просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
24 жовтня 2025 року м.Харків Справа № 913/50/25
Провадження №8/913/50/25
Суддя Господарського суду Луганської області Іванов А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до відповідача - Новопсковської школи мистецтв, смт Новопсков Луганської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відділу культури, туризму, молоді та спорту Новопсковської селищної ради, смт Новопсков Новопсковського району Луганської області
про стягнення 51906,76 грн
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Новопсковської школи мистецтв, в якій просить стягнути з відповідача 51906,76 грн з яких: основний борг в сумі 33223,85 грн, пеня в сумі 7017,97 грн, три проценти річних у сумі 2452,87 грн; інфляційні втрати в сумі 9212,07 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.11.2021 між сторонами було укладено Договір № 11-1060/21-БО-Т постачання природного газу, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу природний газ, а останній зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Як зазначає позивач, у період з листопад 2021 року по лютий 2022 року він передав у власність відповідачу природний газ загальну на суму 146363,81 грн.
В свою чергу, відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково в сумі 113 139,96 грн, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 33223,85 грн - за лютий 2022 року.
Позивач вказує, що у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору щодо оплати отриманого природного газу, останній зобов'язаний сплатити не лише суму боргу, а й пеню, три проценти річних та інфляційні втрати, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Позивач у позовній заяві просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2025 справу № 913/50/25 передано на розгляд судді Іванову А.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.02.2025 позовну заяву залишено без руху.
Заявою від 10.02.2025 позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 12.02.2025 господарський суд відкрив провадження у справі № 913/50/25 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, без виклику сторін.
26.02.2025 через систему «Електронний суд» від Новопсковської школи мистецтв надійшло клопотання про залучення Відділу культури, туризму та спорту Новопсковської селищної ради до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Ухвалою від 03.03.2025 господарський суд задовольнив клопотання Новопсковської школи мистецтв від 25.02.2025 та залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відділ культури, туризму, молоді та спорту Новопсковської селищної ради (ідентифікаційний код 44049841), адреса: вул. Шкільна, б. 15-Б, с. Новопсков Луганської області, 92302, адреса електронної пошти: kultura@novopskovrada.gov.ua.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 25.02.2025 залишив на розсуд суду позовну вимогу про стягнення суми боргу та втрат від інфляції, просив зменшити позовні вимоги в частині стягнення пені на 90% до суми 701,80 грн, а в частині трьох процентів річних - зменшити розмір на 50% до суми 1226,44 грн, покласти судовий збір на сторони пропорційно задоволених позовних вимог и розглядати справу без участі представника відповідача.
Свої доводи відповідач обґрунтував наступним:
- 05.11.2021 Новопсковська школа мистецтв (далі - НШМ, відповідач, Споживач) уклала з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»» (далі - позивач, Постачальник) договір постачання природного газу № 11-1060/21-БО-Т (далі - Договір), згідно якого ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»» зобов'язується поставити природний газ Новопсковській школі мистецтв (Споживачеві), а Новопсковська школа мистецтв приймає та оплачує на умовах Договору природний газ. Даний Договір набрав чинності з дати його укладання (05.11.2021) і діяв в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання;
- згідно з п. 2.1 Договору було визначено обсяг замовленого Споживачем природного газу по місяцях у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року включно, а згідно п. 2.3 Договору, підписанням цього Договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС;
- відповідно до пункту 1.4 Договору, споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього Договору у Споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між Споживачем та Оператором газорозподільчої мережі (далі -Оператор ГРМ) та присвоєний Оператором ГРМ персональний EIC-код та/або укладений договір транспортування природного газу між Споживачем та Оператором газотранспортної системи (надалі Оператор ГТС) та присвоєний Оператором ГТС персональний EIC-код (якщо об'єкти Споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі);
- у пункті 1.5 Договору зазначено: «У разі якщо об'єкти Споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим Договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: АТ «ОГС «Луганськгаз», з яким (якими) Споживач уклав відповідний договір (договори)»;
- відповідний договір було укладено між АТ «ОГС «Луганськгаз» та Новопсковською школою мистецтв, шляхом підписання 27.01.2022 заяви-приєднання № 09420DBH2SCB012 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), а також Додаткової угоди № 1 до Договору № 09420DBH2SCB012 від 27 січня 2022 року розподілу природного газу;
- з огляду на викладену у листі ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 07.11.2024 інформацію, обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000DBH2S005за період з 08.11.2021 По 01.03.2022, який віднесений в алокацію постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС - код 56X930000010610X) та становить:
з 08.11.2021 по 30.11.2021 - 1 681,06 м 3;
з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 2 754,00 м 3;
з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 2 399,54 м 3;
з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 2 007,00 м 3;
01.03.2022 - 0,00 м 3;
- споживач з ЕІС-кодом 56XS0000DBH2S005 в період з 01.11.2021 по 07.11.2021 був зареєстрований в Реєстрі споживачів за іншим постачальником. Водночас інформація щодо обсягів природного газу, використаних вказаним споживачем в період з 02.03.2022 по 31.12.2022, оператором газорозподільної системи АТ «Луганськгаз» до інформаційної платформи не надавалась;
Новопсковська школа мистецтв вважає позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат необґрунтованими та неспівмірними і просить зменшити розмір штрафних санкцій, а також 3% річних , з огляду на наступне:
- відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року;
- починаючи з 03 березня 2022 року територія Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області (далі - Новопсковська СТГ) знаходиться в тимчасовій окупації. На цей час Новопсковська СТГ входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309;
- з березня 2022 року у Відповідача відсутній доступ до матеріально-технічної бази, зокрема приміщень, в тому числі - до офіційної електронної пошти;
- архіви та первинні документи закладу були втрачені (знищені) внаслідок захоплення їх окупаційною владою. Діяльність НШМ була фактично призупинена;
- з березня 2022 року у Споживача відсутній доступ до газорозподільної системи, отримати та перевірити якість послуг передбачених Договором неможливо. Окрім того, неможливо встановити наявність або відсутність пошкоджень газорозподільної інфраструктури;
- розпорядженням начальника Новопсковської селищної військової адміністрації від 07.02.2023 № 17-о, на підставі звернень керівників закладів культури, було позбавлено статусу розпорядника бюджетних коштів заклади культури базової мережі місцевого рівня, зокрема і НШМ. У зв'язку з цим було втрачено доступ до системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство» НШМ, з яких можливо було відновити дані по оплаті за спожитий газ;
- відповідно до Договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5). На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС, постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника (п.п.3.5.2 );
- згідно Переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів, який є додатком до Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів, затверджених наказом ДКСУ від 19.07.2019 № 213, документами, що підтверджують фактичне отримання товарів та послуг по Оплаті природного газу (КЕКВ 2274) - є акт наданих послуг/акт приймання-передавання товарної продукції;
- відповідно до ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року;
- відповідно до абз. 1 п. 2.15 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затвердженого Наказом Мінфін України від 02.03.2012 № 309 у міру прийняття рішень розпорядником бюджетних коштів про оплату бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань, які були зареєстровані в органах Казначейства та залишились не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду, органами Казначейства такі зобов'язання відображаються в обліку у поточному бюджетному періоді на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань і відповідних підтвердних документів;
- з моменту повномасштабного вторгнення рф до України, Новопсковська школа мистецтв не отримувала від Позивача акти приймання-передачі газу за лютий 2022 року. Листи про погашення заборгованості від ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»» не надходили;
- позивачем не враховано, що розділом 11 Договору передбачено наступний порядок розв'язання спорів (розбіжностей):
« 11.1. У разі виникнення спорів (розбіжностей) Сторони зобов'язуються розв'язувати їх шляхом проведення переговорів та консультацій. Будь-яка із Сторін має право ініціювати їх проведення.
11.2. У разі недосягнення Сторонами згоди спори (розбіжності) розв'язуються у судовому порядку.»;
- позивач жодного разу не звертався до відповідача для проведення переговорів або консультацій щодо виникнення заборгованості;
- 06.02.2024 Відділом культури, туризму, молоді та спорту Новопсковської селищної ради (далі - Відділ культури), який є органом управління НШМ, до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»» було направлено лист № 10 на виконання доручення Департаменту житлово-комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації щодо врегулювання розрахунків з підприємствами Групи Нафтогаз;
- у даному листі зазначено, що Відділ культури направив лист від 15.01.2023 №3 до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»» з проханням надати акти звіряння за спожитий газ за 2022 рік станом на 01.01.2023 по підпорядкованим йому закладам культури (зокрема і НШМ);
- 22.01.2024 на електрону адресу Відділу культури, без супровідного листа, надійшли акти звіряння розрахунків за період з 01.11.2021 по 31.12.2023, в тому числі і по НШМ;
- за відсутності підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів (акти приймання-передачі газу за лютий 2022 року), а також відсутності доступу до комерційних вузлів обліку газу (п. 3.6 Договору), перевірити фактичний обсягу спожитого газу за лютий 2022 року неможливо, і підстав для проведення розрахунків у НШМ не було;
- кредиторську заборгованість за 2022 рік не було зареєстровано в органах Державної казначейської служби і, як наслідок, не передбачено бюджетні асигнування у 2023, 2024 та/або поточному році на погашення цієї заборгованості;
- станом на березень 2022 року, а також на даний момент, відсутня можливість підписання акту звіряння розрахунків та погашення заборгованості за лютий 2022 року - з об'єктивних причин, які не залежать від Відповідача;
- з листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-BP, Статуту ТПП України, цим листом засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»;
- ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);
- існування обставин форс-мажору щодо порушення/невиконання зобов'язань може доводитися будь-якими доказами (постанова Верховного Суду у справі № 912/3323/20 від 21 липня 2021 року);
- враховуючи наявність форс-мажорних обставин (військова агресія російської федерації проти України та бойові дії на території Луганської області, що підтверджено листом ТПП
України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022), які об'єктивно унеможливили виконання Договору, відсутній і причинно-наслідковий зв'язок між діями Відповідача та неналежним
виконанням грошового зобов'язання (оскільки, заборгованість виникла більшою мірою внаслідок військової агресії рф, введення воєнного стану в Україні та тимчасової окупації території Новопсковської селищної територіальної громади). Адже саме такі обставини унеможливили належне виконання Відповідачем зобов'язань за договором та є підставою для його звільнення від відповідальності;
- внаслідок втрати всіх первинних документів (в тому числі - бухгалтерських документів, договорів) та за відсутності інформації про наявну заборгованість, Відповідач був позбавлений можливості своєчасно заявити Позивачу про наявність форс-мажорних обставин за даним зобов'язанням;
- у наданому позивачем розрахунку суми основного боргу для Новопсковської школи мистецтв за договором постачання природного газу № 11-1060/21-БО-Т вказано, що дата виникнення заборгованості - 16.04.2022 (Основний борг за зобов'язаннями місяця - лютий 2022 року);
- з 16.04.2022 позивачу було відомо про заборгованість, але він не звертався з відповідною вимогою до відповідача, не надав акти приймання-передачі для оплати заборгованості. І лише тепер, нарахувавши пеню, 3% річних та інфляційних втрат за 29 місяців прострочення (що є вигідним для ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»») - звернувся до суду з позовною заявою до НШМ. На думку Відповідача, такі факти свідчать про недобросовісне користування позивачем процесуальними правами; зловживання своїми процесуальними правами, що є неприпустимим та суперечить основним засадам господарського судочинства, а саме положенням п. 11 ч. 3 ст. 2 та ст. 43 ГПК України;
- за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України);
- в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 висловлена правова позиція, відповідно до якої наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора;
- позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача - пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, що складає 18 682,91 грн тобто 56,23% від суми основного боргу (33 223,85 грн);
- така сума є несправедливою, неспівмірною, оскільки склалася ситуація, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання;
- стягнення штрафних санкцій з відповідача не відповідає їх правовому призначенню, а направлене виключно на збагачення Позивача;
- відповідач, на відміну від позивача, як мистецька школа, є початковою ланкою спеціалізованої мистецької освіти, належить до системи позашкільної освіти. Школа мистецтв є закладом позашкільної освіти сфери культури. Новопсковська школа мистецтв
належить до комунальної власності Новопсковської селищної територіальної громади. Фінансування школи мистецтв здійснюється за рахунок коштів бюджету Новопсковської селищної територіальної громади, проте школа мистецтв не має статусу розпорядника бюджетних коштів;
- через тимчасову окупацію Новопсковської селищної територіальної громади, місцевий бюджет втратив більшу частину своїх доходів та існує виключно за рахунок державних дотацій;
- враховуючи причини виникнення заборгованості, витрачання коштів місцевого бюджету в умовах воєнного стану та тимчасової окупації, на очевидно великі штрафні санкції, цілком не відповідає принципам справедливого правосуддя.
Щодо зменшення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій відповідач посилається на правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.
Щодо зменшення позовних вимог в частині стягнення трьох процентів річних:
- на підставі висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, кризову ситуацію, яка склалася в державі внаслідок військової агресії рф проти України та не могла не вплинути негативно на фінансовий стан відповідача, який є закладом позашкільної освіти сфери культури Новопсковської селищної територіальної громади, що фінансується виключно за рахунок місцевого бюджету, факт перебування місцезнаходження відповідача під окупацією, а також те, що позивачу не завдано збитків у зв'язку із несвоєчасним здійсненням платежів відповідачем, а негативні наслідки у зв'язку із несвоєчасними розрахунками з позивачем компенсуються у тому числі за рахунок стягнення у повному обсязі інфляційних втрат в сумі 9 212,07 грн;
- позивачем не подано доказів, які підтверджують факт понесення збитків в зв'язку з простроченням оплати поставленого природного газу згідно Договору та їх розміру; відповідачем визнано позов в частині стягнення основної заборгованості;
- зобов'язання за договором (за місяці, що передують лютому 2022 р.) виконано у більшому обсязі, аніж сума штрафних санкцій, а отже ступінь виконання зобов'язання відповідачем є високим;
- відповідач є закладом позашкільної освіти сфери культури, належить до комунальної власності і фінансується за рахунок місцевого бюджету. Покладення надмірного фінансового тягаря на установу може призвести до погіршення її матеріального становища, що може мати наслідком неплатоспроможність, припинення діяльності школи мистецтв з надання учням освіти у сфері культури.
Позивач відповіддю на відзив від 28.02.2025 заперечує проти доводів відповідача з підстав їх необґрунтованості та безпідставності з огляду на наступне:
Позивач не вбачає виключних та достатніх підстав для зменшення неустойки, посилаючись на те, що відповідачем взагалі не було проведено навіть часткової оплати за спожитий газ. Заява про зменшення розміру пені суперечить принципам розумності, справедливості, добросовісності, що призводить до зловживання з боку відповідача; позивач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.05.2018 № 908/1453/14, від 12.06.2018 № 922/1010/16.
Щодо форс-мажорних обставин позивач зазначає, що лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не відповідає вимогам до оформлення сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин, оскільки в порушення п. 6.11.6 та 6.11.7. Регламенту його не підписано першим віце-президентом ТПП або віце-президентом ТПП, а також відсутня печатка ТПП на підписах вказаних осіб.
Лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, розміщений на веб-сайті ТПП, вищенаведеним нормам Закону і Регламенту не відповідає і не може вважатись сертифікатом про форс-мажорні обставини, виданим Торгово-промисловою палатою України Позивачу, і, як наслідок, доказом дії обставин непереборної сили, що спростовує твердження Позивача про застосування в даному випадку розділу Х договору.
Відповідно до п.п. 10.4 договору, сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства. Достатнім доказом дії обставин непереборної сили є документ, виданий ТПП або іншим органом, уповноваженим чинним законодавством України на засвідчення обставин непереборної сили. Тобто, Сторони договору у випадку настання форс-мажорних обставин передбачили необхідність надання Відповідачем Позивачу сертифікату ТПП про форс-мажорні обставини, оскільки саме сертифікат ТПП є документом на засвідчення обставин непереборної сили; Сертифікату ТПП про форс-мажорні обставини Відповідачем до суду не надано, а тому твердження Відповідача про настання форс-мажорних обставин в господарській діяльності Відповідача та, як наслідок, звільнення Відповідача від виконання зобов'язання у строк, встановлений договором, є безпідставним - аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.06.2023 № 912/750/22, від 15.06.2018 № 915/531/17, від 26.05.2020 № 918/289/19, від 17.12.2020 № 913/785/17, від 30.11.20211 № 913/785/17, від 25.01.2022 № 904/3886/21.
Позивач вважає вимоги про зменшення розміру трьох процентів річних та втрат від інфляції необґрунтованими та з помилковою позицією відповідача щодо підстав їх зменшення з огляду наступне:
- у цій справі позивач заявляє до стягнення відсотки річних у розмірі, передбаченому законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України) - а саме це три проценти;
- відповідач посилається на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, однак у цій справі зменшення процентів та річних було здійснено з урахуванням конкретних обставин справи, які мали юридичне значення та зокрема критерій розумності, справедливості та пропорційності. У зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду, зменшуючи розмір процентів річних, не позбавила кредитора можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення процентів річних у тому розмірі, який відповідно до обставин справи одночасно виконує компенсаційну функцію для кредитора, але не є надмірним для боржника; Велика Палата Верховного Суду допустила зменшення розміру відсотків річних з урахуванням конкретних обставин справи, а саме - встановлення процентної ставки річних на рівні 40 % та 96 % і її явної невідповідності принципу справедливості;
- вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18);
- змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17 тощо).
Відповідач заперечує проти доводів позивача з підстав їх необґрунтованості та безпідставності, про що виклав у запереченнях від 07.03.2025 з огляду на наступне:
Новопсковська селищна територіальна громада знаходиться приблизно на 30 км відстані від кордону з рф. Перші вуличні бої розпочалися на території громади вже 24.02.2022. В перші дні повномасштабного вторгнення існували значні проблеми з роботою поштових операторів, органів казначейського обслуговування. Також були проблеми зі зв'язком та електропостачанням. У подальшому, територія громади була повністю окупована, деякі працівники пішли на співпрацю з окупаційною владою, а майно і документи Новопсковської школи мистецтв були втрачені, будівля НШМ - захоплена. Релокація закладу не здійснювалася. Фактично склалася ситуація, коли настали форс-мажорні обставини що перешкоджають Боржнику належним чином виконати зобов'язання, але власне через ці ж обставини Боржник позбавлений можливості попередити своїх контрагентів про їх існування і настання.
Чинне законодавство не враховує такі ситуації, які склалися з рядом юридичних осіб (органів державної влади та місцевого самоврядування, інших бюджетних установ та закладів) з тимчасово окупованих територій, що на думку НШМ є несправедливим. В свою чергу, можливість стягувати з Боржника (який є культурно-просвітницькою та інформаційною, неприбутковою установою) штрафні санкції прямо шкодить інтересам жителів територіальної громади, оскільки замість відновлення інфраструктури, матеріальної бази постраждалої від окупації громади, доведетьсяспрямовувати значні кошти на погашення штрафних санкцій.
На момент укладання Договору, Відповідач не міг передбачити реальне виникнення ситуації за якої виконання зобов'язання буде ускладнено, а саме - введення воєнного стану в Україні, окупацію території Новопсковської селищної громади, припинення діяльності та захоплення майна окупаційною владою. Зазначені обставини перешкодили Відповідачу виконати свої зобов'язання за договором постачання природнього газу належним чином. При цьому, Відповідач не заперечує проти реального боргу, а лише наголошує на несправедливості застосування штрафних санкцій щодо нього. Отже, заборгованість виникла саме через зазначені вище обставини, які не залежали від Відповідача.
Захоплення майна НШМ окупаційною владою розглядається також як один із факторів погіршення майнового стану Відповідача. Це підтверджується, зокрема, листом-повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (незаконного заволодіння невідомими особами приміщень та майна підпорядкованих комунальних закладів, зокрема і НШМ) - № 102 від 24.12.2024 до ГУНП в Луганській області, від начальника Відділу культури, туризму, молоді та спорту Новопсковської селищної ради (орган управління НШМ). Крім того, зазначений у листі № 102 від 24.12.2024 перелік захопленого майна НШМ може бути неповним і фактична кількість захопленого/знищеного/викраденого майна може бути більшою.
Планом дій органів виконавчої влади з відновлення деокупованих територій територіальних громад, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1219-р про затвердження плану дій органів виконавчої влади з відновлення деокупованих територій територіальних громад передбачено проведення безлічі заходів для закладів культури, зокрема: відновлення пошкоджених об'єктів соціальної інфраструктури (зокрема і закладів культури); організація відновлення роботи закладів культури.
Після деокупації, НШМ потрібно буде спрямувати кошти на виконання вищезазначених Планів, відновлення роботи закладу і втраченої матеріально-технічної бази закладу.
Сплата Відповідачем на користь Позивача штрафних санкцій буде несправедливим заходом економічної відповідальності, що негативно відобразиться в першу чергу на жителях Новопсковської селищної територіальної громади. При цьому, з боку Відповідача відсутня вина у порушенні грошових зобов'язань за спірним договором з причин настанням форс-мажорних обставин.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від
18.03.2020 у справі № 902/417/18, у зв'язку з наявністю виняткових обставин, скаржник просить зменшити заявлений до стягнення розмір відсотків річних, виходячи з принципів розумності та справедливості, з огляду на викладені вище конкретні обставини розглядуваної справи, приймаючи до уваги, що такий майновий тягар відповідних виплат може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним для відповідача бюджетної установи, дотримуючись розумного балансу між інтересами боржника та кредитора.
Враховуючи викладене, зокрема, кризову ситуацію, яка склалася в державі внаслідок військової агресії рф проти України та не могла не вплинути негативно на фінансовий стан відповідача, який є закладом позашкільної освіти сфери культури Новопсковської селищної територіальної громади, що фінансується виключно за рахунок місцевого бюджету, факт перебування місцезнаходження відповідача під окупацією, а також те, що позивачу не завдано збитків у зв'язку із несвоєчасним здійсненням платежів відповідачем, а негативні наслідки у зв'язку із несвоєчасними розрахунками з позивачем компенсуються у тому числі за рахунок стягнення у повному обсязі інфляційних втрат в сумі 9 212,07 грн.
Відповідач просить врахувати наступні обставини: місцезнаходження Відповідача у селищі Новопсков визнане таким, що розташоване на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, а розмір заборгованості фактично виник за розрахункові періоди лютого 2022 року, тобто пов'язаний з початком воєнних дій; з березня 2022 року у Відповідача відсутній доступ до матеріально-технічної бази, зокрема приміщень. Документи (архіви та первинні документи закладу) були втрачені (знищені) внаслідок захоплення їх окупаційною владою. Діяльність закладу була фактично призупинена, релокація закладу не здійснювалася; відповідач, на відміну від Позивача, є закладом позашкільної освіти сфери культури, належить до комунальної власності і фінансується за рахунок місцевого бюджету. Покладення надмірного фінансового тягаря на установу може призвести до погіршення її матеріального становища, що може мати наслідком неплатоспроможність, припинення діяльності школи мистецтв з надання учням освіти у сфері культури; до початку повномасштабного вторгнення Відповідач добросовісно виконував зобов'язання за Договором, про що свідчить відсутність заборгованості за попередні періоди (до 24 лютого 2022 року), а також оплата за постачання природного газу у січні 2022 року, що підтверджується платіжним дорученням № 20 від 17.02.2022 (платіжні доручення за 2021 рік відновити не вдалося).
Третя особа - Відділ культури, туризму, молоді та спорту Новопсковської селищної ради, поясненнями від 17.03.2025 підтвердила наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 33223,85 грн та пояснила, що з березня 2022 року у відповідача відсутній доступ до матеріально-технічної бази, архіви та первинні документи закладу були втрачені (знищені) внаслідок захоплення їх окупаційною владою, діяльність комунального закладу була фактично призупинена. З березня 2022 року у споживача відсутній доступ до газорозподільної системи, отримати та перевірити якість послуг передбачених договором неможливо. Окрім того, неможливо встановити наявність або відсутність пошкоджень газорозподільної інфраструктури. Розпорядженням начальника Новопсковської селищної військової адміністрації від 07.02.2023 № 17-о, на підставі звернень керівників закладів культури, було позбавлено статусу розпорядника бюджетних коштів заклади культури базової мережі місцевого рівня, зокрема і Новопсковську школу мистецтв. У зв'язку з цим було втрачено доступ до системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства -Казначейство» НШМ, з яких можливо було відновити дані по оплаті за спожитий газ.
З моменту повномасштабного вторгнення рф до України, Новопсковська школа мистецтв не отримувала від позивача акти приймання-передачі газу за лютий 2022 року. Листи про погашення заборгованості від ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»» також не надходили.
06.02.2024 Відділом культури, туризму, молоді та спорту Новопсковської селищної ради (далі - Відділ культури), який є органом управління НШМ, до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»» було направлено лист № 10 щодо врегулювання розрахунків з підприємствами Групи Нафтогаз. У даному листі зазначено, що Відділ культури направив лист від 15.01.2023 № 3 до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» з проханням надати акти звіряння за спожитий газ за 2022 рік станом на 01.01.2023 по підпорядкованим йому закладам культури (зокрема і Новопсковської школи мистецтв) 22.01.2024 на електрону адресу Відділу культури, без супровідного листа, надійшли акти звіряння розрахунків за період з 01.11.2021 по 31.12.2023, в тому числі і по НШМ За відсутності підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів (акти приймання-передачі газу за лютий 2022 року), а також відсутності доступу до комерційних вузлів обліку газу (п. 3.6 договору), перевірити фактичний обсягу спожитого газу за лютий 2022 року неможливо, і підстав для проведення розрахунків у НШМ не було. Кредиторську заборгованість за 2022 рік не було зареєстровано в органах Державної казначейської служби і, як наслідок, не передбачено бюджетні асигнування у 2023, 2024 та/або поточному році на погашення цієї заборгованості. Станом на березень 2022 року, а також на даний момент, відсутня можливість підписання акту звіряння розрахунків та погашення заборгованості за лютий 2022 року - з об'єктивних причин, які не залежать від відповідача.
Третя особа визнає позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 33223,85 грн за лютий 2022 року, просить позовні вимоги щодо стягнення втрат від інфляції залишити на розсуд суду; зменшити позовні вимоги в частині нарахування пені та трьох процентів річних; розглядати справу без участі представника третьої особи.
За клопотанням позивача, ухвалою суду від 20.03.2025 зупинено провадження у справі № 913/50/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 908/1162/23 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвалою від 23.10.2025 провадження у справі № 913/50/25 поновлено.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
На підставі ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», EIC-код 56Х930000010610Х, (далі - постачальник, позивач) та Новопсковською школою мистецтв EIC-код 56ХS0000DBH2S005 (далі - споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу від 05.11.2021 № 11-1060/21-БО-Т (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.3. договору за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
У відповідності до п. 2.1. постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (включно) в кількості 20,342 тис. куб. метрів За умовами п. 2.3. договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Згідно з п. 3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5. договору).
Пунктом 3.5.1. договору визначено, що споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п. 3.5.2. договору).
Відповідно до п. 3.5.3. договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п. 3.5.4. договору).
Пунктом 3.6. договору передбачено, що звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.
В розділі 4 договору сторони погодили ціну природного газу.
Згідно з п. 4.1. договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн (п. 4.1. договору).
Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 280617,89 грн, крім того ПДВ - 56123,58 грн, разом з ПДВ - 336741,47 грн (п. 4.3. договору).
Пунктом 5 договору сторони погодили порядок та умови проведення розрахунків.
У договорі передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду (п. 5.1. договору).
Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору (п. 5.3 договору).
Пунктом 6.2 договору визначені обов'язки споживача, зокрема, споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди; прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Відповідно до п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 13.1. договору даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Згідно з п. 13.3. договору у разі припинення дії цього договору шляхом його розірвання споживач втрачає право до 31 грудня 2022 року включно отримувати природний газ з ресурсу постачальника за ціною, визначеною пунктом 4.1 договору.
Договір постачання природного газу від 05.11.2021 № 11-1060/21-БО-Т підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
На виконання умов п. 1.5 договору постачання природного газу від 05.11.2021 № 11-1060/21-БО-Т Новопсковська школа мистецтв 27.01.2022 підписав заяву-приєднання № 09420DBH2SCB012 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), згідно якої приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, з такими персоніфікованими даними: персональний ЕІС-код як суб'єкта ринку природного газу - 56ХS0000DBH2S005, адреса об'єкта - вул. Українська, б. 36, смт Новопсков Луганської області, 92303, величина річної замовленої потужності об'єкта споживача на перший та другий календарний рік - 13562 м куб.
27.01.2022 між АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» та Новопсковською школою мистецтв укладено додаткову угоду № 1 до договору № 09420DBH2SCB012 від 27.01.2022 розподілу природного газу, якою доповнили договір п. 2.4 «Річна замовлена потужність складає 13562 куб.м», п. 2.5 «Загальна сума договору складається із місячних сум вартості розподіленого газу споживачеві за даним договором.», п. 2.6 «Загальна планова сума вартості цього договору станом на дату підписання цієї додаткової угоди становить 25550,81 грн з ПДВ.», внесли зміни до п.п. 6.2, 12.1.
На виконання умов укладеного сторонами договору позивач у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року передав у власність відповідачу природний газ в загальному обсязі 8,8416 тис. куб м на загальну на суму 146 363,81 грн, про що зазначено в актах приймання-передачі природного газу:
- від 30.11.2021 в період листопада 2021 року в обсязі 1,68106 тис. куб. м на суму 27828,25 грн (акт підписаний відповідачем);
- від 31.12.2021 в період грудня 2021 року в обсязі 2,75400 тис. куб. м на суму 45589,71 грн (акт підписаний відповідачем);
- від 31.02.2022 в період січня 2022 року в обсязі 2,39954 тис. куб. м на суму 39721,98 грн (акт не підписаний з боку відповідача);
- від 28.02.2022 в період лютого 2022 року в обсязі 2,00700 тис. куб. м на суму 33223,87 грн (акт не підписаний з боку відповідача).
Відповідач, у порушення умов договору, отриманий природний газ оплатив частково за період з листопада 2021 по січень 2022 року на загальну суму 113 139,96 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 33223,87 грн за лютий 2022 року.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем договірних зобов'язань із своєчасної оплати природного газу, позивачем на підставі п. 7.2 договору нараховано пеню в сумі 7017,97 грн за період з 16.04.2022 по 15.10.2022, а відповідно ст. 625 ЦК України три проценти річних в сумі 2452,87 грн за період з 16.04.2022 по 30.09.2024 та втрати від інфляцій в сумі 9217,07 грн за загальний період з травня 2022 року по вересень 2024 року.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір від 05.11.2021 № 11-1060/21-БО-Т є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Акт приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року відповідачем не підписано.
Факт поставки позивачем відповідачеві природного газу у листопаді 2021 року - лютому 2022 року підтверджується інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з EIC-код 56ХS0000DBH2S005 в період листопада 2021 року по лютий 2022 року, згідно умов п. 3.5, п. 3.5.4, п. 5.1, укладеного сторонами договору.
Відповідно до пп. 19 п. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 24.12.2019 прийнято постанову №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженим постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015.
Згідно з п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи відповідно до п. 5 глави 3 розділу ІV Кодексу ГТС виконує функції адміністратора інформаційної платформи.
Відтак, суб'єкти ринку природного газу користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Згідно з абз. 1, 2 п. 2 глави 3 розділу ІV Кодексу ГТС інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.
