Справа № 212/12361/25
1-кс/212/1349/25
25 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не судимого, військовослужбовця ЗСУ за призовом під час мобілізації, командира автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення ВЧ НОМЕР_1 у військовому званні молодший сержант, учасника бойових дій, нагородженого відзнакою голови Ради оборони м. Кривого Рогу нагрудним знаком № 396 «За захист Криворіжжя», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
25 жовтня 2025 року до слідчого судді звернулась слідчий СВ ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 з вищезазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за ознаками самовільного залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненого в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби).
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, не має постійного місця роботи та легальних джерел доходу, що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 на задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наполягав, просив задовольнити з підстав, викладених в клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, не погодився із його обґрунтуванням, пояснив, що самовільно залишив частину у зв'язку із тяжкими сімейними обставинами та станом здоров'я, оскільки має хронічне захворювання.
Захисник ОСОБА_5 заперечив проти клопотання прокурора, вважав заявлені ним ризики не доведеними та не конкретизованими, його підзахисний має хронічне захворювання, має нагороди, позитивну характеристику за час військової служби, має міцні соціальні зв'язки, зокрема неповнолітнього сина, а також має намір поновитися на військовій службі.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, зокрема витяг з кримінального провадження №62024170040000099 від 10 лютого 2024 року, копії: матеріалів службового розслідування, протоколів допитів свідків, копію протоколу затримання від 23 жовтня 2025 року, повідомлення про підозру від 24 жовтня 2025 року, матеріали, що характеризують особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 10.02.2024 за №62024170040000099, за правовою кваліфікацією ч. 5 ст. 407 КК України.
23 жовтня 2025 року о 19:57 годині ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
24 жовтня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Копію клопотання та доданих матеріалів підозрюваний отримав 24 жовтня 2025 року.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор в судовому засіданні довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, наявності достатніх даних, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду, та про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті 407 ч. 5 КК України передбачає покарання до десяти років позбавлення волі.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
Також, Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Також, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Таким чином, з урахуванням особи ОСОБА_4 , який підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, має зареєстроване місце проживання, не судимий, розлучений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має офіційних джерел доходу, з метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, слідчий суддя вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
При цьому суд зауважує, що заявлені прокурором ризики вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, є необґрунтованими, і в судовому засіданні прокурором не доведено їх існування.
Відповідно до висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 19 червня 2024 року у справі № 7-р(II)/2024, частина шоста статті 176 КПК України визнана такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), не суперечить статтям 3, 8, частинам першій, другій статті 29, частині першій статті 55, частині першій статті 62, частині першій статті 64 Конституції України, оскільки ця норма Кодексу забезпечує посилені гарантії захисту конституційного права на свободу та особисту недоторканість особи від свавільного втручання, що їх визначено частиною другою статті 29 Конституції України.
При цьому, Конституційним Судом України наголошено про те, що під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 КПК є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177 та 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м'який запобіжний захід, а отже за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.
Абзацом 8 ч. 4 ст.183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України.
Отже, визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та її розміру у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченою ст. 407 КК України є дискреційним повноваженням суду.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, має відзнаки за військову службу, позитивну характеристику військовослужбовця, УБД, з урахуванням зазначених обставин до підозрюваного можливо визначити розмір застави, який належним чином гарантуватиме виконання ним процесуальних обов'язків та покласти на нього відповідні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо розміру застави, суд виходить з того, що за визначенням, що міститься у ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Частиною четвертою ст. 182 КПК установлено, що розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави для різних категорій кримінальних правопорушень (злочинів) визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, та з-поміж інших, щодо осіб, підозрюваних у вчиненні тяжкого злочину, встановлений у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Застава в жодному разі не виконує функції покарання особи або ж відшкодування збитків, обрання цього заходу не означає доведення її вини, натомість її розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.
У рішенні у справі «Істоміна проти України» від 13.01.2022 (заява 23312/15) Суд вважав, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов'язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції.
Таким чином, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 з урахуванням особи підозрюваного, його майнового стану, достатнім розміром застави для забезпечення завдань кримінального провадження може бути сума у виді 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 680 гривень.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 184, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який рахувати з моменту затримання 23 жовтня 2025 року 19:57 години.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 гривень, яка може бути внесена в будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172 ).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою залежно від стадії провадження;
- не відлучатися із м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали становить до 21 грудня 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1