Справа № 638/21109/25
Провадження № 1-кс/638/2685/25
25 жовтня 2025 року Шевченківського районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого слідчого відділу Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №42025222060000209 від 15.10.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ізюм Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, який працює доцентом кафедри технології машинобудування та ремонту машин Харківського Національного автомобільно-дорожнього університету, неодруженого, на утриманні неповнолітніх та осіб похилого віку не має, не є особою з інвалідністю, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, -
25.10.2025 до Шевченківського районного суду м.Харкова надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №42025222060000209 від 15.10.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні слідчого відділу Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025222060000209 від 15.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
У студента 2 курсу магістратури факультету управління та бізнесу Харківського національного автомобільно-дорожнього університету ОСОБА_7 виникла необхідність у захисті кваліфікаційної (дипломної) роботи. У зв'язку з викладеним у доцента кафедри технології машинобудування і ремонту машин Харківського національного автомобільно-дорожнього університету ОСОБА_6 , який будучи знайомим із ОСОБА_7 та обізнаним про його потребу в успішному захисті кваліфікаційної (дипломної) роботи, виник злочинний умисел, направлений на вимагання з останнього неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами уповноваженими на виконання функцій держави, а саме: членів екзаменаційної комісії Харківського національного автомобільно-дорожнього університету щодо успішного захисту ОСОБА_7 кваліфікаційної (дипломної) роботи.
ОСОБА_6 на початку жовтня 2025 року, зателефонував ОСОБА_7 та у ході телефонної розмови повідомив, що останній не зможе самостійно захистити кваліфікаційну (дипломну) роботу та висловив вимогу щодо надання йому ОСОБА_7 неправомірної вигоди за вплив на прийняття членами екзаменаційної комісії Харківського національного автомобільно-дорожнього університету рішення щодо успішного захисту кваліфікаційної (дипломної) роботи.
Надалі, 22.10.2025, приблизно о 10:15 ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_7 біля будинку № 2 по вул. Дмитра Коцюбайла у м. Харкові, де у ході розмови, діючи умисно, з корисливих мотивів, висловив вимогу щодо необхідності надання йому неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США за вплив на прийняття членами екзаменаційної комісії Харківського національного автомобільно-дорожнього університету рішення щодо успішного захисту кваліфікаційної (дипломної) роботи ОСОБА_7 , вказуючи при цьому останньому, що з ним вийдуть на зв'язок, конкретно для нього це займе часу близько 10 хвилин.
Таким чином, ОСОБА_6 , будучи доцентом кафедри технології машинобудування і ремонту машин Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, створив в очах ОСОБА_7 впевненість у своїх діях, а саме реальності впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на прийняття членами екзаменаційної комісії Харківського національного автомобільно-дорожнього університету рішення щодо успішного захисту кваліфікаційної (дипломної) роботи ОСОБА_7 .
У подальшому, 22.10.2025, у вечірній час ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_7 та висловив вимогу щодо збільшення суми неправомірної вигоди у сумі 600 доларів США.
Надалі, 24.10.2025, приблизно о 15:45, ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 25, діючи з корисливих мотивів, умисно, маючи умисел, направлений на вимагання з ОСОБА_7 неправомірної вигоди, у ході зустрічі одержав від останнього для себе та третьої особи неправомірну вигоду у сумі 600 доларів США за вплив на прийняття рішення особами уповноваженими на виконання функцій держави, а саме: членів екзаменаційної комісії Харківського національного автомобільно-дорожнього університету щодо успішного захисту ОСОБА_7 кваліфікаційної (дипломної) роботи.
За таких обставин, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме: одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
На теперішній час стороною обвинувачення вживаються заходи щодо встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , у тому числі допити свідків, відшукання речей та документів, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, а також встановлення можливих співучасників злочину.
Аналізуючи поведінку та особу підозрюваного ОСОБА_6 , а також матеріали кримінального провадження сторона обвинувачення приходить до наступних висновків:
1. Так, ОСОБА_6 через тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, у тому числі на тимчасово окупованій території України, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Окрім того, відповідно до ст. 75 КК України, у разі засудження особи за корупційний злочин, суд не може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням цієї особи, а також відповідно до ст. 69 КК України, у разі засудження особи за корупційний злочин, суд не може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Той факт, що у разі засудження за вчинення даного кримінального правопорушення, до ОСОБА_6 як основне покарання, судом може бути застосоване лише покарання у виді позбавленні волі строком від трьох до восьми років з конфіскацією майна, сам по собі є одним з ризиків, який може свідчити про неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_6 у майбутньому, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та суду.
2. Підозрюваний ОСОБА_6 може знищити або вжити заходів до знищення або переховування документів, щодо своєї злочинної діяльності, у тому числі документи, котрі ще не віднайдені та не вилучені органом досудового розслідування, зокрема перевіряються інші факти вчинення аналогічних злочинів, а також, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази її винуватості в суді.
Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, - знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
3. Підозрюваний ОСОБА_6 може тиснути та впливати на свідків, які до теперішнього часу ще не допитані у цьому кримінальному провадженні, зокрема, члени екзаменаційної комісії Харківського національного автомобільно-дорожнього університету.
Підґрунтям такого ризику є те, що підозрюваний ОСОБА_6 особисто знайомий зі свідком в даному кримінальному провадженні - ОСОБА_7 , йому відомі їх анкетні дані, контактні дані, місце проживання та можливого перебування. А тому, не можна виключати ризик, що ОСОБА_6 , знаходячись на свободі може впливати на вказаного свідка та схиляти її до зміни показань на його користь, що може перешкодити встановленню істини по справі, а також впливати на свідків - членів екзаменаційної комісії Харківського національного автомобільно-дорожнього університету
Враховуючи викладене, існує ризик здійснення реального тиску на вказаних осіб з боку ОСОБА_6 .
Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, - незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, органом досудового слідства, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. п.1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Відтак у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_6 інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою підозрюваного ОСОБА_6 не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв'язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства може запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, є особою, яка усвідомлювала протиправність своїх дій, у випадку визначення розміру застави, прокурор просить визначити її у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов'язків, враховуючи, суспільно-політичну ситуацію в державі - необхідність боротьби з корупцією, у вказаному випадку у визначити необхідність виконання ОСОБА_6 наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися із міста Харкова та Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
У даному випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов?язків та запобігати ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Підозрюваний заперечував у задоволенні клопотання та пояснив, що не зможе виконувати свої посадові обов*язки за місцем роботи, просив застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Стосовно свого сімейного та майного стану зазначив, що проживає з батьками, які є працюючими пенсіонерами. Його середньомісячний дохід становить 12-13 тисяч грн на місць і це єдине джерело його доходу, заощадження відсутні, має захворювання.
Захисник заперечувала у задоволенні клопотання, зазначивши, що заявлені ризики не підтверджені належними доказами, тільки тяжкість покарання не є визначальною підставою для обрання такого суворого запобіжного заходу. Свідки не зверталися із заявами про вплив на них, підозрюваний впливати на них не буде. Майже всі докази вилучені, щось знищити, спотворити підозрюваний можливості не має. ОСОБА_6 працює, має міцні соціальні зв'язки, тому захисник просить застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та заперечень та нього, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати розслідуванню або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_6 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 369-2 КК України підтверджується зібраними у провадженні матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом допиту свідка, протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - імітаційних засобів, несправжніх грошових купюр та справжньої грошової купюри.
При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
24.10.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду або незаконно впливати свідків, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_6 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення може вдатися до відповідних дій, враховуючи займану посаду та наявність підозри у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Так, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_6 , як підозрюваного, а відтак наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків.
Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що заявлений слідчим вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченому, а відтак клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи їх реальне існування, а також оцінюючи сукупність обставин, особу підозрюваного, суд приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно, з наведених вище підстав суд відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому, доводи сторони захисту про відсутність існування вищевказаних ризиків, на переконання суду, спростовуються матеріалами справи та при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу чи його продовженні дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а не конкретного факту їх вчинення підозрюваним.
Відповідно до ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Суд, розглянувши матеріали клопотання, оцінивши всі ризики вважає за можливе визначити розмір застави для обвинуваченого, у розмірі 35 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105 980 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України.
При цьому, частиною 5 статті 194 КПК передбачено, що слідчий суддя, суд зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена, зокрема таких як «утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом».
Таким чином, суд вважає необхідним визначити необхідність для підозрюваного утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 з будь-яких питань, членами екзаменаційної комісії Харківського національного автомобільно-дорожнього університету з приводу інкримінованого йому кримінального правопорушення
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177,178,183,193,194,196,197, 205,206,372,395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділу Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №42025222060000209 від 15.10.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів - до 22.12.2025 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 35 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105 980 (сто п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн, яку можливо внести на наступні реквізити Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA208201720355299002000006674, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно КПК України по справі 638/21109/25 від 25.10.2025, за (ПІБ)_________________(Шевченківський районний суд м.Харкова)).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із міста Харкова та Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 з будь-яких питань, членами екзаменаційної комісії Харківського національного автомобільно-дорожнього університету з приводу інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити усно і письмово слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та Шевченківський районний суд м. Харкова.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії ухвали в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою - до 22.12.2025.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1