Як убачається з матеріалів справи, з метою отримання інформації про фактичне споживання відповідачем природного газу позивач звернувся із запитом до ТОВ «Оператор ГТС України».
ТОВ «Оператор ГТС України» листом від 07.11.2024 № ТОВВИХ-24-17101 надало відповідь на адвокатський запит та повідомило, що обсяг природного газу, використаний споживачем з EIC-код 56ХS0000DBH2S005 за період з 08.11.2021 по 30.11.2021 та внесений в алокацію постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (EIC-код 56Х930000010610Х), становить:
- 08.11.2021 по 30.11.2021 у обсязі 1681,06 куб. м;
- 01.12.2021 по 31.12.2021 у обсязі 2754,00 куб. м;
- 01.01.2022 по 31.01.2022 у обсязі 2399,54 куб. м;
- 01.02.2022 по 28.02.2022 у обсязі 2007,00 куб. м;
- 01.03.2022 - 0,00 куб. м.
Таким чином, у листі ТОВ «Оператор ГТС України» фактично підтверджено зазначений позивачем у акті приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року обсяг переданого відповідачу природного газу.
Згідно з п. 3.5.2. договору, на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, постачальник готує та надає споживачу по два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника.
За умовами п.п. 3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
У договорі передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки (п. 5.1. договору).
Суд також враховує, що умовами договору (п. 6.2) та Правилами постачання природного газу (п. 11 розділу ІІ) обов'язок контролювати власне споживання природного газу покладено саме на споживача. Отже, сама по собі обставина не отримання, не підписання споживачем актів прийому-передачі не звільняє останнього від оплати спожитого природного газу.
У листі ТОВ «Оператор ГТС України» фактично підтверджено зазначений позивачем у акті приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року обсяг переданого відповідачу природного газу.
На виконання умов договору відповідач сплатив вартість поставленого природного газу лише частково на загальну суму 113 139,96 грн, що підтверджується інформацією про надходження коштів за період з 05.11.2021 по 30.10.2024, наданою АТ «Державний ощадний банк України» від 04.11.2024 № 77/4-11/135940/2024.
Третя особа (як орган управління відповідача та головний розпорядник бюджетних коштів) у поясненнях визнала у відповідача заборгованість перед позивачем за постачання природного газу за лютий 2022 року в сумі 33223,85 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 33223,85 грн розмір якої підтверджено матеріалами справи, належними та допустимими доказами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 33223,85 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач та Третя особа у відзиві та письмових поясненнях просили суд зменшити заявлений до стягнення з відповідача розмір штрафних санкцій, зокрема, пеню на 90% (701,80 грн), розмір трьох процентів річних зменшити на 50% (1226,44 грн).
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 2452,87 грн за період з 16.04.2022 до 30.09.2024, інфляційних втрат у сумі 9212,07 грн за період з травня 2022 року до вересня 2024 року, суд зазначає наступне:
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).
За приписами п.7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що розрахунок зроблено арифметично вірно з дотримання вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, тому є обґрунтованим.
Щодо зменшення розміру відсотків річних, суд зазначає наступне:
Визначені ч. 2 ст. 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначила про те, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнового стану боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання, але до мінімального розміру (до 3%), встановленого зазначеною статтею.
У цій справі суд враховує, що розмір відсотків річних не є надмірним, а визначений саме в тому розмірі, який і передбачає ст. 625 ЦК України (3% річних).
Тому, підстави для зменшення розміру процентів річних відсутні.
Суд звертає увагу третьої особи на те, що суб'єктом звернення із заявами про зменшення розміру пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат та про звільнення від відповідальності у зв'язку з наявністю форс-мажорних обставин є виключно сторона у справі - належний відповідач, обсяг наданих законом прав якого є більшим за інших учасників справи. Третя особа не належить до суб'єктів звернення із заявами про зменшення відповідачу розміру пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат та про звільнення відповідача від відповідальності в спірних правовідносинах у розумінні ст. 625 ЦК України.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 2452,87 грн за період з 16.04.2022 до 30.09.2024, інфляційних втрат у сумі 9212,07 грн за період з травня 2022 року до вересня 2024 року підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі в сумі 7017,97 грн за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 суд зазначає наступне:
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою (ч. 1 ст. 546 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
За умовами п. 7.2 договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно розрахунку штрафних санкцій позивач нарахував відповідачу пеню за зобов'язаннями лютого 2022 року в сумі 7017,97 грн за період з 16.04.2022 до 15.10.2022.
Суд перевіривши розрахунок пені позивача, прийшов до висновку, що він є обґрунтованим, арифметично вірним, здійснений з дотриманням вимог законодавства, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення пені в сумі 7017,97 грн за період з 16.04.2022 до 15.10.2022 є обґрунтованою.
Щодо клопотання відповідача про зменшення суми пені суд зазначає наступне:
Відповідно до ч. 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 статті 3, ч. 3 статті 509 та ч. 1-2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.
З наведеного вбачається, що зменшення розміру пені є правом суду, яке прямо передбачено ч. 3 ст. 551 ЦК України і реалізується у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.
Суд звертає увагу на те, що позивач не врахував, що таке право суду реалізується судами, зважаючи на відповідні положення процесуального законодавства з урахуванням фактичних обставин, встановлених судами, незалежно від наявності клопотання сторони (постанова Верховного суду у справі № 917/991/22 від 23.11.2023). Тобто суд з власної ініціативи може зменшити розмір неустойки (пені) до розумного розміру, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості й пропорційності (п. 32 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.03.2021 у справі № 902/538/18).
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Конституцій суд України у рішенні від 11.07.2013 у справі №7-рп/2013 зазначив, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 викладено висновок про те, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права. Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду (п.п. 7.42, 7.43 постанови).
У цьому випадку суд вбачає наявність виняткових обставин, які свідчать про можливість зменшення заявленого до стягнення розміру пені з огляду на наступне:
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває станом на час розгляду справи.
Суд встановив з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що місцезнаходженням відповідача - Новопсковської школи мистецтв є: вул. Українська, б. 36, смт Новопсков Луганської області, 92303.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376, територія Новопсковської селищної територіальної громади є тимчасово окупованою з 03.03.2022.
У ч. 3 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Факт окупації смт Новопсков Луганської області є загальновідомою обставиною, що в силу приписів ч. 3 ст. 75 ГПК України не потребує доказування.
Суд також враховує, що відповідно до п.п. 1.1, 8.1 Статуту Новопсковської школи мистецтв (нова редакція), затвердженого рішенням Новопсковської селищної ради № 86/11 від 12.11.2020, відповідач є неприбутковим комунальним закладом, фінансується з бюджету Новопсковської селищної територіальної громади, кошти формуються з бюджетних асигнувань.
Через тимчасову окупацію Новопсковська селищна територіальна громада втратила значну частину доходів. Тому покладення надмірного фінансового тягаря на відповідача, який фінансується з бюджету Новопсковської селищної територіальної громади, у вигляді неустойки може унеможливити виконання певних обов'язків, а в умовах недостатності державного фінансування у період збройної агресії тягар може бути невиправдано обтяжливим.
Крім того, на підставі розпорядження начальника Новопсковської селищної військової адміністрації від 07.02.2023 № 16-о позбавлено статусу розпорядника бюджетних коштів заклади культури базової мережі місцевого рівня, зокрема, і Новопсковську школу мистецтв.
Суд також бере до уваги, що неустойка є лише санкціями за неналежне виконання зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може. При зменшенні розміру пені позивач не несе негативного наслідку в своєму фінансовому стані.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану та господарської діяльності позивача, понесення позивачем збитків саме в результаті порушення (несвоєчасного виконання) відповідачем умов договору.
Також суд бере до увагу ступінь виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором, а саме: відповідач сумлінно проводив розрахунки до початку збройної агресії Російської Федерації, що не заперечується позивачем. Після окупації смт Новопсков нормальна діяльність відповідача стала об'єктивно неможливою.
З урахуванням наведеного, виходячи із принципів добросовісності, справедливості, розумності, пропорційності, суд уважає за можливе реалізувати свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України, щодо зменшення розміру належної до сплати пені, що підлягає стягненню з відповідача на 50%, тобто до 3 509 грн від (заявленої позивачем суми пені - 7017,97 грн) за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу, що є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, та є засобом недопущення використання неустойки ані як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів, ані як способу відповідача уникнути відповідальності.
Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, позовна вимога про стягнення пені за порушення строків оплати відповідачем поставленого природного газу у лютому 2022 року підлягає частковому задоволенню в сумі 3509 грн. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення пені в сумі 3 508,97 грн слід відмовити.
При цьому, суд враховує, що стягнуті з відповідача на користь позивача три проценти річних та інфляційні втрати у сумі, що були заявлені позивачем, компенсують позивачу негативні наслідки у вигляді несвоєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого природного газу, у тому числі за рахунок таких грошових коштів.
Відносно доводів відповідача та третьої особи про наявність форс-мажорних обставин та посилань на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 суд зауважує наступне:
Відповідно до п.10.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення договору, і сторони не могли передбачити їх.
Згідно з п.10.3 договору сторони зобов'язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства.
Настання форс-мажорних обставин підтверджується в порядку, встановленому чинним законодавством України (п.10.4 договору).
Відповідно до ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Отже, єдиним документом, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.
Суд бере до уваги, що форс мажорні-обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Суд зауважує, що заявником не надано до матеріалів справи відповідного сертифікату про наявність форс-мажорних обставин для виконання договору від 05.11.2021 №11-1064/21-БО-Т, як і не надано доказів повідомлення позивача у відповідності до умов п.10.3 договору про їх настання.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.12.2023 у справі №922/193/23, Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили); вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні; лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Ураховуючи вищевикладене, вказані доводи третьої особи та посилання на лист Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 суд відхиляє.
Інші доводи відповідача та третьої особи судом також відхиляються.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Проте, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, судовий збір покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.
Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 05.04.2018 у справі № 917/1006/16, від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17.
Враховуючи викладене, сплачений позивачем при подачі позову судовий збір в сумі 2422,40 грн покладається на відповідача в повному обсязі.
Отже, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується судовий збір у сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Новопсковської школи мистецтв задовольнити частково.
2. Стягнути з Новопсковської школи мистецтв (вул. Українська, б. 36, смт Новопсков Луганської області, 92303, ідентифікаційний код 13413100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676) основний борг у сумі 33223,85 грн, пеню в сумі 3509 грн, три проценти річних в сумі 2452,87 грн, втрати від інфляції в сумі 9212,07 грн, витрати на судовий збір в сумі 2422,40 грн.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено і підписано 24.10.2025.
Суддя Антон ІВАНОВ