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води), в якому вказане, що частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Отже, звернення особи до суду є її абсолютним правом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Вказане беззаперечно кореспондує із приписами діючого цивільного процесуального законодавства України, зокрема, тим, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно з частиною 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість звернутися до суду з цивільним позовом.
Отже, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).
Частиною 3 цієї ж статті визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Тому, право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів рівною мірою стосується й права такої особи на залишення позовної заяви без розгляду.
Частиною 1 статті 42 Цивільного процесуального кодексу України обумовлено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 48 цього ж кодексу сторонами у цивільному процесі є позивач та відповідач. Позивачем або відповідачем може бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Згідно з приписом частини 1, 2 та 4 статті 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.
Також положеннями частини 1 статті 47 цивільного процесуального кодифікованого закону України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Отже, стороною у справі, зокрема позивачем, може бути лише та фізична особа, яка має цивільну процесуальну правосуб'єктність.
Відповідно до змісту пункту 3 частини 1 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Як визначено пунктом 5 частини 1 статті 257 цього ж нормативно-правового акту, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Відтак, з матеріалів цієї справи вбачається, що до суду із позовом «Про захист прав споживачів»звернувся ОСОБА_1 .
Частиною 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Як вбачається із заяви, зареєстрованої за вхідним № 6475/25-вх від 21.10.2025 року, про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ», із залученням до участі в справі в якості третьої особи яка, не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ»,- «Про захист прав споживачів», без розгляду, вона підписана та подана позивачем особисто, а тому її слід задовольнити.
Доходячи такого, суд проаналізував норми цивільного процесуального законодавства України й переконався, що звернутись до суду із проханням про залишення позову без розгляду є правом позивача, який на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, й, оскільки таке право є абсолютним, воно не залежить від волі інших учасників процесу, а, отже, й не залежить від будь-якої їх думки.
Наведене свідчить про те, що суд не має обов'язку з'ясовувати обставини, мотиви, міркування, з яких виходив позивач, звертаючись з таким проханням в суд, як не зобов'язаний з'ясовувати і суть справи. Проте він зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду, якщо прохання подано у процесуальний спосіб з огляду саме на обов'язковий у цивільному процесі принцип дизпозитивності, тобто вільне розпорядження учасниками справи своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.
При цьому суд ураховує, що позивач не є фахівцем у галузі права й не обізнаний у чинному законодавстві, тому некритично ставиться до його заяви, в якій ОСОБА_1 просить закрити провадження з підстав, обумовлених статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України, одночасно зазначаючи, що наслідки залишення позову без розгляду, обумовлені пунктом 3 цієї статті йому зрозумілі, хоча стаття 205 зазначеного цивільного кодифікованого закону присвячена строкам проведення врегулювання спору за участю судді та взагалі не містить ніяких пунктів, а лише дві частини.
З урахуванням зазначеного та беручи до уваги вільне волевиявлення позивача ОСОБА_1 щодо залишення його позовної заяви без розгляду, подання відповідної заяви саме позивачем, а також відповідність поданої заяви вимогам цивільного процесуального кодифікованого закону України, суд вважає за необхідне клопотання позивача задовольнити повністю, а позов ОСОБА_1 до АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ», із залученням до участі в справі в якості третьої особи яка, не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ»,- «Про захист прав споживачів» залишити без розгляду.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ», із залученням до участі в справі в якості третьої особи яка, не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ»,- «Про захист прав споживачів» без розгляду, суд відповідно до приписів частини 2 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1 , позовну заяву якого залишено без розгляду, що після усунення умов, які були підставою для залишення позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі;статтями 9, 55 і 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями);статтями 8, 17 і пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року; Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»;пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; рішенням Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води); статтями 1, 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), і статтями 1 - 5, 7, 13, 17, 18, 42, 43, 46, 48, 58, 60, 62, 64, 76 - 80, 89, 128 - 131, 133, 193, пунктом 1 частини 2 статті 200, статтями 211, 214, 223, 255, пунктом 5 частини 1 та частиною 2 статті 257, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259 - 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, пунктом 16 частини 1 статті 353, частиною 2 та 3 статті 354 та пунктом 9 та 11 частини 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),
Заяву ОСОБА_1 про залишення без розгляду його позову до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ», із залученням до участі в справі в якості третьої особи яка, не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ»,- «Про захист прав споживачів» задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ», із залученням до участі в справі в якості третьої особи яка, не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ»,- «Про захист прав споживачів» залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що після усунення умов, які були підставою для залишення цього позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 ,а також всім іншим учасникам судового процесу протягом двох днів з дня її складення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з цього дня.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала, що набрала законної сили, обов'язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Ухвалу постановлено шляхом прийняття, складено за допомогою комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко